Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||
Гурійське князівство — феодальне князівство у Західній Грузії. Виокремилося як апанаж від Одіського (Мегрельського) еріставства наприкінці XIV ст. Надалі правителі Гурії активно брали участь у боротьбі за владу в Імеретії, внаслідок чого перетворилися на потужних суперників Мегрелії. Декілька представників Гурійського князівства ставали царями Імеретії. Наприкінці XVIII ст. князівство стало місцем протистояння Російської і Османської імперії. Перемоги першої призвели у 1829 році до ліквідації Гурійського князівства.
Історія
З XIII ст. Гурія була частиною володінь роду Дадіані, еріставі Одіши. 1385 року після смерті Георгія II його син отримав еріставство Гурійське. Активно розбудовував дипломатичні відносини з трапезундським імператором Олексієм III. Згодом зумів закріпити за собою область Ачара з містом Батумі. Загалом він та його син Георгій і онук Мамія зберігали союзні відносини з родичами зроду Дадіані.
1450 року зі смертю Мамії Дадіані Перша династія гурелі припинила існування. Гурійське князівство знову поєднується з Мегрелією. Правитель останньої 1450 року Ліпарит I передає Гурію молодшому синові , що став засновником Другої династії Гуріелі. Він оженився з донькою останнього трапезундського імператора Давида Великого Комніна, завдяки чому його нащадки стали вважатися спадкоємцями Трапезундської імперії. 1463 року Мамія приєднався до повстання еріставів проти Георгія VIII, царя Грузії, поразка якого в битві біля Чихорі призвела до розпаду Грузинського царства.
Натомість Мамія Гуріелі отримав титул мтаварі, тобто самостійного князя. Втім лише 1491 року був визнаний суверенним князем. З цього часу Гурієлі також інвестував місцевих єпископів у Шемокмеді, Джумати та Хіноцмінда, що номінально перебували під духовним керівництвом Абхазьких католикосів.
У 1533 року укладено військово-політичний союз з Мегрелією. 1535 року мтаварі допоміг імеретинському війську підкорити князівство Самцхе, за що отримав Робласті Чанеті, Аджарію й Мачахелі.
Наступні правителі князівства загалом діяли спільно з мегрельськими князями, номінально визнаючи їх зверхність. Активні дії у 1477—1510-х роках сприяли зміцненню незалежності Гурійського князівства від Імеретинського царства.
У 1540-х роках гурійські князі стикнулися з османською загрозою, внаслідок поразок втратили Аджарію, Північну Чанеті і Мачахелі. У 1560-х роках посилення Гурії призвело до переорієнтації політики від союзу до протистояння з Мегрелією, до чого додалося суперництво за вплив в Західній Грузії та відносини з Османською імперією. У 1565 році вдалося завдати поразки Левану I Дадіані. У 1580-х роках посилюється боротьба Гурії і Мегрелії, при цьому починається втручання гурійських князів в справи Імеретії.
У 1609 році мтаварі відвоював Аджарію і Чаннеті, але вже 1614 року внаслідок поразок мусив поступитися цими землями на користь Османської імперії, визнати зверхність останньою та сплачувати щорічну данину. Надалі вдалося повернути Чанеті і Аджарію.
1681 року Георгій III першим з роду став царем Імеретії. Втім після смерті останнього 1684 року внаслідок внутрішньої боротьби за владу відбувається послаблення Гурійського князівства. Його син Мамія тричі ставав царем Імереті у 1701—1702, 1711 та 1713 роках. Син Мамії — Георгій — двічі ставав царем Імеретії — у 1716 і 1720 роках. Зрештою мусив боротися проти свого брата , якого здолав з допомогою османських військ. В цей час 1718 року стратив Аджарію і Чанеті, від яких 1723 року мусив остаточно відмовитися на користь Османської імперії. Також було втрачено гурійське узбережжя з Потійською фортецею.
Наступний мтаварі спільно з Соломоном I, царем Імеретії, і Іраклієм II, царем Картлі-Кахетії, вів постійні війни з Османською імперією. Тривалі збройні сутички та набіги османів призвели до того, що князівство стало безлюдним і до 1770 року в ньому мешкало лише 5-6 тисяч родин.
