Петро́ Йо́сипович Каришко́вський (12 березня 1921, Одеса — 6 березня 1988, Одеса) — український історик, нумізмат, науковець-енциклопедист. Доктор історичних наук, професор, з 1963 року і до останніх днів завідував кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків Одеського університету.
Петро Йосипович Каришковський | |
---|---|
Народився | 12 березня 1921 Одеса, Українська СРР, СРСР |
Помер | 6 березня 1988 (66 років) Одеса, Українська СРР, СРСР |
Поховання | Другий християнський цвинтар |
Країна | СРСР |
Діяльність | антрополог, археолог, історик, краєзнавець, нумізмат, класицист |
Alma mater | Одеський університет |
Галузь | археологія, візантологія, епіграфіка, нумізматика |
Заклад | Одеський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | Артемій Готалов-Готліб |
Аспіранти, докторанти | Добролюбський Андрій Олегович |
Відомий завдяки: | дослідник античності |
Батько | Осип Титович Каришковський-Ікар |
Мати | Ольга Федорівна Радзієвська |
Біографія
Петро Йосипович Каришковський народився 12 березня 1921 року в Одеса.
Батько Каришковського — Ікар Осип Титович (1880—1965) — уродженець міста Кам'янець-Подільський, був учасником російсько-японської війни, Першої світової та громадянської воєн; після демобілізації з лав РСЧА (1923 рік) працював на різних підприємствах міста Одеси на адміністративно-технічних посадах.
Мати, уроджена Радзієвська Ольга Федорівна (1889—1942) — киянка, була вчителькою молодших класів.
У 1939 році вступив на історичний факультет Одеського університету, до початку другої світової війни був студентом II курсу. У Радянській Армії не служив, оскільки був знятий з обліку через поганий зір. Під час оборони Одеси в червні—вересні 1941 року працював на спорудженні протитанкових ровів.
З квітня 1944 року до кінця 1946 року працював в Одеському археологічному музеї на посаді наукового співробітника.
У 1945 року закінчив навчання на історичному факультеті Одеського університету.
У 1946—1948 роках був аспірантом з загальної історії (історія Стародавнього світу і Візантійської імперії). Науковий керівник — Артемій Готалов-Готліб.
Після аспірантури продовжив роботу в Одеському університеті. З 1963 року і до кінця життя — завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків.
Брав участь у багатьох наукових конференціях і сесіях, був членом редколегії республіканських збірок «Археологія», брав активну участь у видавничій діяльності Одеського археологічного музею АН УРСР.
Під його керівництвом підготовлено і захищено близько десятка кандидатських дисертацій.
З моменту створення Товариства з охорони пам'яток історії та культури брав участь у його діяльності, був членом президії обласної та республіканської організації. Каришковського було обрано членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту, Американського нумізматичного товариства, стояв біля витоків відродження Одеського археологічного товариства.
Помер 6 березня 1988 в Одесі. Похований на Другому Християнському цвинтарі Одеси.
Наукові дослідження
У 1951 році Петро Йосипович захистив кандидатську дисертацію в Москві при Інституті історії АН СРСР «Політичні взаємини Візантії, Болгарії та Русі в 967—971 рр.». У його дисертації були розкриті проблеми, пов'язані з русько-болгарськими відносинами під час Балканських воєн князя Святослава Ігоровича, уточнена хронологія русько-візантійської війни за часів Святослава Ігоровича та описані події, пов'язані з історією його балканських походів. Результати дослідження були опубліковані в журналах «Питання історії», «Візантійський літопис», «Вісник древньої історії». Критика джерел по цій темі актуальна донині і постійно цитується сучасними дослідниками.
