Повстання Палія (Паліївщина) — козацько-селянське повстання під проводом Фастівського полковника Семена Палія у 1702—1704 роках.
Повстання Палія | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повстання Палія 1702—1704 років | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Командувачі | |||||||||
Семен Палій | Адам Сенявський |
У 1699 році сейм Речі Посполитої ухвалив рішення про ліквідацію козацтва на підпольській Україні. 1702 року представники української шляхти, козаків, міщан та духівництва ухвалили на нараді у Фастові підняти антипольське повстання. У червні того ж року воно розпочалося збройними виступами на Поділлі та Брацлавщині й невдовзі охопило Київщину та Волинь.
Окрім Палія повстанців очолили Самійло Самусь та Захар Іскра. Восени повстанці захопили Білу Церкву, Немирів, Бердичів, Бар та інші міста. 1703 року війська Речі Посполитої, здолавши опір українських повстанців, установили контроль над Поділлям та Брацлавщиною, але Київщина залишалася під владою повстанців. 1704 року гетьман Іван Мазепа з українським військом перейшов на Правобережжя і встановив контроль над Київщиною та сусідніми територіями.
Причина повстання
Після Карловицького договору 1699 року, за яким Османська імперія відмовилася від Поділля на користь Речі Посполитої, уряд якої вирішив знищити козацтво на Правобережжі. У червні 1699 року Варшавський сейм ухвалив постанову про ліквідацію козацьких полків у Київському та Брацлавському воєводствах. Розпуск козацького війська мав відбутися протягом двох тижнів. Це рішення мотивувалося тим, що після припинення війни з Османською імперією відпала потреба утримувати козацькі полки на Правобережжі. Виконуючи рішення сейму, коронний гетьман 20 серпня 1699 року звернувся до наказного гетьмана Самуїла Самуся, а також полковників Семена Палія, Захара Іскри й Андрія Абазина з універсалом, в якому вимагав розпустити козацькі полки. Разом з тим він оголосив про відрядження на Правобережжя війська Речі Посполитої, яке примусить їх підкоритися державі.
Коронні війська посилили гарнізон міста-фортеці Немирова, а також захопили міста Бар, Вінницю, Брацлав, примусивши козацькі сотні відступити. На Поділля у свої маєтки поверталася шляхта і запроваджувала панщину. Селяни й козаки, а також міське населення готувалися всіма силами захищати Правобережну Україну від польсько-шляхетської агресії. У відповідь на вимогу залишити Фастів Семен Палій рішуче заявив, що він «поселився на вільній Україні, і Речі Посполитій немає ніяких справ до цієї області; лише він один має право в ній розпоряджатися як справжній козак і гетьман козацького народу».
Восени 1699 року на Правобережжі склалося досить напружене становище, бо на Київщині в районі Білої Церкви, Черняхова, Бородянки та інших міст на зимові квартири розмістилося 12-тисячне військо Речі Посполитої, яке загрожувало наступом на Фастів. Семен Палій зібрав свій полк і привів його у бойову готовність. Протягом зими відбувалися постійні сутички невеликих загонів з обох боків. Розраховуючи на можливу зміну міжнародної ситуації, ватажки козацьких полків збирали нові сили й одночасно вдавалися до переговорів з коронним гетьманом і регіментарями польсько-шляхетських військ, щоб відтягти час рішучих дій.
Козаки подали протест, але сейм його відкинув. Новий король Речі Посполитої Август II (1696—1733) після річного вагання надіслав вимогу сейму розпустити козаків, а землю передати шляхті і виїхати з краю. На Правобережжя посунула шляхта з військовими загонами.
Початкові успіхи повстання
Сподівання повстанців на зміну ситуації справдилися. 1700 року розпочалася Північна війна, в якій взяла участь і Річ Посполита. Щоб розрядити напруженість у відносинах з Річчю Посполитою, Семен Палій на прохання уряду Речі Посполитої послав для участі у війні з Швецією загін кінноти й піхоти.
Скориставшись деяким ослабленням Фастівського полку, коронний гетьман восени 1700 року відрядив у похід на Фастів 4-тисячне військо. До Фастова зібралися козацькі сотні, а також населення з багатьох міст і сіл Волині та Київщини. Вони зміцнили фортецю й підготувалися до її оборони. Під Фастовом стався бій, в якому польсько-шляхетське військо зазнало поразки й змушене було відступити.
Перемога сприяла активізації визвольного руху на Правобережжі. У квітні 1701 року польський гетьман Ф. Потоцький в універсалі до шляхетських сеймиків з тривогою повідомляв, що «козацький полковник Палій намагається йти слідами Хмельницького, який запалив факел селянської війни».
Як і в попередні десятиріччя, у визвольному русі початку XVIII століття на Правобережжі чітко позначилися класові інтереси селян, рядових козаків і міської бідноти, з одного боку, й козацької старшини, з другого. Повсталі народні маси боролися проти польсько-шляхетського панування, феодального та національного гноблення. Козацька старшина, спираючись на заможну верхівку козацтва, селянства й міщанства, намагалася використати визвольний рух для зміцнення свого панівного становища, здобути від царського уряду земельні багатства і феодальні привілеї, якими вже користувалася лівобережна старшина.
Враховуючи загалом прихильне ставлення царського уряду до прагнення населення Правобережжя об'єднання з Московським царством, ватажки визвольного руху виношували плани повного визволення Київщини і Брацлавщини від влади Речі Посполитої. Взимку 1702 року відбулася нарада у Фастові за участю полковників Палія, Самуся та Іскри, а також представників селян і міського населення. Там був присутній і Данило Братковський — відомий поет і громадський діяч. На нараді ухвалили рішення про дальшу, рішучішу боротьбу проти шляхти й остаточне визволення Правобережжя з-під влади Речі Посполитої. Фастів, куди збиралися загони повсталих селян і козаків, перетворився у головний центр боротьби, яку фактично очолив один з найвидатніших організаторів визвольного руху Семен Палій.
