Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аргентино бразильська війна порт Guerra da Cisplatina ісп Guerra del Brasil збройний конфлікт за територію відому як Ban

Аргентино-бразильська війна

Аргентино-бразильська війна

Аргентино-бразильська війна (порт. Guerra da Cisplatina, ісп. Guerra del Brasil) — збройний конфлікт за територію, відому як Banda Oriental — «Східний Берег» (річки Ла-Плата) в 1820-х роках між Об'єднаними провінціями Ріо-де-ла-Плати (що неформально називалися Аргентиною) і Бразильською імперією за колишні іспанські території після відділення від неї віце-королівства Ріо-де-да-Плата.

Аргентино-бразильська війна
порт. Guerra da Cisplatina
ісп. Guerra del Brasil
image
Бій при Хункале, Битва при Саранді, «Клятва 33-х зі Східного Берегу», Битва при Ітузаінго

Бій при Хункале, Битва при Саранді, «Клятва 33-х зі Східного Берегу», Битва при Ітузаінго
Дата: 10 грудня 1825 — 27 серпня 1828 (2 роки, 8 місяців і 17 днів)
Місце: Південна Бразилія та Уругвай
Результат: Дипломатична інтервенція Британської імперії, мирний договір, підписаний 27 серпня 1828 року, зі сприятливими умовами для Бразилії щодо навігації по річці Плата і сприятливими умовами для Уругваю щодо його звільнення.
Територіальні зміни: незалежність Уругваю
Сторони
image Бразильська імперія image Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати
(сучасні Аргентина, Уругвай)
image Тридцять три Орієнтальці
Командувачі
image Імператор Педру I
image
image 		image Бернардіно Рівадавія
image
image Карлос Марія де Альвеар
image Вільям Браун
image Хуан Антоніо Лавальєха
image Фруктуосо Рівера
Військові сили
27 242 регулярних військ (Бразильська імператорська армія, бразильська національна гвардія і бразильські війська імператорського флоту) 10 500 регулярних військ і ополчення (Регулярні збройні сили Аргентини і уругвайські ополченці)
Втрати
Понад 8 000 загиблих Близько 2200 загиблих

Передумови

image
Прапор бразильської провінції Сисплатина

На фоні повстань в багатьох частинах віце-королівства Ріо-де-ла-Плата і повернення під контроль Португалії спірних територій Ріу-Гранді-ду-Сул і «Східних місій», «Східний берег», у свою чергу, повстав проти іспанського уряду в 1811 році під керівництвом Хосе Гервасіо Артіґаса.

Ця територія стала називатися Східним Берегом (ісп. Banda Oriental) і увійшла в 1813 році до складу (Liga Federal). Після військового вторгнення португальських військ Ліга розпадалася чотирма роками пізніше, а її провінції почали процес інтеграції у Об'єднані Провінції. У 1821 році, після поразки Артіґаса в і за підтримкою місцевих аристократичних сімейств, Східних Берег був знову анексований Португалією під назвою провінції Сисплатина, що надало Португалії стратегічну територію в районі Ла-Плати та контроль над одним з найважливіших портів Провінцій. Після того, як дон Педру I оголосив незалежність Бразилії, провінція Сисплатина стала частиною Бразильської імперії.

Конфлікт

З метою повернути контроль над провінцією, Конфедерація Об'єднаних Провінцій Ріо-де-ла-Плата переконала найсильнішу політичну групу провінції (так званих Orientales) під керівництвом Хуана Антоніо Лавальєхи повстати проти бразильського уряду, та надала їм політичну і матеріальну підтримку.

Через економічну залежність обох держав від Великої Британії, британський посередник Джордж Каннінг зіграв дуже важливу роль в конфлікті і його результатах. Зокрема, Британія зазнала фінансових втрат через припинення торгівлі, але й надавала військові позики обом сторонам конфлікту.

Після кількох років партизанської боротьби із Бразилією повстанців на чолі з і Хуаном Антоніо Лавальєхою, в 1825 році в місті Ла-Флорида був зібраний Конгрес, який проголосив незалежність провінції від Португалії і Бразильської імперії, підтверджуючи приналежність провінції до Об'єднаних Провінцій. У відповідь імператорський уряд Бразилії оголосив війну Об'єднаним Провінціям.

Імператорський флот блокував річку (затоку) Ла-Плата і її порти Буенос-Айрес і Монтевідео. Аргентинський флот був вимушений переміститися на південь, спочатку до міста , а потім до Кармен де Патагонес. Бразилія спробувала узяти Кармен де Патагонес в 1827 році, пробуючи ще більше обмежити аргентинську зовнішню торгівлю, але не мала можливості надіслати достатні сили, і атака була відбити місцевим ополченням.