З часом його наукові інтереси змінюються він стає дослідником античності, перш за все з історії та культури Північного Причорномор'я та Візантії. Опублікував близько 180 робіт, з яких найзначніші присвячені епіграфіці та нумізматиці — особливо монетам Ольвії, за якими Каришковський у 1968 році захистив докторську дисертацію «Монетна справа і грошовий обіг Ольвії (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.)», (опублікована окремим виданням у 2003 році). Брав участь у розкопках на о-ві Березань (1946—1949) та міста Ніконій (2-га пол. 1950-х років).
У 1985 році видано монографію у співавторстві з І. Б. Клейманом — «Стародавнє місто Тіра. Історико-археологічний нарис». У монографії на підставі археологічних і письмових джерел відновлюються історія Тіри, соціальний лад і культура міста, його місце серед інших античних міст і роль в житті племен Північно-Західного Причорномор'я протягом тисячоліття (з підстави Тіри у VI ст. до н. Е. й до її загибелі у IV ст. н. е.).
У 1988 році видав монографію «Монети Ольвії. Нарис грошового обігу Північно-Західного Причорномор'я в античну епоху». У монографії вперше у вітчизняній науці простежується процес виникнення, розквіту і занепаду грошового обігу в Ольвійському полісі рубежу VII—VI ст. до н. е. — IV ст. н. е. Показано особливості грошового обігу в Нижньому Побужжі, виділена роль іноземних і місцевих монет на різних етапах історії Ольвії. У зв'язку з датуваннями окремих емісій порушуються питання, пов'язані з монетним справою Ольвії. Враховуються монетні знахідки в регіоні. Особливо розглядаються написи, що містять дані з історії грошового обігу.
Продовжуючи роботу в Одеському державному університеті, Каришковський читав різні курси лекцій, найчастіше історію Греції та Риму. Масштабні знання та висока ерудиція дозволили йому в різні роки вести лекції на історичному факультеті за шістьма історичними курсами, з шести спеціальних дисциплін і розробити чимало спецкурсів із стародавньої та середньовічної історії, курс «Вступ до спеціальності» нумізматики та інші.
Глибина наукових досліджень Петра Йосиповича у великій мірі були обумовлені тим, що він досконало володів багатьма мовами: англійською, німецькою, італійською, румунською, польською, чеською, болгарською, сербською, латинською та давньогрецькою.
Каришковський був обраний членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту [ 7 вересня 2015 у Wayback Machine.], , стояв біля витоків Одеського археологічного товариства.
Наукові праці
Монографії
- Пётр Осипович Карышковский. Основные монографии [ 4 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Куликовская битва. — М., 1955.
- Восстание Спартака. — М., 1956.
- Древний город Тира. — Киев: Наукова думка, 1985. — 159 с. (у співавторстві з Ісааком Клейманом)
- Монеты Ольвии. Киев, 1988
- Монетное дело и денежное обращение Ольвии (VI в. до н. э. — IV в. н.э.). — Одесса: , 2003.
Статті
- Русско-болгарские отношения во время Балканских войн Святослава // ВИ. — 1951. — № 8.
- О хронологии русско-византийской войны при Святославе // Византийский временник. — 1952. — Т. V.
- К вопросу о первоисточниках по истории походов Святослава // КСИС. — 1952. — № 9.
- Балканские войны Святослава в византийской исторической литературе // Византийский временник. — 1953. — Т. 6.
- Боспор и Рим в I в. н. э. по нумизматическим данным // Вестник древней истории. — 1953. — № 3.
- О мнимом болгарском источнике летописных сводов // Труды Одес. ун-та. — 1954. — Т. 144.
- К истории балканских походов Руси при Святославе // КСИС. — 1955. — № 14.
- Лев Диакон о Тмутараканской Руси // Византийский временник. — 1960. — № 42.
- Материалы к собранию древних надписей Сарматии и Тавриды // Вестник древней истории. — 1966. — № 2.
- Из истории поздней Ольвии // Вестник древней истории. — 1968. — № 1.
- Ольвийские эпонимы // Вестник древней истории. — 1978. — № 2.
