Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ерцгерцогиня Марія Анна Австрійська (нім. Maria Anna von Österreich, повне ім'я Марія Анна Йозефа Антонія Йоганна Габсбург-Лотаринзька, нім. Maria Anna Josepha Antonia Johanna von Habsburg-Lothringen; 6 жовтня 1738 — 19 листопада 1789) — ерцгерцогиня Австрійська, донька імператора Священної Римської імперії Франца I Стефана та імператриці Марії-Терезії, настоятелька закладу для шляхетних дівчат у Празі, згодом оселилася поблизу монастиря у Клагенфурті. Художниця, нумізмат, письменниця, меценатка. Почесний член Віденської Академії образотворчих мистецтв та член Флорентійської Академії мистецтв. Залишила значне за обсягом і розмаїттям листування, колекції мінералів та комах.
| Марія Анна Австрійська | |
|---|---|
| нім. Maria Anna von Österreich | |
 Маріанна Австрійська на портреті пензля Мартіна ван Майтенса | |
| Ім'я при народженні | Марія Анна Йозефа Антонія |
| Народилася | 6 жовтня 1738 Відень |
| Померла | 19 листопада 1789 (51 рік) Клагенфурт |
| Поховання | Імператорський склеп |
| Діяльність | черниця, аристократка |
| Знання мов | німецька |
| Членство | d |
| Роки активності | 1753[2] — 1789[2] |
| Титул | ерцгерцогиня Австрійська |
| Посада | настоятелька закладу для шляхетних дівчат у Празі |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Лотаринзькі Габсбурги |
| Батько | Франц I Стефан |
| Мати | Марія-Терезія Австрійська |
| Брати, сестри | Леопольд II, Фердинанд Австрійський[d], Карл Йосиф, Максиміліан Франц Австрійський, Марія Кароліна Австрійська, Марія Єлизавета, Марія Амалія Австрійська, Марія Єлизавета Австрійська, Марія Йоанна Габріела Австрійська, Марія Кароліна, Марія-Антуанетта, Марія Кароліна Австрійська (1748), Марія Йозефа Австрійська, Йосиф II і Марія Христина |
| У шлюбі з | не було |
| Діти | не було |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Марія Анна народилася 6 жовтня 1738 у Гофбурзькому імперському палаці у Відні, в центрі потужної Австрійської імперії. Вона була другою дитиною та другою донькою в сім'ї великого герцога Тоскани Франца I та його дружини Марії-Терезії Австрійської. Наступного дня відбулися хрестини, новонароджену нарекли Марія Анна Йозефа, згодом її зазвичай звали Маріанна.
У родині вже підростала донька Марія Єлизавета. За наступні роки сім'я поповнилася ще чотирнадцятьма дітьми. Дорослого віку, однак, досягли не всі.
Кожна дитина Марії-Терезії від народження мала свій двір, на чолі з гувернером чи вихователькою, інструкції яким надавала безпосередньо матір. Освітою Маріанни займалася графиня Берлуптова. До штату входили також фрейліна, три покоївки та лакей. Виховання спиралося на розвиток благочестя, слухняності та дисципліни. Велика увага приділялась здоров'ю харчуванню, особистій гігієні та вправам на свіжому повітрі, що було досить прогресивно для того часу. І все ж дівча росло кволим та ослабленим.
Здібностей до гуманітарних наук принцеса не мала, однак, чудово співала, танцювала, грала в домашньому театрі, малювала аквареллю та креслила. До того ж багато читала, займалася фізикою, механікою, ботанікою, хімією. Дівчина була дуже близькою до батька. Приставши на його пропозицію, працювала із ним над нумізматичними та мінералогічними колекціями. Таким чином, Маріанна отримала більш «чоловічу освіту», і скоро її почали називати «вчена ерцгерцогиня».
Матір приділяла Маріанна менше уваги, ніж іншим дітям. Особливо привілейованим становищем у Марії-Терезії користувалися старший син Йозеф, як майбутній спадкоємець престолу, та донька Марія Христина.
1757 року Маріанна захворіла на пневмонію і була при смерті. Однак, видужала, хоча все наступне життя мала проблеми з диханням. Хвороба спричинила зростання кісток хребта, від чого на спині дівчини утворився горб. Все це не давало високих шансів для шлюбу, тож вона заглибилася у вивчення улюблених механіки та ботаніки. Теплі відносини з батьком від цього ще зміцніли.