У першій половині 1702 р. визвольний рух охопив Брацлавщину, Поділля й Волинь. Заворушення почалось і на Київщині, куди прибули польсько-шляхетські загони з наміром витіснити козацькі полки та повернути шляхті відібрані маєтки. Наприкінці липня 1702 р. вибухнуло повстання селян, міщан і козаків у Богуславі, Корсуні й Лисянці. Його очолили полковники Самусь та Іскра. Повстання набрало антифеодального і визвольного характеру. Повстанці склали присягу Московському царству. Виданий провідниками повстання універсал закликав населення до рішучої боротьби з загарбниками, вигнання їх з української землі. На їх заклик, відгукнулися не лише козаки, а й селяни. Бої розгорнулися насамперед у Брацлавському і Подільському воєводствах, а потім перекинулися на Волинь і решту Поділля, сягнувши й Галичини. Селянські загони з'явилися в околицях Золочева і Сокаля.
За короткий час повстанське військо досягло 5 тис. чоловік і мало намір виступити на Білу Церкву, що була форпостом панування Речі Посполитої на Правобережжі. На Поділлі і Брацлавщині повстанські загони групувалися навколо козацького полку, очолюваного Андрієм Абазиним. Між Палієм, Самусем, Іскрою та Абазиним одразу встановився тісний контакт. Вони разом боролися за визволення Правобережної України з-під панування Речі Посполитої.
Повстання перекинулось на Лівобережжя у Переяславський полк. Старшині вдалося його придушити. Заворушення почались на Запоріжжі! Пригноблені маси виступали проти утисків старшини. Тому гетьман Мазепа і лівобережна старшина вороже поставилися до нової хвилі антифеодального й визвольного руху на Правобережжі, відмовилися подати військову допомогу козацьким полкам і намагалися переконати царський уряд не приймати Правобережжя до складу Московського царства. Вони боялися, щоб від малої іскри повстання не спалахнув великий вогонь народної війни проти феодалів — гнобителів.
У жовтні 1702 року Самусь під Бердичевом розгромив кількатисячне військо Речі Посполитої на чолі з хмільницьким старостою Я. Потоцьким і полковником Д. Рущицом. Полковник Абазин здобув Вінницю, Бар, Дунаївці, а під Меджибожем розгромив півторатисячний загін військ Речі Посполитої київського воєводи. Палій після тривалої облоги здобув фортецю Білу Церкву і переніс туди свій осідок.
Контрнаступ Речі Посполитої
Внаслідок значних перемог повстанського війська визвольний рух на побережжі посилився. На Поділлі повстанці визволили Бар, Калюс, Жванець, Могилів та інші міста. Численні повстання вибухнули в містах і селах північної Київщини і Волині. У січні 1703 року три тисячі повстанців на чолі з Федором Шпаком діяли на Поділлі й загрожували навіть Кам'янець-Подільській фортеці. Серед повстанців було чимало селян з Лівобережжя, Молдавії, Валахії, Речі Посполитої, Білорусі й Московії.
Уряд шляхетської Речі Посполитої збирав сили для придушення визвольного руху на Правобережній Україні. Шляхетський сеймик на Поділлі у листопаді 1702 року вирішив зібрати посполите рушення, в яке запрошувалися усі шляхтичі воєводства. Ряд постанов, спрямованих на придушення повстання, прийняв шляхетський сеймик Волинського воєводства, вирішивши зібрати ополчення і просити військової допомоги в сусідніх воєводствах. Польсько-шляхетські каральні війська на Правобережжі передавались під командування польного гетьмана А. Сенявського, який 4 грудня наказав усім загонам збиратися до Бережан для походу на Правобережжя.
У січні 1703 року 15-тисячне каральне військо з 44 гарматами вторглося на Поділля, де повстанські сили не перевищували 12 тисяч й були розкидані на великій території. Урядовці Речі Посполитої звернулися до гетьмана Мазепи з пропозицією виступити на придушення повстань, але царський уряд дозволу на втручання тоді не дав. Поляки зненацька захопили козацькі частини, що розбрелися на зимові квартири, і завдали їм дошкульних ударів. До того ж поляки спонукали виступити кількатисячну татарську орду на українські землі з півдня і водночас звернулися за допомогою до московського царя.
Коронне військо і посполите рушення захопили Летичів, Бар, Вінницю, Новокостянтинів, Меджибіж, Хмільник. Поблизу Старокостянтннова каральне військо зустрів значний загін козаків і повсталих селян на чолі з Самусем. У жорстокому бою повстанці зазнали великих втрат і відступили. В січні — лютому 1703 року повстання на Поділлі було жорстоко придушене.
На Брацлавщині полковник Абазин збирав сили для відсічі коронному війську. Повстанці намагалися відстояти Немирів, але, зазнавши кількох поразок у боях з переважаючими силами ворога, відступили до Брацлава. Проте в Брацлаві вони утриматися теж не змогли й відступили до Ладижина, втративши при цьому гармати, вивезені з Немирівської фортеці. Кіннота Речі Посполитої переслідувала повстанські загони. Полковник Абазин, зібравши до Ладижина 2-тисячний загін козаків і повсталих селян, виступив назустріч ворогам. Зав'язався , в якому повстанці зазнали поразки. Тяжко пораненого Абазина вороги захопили в полон і скарали на смерть. Частина повстанців відступила в Молдавію. Коронні війська в Ладижині стратили 2 тисяч чоловіків, жінок і дітей.