- Ольвийские монеты: производство [ 25 грудня 2005 у Wayback Machine.].
Вшанування
На честь професора Каришковського названо вулицю в Одесі.
Посилання
- «Читання пам'яті професора Петра Йосиповича Каришковського» [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] Блог
- Петро Каришковський: 90 років з дня народження відкривача Ольвії та Тіри [ 26 березня 2014 у Wayback Machine.]
Література та джерела
- Каришковський П. О. Ольвійські «борисфени» // Нумізматика і сфрагістика (Київ). — 1968. — Вип. 3. — С. 62-85.
- Г. С. Брега Каришковський Петро Йосипович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 111. — .
- Урсу Д. П. Каришковський-Ікар Петро Йосипович [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Мезенцева Г. Дослідники археології України. Чернігів, 1997; Каришковський Петро Йосипович. Некролог // УІЖ. — 1988. — № 6.
- Виноградов Ю. Г. Петр Осипович Карышковский (1921—1988) // Вестник древней истории. — 1988. — № 3. (рос.)
- Клейман И. Б. Профессор Петр Осипович Карышковский (12.03.1921 — 06.03.1988) // Стратум. — 1999. — № 6. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Jo sipovich Karishko vskij 12 bereznya 1921 19210312 Odesa 6 bereznya 1988 Odesa ukrayinskij istorik numizmat naukovec enciklopedist Doktor istorichnih nauk profesor z 1963 roku i do ostannih dniv zaviduvav kafedroyu istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv Odeskogo universitetu Petro Josipovich KarishkovskijNarodivsya 12 bereznya 1921 1921 03 12 Odesa Ukrayinska SRR SRSRPomer 6 bereznya 1988 1988 03 06 66 rokiv Odesa Ukrayinska SRR SRSRPohovannya Drugij hristiyanskij cvintarKrayina SRSRDiyalnist antropolog arheolog istorik krayeznavec numizmat klasicistAlma mater Odeskij universitetGaluz arheologiya vizantologiya epigrafika numizmatikaZaklad Odeskij universitetVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukNaukovij kerivnik Artemij Gotalov GotlibAspiranti doktoranti Dobrolyubskij Andrij OlegovichVidomij zavdyaki doslidnik antichnostiBatko Osip Titovich Karishkovskij IkarMati Olga Fedorivna RadziyevskaBiografiyaPetro Josipovich Karishkovskij narodivsya 12 bereznya 1921 roku v Odesa Batko Karishkovskogo Ikar Osip Titovich 1880 1965 urodzhenec mista Kam yanec Podilskij buv uchasnikom rosijsko yaponskoyi vijni Pershoyi svitovoyi ta gromadyanskoyi voyen pislya demobilizaciyi z lav RSChA 1923 rik pracyuvav na riznih pidpriyemstvah mista Odesi na administrativno tehnichnih posadah Mati urodzhena Radziyevska Olga Fedorivna 1889 1942 kiyanka bula vchitelkoyu molodshih klasiv U 1939 roci vstupiv na istorichnij fakultet Odeskogo universitetu do pochatku drugoyi svitovoyi vijni buv studentom II kursu U Radyanskij Armiyi ne sluzhiv oskilki buv znyatij z obliku cherez poganij zir Pid chas oboroni Odesi v chervni veresni 1941 roku pracyuvav na sporudzhenni protitankovih roviv Z kvitnya 1944 roku do kincya 1946 roku pracyuvav v Odeskomu arheologichnomu muzeyi na posadi naukovogo spivrobitnika U 1945 roku zakinchiv navchannya na istorichnomu fakulteti Odeskogo universitetu U 1946 1948 rokah buv aspirantom z zagalnoyi istoriyi istoriya Starodavnogo svitu i Vizantijskoyi