1765-го молодший брат Леопольд брав шлюб у Інсбруку з іспанською інфантою Марією Луїзою. Сім'я по дорозі до місця святкування зупинилася у невеличкому місті Клагенфурт, де Маріанна відвідала місцевий монастир Святої Єлизавети. Черниці прохали не залишити їхню обитель благодійництвом, в цей час у Маріанни вислизнула пластина, що мала закривати горб. Однак, вона не почула жодної насмішки. Це дуже сподобалося ерцгерцогині, що вже тривалий час страждала від образ з цього приводу.
За два тижні після весілля Леопольда, їхній батько помер від інсульту. Після його раптової смерті, Маріанна шукала усамітнення і вела аскетичний спосіб життя, зосередившись на систематичній науковій діяльності.
Марія-Терезія, вирішивши забезпечити майбутнє дітей, зайнялась їхньою долею. Оскільки потенційних наречених для Маріанни не було, 2 лютого 1766 матір призначила її на посаду настоятельки закладу для шляхетних дівчат у Празі, з окладом у 80000 флоринів на рік. Прагу дівчина не відвідувала, посилаючись на слабке здоров'я, та гроші давали їй можливість вести незалежне життя. Однак, вона не полишала надії оселитися в Клагенфурті. Матір, після тривалих умовлянь, з нею згодилася та віддала наказ про будівництво невеличкого замку в передмісті Клагенфурту. Розробляв план придворний архітектор Ніколо Пакассі, моделлю слугував віденський палац Гетцендорф.
1767-го ерцгерцогиню було прийнято до Віденської Академії образотворчих мистецтв, а 1769 — до Флорентійської Академії мистецтв.
Марія Анна товаришувала із відомим мінералогом того часу Ігнацієм фон Борном. Вона надавала йому фінансової підтримки та призначила своїм учителем.
У Клагенфурті Маріанна змогла оселитися у квітні 1781.
Пізніше вона відмовилася від позиції Праги й стала ігуменею в Клагенфурті з меншим положенням. 1771 року у неї був палац, побудований в Клагенфурті, була вона жила з 1780 року. Поруч зі своєю молодшою сестрою Марією Єлизаветою, вона жила разом в монастирів до смерті.
Також Марія Анна була досить відхилена від імператорської сім'ї. В неї були погані відносини з братами та сестрами. Марія Анна була улюбленицею свого батька і розділяла його інтерес до науки. Вона доповнювала і закінчила колекцію монет батька, написала книгу про політику своєї матері, проводила експерименти в галузі хімії та фізики, малювала, фінансувала соціальні проєкти, археологічні ексгумації, допомагала фінансово художникам і вченим. Її наставником був Ігнац фон Борн. Вона не любила проводити час у вищому суспільстві, тому що її наукові інтереси вважався непридатним для її статі, але її високо оцінила наукова еліта того часу і світ мистецтва.
У 1788 році, у Маріанни погіршилося здоров'я, відновилися проблеми з диханням і вона померла 19 листопада 1789.
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- RKDartists
- Видатні особистості Клагенфурту [1] [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Марія Анна Габсбург-Лотаринзька [2] [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] (чеськ.)
- Brigitte Hamann: Maria Anna. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 16, Duncker & Humblot, Berlin 1990, , S. 191 f [3] [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Королівські родини. Марія Анна Габсбург-Лотаринська [4] [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (чеськ.)
Література
(нім.)