18 березня 1703 р. Адам Сенявський в універсалі оголосив про придушення повстання («заспокоєння краю») і суворе покарання селян, що брали участь у боротьбі проти шляхти. Однак універсал не відображав справжнього становища на Правобережній Україні. Каральна експедиція коронних військ на Поділля, Брацлавщниу й Волинь не привела до повного придушення визвольного руху. На головний його осередок — Київщину, де в містах-фортецях Білій Церкві, Фастові, Корсуні й Богуславі дислокувалися значні селянсько-козацькі сили під проводом Палія, Самуся та Іскри, каральні війська не наважилися наступати. Тим часом і на території Волині, Поділля та Брацлавщини спалахували нові повстання, організовувалися селянсько-козацькі загони, що продовжували партизанську боротьбу проти панування Речі Посполитої.
Місія Паткуля
У середині лютого 1703 року з Відня до Москви повертався посланник царського уряду, відомий дипломат і генерал Йоганн Паткуль, який з 1702 року перейшов на службу в Московське царство. На Правобережній Україні він відвідав табір польсько-шляхетських військ і під час розмови з польським гетьманом Адамом Сенявським запропонував примирити козаків з Річчю Посполитою. Сенявський учепився за цю пропозицію й доручив дипломату від імені короля вести мирні переговори з козацькими ватажками.
У Білій Церкві Паткуль розпочав переговори з Палієм, заявивши, що представляє інтереси польського й московського урядів водночас, хоча повноважень таких фактично не має. На пропозицію дипломата повернути Речі Посполитої Білу Церкву Палій відповів, що виконає це негайно, якщо отримає письмовий наказ царя. Зважаючи па непоступливість козацького ватажка, Паткуль запропонував йому укласти з урядом Речі Посполитої перемир'я і навіть склав латинською мовою п'ять статей, що передбачали припинення боротьби на три місяці, дозвіл жителям (у тому числі шляхті) повернутися до своїх домівок, обмін полоненими, повернення на вимогу царського уряду Білої Церкви Речі Посполитій, зобов'язання послати козаків для участі у війні з шведами.
Непоступливість Палія вивела дипломата з рівноваги, і він назвав старого полковника «зрадником», погрожував накликати гнів царя та спрямувати усі сили Речі Посполитої на розгром козаків. Однак Паткуль мусив визнати, що у Палія багато війська і тому він не радив польному гетьману йти па Білу Церкву, а селянам-повстанцям оголосити амністію. Перебуваючи кілька днів у Білій Церкві, Паткуль познайомився ближче з Палієм і його козаками, а також дійшов висновку, що конфлікт на Правобережжі виник з вини шляхти, яка утискувала селян і козаків. Він дав високу оцінку і ватажкові козаків Семенові Палію. На цьому місія Паткуля скінчилася, не виправдавши сподівань уряду й шляхти Речі Посполитої.
Уряд Речі Посполитої продовжував наполягати на тому, щоб уряд Московського царства узяв участь у придушенні визвольного руху на Правобережжі й заборонив запорізьким козакам приєднуватися до повстань, пропонував гетьману Мазепі відібрати у Палія Білу Церкву й передати фортецю гарнізону Речі Посполитої.
Проте царський уряд не дозволяв втручатися у боротьбу на Правобережжі гетьманові Мазепі. У березні й травні 1703 року правобережним козакам послане було навіть царське жалування.
Закінчення повстання
Правобережні козацькі полки поповнювали свої сили, укріплювали фортеці у Білій Церкві, Фастові, Богуславі, Корсуні, готувалися до дальшої боротьби проти польського наступу. На початку 1704 року Самусь та Іскра приїжджали на Лівобережжя, щоб домогтися прийняття їх разом з козацьким військом, населенням і зайнятою ними територією під протекторат Московського царства. В Батурині, Переяславі й Ніжині відбувалися переговори. Однак гетьман Мазепа рішуче відмовився бути посередником у цій справі. Під страхом смертної кари він заборонив селянам і козакам переходити на правий берег Дніпра. Гетьман посилав у Москву доноси на Палія, звинувачував його у зраді і зносинах з магнатами, прихильниками Швеції. Він неодноразово пропонував царському урядові заарештувати Палія, Самуся й Іскру та розправитися з козаками, вигнавши їх з фортець.
Не маючи достатніх та вірогідних відомостей про становище на Правобережній Україні, царський уряд повірив доносам Мазепи і навіть дозволив заарештувати Палія, але з умовою, щоб замість нього поставити такого самого противника шляхти.
2 березня 1704 року Петро І спеціальним листом закликав Палія негайно передати Білу Церкву полякам і капітулювати, інакше його змусять виконати вказівку царя московське військо. Самусь як наказний гетьман передав 5 лютого 1704 року булаву Мазепі. Палій, навпаки, відкинув вимогу царя і посилив боротьбу. Активізували діяльність партизанські загони на Волині, Поліссі і в Галичині.
Навесні 1704 року до Батурина надійшов царський указ — козацькому війську переправитися на правий берег Дніпра і вести боротьбу проти загонів магнатів — прихильників шведів. У травні 1704 року гетьман Іван Мазепа з кількатисячною армією перейшов Дніпро. Палій передав йому Білу Церкву без бою, а сам перенісся у Немирів.