У 1769 році під час російсько-османської війни спроба мтаварі здобути підтримку Російської імперії зустріло відповідь османського війська, яке захопило Кобулеті з округою, Ціхісдзірі та Квемо-Гурію. 1770 року було втрачено фортеці Аскан, Ліхаурі та Букісцихе. Натомість мтаварі Гурії перестав сплачувати османам щорічну данину. 1771 року спільно з імеретинським царем Соломоном I відвоював втрачені укріплення, але Кобулеті і Квемо-Гурія залишилися під владою османської адміністрації. Натомість Мамія IV мусив визнати зверхність Імеретії. За умовами кучук-Кайкарджійського мирного договору Гурійське князівство визнавалося під владою Стамбулу.
У 1770-х роках знову почалася боротьба за владу в князівстві, що ще більше погіршилося політичне й економічне становище. 1784 року османські війська сплюндрували гурію і Імеретію, захопивши численних полонених 1785 років похідімеретинського царя з метою відвоювання Аджарії зазнав поразки. З початком 1787 року нової російсько-соманської війни Гурійське князівство перетворилося на місце бойових дій.
19 червня 1810 року прийняв російське підданство. Його сина під час чергової російсько-турецької війни запідозрили у перемовинах з османами, через що 2 вересня 1829 року князівство було ліквідовано й утворено Озургетський повіт у складі Кутаїської губернії.
Територія
Гурійське князівство охоплювала області Гурія з містами Поті й Озургеті та Ачара (Аджарія) з містом Батумі.
Устрій
Мтаварі Гурії мав вищу політичну, військову й судову владу, а також фактичну владу над місцевою церквою. Вищі посади обіймала знать (родини Гугунаві, Мачутадзе, Максименішвілі, Накашидзе, Тавдгіридзе, Шалікашвілі, Зедгінідзе та Еріставі-Шервашидзе), що мала чималий вплив на справи князівства. Найвищою посадою після мтаварі був сахлтухуцесі, що виконував фінансові, господарські та адміністративні функції. Цю посаду послідовно обіймали представники родів Квергелідзе, Берідзе і Мачутадзе. Наступнною за значущістю була посада бокаултухуцес (виконавець покарань, очільник поліції). Іншими за значеннями були мдіванбегі (головний суддя, секретар), калахтухуцес (інспектор ринків і торгівлі). Чиновники отримували винагороду в натуральній формі.
Суспільство складалося з феодалів (мтварі та його родини, знаті і дрібної шляхти), селян та рабів.
Економіка
Основу становило сільське господарство. Вирощували переважно гомі й кукурудзу. Поширено було примітне виноградарство. Допоміжними галузями сільського господарства були шовківництво та бджільництво. Тривалий час була поширена работоргівля. Проте тваринництво було ледве розвинено. Джерелом існування князя були податки та повинності.
Періодичні ярмарки проводились у Двабзу, Нагомарі, Ланчхуті, Ваніскеді та Джумати. гурійські торгівці їздили на імеретинські ярмарки. Найбільший імпорт ішов з Османської імперії. До 1808 року в обігу були переважно османські гроші.
Джерела
- Lang, David M. (1957), The Last Years of the Georgian Monarchy: 1658—1832. New York City: Columbia University Press