imperiyi Naukovij kerivnik Artemij Gotalov Gotlib Pislya aspiranturi prodovzhiv robotu v Odeskomu universiteti Z 1963 roku i do kincya zhittya zaviduvach kafedri istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv Brav uchast u bagatoh naukovih konferenciyah i sesiyah buv chlenom redkolegiyi respublikanskih zbirok Arheologiya brav aktivnu uchast u vidavnichij diyalnosti Odeskogo arheologichnogo muzeyu AN URSR Pid jogo kerivnictvom pidgotovleno i zahisheno blizko desyatka kandidatskih disertacij Z momentu stvorennya Tovaristva z ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi brav uchast u jogo diyalnosti buv chlenom prezidiyi oblasnoyi ta respublikanskoyi organizaciyi Karishkovskogo bulo obrano chlenom korespondentom Nimeckogo arheologichnogo institutu Amerikanskogo numizmatichnogo tovaristva stoyav bilya vitokiv vidrodzhennya Odeskogo arheologichnogo tovaristva Pomer 6 bereznya 1988 v Odesi Pohovanij na Drugomu Hristiyanskomu cvintari Odesi Naukovi doslidzhennyaU 1951 roci Petro Josipovich zahistiv kandidatsku disertaciyu v Moskvi pri Instituti istoriyi AN SRSR Politichni vzayemini Vizantiyi Bolgariyi ta Rusi v 967 971 rr U jogo disertaciyi buli rozkriti problemi pov yazani z rusko bolgarskimi vidnosinami pid chas Balkanskih voyen knyazya Svyatoslava Igorovicha utochnena hronologiya rusko vizantijskoyi vijni za chasiv Svyatoslava Igorovicha ta opisani podiyi pov yazani z istoriyeyu jogo balkanskih pohodiv Rezultati doslidzhennya buli opublikovani v zhurnalah Pitannya istoriyi Vizantijskij litopis Visnik drevnoyi istoriyi Kritika dzherel po cij temi aktualna donini i postijno cituyetsya suchasnimi doslidnikami Z chasom jogo naukovi interesi zminyuyutsya vin staye doslidnikom antichnosti persh za vse z istoriyi ta kulturi Pivnichnogo Prichornomor ya ta Vizantiyi Opublikuvav blizko 180 robit z yakih najznachnishi prisvyacheni epigrafici ta numizmatici osoblivo monetam Olviyi za yakimi Karishkovskij u 1968 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Monetna sprava i groshovij obig Olviyi VI st do n e IV st n e opublikovana okremim vidannyam u 2003 roci Brav uchast u rozkopkah na o vi Berezan 1946 1949 ta mista Nikonij 2 ga pol 1950 h rokiv U 1985 roci vidano monografiyu u spivavtorstvi z I B Klejmanom Starodavnye misto Tira Istoriko arheologichnij naris U monografiyi na pidstavi arheologichnih i pismovih dzherel vidnovlyuyutsya istoriya Tiri socialnij lad i kultura mista jogo misce sered inshih antichnih mist i rol v zhitti plemen Pivnichno Zahidnogo Prichornomor ya protyagom tisyacholittya z pidstavi Tiri u VI st do n E j do yiyi zagibeli u IV st n e U 1988 roci vidav monografiyu Moneti Olviyi Naris groshovogo obigu Pivnichno Zahidnogo Prichornomor ya v antichnu epohu U monografiyi vpershe u vitchiznyanij nauci prostezhuyetsya proces viniknennya rozkvitu i zanepadu groshovogo obigu v Olvijskomu polisi rubezhu VII VI st do n e IV st n e Pokazano osoblivosti groshovogo obigu v Nizhnomu Pobuzhzhi vidilena rol inozemnih i miscevih monet na riznih etapah istoriyi Olviyi U zv yazku z datuvannyami okremih emisij porushuyutsya pitannya pov yazani z monetnim spravoyu Olviyi