На початку липня 1704 року Семен Палій відправив погребищенського сотника Г. Борисенка в Немирів із завданням підняти селян і міщан на повстання проти шляхти. Повстанці визволили Немирів і розгромили польський загін у містечку Соняві. Цей виступ став сигналом для загального повстання на Поділлі й Брацлавщині. На Поділлі ватажок Федір Шпак, зібравши повстанський загін з 1500 козаків, оголосив себе полковником Війська Запорізького й розпочав справжню війну проти шляхти.
Повстання перекинулося у Молдову. Хвилювання козацької сіроми почалося на Запоріжжі, де 8 тис. козаків мали намір іти на Лівобережжя й громити там маєтки панів та орендарів. Старшина ледве стримала цей рух.
Гетьман Іван Мазепа 12 липня 1704 року видав універсал до шляхти Київського воєводства, в якому заявив, що козацьке військо прибуло не для підтримки повстань, а виключно з метою подання допомоги Речі Посполитій у боротьбі проти шведів та їх спільників. Гетьман вимагав від селян припинити повстання й загрожував їм розправою.
Увечері 31 липня 1704 року за наказом Мазепи був заарештований Семен Палій, який з невеликим загоном перебував у таборі козацького війська під Бердичевом. С. Палія звинувачували у зраді. Гетьман негайно послав чималий загін сердюків та компанійців для захоплення Білої Церкви, в якій перебував гарнізон з кількох сотень правобережних козаків. Незабаром їм вдалося захопити фортецею. Місто-фортецю Немирів гетьман наказав передати польському гарнізонові. Гетьманські війська вступили у Фастів, Корсунь та Богуслав. Після цього повстання практично завершилося.
Залишивши на Правобережжі 3-тисячне козацьке військо, Мазепа з полками наприкінці жовтня 1704 року повернувся на Лівобережжя. На Правобережжі залишилися й полки Самуся та Іскри. Семен Палій майже рік перебував у в'язниці Батуринської фортеці. У червні 1705 року під вартою його відправлено в Москву. За царським указом від 30 липня козацького полковника заслано до Сибіру — спочатку у Верхотур'я, потім у Тобольськ, де він перебував до кінця 1708 року.
Див. також
Примітки
- Історія Української РСР. т. II
- http://warhistory.ukrlife.org/4_08_4.html
- Історія Української РСР. т. II, Дорошенко пише про 30 тисяч з 50 гарматами
Посилання
- Повстання 1702-1704 років у Фастові.
- Дмитро Дорошенко. Нарис історії України. — Т. 2, розділ 7.
- Олександер Оглоблин. Гетьман Мазепа і Правобережна Україна // Гетьман Іван Мазепа та його доба. — Друге доповнене. — Нью-Йорк; Київ; Львів; Париж; Торонто, 2001.
- Історія Української РСР. т. II. / (головний редактор) та ін. — Київ: Наукова думка, 1979. — С. 283—290.
- Чухліб Т. Козацька вольниця Семена Палія під наглядом одноголового і двохголового орлів // Він же. Козаки і монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави. — К., 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya Paliya Paliyivshina kozacko selyanske povstannya pid provodom Fastivskogo polkovnika Semena Paliya u 1702 1704 rokah Povstannya Paliya Povstannya Paliya 1702 1704 rokiv Povstannya Paliya 1702 1704 rokiv Data 1702 1704 Misce Ukrayina Rich Pospolita Privid rozpusk pravoberezhnih kozackih polkiv sejmom Rechi Pospolitoyi Rezultat Pridushennya povstannya perehid Pravoberezhnoyi Ukrayini pid vladu Ivana Mazepi Storoni Vijsko Zaporozke Rich Pospolita Komanduvachi Semen Palij Adam Senyavskij Semen Palij U 1699 roci sejm Rechi Pospolitoyi uhvaliv rishennya pro likvidaciyu kozactva na pidpolskij Ukrayini 1702 roku predstavniki ukrayinskoyi shlyahti kozakiv mishan ta duhivnictva uhvalili na naradi u Fastovi pidnyati antipolske povstannya U chervni togo zh roku vono rozpochalosya zbrojnimi vistupami na Podilli ta Braclavshini j nevdovzi ohopilo Kiyivshinu ta Volin Okrim Paliya povstanciv ocholili Samijlo Samus ta Zahar Iskra Voseni povstanci zahopili Bilu Cerkvu Nemiriv Berdichiv Bar ta inshi mista 1703 roku vijska Rechi Pospolitoyi zdolavshi opir ukrayinskih povstanciv ustanovili kontrol nad Podillyam ta Braclavshinoyu ale Kiyivshina zalishalasya pid vladoyu povstanciv 1704 roku getman Ivan Mazepa z ukrayinskim vijskom perejshov na Pravoberezhzhya i vstanoviv kontrol nad Kiyivshinoyu ta susidnimi teritoriyami Prichina povstannyaPislya Karlovickogo dogovoru 1699 roku za yakim Osmanska imperiya vidmovilasya vid Podillya na korist Rechi Pospolitoyi uryad yakoyi virishiv znishiti kozactvo na Pravoberezhzhi U chervni 1699 roku Varshavskij sejm uhvaliv postanovu pro likvidaciyu kozackih