Священний Військовий Орден Святого Стефана Папи і Мученика (італ. Sacro Militare Ordine di Santo Stefano Papa e Martire) — Тосканський лицарський орден, заснований 1561 року.
Священний Військовий Орден Святого Стефана Папи і Мученика італ. Sacro Militare Ordine di Santo Stefano Papa e Martire | ||||
Країна | Велике князівство Тосканське | |||
---|---|---|---|---|
Тип | орден | |||
Підстава | рішення монарха | |||
Статус | династична нагорода | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 1561 рік | |||
Нагороджені: | ||||
(9) | ||||
Черговість | ||||
Старша нагорода | нема | |||
Молодша нагорода | Орден Святого Йосипа | |||
Священний Військовий Орден Святого Стефана Папи і Мученика у Вікісховищі |
Виник як римо-католицький Тосканський лицарський військовий орден, створений Козімо де Медічі першим великий князем Тоскани. Останнім представником династії Медічі, який був лідером ордену, був Джан Ґастон де Медічі до 1737 року. Після цього орден перейдов до представників династії Габсбурґ-Лотарінґен, вручався як династична нагорода у Великому князівстві Тосканському. Орден був скасований 1859 року після приєднання Тоскани до Королівства Сардинія. Колишнє Королівство Італія та нинішня Італійська Республіка також не визнавали орден як офіційний, але допускали його як приватну організацію. З середини ХХ століття існує як династичний орден.
В даний час великим магістром Ордену є великий князь Сигізмунд фон Габсбург-Тоскана.
Історія
Священний Військовий Орден Святого Стефана Папи і Мученика був заснований першим великим князем Тоскани Козімо I Медічі, за офіційного схвалення Папи Римського Пія IV де Медічі 1 жовтня 1561 року. Римо-католицький лицарський орден існував за уставом Бенедиктинського ордену. Першим великим магістром був сам Козімо. Після нього у цій ролі перебували його наступники на посаді великого князя. Орден було засновано на честь Папи-мученика Стефана I, день якого відзначається 2 серпня, та присвячено датам перемог армії Козімо в битві при Монтемурло 1 серпня 1537 року та битві при Марчіано (Сканагало) 2 серпня 1554 року.
Метою Ордену була боротьба з османськими військами та піратами, які плавали Середземним морем у 16 столітті. Турки та пірати робили переодичні набіги на узбережжя Тірренського моря, де великий князь Козімо нещодавно побудував новий порт Ліворно. Козімо також був потрібнен символ, щоб об’єднати шляхту різних міст і земель, що утворити його нове велике князіство (включаючи Флоренцію та Сієну), і продемонструвати його підтримку з боку Римсько-католицької церкви. Крім того, створення Тосканського військового ордену також зміцнило б престиж, як внутрішній, так і міжнародний, нової держави Козімо Медічі.
У перші роки Орден успішно брав участь у війнах Іспанії проти Османської імперії, беручи участь в облозі Мальти (1565), битві при Лепанто (1571) і взятті Аннаби в Алжирі (1607). Після цього Орден зосередився на захисті узбережжя Середземного моря від османських і африканських піратів. Зокрема, лицарі здійснили рейди на контрольовані турками Егейські острови, а також брали участь у походах на Далмацію, Негропонте та Корфу. Пік розвитку Ордену припав на початок 17 століття, коли він налічував 600 лицарів і 2000 інших солдатів, матросів і веслярів. З 3756 лицарів, які служили в організації між 1562 і 1737 роками, 68 відсотків були тосканцями, 28 відсотків походили з сусідніх італійських держав (переважно з Папської області), і 4 відсотки прибули з інших країн.
Після 1640 року військові кампанії Ордену були зменшені. Орден зосередився на береговій обороні, але надіслав допомогу до Венеціанської республіки, яка тоді розпочала війну проти Османської імперії. Останні військові дії Ордена відносяться до 1719 року. Великий князь Тосканський Петро Леопольд ініціював реорганізацію ордену, перетворивши його на інститут освіти Тосканської знаті.
7 березня 1791 року, через шість місяців після того, як він став імператором, Леопольд відрікся від великого князівства на користь свого молодшого сина Фердинанда III, засновнику нинішнього Великокнязівської Тосканської династії. Хоча Фердинанд був першим європейським сувереном, який визнав Французьку республіку, він був змушений здатися французькій армії, яка окупувала велике князівство 1799 року. Він зрікся як влади у великому князістві, так і титулу Великого Магістра ордену Святого Стефана та інших орденів Тоскани. Орден продовжував існувати під час короткочасного королівства Етруського (1801-1807). Після реставрації Фердинанда III у 1814 році було запропоновано відродити Орден. Декретом від 1815 року було проголошено відновлення Ордену лицарів Святого Стефана. Орден було знову скасовано 1859 року, коли Тосканське велике князівство було приєднано до Королівства Сардинія, що 1861 року увійшло до складу Королівства Італії.