- Thea Leitner: Habsburgs vergessene Kinder. Piper, München 1996,
- Friedrich Weissensteiner: Die Töchter Maria Theresias. Kremayer & Scheriau, Wien 1991,
Посилання
- Профіль на Geneall.net [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Маріанни Австрійської [ 16 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Mariya Anna Avstrijska Ercgercoginya Mariya Anna Avstrijska nim Maria Anna von Osterreich povne im ya Mariya Anna Jozefa Antoniya Joganna Gabsburg Lotarinzka nim Maria Anna Josepha Antonia Johanna von Habsburg Lothringen 6 zhovtnya 1738 19 listopada 1789 ercgercoginya Avstrijska donka imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Franca I Stefana ta imperatrici Mariyi Tereziyi nastoyatelka zakladu dlya shlyahetnih divchat u Prazi zgodom oselilasya poblizu monastirya u Klagenfurti Hudozhnicya numizmat pismennicya mecenatka Pochesnij chlen Videnskoyi Akademiyi obrazotvorchih mistectv ta chlen Florentijskoyi Akademiyi mistectv Zalishila znachne za obsyagom i rozmayittyam listuvannya kolekciyi mineraliv ta komah Mariya Anna Avstrijskanim Maria Anna von OsterreichMarianna Avstrijska na portreti penzlya Martina van MajtensaIm ya pri narodzhenni Mariya Anna Jozefa AntoniyaNarodilasya 6 zhovtnya 1738 1738 10 06 VidenPomerla 19 listopada 1789 1789 11 19 51 rik KlagenfurtPohovannya Imperatorskij sklepDiyalnist chernicya aristokratkaZnannya mov nimeckaChlenstvo dRoki aktivnosti 1753 2 1789 2 Titul ercgercoginya AvstrijskaPosada nastoyatelka zakladu dlya shlyahetnih divchat u PraziKonfesiya katolictvoRid Lotarinzki GabsburgiBatko Franc I StefanMati Mariya Tereziya AvstrijskaBrati sestri Leopold II Ferdinand Avstrijskij d Karl Josif Maksimilian Franc Avstrijskij Mariya Karolina Avstrijska Mariya Yelizaveta Mariya Amaliya Avstrijska Mariya Yelizaveta Avstrijska Mariya Joanna Gabriela Avstrijska Mariya Karolina Mariya Antuanetta Mariya Karolina Avstrijska 1748 Mariya Jozefa Avstrijska Josif II i Mariya HristinaU shlyubi z ne buloDiti ne buloNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMariya Anna narodilasya 6 zhovtnya 1738 u Gofburzkomu imperskomu palaci u Vidni v centri potuzhnoyi Avstrijskoyi imperiyi Vona bula drugoyu ditinoyu ta drugoyu donkoyu v sim yi velikogo gercoga Toskani Franca I ta jogo druzhini Mariyi Tereziyi Avstrijskoyi Nastupnogo dnya vidbulisya hrestini novonarodzhenu narekli Mariya Anna Jozefa zgodom yiyi zazvichaj zvali Marianna U rodini vzhe pidrostala donka Mariya Yelizaveta Za nastupni roki sim ya popovnilasya she chotirnadcyatma ditmi Doroslogo viku odnak dosyagli ne vsi Kozhna ditina Mariyi Tereziyi vid narodzhennya mala svij dvir na choli z guvernerom chi vihovatelkoyu instrukciyi yakim nadavala bezposeredno matir Osvitoyu Marianni zajmalasya grafinya Berluptova Do shtatu vhodili takozh frejlina tri pokoyivki ta lakej Vihovannya spiralosya na rozvitok blagochestya sluhnyanosti ta disciplini Velika uvaga pridilyalas zdorov yu harchuvannyu osobistij gigiyeni ta vpravam na svizhomu povitri sho bulo dosit progresivno dlya togo chasu I vse zh divcha roslo kvolim ta oslablenim Zdibnostej do gumanitarnih nauk princesa ne mala odnak chudovo spivala tancyuvala grala v domashnomu teatri malyuvala akvarellyu ta kreslila Do togo zh bagato chitala zajmalasya fizikoyu mehanikoyu botanikoyu himiyeyu Divchina bula duzhe blizkoyu do batka Pristavshi na jogo propoziciyu pracyuvala iz nim nad numizmatichnimi ta mineralogichnimi kolekciyami Takim chinom Marianna otrimala bilsh cholovichu osvitu i skoro yiyi pochali nazivati vchena ercgercoginya Matir pridilyala Marianna menshe uvagi nizh inshim dityam Osoblivo privilejovanim stanovishem u Mariyi Tereziyi koristuvalisya starshij sin Jozef yak majbutnij spadkoyemec prestolu ta donka Mariya Hristina 1757 roku Marianna zahvorila na pnevmoniyu i bula pri smerti Odnak viduzhala hocha vse nastupne zhittya mala problemi z dihannyam Hvoroba sprichinila zrostannya kistok hrebta vid chogo na