polkiv u Kiyivskomu ta Braclavskomu voyevodstvah Rozpusk kozackogo vijska mav vidbutisya protyagom dvoh tizhniv Ce rishennya motivuvalosya tim sho pislya pripinennya vijni z Osmanskoyu imperiyeyu vidpala potreba utrimuvati kozacki polki na Pravoberezhzhi Vikonuyuchi rishennya sejmu koronnij getman 20 serpnya 1699 roku zvernuvsya do nakaznogo getmana Samuyila Samusya a takozh polkovnikiv Semena Paliya Zahara Iskri j Andriya Abazina z universalom v yakomu vimagav rozpustiti kozacki polki Razom z tim vin ogolosiv pro vidryadzhennya na Pravoberezhzhya vijska Rechi Pospolitoyi yake primusit yih pidkoritisya derzhavi Koronni vijska posilili garnizon mista forteci Nemirova a takozh zahopili mista Bar Vinnicyu Braclav primusivshi kozacki sotni vidstupiti Na Podillya u svoyi mayetki povertalasya shlyahta i zaprovadzhuvala panshinu Selyani j kozaki a takozh miske naselennya gotuvalisya vsima silami zahishati Pravoberezhnu Ukrayinu vid polsko shlyahetskoyi agresiyi U vidpovid na vimogu zalishiti Fastiv Semen Palij rishuche zayaviv sho vin poselivsya na vilnij Ukrayini i Rechi Pospolitij nemaye niyakih sprav do ciyeyi oblasti lishe vin odin maye pravo v nij rozporyadzhatisya yak spravzhnij kozak i getman kozackogo narodu Voseni 1699 roku na Pravoberezhzhi sklalosya dosit napruzhene stanovishe bo na Kiyivshini v rajoni Biloyi Cerkvi Chernyahova Borodyanki ta inshih mist na zimovi kvartiri rozmistilosya 12 tisyachne vijsko Rechi Pospolitoyi yake zagrozhuvalo nastupom na Fastiv Semen Palij zibrav svij polk i priviv jogo u bojovu gotovnist Protyagom zimi vidbuvalisya postijni sutichki nevelikih zagoniv z oboh bokiv Rozrahovuyuchi na mozhlivu zminu mizhnarodnoyi situaciyi vatazhki kozackih polkiv zbirali novi sili j odnochasno vdavalisya do peregovoriv z koronnim getmanom i regimentaryami polsko shlyahetskih vijsk shob vidtyagti chas rishuchih dij Kozaki podali protest ale sejm jogo vidkinuv Novij korol Rechi Pospolitoyi Avgust II 1696 1733 pislya richnogo vagannya nadislav vimogu sejmu rozpustiti kozakiv a zemlyu peredati shlyahti i viyihati z krayu Na Pravoberezhzhya posunula shlyahta z vijskovimi zagonami Pochatkovi uspihi povstannyaSpodivannya povstanciv na zminu situaciyi spravdilisya 1700 roku rozpochalasya Pivnichna vijna v yakij vzyala uchast i Rich Pospolita Shob rozryaditi napruzhenist u vidnosinah z Richchyu Pospolitoyu Semen Palij na prohannya uryadu Rechi Pospolitoyi poslav dlya uchasti u vijni z Shveciyeyu zagin kinnoti j pihoti Skoristavshis deyakim oslablennyam Fastivskogo polku koronnij getman voseni 1700 roku vidryadiv u pohid na Fastiv 4 tisyachne vijsko Do Fastova zibralisya kozacki sotni a takozh naselennya z bagatoh mist i sil Volini ta Kiyivshini Voni zmicnili fortecyu j pidgotuvalisya do yiyi oboroni Pid Fastovom stavsya bij v yakomu polsko shlyahetske vijsko zaznalo porazki j zmushene bulo vidstupiti Peremoga spriyala aktivizaciyi vizvolnogo ruhu na Pravoberezhzhi U kvitni 1701 roku polskij getman F Potockij v universali do shlyahetskih sejmikiv z trivogoyu povidomlyav sho kozackij polkovnik Palij namagayetsya jti slidami Hmelnickogo yakij zapaliv fakel selyanskoyi vijni Yak i v poperedni desyatirichchya u vizvolnomu rusi pochatku XVIII stolittya na Pravoberezhzhi chitko poznachilisya klasovi interesi selyan ryadovih kozakiv i miskoyi bidnoti z odnogo boku j kozackoyi starshini z drugogo Povstali narodni masi borolisya proti polsko shlyahetskogo panuvannya feodalnogo ta nacionalnogo gnoblennya Kozacka starshina spirayuchis na zamozhnu verhivku kozactva selyanstva j mishanstva namagalasya vikoristati vizvolnij ruh dlya zmicnennya svogo panivnogo stanovisha zdobuti vid carskogo uryadu zemelni bagatstva i feodalni privileyi yakimi vzhe koristuvalasya livoberezhna starshina Vrahovuyuchi zagalom prihilne stavlennya carskogo uryadu do pragnennya naselennya Pravoberezhzhya ob yednannya z Moskovskim carstvom vatazhki vizvolnogo ruhu vinoshuvali plani povnogo vizvolennya Kiyivshini i Braclavshini vid vladi Rechi Pospolitoyi Vzimku 1702 roku vidbulasya narada u Fastovi za uchastyu polkovnikiv Paliya Samusya ta Iskri a takozh predstavnikiv selyan i miskogo naselennya Tam buv prisutnij i Danilo Bratkovskij vidomij poet i gromadskij diyach Na naradi uhvalili rishennya pro dalshu rishuchishu borotbu proti shlyahti j ostatochne vizvolennya Pravoberezhzhya z pid vladi Rechi Pospolitoyi Fastiv kudi zbiralisya zagoni povstalih selyan