Тим часом аргентинська армія перетнула Ла-Плату і стала табором в Дурасно, звідки генерал Карлос Марія де Альвеар мав можливість загрожувати власне бразильській території. Бразильські війська на чолі з генералом віконтом ді Барбасена контратакували аргентинців у , але результат битви був невпевненим.

Педру I розпочав новий сухопутний наступ в кінці 1826 року, зібравши солдатів на півдні країни, переважно силами добровольців та європейських найманців. Проте він не мав можливості надіслати велику армію для опору аргентинцям через постійні повстання в провінціях самої Бразилії, що лише нещодавно здобула незалежність. Повстання відбувалися навіть у Ріо-де-Жанейро, столиці країни на той час.

Нестача достатньої кількості людей уповільнила атаку бразильської армії проти уругвайців та аргентинської армії. Війна прийняла характер невеликих сутичок, з яких битва при Ітусаїнго була найбільшою, в якій бразильцям не вдалося здобути перевагу. Інші важливі битви включали сухопутну і морську .

Проте станом на 1828 аргентинські сили під командуванням Фруктосо Рівери контролювали значну територію провінції, а значні військові витрати та тиск Британії не давали Бразилії можливості продовжувати війну, в результаті чого Бразилія була змушена розпочати мирні переговори.

Наслідки

Обидві сторони зазнавали значних фінансових втрат в результаті війни, а міжнародна торгівля району Ла-Плати (перш за все з Британією) практично припинилася, в результаті переговори були вигідні обом сторонам, та розпочалися в 1828 році в Ріо-де-Жанейро. Посередниками на них виступили Франція і Британія, під тиском яких Об'єднані Провінції Ріо-де-ла-Плати і Бразильська імперія підписали . Цей договір встановив незалежність Східного Берегу, який Аргентина не зуміла приєднати до себе, нова країна дістала назву Уругвай, а східна частина території провінції була передана Бразилії.

В самій Бразилії втрата Сисплатини стала новим приводом для незадоволеності населення урядом Педру I, особливо після коштовної та непопулярної війни. Хоча ця війна і не була головною причиною зречення імператора від трону в 1831 році, вона дала свій внесок.

Війна привела до посилення економічного впливу Британської імперії, яка набула права безмитної торгівлі в стратегічному районі Ла-Плати, а Бразилія та Аргентина ще протягом кількох десятків років виплачували Британії борги за отримані військові позики, що сильно уповільнювало економічний розвиток країн, особливо Бразилії. Незважаючи на роль Британії у війні, і присутність британських військово-морських чиновників з обох сторін конфлікту, війна в значній мірі невідома в англомовному світі.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Guerra da Cisplatina

Див. також

    Примітки

    1. Lalonde, Suzanne. Determining boundaries in a conflicted world: the role of UTI possidetis. McGill-Queen's University Press, 2002. Pg 38 — Google Books
    2. CARNEIRO, David. História da Guerra Cisplatina. São Paulo: Companhia Editora Nacional, 1946. Pg 38, 59, 70, 112 and 114.
    3. Doratioto (2002)
    4. Nahum, Benjamín (1994). Manual de Historia del Uruguay 1830—1903. Montevideo. Editorial De la Banda Oriental.
    5. Méndez Vives, Enrique (1990). Historia Uruguaya. Montevideo. Editorial De la Banda Oriental.
    6. Castellanos, La Cisplatina, la Independencia y la república caudillesca, pág. 73–77.
    7. LUSTOSA, Isabel. D. Pedro I. São Paulo: Companhia das Letras, 2007, p.277
    8. MAGNOLI, Demétrio. O corpo da pátria: imaginação geográfica e política externa no Brasil (1808—1912). São Paulo: EDUNESP, 1997.
    9. Brian Vale, Una guerra entre ingleses, page 298

    Література

    Англійською

    • Vale, Brian. «A War Betwixt Englishmen Brazil Against Argentina on the River Plate 1825—1830», I. B. Tauris
    • McBeth, Michael Charles. The Politicians Vs. the Generals: The Decline of the Brazilian Army During the First Empire, 1822—1831 (University of Washington Press, 1972) 582 ст.
    • Scheina, Robert L. Latin America's Wars, Volume I: The Age of the Caudillo, 1791—1899, Potomac Books Inc., 2003,

    Португальською

    • Donato, Hernâni. Dicionário das Batalhas Brasileiras, Instituicao Brasileira de Difusao Cultural, 1996. (2-е видання)
    • Theotonio Meirelles Da Silva. Historia Naval Brazileira, BiblioBazaar, LLC, 2008
    • Бразильські ефемериди, португальською, барона Ріу-Бранку [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

    Іспанською

    • Baldrich, Juan Amadeo. Historia de la Guerra del Brasil, EUDEBA, Buenos Aires, 1974
    • Vale, Brian. Una guerra entre ingleses, Instituto de Publicaciones Navales, Buenos Aires, 2005