В середині ХХ століття великий князь Готфрід, нащадок колишньої Тосканської правлячої родини стверджуючи, що Орден Святого Стефана був релігійною та династичною установою, яка не підлягала розпуску італійською владою, відновив його. Сьогодні Сигізмунд, великий князь Тоскани, нагороджує орденом Святого Стефана, який, як він стверджує, є продовженням ордена, заснованого великим князем Козімо I. Наразі з цим орденом пов’язано приблизно 80 осіб. Усі члени повинні бути римо-католиками, хоча винятки зроблені для глав держав і членів королівських родин, які є членами інших християнських конфесій.
Герб ордену містить восьмикінцевий червоний хрест, оточений золотими ліліями.
Лицар | Командор | Лицар Великого Хреста |
Примітки
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Священний Військовий Орден Святого Стефана Папи і Мученика |
- Guarnieri, Giuseppe Gino (1965). L'Ordine di Santo Stefano nei suoi aspetti organizzativi interni e navali sotto il Gran Magistero Lorenese (in Italian). Florence: Giardini. p. 119.
- Cardinale, Hyginus Eugene (1983). Orders of knighthood awards and the Holy See. Gerrards Cross: Van Duren. p. 157. .
- Bernardini, Rodolfo (1990). Il Sacro Militare Ordine di Santo Stefano Papa e Martire (in Italian). Pisa: Familiare della Casa Asburgo Lorena.
- Hutton, Edward (1907). Florence and the cities of northern Tuscany: with Genoa. New York: Macmillan. pp. 125–26. Grand Duke of Tuscany and Order of Saint Stephen.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyashennij Vijskovij Orden Svyatogo Stefana Papi i Muchenika ital Sacro Militare Ordine di Santo Stefano Papa e Martire Toskanskij licarskij orden zasnovanij 1561 roku Svyashennij Vijskovij Orden Svyatogo Stefana Papi i Muchenika ital Sacro Militare Ordine di Santo Stefano Papa e Martire Krayina Velike knyazivstvo ToskanskeTip ordenPidstava rishennya monarhaStatus dinastichna nagoroda Nagorodzhennya Zasnovano 1561 rikNagorodzheni Kategoriya Nagorodzheni Ordenom Svyatogo Papi StefanaKategoriya Licari Ordenu Svyatogo Papi Stefana 9 Chergovist Starsha nagoroda nemaMolodsha nagoroda Orden Svyatogo Josipa Svyashennij Vijskovij Orden Svyatogo Stefana Papi i Muchenika u Vikishovishi Vinik yak rimo katolickij Toskanskij licarskij vijskovij orden stvorenij Kozimo de Medichi pershim velikij knyazem Toskani Ostannim predstavnikom dinastiyi Medichi yakij buv liderom ordenu buv Dzhan Gaston de Medichi do 1737 roku Pislya cogo orden perejdov do predstavnikiv dinastiyi Gabsburg Lotaringen vruchavsya yak dinastichna nagoroda u Velikomu knyazivstvi Toskanskomu Orden buv skasovanij 1859 roku pislya priyednannya Toskani do Korolivstva Sardiniya Kolishnye Korolivstvo Italiya ta ninishnya Italijska Respublika takozh ne viznavali orden yak oficijnij ale dopuskali jogo yak privatnu organizaciyu Z seredini HH stolittya isnuye yak dinastichnij orden V danij chas velikim magistrom Ordenu ye velikij knyaz Sigizmund fon Gabsburg Toskana IstoriyaSvyashennij Vijskovij Orden Svyatogo Stefana Papi i Muchenika buv zasnovanij pershim velikim knyazem Toskani Kozimo I Medichi za oficijnogo shvalennya Papi Rimskogo Piya IV de Medichi 1 zhovtnya 1561 roku Rimo katolickij licarskij orden isnuvav za ustavom Benediktinskogo ordenu Pershim velikim magistrom buv sam Kozimo Pislya nogo u cij roli perebuvali jogo nastupniki na posadi velikogo knyazya Orden bulo zasnovano na chest Papi muchenika Stefana I den yakogo vidznachayetsya 2 serpnya ta prisvyacheno datam peremog armiyi Kozimo v bitvi pri Montemurlo 1 serpnya 1537 roku ta bitvi pri Marchiano Skanagalo 2 serpnya 1554 roku Metoyu Ordenu bula borotba z osmanskimi vijskami ta piratami yaki plavali Seredzemnim morem u 16 stolitti Turki ta pirati robili pereodichni nabigi na uzberezhzhya Tirrenskogo morya de velikij knyaz Kozimo neshodavno pobuduvav novij port Livorno Kozimo takozh buv potribnen simvol shob ob