i kozakiv peretvorivsya u golovnij centr borotbi yaku faktichno ocholiv odin z najvidatnishih organizatoriv vizvolnogo ruhu Semen Palij U pershij polovini 1702 r vizvolnij ruh ohopiv Braclavshinu Podillya j Volin Zavorushennya pochalos i na Kiyivshini kudi pribuli polsko shlyahetski zagoni z namirom vitisniti kozacki polki ta povernuti shlyahti vidibrani mayetki Naprikinci lipnya 1702 r vibuhnulo povstannya selyan mishan i kozakiv u Boguslavi Korsuni j Lisyanci Jogo ocholili polkovniki Samus ta Iskra Povstannya nabralo antifeodalnogo i vizvolnogo harakteru Povstanci sklali prisyagu Moskovskomu carstvu Vidanij providnikami povstannya universal zaklikav naselennya do rishuchoyi borotbi z zagarbnikami vignannya yih z ukrayinskoyi zemli Na yih zaklik vidguknulisya ne lishe kozaki a j selyani Boyi rozgornulisya nasampered u Braclavskomu i Podilskomu voyevodstvah a potim perekinulisya na Volin i reshtu Podillya syagnuvshi j Galichini Selyanski zagoni z yavilisya v okolicyah Zolocheva i Sokalya Getman Ukrayini Ivan Mazepa Za korotkij chas povstanske vijsko dosyaglo 5 tis cholovik i malo namir vistupiti na Bilu Cerkvu sho bula forpostom panuvannya Rechi Pospolitoyi na Pravoberezhzhi Na Podilli i Braclavshini povstanski zagoni grupuvalisya navkolo kozackogo polku ocholyuvanogo Andriyem Abazinim Mizh Paliyem Samusem Iskroyu ta Abazinim odrazu vstanovivsya tisnij kontakt Voni razom borolisya za vizvolennya Pravoberezhnoyi Ukrayini z pid panuvannya Rechi Pospolitoyi Povstannya perekinulos na Livoberezhzhya u Pereyaslavskij polk Starshini vdalosya jogo pridushiti Zavorushennya pochalis na Zaporizhzhi Prignobleni masi vistupali proti utiskiv starshini Tomu getman Mazepa i livoberezhna starshina vorozhe postavilisya do novoyi hvili antifeodalnogo j vizvolnogo ruhu na Pravoberezhzhi vidmovilisya podati vijskovu dopomogu kozackim polkam i namagalisya perekonati carskij uryad ne prijmati Pravoberezhzhya do skladu Moskovskogo carstva Voni boyalisya shob vid maloyi iskri povstannya ne spalahnuv velikij vogon narodnoyi vijni proti feodaliv gnobiteliv Plan Bilocerkivskoyi forteci u 1713 roci U zhovtni 1702 roku Samus pid Berdichevom rozgromiv kilkatisyachne vijsko Rechi Pospolitoyi na choli z hmilnickim starostoyu Ya Potockim i polkovnikom D Rushicom Polkovnik Abazin zdobuv Vinnicyu Bar Dunayivci a pid Medzhibozhem rozgromiv pivtoratisyachnij zagin vijsk Rechi Pospolitoyi kiyivskogo voyevodi Palij pislya trivaloyi oblogi zdobuv fortecyu Bilu Cerkvu i perenis tudi svij osidok Kontrnastup Rechi PospolitoyiVnaslidok znachnih peremog povstanskogo vijska vizvolnij ruh na poberezhzhi posilivsya Na Podilli povstanci vizvolili Bar Kalyus Zhvanec Mogiliv ta inshi mista Chislenni povstannya vibuhnuli v mistah i selah pivnichnoyi Kiyivshini i Volini U sichni 1703 roku tri tisyachi povstanciv na choli z Fedorom Shpakom diyali na Podilli j zagrozhuvali navit Kam yanec Podilskij forteci Sered povstanciv bulo chimalo selyan z Livoberezhzhya Moldaviyi Valahiyi Rechi Pospolitoyi Bilorusi j Moskoviyi Uryad shlyahetskoyi Rechi Pospolitoyi zbirav sili dlya pridushennya vizvolnogo ruhu na Pravoberezhnij Ukrayini Shlyahetskij sejmik na Podilli u listopadi 1702 roku virishiv zibrati pospolite rushennya v yake zaproshuvalisya usi shlyahtichi voyevodstva Ryad postanov spryamovanih na pridushennya povstannya prijnyav shlyahetskij sejmik Volinskogo voyevodstva virishivshi zibrati opolchennya i prositi vijskovoyi dopomogi v susidnih voyevodstvah Polsko shlyahetski karalni vijska na Pravoberezhzhi peredavalis pid komanduvannya polnogo getmana A Senyavskogo yakij 4 grudnya nakazav usim zagonam zbiratisya do Berezhan dlya pohodu na Pravoberezhzhya Getman koronnij Adam Senyavskij U sichni 1703 roku 15 tisyachne karalne vijsko z 44 garmatami vtorglosya na Podillya de povstanski sili ne perevishuvali 12 tisyach j buli rozkidani na velikij teritoriyi Uryadovci Rechi Pospolitoyi zvernulisya do getmana Mazepi z propoziciyeyu vistupiti na pridushennya povstan ale carskij uryad dozvolu na vtruchannya todi ne dav Polyaki znenacka zahopili kozacki chastini sho rozbrelisya na zimovi kvartiri i zavdali yim doshkulnih udariv Do togo zh polyaki sponukali vistupiti kilkatisyachnu tatarsku ordu na ukrayinski zemli z pivdnya i vodnochas zvernulisya za dopomogoyu do moskovskogo carya Koronne vijsko i pospolite rushennya zahopili Letichiv Bar Vinnicyu Novokostyantiniv Medzhibizh Hmilnik Poblizu