    Посилання

    • (англ.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Argentino brazilska vijna port Guerra da Cisplatina isp Guerra del Brasil zbrojnij konflikt za teritoriyu vidomu yak Banda Oriental Shidnij Bereg richki La Plata v 1820 h rokah mizh Ob yednanimi provinciyami Rio de la Plati sho neformalno nazivalisya Argentinoyu i Brazilskoyu imperiyeyu za kolishni ispanski teritoriyi pislya viddilennya vid neyi vice korolivstva Rio de da Plata Argentino brazilska vijna port Guerra da Cisplatina isp Guerra del Brasil Bij pri Hunkale Bitva pri Sarandi Klyatva 33 h zi Shidnogo Beregu Bitva pri Ituzaingo Bij pri Hunkale Bitva pri Sarandi Klyatva 33 h zi Shidnogo Beregu Bitva pri Ituzaingo Data 10 grudnya 1825 27 serpnya 1828 2 roki 8 misyaciv i 17 dniv Misce Pivdenna Braziliya ta Urugvaj Rezultat Diplomatichna intervenciya Britanskoyi imperiyi mirnij dogovir pidpisanij 27 serpnya 1828 roku zi spriyatlivimi umovami dlya Braziliyi shodo navigaciyi po richci Plata i spriyatlivimi umovami dlya Urugvayu shodo jogo zvilnennya Teritorialni zmini nezalezhnist Urugvayu Storoni Brazilska imperiya Ob yednani provinciyi Rio de la Plati suchasni Argentina Urugvaj Tridcyat tri Oriyentalci Komanduvachi Imperator Pedru I Bernardino Rivadaviya Karlos Mariya de Alvear Vilyam Braun Huan Antonio Lavalyeha Fruktuoso Rivera Vijskovi sili 27 242 regulyarnih vijsk Brazilska imperatorska armiya brazilska nacionalna gvardiya i brazilski vijska imperatorskogo flotu 10 500 regulyarnih vijsk i opolchennya Regulyarni zbrojni sili Argentini i urugvajski opolchenci Vtrati Ponad 8 000 zagiblih Blizko 2200 zagiblihPeredumoviPrapor brazilskoyi provinciyi Sisplatina Na foni povstan v bagatoh chastinah vice korolivstva Rio de la Plata i povernennya pid kontrol Portugaliyi spirnih teritorij Riu Grandi du Sul i Shidnih misij Shidnij bereg u svoyu chergu povstav proti ispanskogo uryadu v 1811 roci pid kerivnictvom Hose Gervasio Artigasa Cya teritoriya stala nazivatisya Shidnim Beregom isp Banda Oriental i uvijshla v 1813 roci do skladu Liga Federal Pislya vijskovogo vtorgnennya portugalskih vijsk Liga rozpadalasya chotirma rokami piznishe a yiyi provinciyi pochali proces integraciyi u Ob yednani Provinciyi U 1821 roci pislya porazki Artigasa v i za pidtrimkoyu miscevih aristokratichnih simejstv Shidnih Bereg buv znovu aneksovanij Portugaliyeyu pid nazvoyu provinciyi Sisplatina sho nadalo Portugaliyi strategichnu teritoriyu v rajoni La Plati ta kontrol nad odnim z najvazhlivishih portiv Provincij Pislya togo yak don Pedru I ogolosiv nezalezhnist Braziliyi provinciya Sisplatina stala chastinoyu Brazilskoyi imperiyi KonfliktZ metoyu povernuti kontrol nad provinciyeyu Konfederaciya Ob yednanih Provincij Rio de la Plata perekonala najsilnishu politichnu grupu provinciyi tak zvanih Orientales pid kerivnictvom Huana Antonio Lavalyehi povstati proti brazilskogo uryadu ta nadala yim politichnu i materialnu pidtrimku Cherez ekonomichnu zalezhnist oboh derzhav vid Velikoyi Britaniyi britanskij poserednik Dzhordzh Kanning zigrav duzhe vazhlivu rol v konflikti i jogo rezultatah Zokrema Britaniya zaznala finansovih vtrat cherez pripinennya torgivli ale j nadavala vijskovi poziki obom storonam konfliktu Pislya kilkoh rokiv partizanskoyi borotbi iz Braziliyeyu povstanciv na choli z i Huanom Antonio Lavalyehoyu v 1825 roci v misti La Florida buv zibranij Kongres yakij progolosiv nezalezhnist provinciyi vid Portugaliyi i Brazilskoyi imperiyi pidtverdzhuyuchi prinalezhnist provinciyi do Ob yednanih Provincij U vidpovid imperatorskij uryad Braziliyi ogolosiv vijnu Ob yednanim Provinciyam Imperatorskij flot blokuvav richku zatoku La Plata i yiyi porti Buenos Ajres i Montevideo Argentinskij flot buv vimushenij