- Suny, Ronald Grigor (1994), The Making of the Georgian Nation: 2nd edition. Indiana University Press,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gurijske knyazivstvo გურიის სამთავრო 1385 1829 Prapor Stolicya Ozurgeti Mova i gruzinska Religiya pravoslav ya Forma pravlinnya monarhiya Dinastiya Guriyeli 1385 1410 1826 1829 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gurijske knyazivstvo Gurijske knyazivstvo feodalne knyazivstvo u Zahidnij Gruziyi Viokremilosya yak apanazh vid Odiskogo Megrelskogo eristavstva naprikinci XIV st Nadali praviteli Guriyi aktivno brali uchast u borotbi za vladu v Imeretiyi vnaslidok chogo peretvorilisya na potuzhnih supernikiv Megreliyi Dekilka predstavnikiv Gurijskogo knyazivstva stavali caryami Imeretiyi Naprikinci XVIII st knyazivstvo stalo miscem protistoyannya Rosijskoyi i Osmanskoyi imperiyi Peremogi pershoyi prizveli u 1829 roci do likvidaciyi Gurijskogo knyazivstva IstoriyaZ XIII st Guriya bula chastinoyu volodin rodu Dadiani eristavi Odishi 1385 roku pislya smerti Georgiya II jogo sin otrimav eristavstvo Gurijske Aktivno rozbudovuvav diplomatichni vidnosini z trapezundskim imperatorom Oleksiyem III Zgodom zumiv zakripiti za soboyu oblast Achara z mistom Batumi Zagalom vin ta jogo sin Georgij i onuk Mamiya zberigali soyuzni vidnosini z rodichami zrodu Dadiani 1450 roku zi smertyu Mamiyi Dadiani Persha dinastiya gureli pripinila isnuvannya Gurijske knyazivstvo znovu poyednuyetsya z Megreliyeyu Pravitel ostannoyi 1450 roku Liparit I peredaye Guriyu molodshomu sinovi sho stav zasnovnikom Drugoyi dinastiyi Gurieli Vin ozhenivsya z donkoyu ostannogo trapezundskogo imperatora Davida Velikogo Komnina zavdyaki chomu jogo nashadki stali vvazhatisya spadkoyemcyami Trapezundskoyi imperiyi 1463 roku Mamiya priyednavsya do povstannya eristaviv proti Georgiya VIII carya Gruziyi porazka yakogo v bitvi bilya Chihori prizvela do rozpadu Gruzinskogo carstva Natomist Mamiya Gurieli otrimav titul mtavari tobto samostijnogo knyazya Vtim lishe 1491 roku buv viznanij suverennim knyazem Z cogo chasu Guriyeli takozh investuvav miscevih yepiskopiv u Shemokmedi Dzhumati ta Hinocminda sho nominalno perebuvali pid duhovnim kerivnictvom Abhazkih katolikosiv U 1533 roku ukladeno vijskovo politichnij soyuz z Megreliyeyu 1535 roku mtavari dopomig imeretinskomu vijsku pidkoriti knyazivstvo Samche za sho otrimav Roblasti Chaneti Adzhariyu j Machaheli Nastupni praviteli knyazivstva zagalom diyali spilno z megrelskimi knyazyami nominalno viznayuchi yih zverhnist Aktivni diyi u 1477 1510 h rokah spriyali zmicnennyu nezalezhnosti Gurijskogo knyazivstva vid Imeretinskogo carstva U 1540 h rokah gurijski knyazi stiknulisya z osmanskoyu zagrozoyu vnaslidok porazok vtratili Adzhariyu Pivnichnu Chaneti i Machaheli U 1560 h rokah posilennya Guriyi prizvelo do pereoriyentaciyi politiki vid soyuzu do protistoyannya z Megreliyeyu do chogo dodalosya supernictvo za vpliv v Zahidnij Gruziyi ta vidnosini z Osmanskoyu imperiyeyu U 1565 roci vdalosya zavdati porazki Levanu I Dadiani U 1580 h rokah posilyuyetsya borotba Guriyi i Megreliyi pri comu pochinayetsya vtruchannya gurijskih knyaziv v spravi Imeretiyi U 1609 roci mtavari vidvoyuvav Adzhariyu i Channeti ale vzhe 1614 roku vnaslidok porazok musiv postupitisya cimi zemlyami na korist Osmanskoyi imperiyi viznati zverhnist ostannoyu ta splachuvati shorichnu daninu Nadali vdalosya povernuti Chaneti i Adzhariyu 1681 roku Georgij III pershim z rodu stav carem Imeretiyi Vtim pislya smerti ostannogo 1684 roku vnaslidok vnutrishnoyi borotbi za vladu vidbuvayetsya poslablennya Gurijskogo knyazivstva Jogo sin Mamiya trichi stavav carem Imereti u 1701 1702 1711 ta 1713 rokah Sin Mamiyi Georgij dvichi stavav carem Imeretiyi u 1716 i 1720 rokah Zreshtoyu musiv borotisya proti svogo brata yakogo zdolav z dopomogoyu osmanskih vijsk V cej chas 1718 roku strativ Adzhariyu i Chaneti vid yakih 1723 roku musiv ostatochno vidmovitisya na korist Osmanskoyi