Starokostyantnnova karalne vijsko zustriv znachnij zagin kozakiv i povstalih selyan na choli z Samusem U zhorstokomu boyu povstanci zaznali velikih vtrat i vidstupili V sichni lyutomu 1703 roku povstannya na Podilli bulo zhorstoko pridushene Na Braclavshini polkovnik Abazin zbirav sili dlya vidsichi koronnomu vijsku Povstanci namagalisya vidstoyati Nemiriv ale zaznavshi kilkoh porazok u boyah z perevazhayuchimi silami voroga vidstupili do Braclava Prote v Braclavi voni utrimatisya tezh ne zmogli j vidstupili do Ladizhina vtrativshi pri comu garmati vivezeni z Nemirivskoyi forteci Kinnota Rechi Pospolitoyi peresliduvala povstanski zagoni Polkovnik Abazin zibravshi do Ladizhina 2 tisyachnij zagin kozakiv i povstalih selyan vistupiv nazustrich vorogam Zav yazavsya v yakomu povstanci zaznali porazki Tyazhko poranenogo Abazina vorogi zahopili v polon i skarali na smert Chastina povstanciv vidstupila v Moldaviyu Koronni vijska v Ladizhini stratili 2 tisyach cholovikiv zhinok i ditej 18 bereznya 1703 r Adam Senyavskij v universali ogolosiv pro pridushennya povstannya zaspokoyennya krayu i suvore pokarannya selyan sho brali uchast u borotbi proti shlyahti Odnak universal ne vidobrazhav spravzhnogo stanovisha na Pravoberezhnij Ukrayini Karalna ekspediciya koronnih vijsk na Podillya Braclavshniu j Volin ne privela do povnogo pridushennya vizvolnogo ruhu Na golovnij jogo oseredok Kiyivshinu de v mistah fortecyah Bilij Cerkvi Fastovi Korsuni j Boguslavi dislokuvalisya znachni selyansko kozacki sili pid provodom Paliya Samusya ta Iskri karalni vijska ne navazhilisya nastupati Tim chasom i na teritoriyi Volini Podillya ta Braclavshini spalahuvali novi povstannya organizovuvalisya selyansko kozacki zagoni sho prodovzhuvali partizansku borotbu proti panuvannya Rechi Pospolitoyi Misiya PatkulyaU seredini lyutogo 1703 roku z Vidnya do Moskvi povertavsya poslannik carskogo uryadu vidomij diplomat i general Jogann Patkul yakij z 1702 roku perejshov na sluzhbu v Moskovske carstvo Na Pravoberezhnij Ukrayini vin vidvidav tabir polsko shlyahetskih vijsk i pid chas rozmovi z polskim getmanom Adamom Senyavskim zaproponuvav primiriti kozakiv z Richchyu Pospolitoyu Senyavskij uchepivsya za cyu propoziciyu j doruchiv diplomatu vid imeni korolya vesti mirni peregovori z kozackimi vatazhkami U Bilij Cerkvi Patkul rozpochav peregovori z Paliyem zayavivshi sho predstavlyaye interesi polskogo j moskovskogo uryadiv vodnochas hocha povnovazhen takih faktichno ne maye Na propoziciyu diplomata povernuti Rechi Pospolitoyi Bilu Cerkvu Palij vidpoviv sho vikonaye ce negajno yaksho otrimaye pismovij nakaz carya Zvazhayuchi pa nepostuplivist kozackogo vatazhka Patkul zaproponuvav jomu uklasti z uryadom Rechi Pospolitoyi peremir ya i navit sklav latinskoyu movoyu p yat statej sho peredbachali pripinennya borotbi na tri misyaci dozvil zhitelyam u tomu chisli shlyahti povernutisya do svoyih domivok obmin polonenimi povernennya na vimogu carskogo uryadu Biloyi Cerkvi Rechi Pospolitij zobov yazannya poslati kozakiv dlya uchasti u vijni z shvedami Nepostuplivist Paliya vivela diplomata z rivnovagi i vin nazvav starogo polkovnika zradnikom pogrozhuvav naklikati gniv carya ta spryamuvati usi sili Rechi Pospolitoyi na rozgrom kozakiv Odnak Patkul musiv viznati sho u Paliya bagato vijska i tomu vin ne radiv polnomu getmanu jti pa Bilu Cerkvu a selyanam povstancyam ogolositi amnistiyu Perebuvayuchi kilka dniv u Bilij Cerkvi Patkul poznajomivsya blizhche z Paliyem i jogo kozakami a takozh dijshov visnovku sho konflikt na Pravoberezhzhi vinik z vini shlyahti yaka utiskuvala selyan i kozakiv Vin dav visoku ocinku i vatazhkovi kozakiv Semenovi Paliyu Na comu misiya Patkulya skinchilasya ne vipravdavshi spodivan uryadu j shlyahti Rechi Pospolitoyi Uryad Rechi Pospolitoyi prodovzhuvav napolyagati na tomu shob uryad Moskovskogo carstva uzyav uchast u pridushenni vizvolnogo ruhu na Pravoberezhzhi j zaboroniv zaporizkim kozakam priyednuvatisya do povstan proponuvav getmanu Mazepi vidibrati u Paliya Bilu Cerkvu j peredati fortecyu garnizonu Rechi Pospolitoyi Prote carskij uryad ne dozvolyav vtruchatisya u borotbu na Pravoberezhzhi getmanovi Mazepi U berezni j travni 1703 roku pravoberezhnim kozakam poslane bulo navit carske zhaluvannya Zakinchennya povstannyaPravoberezhni kozacki polki popovnyuvali svoyi sili ukriplyuvali forteci u Bilij Cerkvi Fastovi Boguslavi Korsuni gotuvalisya do