Vrahovuyutsya monetni znahidki v regioni Osoblivo rozglyadayutsya napisi sho mistyat dani z istoriyi groshovogo obigu Prodovzhuyuchi robotu v Odeskomu derzhavnomu universiteti Karishkovskij chitav rizni kursi lekcij najchastishe istoriyu Greciyi ta Rimu Masshtabni znannya ta visoka erudiciya dozvolili jomu v rizni roki vesti lekciyi na istorichnomu fakulteti za shistma istorichnimi kursami z shesti specialnih disciplin i rozrobiti chimalo speckursiv iz starodavnoyi ta serednovichnoyi istoriyi kurs Vstup do specialnosti numizmatiki ta inshi Glibina naukovih doslidzhen Petra Josipovicha u velikij miri buli obumovleni tim sho vin doskonalo volodiv bagatma movami anglijskoyu nimeckoyu italijskoyu rumunskoyu polskoyu cheskoyu bolgarskoyu serbskoyu latinskoyu ta davnogreckoyu Karishkovskij buv obranij chlenom korespondentom Nimeckogo arheologichnogo institutu 7 veresnya 2015 u Wayback Machine stoyav bilya vitokiv Odeskogo arheologichnogo tovaristva Naukovi praciMonografiyi Pyotr Osipovich Karyshkovskij Osnovnye monografii 4 travnya 2018 u Wayback Machine Kulikovskaya bitva M 1955 Vosstanie Spartaka M 1956 Drevnij gorod Tira Kiev Naukova dumka 1985 159 s u spivavtorstvi z Isaakom Klejmanom Monety Olvii Kiev 1988 Monetnoe delo i denezhnoe obrashenie Olvii VI v do n e IV v n e Odessa 2003 Statti Russko bolgarskie otnosheniya vo vremya Balkanskih vojn Svyatoslava VI 1951 8 O hronologii russko vizantijskoj vojny pri Svyatoslave Vizantijskij vremennik 1952 T V K voprosu o pervoistochnikah po istorii pohodov Svyatoslava KSIS 1952 9 Balkanskie vojny Svyatoslava v vizantijskoj istoricheskoj literature Vizantijskij vremennik 1953 T 6 Bospor i Rim v I v n e po numizmaticheskim dannym Vestnik drevnej istorii 1953 3 O mnimom bolgarskom istochnike letopisnyh svodov Trudy Odes un ta 1954 T 144 K istorii balkanskih pohodov Rusi pri Svyatoslave KSIS 1955 14 Lev Diakon o Tmutarakanskoj Rusi Vizantijskij vremennik 1960 42 Materialy k sobraniyu drevnih nadpisej Sarmatii i Tavridy Vestnik drevnej istorii 1966 2 Iz istorii pozdnej Olvii Vestnik drevnej istorii 1968 1 Olvijskie eponimy Vestnik drevnej istorii 1978 2 Olvijskie monety proizvodstvo 25 grudnya 2005 u Wayback Machine VshanuvannyaNa chest profesora Karishkovskogo nazvano vulicyu v Odesi Posilannya Chitannya pam yati profesora Petra Josipovicha Karishkovskogo 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Blog Petro Karishkovskij 90 rokiv z dnya narodzhennya vidkrivacha Olviyi ta Tiri 26 bereznya 2014 u Wayback Machine Literatura ta dzherelaKarishkovskij P O Olvijski borisfeni Numizmatika i sfragistika Kiyiv 1968 Vip 3 S 62 85 G S Brega Karishkovskij Petro Josipovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 111 ISBN 978 966 00 0692 8 Ursu D P Karishkovskij Ikar Petro Josipovich 30 sichnya 2022 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Mezenceva G Doslidniki arheologiyi Ukrayini Chernigiv 1997 Karishkovskij Petro Josipovich Nekrolog UIZh 1988 6 Vinogradov Yu G Petr Osipovich Karyshkovskij 1921 1988 Vestnik drevnej istorii 1988 3 ros Klejman I B Professor Petr Osipovich Karyshkovskij 12 03 1921 06 03 1988 Stratum 1999 6 ros