imperiyi Takozh bulo vtracheno gurijske uzberezhzhya z Potijskoyu forteceyu Nastupnij mtavari spilno z Solomonom I carem Imeretiyi i Irakliyem II carem Kartli Kahetiyi viv postijni vijni z Osmanskoyu imperiyeyu Trivali zbrojni sutichki ta nabigi osmaniv prizveli do togo sho knyazivstvo stalo bezlyudnim i do 1770 roku v nomu meshkalo lishe 5 6 tisyach rodin U 1769 roci pid chas rosijsko osmanskoyi vijni sproba mtavari zdobuti pidtrimku Rosijskoyi imperiyi zustrilo vidpovid osmanskogo vijska yake zahopilo Kobuleti z okrugoyu Cihisdziri ta Kvemo Guriyu 1770 roku bulo vtracheno forteci Askan Lihauri ta Bukiscihe Natomist mtavari Guriyi perestav splachuvati osmanam shorichnu daninu 1771 roku spilno z imeretinskim carem Solomonom I vidvoyuvav vtracheni ukriplennya ale Kobuleti i Kvemo Guriya zalishilisya pid vladoyu osmanskoyi administraciyi Natomist Mamiya IV musiv viznati zverhnist Imeretiyi Za umovami kuchuk Kajkardzhijskogo mirnogo dogovoru Gurijske knyazivstvo viznavalosya pid vladoyu Stambulu U 1770 h rokah znovu pochalasya borotba za vladu v knyazivstvi sho she bilshe pogirshilosya politichne j ekonomichne stanovishe 1784 roku osmanski vijska splyundruvali guriyu i Imeretiyu zahopivshi chislennih polonenih 1785 rokiv pohidimeretinskogo carya z metoyu vidvoyuvannya Adzhariyi zaznav porazki Z pochatkom 1787 roku novoyi rosijsko somanskoyi vijni Gurijske knyazivstvo peretvorilosya na misce bojovih dij 19 chervnya 1810 roku prijnyav rosijske piddanstvo Jogo sina pid chas chergovoyi rosijsko tureckoyi vijni zapidozrili u peremovinah z osmanami cherez sho 2 veresnya 1829 roku knyazivstvo bulo likvidovano j utvoreno Ozurgetskij povit u skladi Kutayiskoyi guberniyi TeritoriyaGurijske knyazivstvo ohoplyuvala oblasti Guriya z mistami Poti j Ozurgeti ta Achara Adzhariya z mistom Batumi UstrijMtavari Guriyi mav vishu politichnu vijskovu j sudovu vladu a takozh faktichnu vladu nad miscevoyu cerkvoyu Vishi posadi obijmala znat rodini Gugunavi Machutadze Maksimenishvili Nakashidze Tavdgiridze Shalikashvili Zedginidze ta Eristavi Shervashidze sho mala chimalij vpliv na spravi knyazivstva Najvishoyu posadoyu pislya mtavari buv sahltuhucesi sho vikonuvav finansovi gospodarski ta administrativni funkciyi Cyu posadu poslidovno obijmali predstavniki rodiv Kvergelidze Beridze i Machutadze Nastupnnoyu za znachushistyu bula posada bokaultuhuces vikonavec pokaran ochilnik policiyi Inshimi za znachennyami buli mdivanbegi golovnij suddya sekretar kalahtuhuces inspektor rinkiv i torgivli Chinovniki otrimuvali vinagorodu v naturalnij formi Suspilstvo skladalosya z feodaliv mtvari ta jogo rodini znati i dribnoyi shlyahti selyan ta rabiv EkonomikaOsnovu stanovilo silske gospodarstvo Viroshuvali perevazhno gomi j kukurudzu Poshireno bulo primitne vinogradarstvo Dopomizhnimi galuzyami silskogo gospodarstva buli shovkivnictvo ta bdzhilnictvo Trivalij chas bula poshirena rabotorgivlya Prote tvarinnictvo bulo ledve rozvineno Dzherelom isnuvannya knyazya buli podatki ta povinnosti Periodichni yarmarki provodilis u Dvabzu Nagomari Lanchhuti Vaniskedi ta Dzhumati gurijski torgivci yizdili na imeretinski yarmarki Najbilshij import ishov z Osmanskoyi imperiyi Do 1808 roku v obigu buli perevazhno osmanski groshi DzherelaLang David M 1957 The Last Years of the Georgian Monarchy 1658 1832 New York City Columbia University Press Suny Ronald Grigor 1994 The Making of the Georgian Nation 2nd edition Indiana University Press ISBN 0 253 20915 3