dalshoyi borotbi proti polskogo nastupu Na pochatku 1704 roku Samus ta Iskra priyizhdzhali na Livoberezhzhya shob domogtisya prijnyattya yih razom z kozackim vijskom naselennyam i zajnyatoyu nimi teritoriyeyu pid protektorat Moskovskogo carstva V Baturini Pereyaslavi j Nizhini vidbuvalisya peregovori Odnak getman Mazepa rishuche vidmovivsya buti poserednikom u cij spravi Pid strahom smertnoyi kari vin zaboroniv selyanam i kozakam perehoditi na pravij bereg Dnipra Getman posilav u Moskvu donosi na Paliya zvinuvachuvav jogo u zradi i znosinah z magnatami prihilnikami Shveciyi Vin neodnorazovo proponuvav carskomu uryadovi zaareshtuvati Paliya Samusya j Iskru ta rozpravitisya z kozakami vignavshi yih z fortec Ne mayuchi dostatnih ta virogidnih vidomostej pro stanovishe na Pravoberezhnij Ukrayini carskij uryad poviriv donosam Mazepi i navit dozvoliv zaareshtuvati Paliya ale z umovoyu shob zamist nogo postaviti takogo samogo protivnika shlyahti 2 bereznya 1704 roku Petro I specialnim listom zaklikav Paliya negajno peredati Bilu Cerkvu polyakam i kapitulyuvati inakshe jogo zmusyat vikonati vkazivku carya moskovske vijsko Samus yak nakaznij getman peredav 5 lyutogo 1704 roku bulavu Mazepi Palij navpaki vidkinuv vimogu carya i posiliv borotbu Aktivizuvali diyalnist partizanski zagoni na Volini Polissi i v Galichini Navesni 1704 roku do Baturina nadijshov carskij ukaz kozackomu vijsku perepravitisya na pravij bereg Dnipra i vesti borotbu proti zagoniv magnativ prihilnikiv shvediv U travni 1704 roku getman Ivan Mazepa z kilkatisyachnoyu armiyeyu perejshov Dnipro Palij peredav jomu Bilu Cerkvu bez boyu a sam perenissya u Nemiriv Na pochatku lipnya 1704 roku Semen Palij vidpraviv pogrebishenskogo sotnika G Borisenka v Nemiriv iz zavdannyam pidnyati selyan i mishan na povstannya proti shlyahti Povstanci vizvolili Nemiriv i rozgromili polskij zagin u mistechku Sonyavi Cej vistup stav signalom dlya zagalnogo povstannya na Podilli j Braclavshini Na Podilli vatazhok Fedir Shpak zibravshi povstanskij zagin z 1500 kozakiv ogolosiv sebe polkovnikom Vijska Zaporizkogo j rozpochav spravzhnyu vijnu proti shlyahti Povstannya perekinulosya u Moldovu Hvilyuvannya kozackoyi siromi pochalosya na Zaporizhzhi de 8 tis kozakiv mali namir iti na Livoberezhzhya j gromiti tam mayetki paniv ta orendariv Starshina ledve strimala cej ruh Getman Ivan Mazepa 12 lipnya 1704 roku vidav universal do shlyahti Kiyivskogo voyevodstva v yakomu zayaviv sho kozacke vijsko pribulo ne dlya pidtrimki povstan a viklyuchno z metoyu podannya dopomogi Rechi Pospolitij u borotbi proti shvediv ta yih spilnikiv Getman vimagav vid selyan pripiniti povstannya j zagrozhuvav yim rozpravoyu Uvecheri 31 lipnya 1704 roku za nakazom Mazepi buv zaareshtovanij Semen Palij yakij z nevelikim zagonom perebuvav u tabori kozackogo vijska pid Berdichevom S Paliya zvinuvachuvali u zradi Getman negajno poslav chimalij zagin serdyukiv ta kompanijciv dlya zahoplennya Biloyi Cerkvi v yakij perebuvav garnizon z kilkoh soten pravoberezhnih kozakiv Nezabarom yim vdalosya zahopiti forteceyu Misto fortecyu Nemiriv getman nakazav peredati polskomu garnizonovi Getmanski vijska vstupili u Fastiv Korsun ta Boguslav Pislya cogo povstannya praktichno zavershilosya Zalishivshi na Pravoberezhzhi 3 tisyachne kozacke vijsko Mazepa z polkami naprikinci zhovtnya 1704 roku povernuvsya na Livoberezhzhya Na Pravoberezhzhi zalishilisya j polki Samusya ta Iskri Semen Palij majzhe rik perebuvav u v yaznici Baturinskoyi forteci U chervni 1705 roku pid vartoyu jogo vidpravleno v Moskvu Za carskim ukazom vid 30 lipnya kozackogo polkovnika zaslano do Sibiru spochatku u Verhotur ya potim u Tobolsk de vin perebuvav do kincya 1708 roku Div takozhSemen Palij PaliyivshinaPrimitkiIstoriya Ukrayinskoyi RSR t II http warhistory ukrlife org 4 08 4 html Istoriya Ukrayinskoyi RSR t II Doroshenko pishe pro 30 tisyach z 50 garmatamiPosilannyaPovstannya 1702 1704 rokiv u Fastovi Dmitro Doroshenko Naris istoriyi Ukrayini T 2 rozdil 7 Oleksander Ogloblin Getman Mazepa i Pravoberezhna Ukrayina Getman Ivan Mazepa ta jogo doba Druge dopovnene Nyu Jork Kiyiv Lviv Parizh Toronto 2001 Istoriya Ukrayinskoyi RSR t II golovnij redaktor ta in Kiyiv Naukova dumka 1979 S 283 290 Chuhlib T Kozacka volnicya Semena Paliya pid naglyadom odnogolovogo i dvohgolovogo orliv Vin zhe Kozaki i monarhi Mizhnarodni vidnosini rannomodernoyi Ukrayinskoyi derzhavi K 2009