spini divchini utvorivsya gorb Vse ce ne davalo visokih shansiv dlya shlyubu tozh vona zaglibilasya u vivchennya ulyublenih mehaniki ta botaniki Tepli vidnosini z batkom vid cogo she zmicnili 1765 go molodshij brat Leopold brav shlyub u Insbruku z ispanskoyu infantoyu Mariyeyu Luyizoyu Sim ya po dorozi do miscya svyatkuvannya zupinilasya u nevelichkomu misti Klagenfurt de Marianna vidvidala miscevij monastir Svyatoyi Yelizaveti Chernici prohali ne zalishiti yihnyu obitel blagodijnictvom v cej chas u Marianni visliznula plastina sho mala zakrivati gorb Odnak vona ne pochula zhodnoyi nasmishki Ce duzhe spodobalosya ercgercogini sho vzhe trivalij chas strazhdala vid obraz z cogo privodu Za dva tizhni pislya vesillya Leopolda yihnij batko pomer vid insultu Pislya jogo raptovoyi smerti Marianna shukala usamitnennya i vela asketichnij sposib zhittya zoseredivshis na sistematichnij naukovij diyalnosti Mariya Tereziya virishivshi zabezpechiti majbutnye ditej zajnyalas yihnoyu doleyu Oskilki potencijnih narechenih dlya Marianni ne bulo 2 lyutogo 1766 matir priznachila yiyi na posadu nastoyatelki zakladu dlya shlyahetnih divchat u Prazi z okladom u 80000 floriniv na rik Pragu divchina ne vidviduvala posilayuchis na slabke zdorov ya ta groshi davali yij mozhlivist vesti nezalezhne zhittya Odnak vona ne polishala nadiyi oselitisya v Klagenfurti Matir pislya trivalih umovlyan z neyu zgodilasya ta viddala nakaz pro budivnictvo nevelichkogo zamku v peredmisti Klagenfurtu Rozroblyav plan pridvornij arhitektor Nikolo Pakassi modellyu sluguvav videnskij palac Getcendorf 1767 go ercgercoginyu bulo prijnyato do Videnskoyi Akademiyi obrazotvorchih mistectv a 1769 do Florentijskoyi Akademiyi mistectv Mariya Anna tovarishuvala iz vidomim mineralogom togo chasu Ignaciyem fon Bornom Vona nadavala jomu finansovoyi pidtrimki ta priznachila svoyim uchitelem U Klagenfurti Marianna zmogla oselitisya u kvitni 1781 Piznishe vona vidmovilasya vid poziciyi Pragi j stala igumeneyu v Klagenfurti z menshim polozhennyam 1771 roku u neyi buv palac pobudovanij v Klagenfurti bula vona zhila z 1780 roku Poruch zi svoyeyu molodshoyu sestroyu Mariyeyu Yelizavetoyu vona zhila razom v monastiriv do smerti Takozh Mariya Anna bula dosit vidhilena vid imperatorskoyi sim yi V neyi buli pogani vidnosini z bratami ta sestrami Mariya Anna bula ulyubleniceyu svogo batka i rozdilyala jogo interes do nauki Vona dopovnyuvala i zakinchila kolekciyu monet batka napisala knigu pro politiku svoyeyi materi provodila eksperimenti v galuzi himiyi ta fiziki malyuvala finansuvala socialni proyekti arheologichni eksgumaciyi dopomagala finansovo hudozhnikam i vchenim Yiyi nastavnikom buv Ignac fon Born Vona ne lyubila provoditi chas u vishomu suspilstvi tomu sho yiyi naukovi interesi vvazhavsya nepridatnim dlya yiyi stati ale yiyi visoko ocinila naukova elita togo chasu i svit mistectva U 1788 roci u Marianni pogirshilosya zdorov ya vidnovilisya problemi z dihannyam i vona pomerla 19 listopada 1789 PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 RKDartists d Track Q17299517 Vidatni osobistosti Klagenfurtu 1 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine nim Mariya Anna Gabsburg Lotarinzka 2 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine chesk Brigitte Hamann Maria Anna In Neue Deutsche Biographie NDB Band 16 Duncker amp Humblot Berlin 1990 ISBN 3 428 00197 4 S 191 f 3 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine nim Korolivski rodini Mariya Anna Gabsburg Lotarinska 4 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine chesk Literatura nim Thea Leitner Habsburgs vergessene Kinder Piper Munchen 1996 ISBN 3 492 21865 2 Friedrich Weissensteiner Die Tochter Maria Theresias Kremayer amp Scheriau Wien 1991 ISBN 3 218 00591 4PosilannyaProfil na Geneall net 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine angl Genealogiya Marianni Avstrijskoyi 16 grudnya 2018 u Wayback Machine angl