yednati shlyahtu riznih mist i zemel sho utvoriti jogo nove velike knyazistvo vklyuchayuchi Florenciyu ta Siyenu i prodemonstruvati jogo pidtrimku z boku Rimsko katolickoyi cerkvi Krim togo stvorennya Toskanskogo vijskovogo ordenu takozh zmicnilo b prestizh yak vnutrishnij tak i mizhnarodnij novoyi derzhavi Kozimo Medichi U pershi roki Orden uspishno brav uchast u vijnah Ispaniyi proti Osmanskoyi imperiyi beruchi uchast v oblozi Malti 1565 bitvi pri Lepanto 1571 i vzyatti Annabi v Alzhiri 1607 Pislya cogo Orden zoseredivsya na zahisti uzberezhzhya Seredzemnogo morya vid osmanskih i afrikanskih pirativ Zokrema licari zdijsnili rejdi na kontrolovani turkami Egejski ostrovi a takozh brali uchast u pohodah na Dalmaciyu Negroponte ta Korfu Pik rozvitku Ordenu pripav na pochatok 17 stolittya koli vin nalichuvav 600 licariv i 2000 inshih soldativ matrosiv i veslyariv Z 3756 licariv yaki sluzhili v organizaciyi mizh 1562 i 1737 rokami 68 vidsotkiv buli toskancyami 28 vidsotkiv pohodili z susidnih italijskih derzhav perevazhno z Papskoyi oblasti i 4 vidsotki pribuli z inshih krayin Pislya 1640 roku vijskovi kampaniyi Ordenu buli zmensheni Orden zoseredivsya na beregovij oboroni ale nadislav dopomogu do Venecianskoyi respubliki yaka todi rozpochala vijnu proti Osmanskoyi imperiyi Ostanni vijskovi diyi Ordena vidnosyatsya do 1719 roku Velikij knyaz Toskanskij Petro Leopold iniciyuvav reorganizaciyu ordenu peretvorivshi jogo na institut osviti Toskanskoyi znati 7 bereznya 1791 roku cherez shist misyaciv pislya togo yak vin stav imperatorom Leopold vidriksya vid velikogo knyazivstva na korist svogo molodshogo sina Ferdinanda III zasnovniku ninishnogo Velikoknyazivskoyi Toskanskoyi dinastiyi Hocha Ferdinand buv pershim yevropejskim suverenom yakij viznav Francuzku respubliku vin buv zmushenij zdatisya francuzkij armiyi yaka okupuvala velike knyazivstvo 1799 roku Vin zriksya yak vladi u velikomu knyazistvi tak i titulu Velikogo Magistra ordenu Svyatogo Stefana ta inshih ordeniv Toskani Orden prodovzhuvav isnuvati pid chas korotkochasnogo korolivstva Etruskogo 1801 1807 Pislya restavraciyi Ferdinanda III u 1814 roci bulo zaproponovano vidroditi Orden Dekretom vid 1815 roku bulo progolosheno vidnovlennya Ordenu licariv Svyatogo Stefana Orden bulo znovu skasovano 1859 roku koli Toskanske velike knyazivstvo bulo priyednano do Korolivstva Sardiniya sho 1861 roku uvijshlo do skladu Korolivstva Italiyi V seredini HH stolittya velikij knyaz Gotfrid nashadok kolishnoyi Toskanskoyi pravlyachoyi rodini stverdzhuyuchi sho Orden Svyatogo Stefana buv religijnoyu ta dinastichnoyu ustanovoyu yaka ne pidlyagala rozpusku italijskoyu vladoyu vidnoviv jogo Sogodni Sigizmund velikij knyaz Toskani nagorodzhuye ordenom Svyatogo Stefana yakij yak vin stverdzhuye ye prodovzhennyam ordena zasnovanogo velikim knyazem Kozimo I Narazi z cim ordenom pov yazano priblizno 80 osib Usi chleni povinni buti rimo katolikami hocha vinyatki zrobleni dlya glav derzhav i chleniv korolivskih rodin yaki ye chlenami inshih hristiyanskih konfesij Gerb ordenu mistit vosmikincevij chervonij hrest otochenij zolotimi liliyami Licar Komandor Licar Velikogo HrestaPrimitkiDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Svyashennij Vijskovij Orden Svyatogo Stefana Papi i Muchenika Guarnieri Giuseppe Gino 1965 L Ordine di Santo Stefano nei suoi aspetti organizzativi interni e navali sotto il Gran Magistero Lorenese in Italian Florence Giardini p 119 Cardinale Hyginus Eugene 1983 Orders of knighthood awards and the Holy See Gerrards Cross Van Duren p 157 ISBN 978 0 905715 13 1 Bernardini Rodolfo 1990 Il Sacro Militare Ordine di Santo Stefano Papa e Martire in Italian Pisa Familiare della Casa Asburgo Lorena Hutton Edward 1907 Florence and the cities of northern Tuscany with Genoa New York Macmillan pp 125 26 Grand Duke of Tuscany and Order of Saint Stephen