peremistitisya na pivden spochatku do mista a potim do Karmen de Patagones Braziliya sprobuvala uzyati Karmen de Patagones v 1827 roci probuyuchi she bilshe obmezhiti argentinsku zovnishnyu torgivlyu ale ne mala mozhlivosti nadislati dostatni sili i ataka bula vidbiti miscevim opolchennyam Tim chasom argentinska armiya peretnula La Platu i stala taborom v Durasno zvidki general Karlos Mariya de Alvear mav mozhlivist zagrozhuvati vlasne brazilskij teritoriyi Brazilski vijska na choli z generalom vikontom di Barbasena kontratakuvali argentinciv u ale rezultat bitvi buv nevpevnenim Pedru I rozpochav novij suhoputnij nastup v kinci 1826 roku zibravshi soldativ na pivdni krayini perevazhno silami dobrovolciv ta yevropejskih najmanciv Prote vin ne mav mozhlivosti nadislati veliku armiyu dlya oporu argentincyam cherez postijni povstannya v provinciyah samoyi Braziliyi sho lishe neshodavno zdobula nezalezhnist Povstannya vidbuvalisya navit u Rio de Zhanejro stolici krayini na toj chas Nestacha dostatnoyi kilkosti lyudej upovilnila ataku brazilskoyi armiyi proti urugvajciv ta argentinskoyi armiyi Vijna prijnyala harakter nevelikih sutichok z yakih bitva pri Itusayingo bula najbilshoyu v yakij brazilcyam ne vdalosya zdobuti perevagu Inshi vazhlivi bitvi vklyuchali suhoputnu i morsku Prote stanom na 1828 argentinski sili pid komanduvannyam Fruktoso Riveri kontrolyuvali znachnu teritoriyu provinciyi a znachni vijskovi vitrati ta tisk Britaniyi ne davali Braziliyi mozhlivosti prodovzhuvati vijnu v rezultati chogo Braziliya bula zmushena rozpochati mirni peregovori NaslidkiObidvi storoni zaznavali znachnih finansovih vtrat v rezultati vijni a mizhnarodna torgivlya rajonu La Plati persh za vse z Britaniyeyu praktichno pripinilasya v rezultati peregovori buli vigidni obom storonam ta rozpochalisya v 1828 roci v Rio de Zhanejro Poserednikami na nih vistupili Franciya i Britaniya pid tiskom yakih Ob yednani Provinciyi Rio de la Plati i Brazilska imperiya pidpisali Cej dogovir vstanoviv nezalezhnist Shidnogo Beregu yakij Argentina ne zumila priyednati do sebe nova krayina distala nazvu Urugvaj a shidna chastina teritoriyi provinciyi bula peredana Braziliyi V samij Braziliyi vtrata Sisplatini stala novim privodom dlya nezadovolenosti naselennya uryadom Pedru I osoblivo pislya koshtovnoyi ta nepopulyarnoyi vijni Hocha cya vijna i ne bula golovnoyu prichinoyu zrechennya imperatora vid tronu v 1831 roci vona dala svij vnesok Vijna privela do posilennya ekonomichnogo vplivu Britanskoyi imperiyi yaka nabula prava bezmitnoyi torgivli v strategichnomu rajoni La Plati a Braziliya ta Argentina she protyagom kilkoh desyatkiv rokiv viplachuvali Britaniyi borgi za otrimani vijskovi poziki sho silno upovilnyuvalo ekonomichnij rozvitok krayin osoblivo Braziliyi Nezvazhayuchi na rol Britaniyi u vijni i prisutnist britanskih vijskovo morskih chinovnikiv z oboh storin konfliktu vijna v znachnij miri nevidoma v anglomovnomu sviti Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Guerra da CisplatinaDiv takozhPrimitkiLalonde Suzanne Determining boundaries in a conflicted world the role of UTI possidetis McGill Queen s University Press 2002 Pg 38 Google Books CARNEIRO David Historia da Guerra Cisplatina Sao Paulo Companhia Editora Nacional 1946 Pg 38 59 70 112 and 114 Doratioto 2002 Nahum Benjamin 1994 Manual de Historia del Uruguay 1830 1903 Montevideo Editorial De la Banda Oriental Mendez Vives Enrique 1990 Historia Uruguaya Montevideo Editorial De la Banda Oriental Castellanos La Cisplatina la Independencia y la republica caudillesca pag 73 77 LUSTOSA Isabel D Pedro I Sao Paulo Companhia das Letras 2007 p 277 MAGNOLI Demetrio O corpo da patria imaginacao geografica e politica externa no Brasil 1808 1912 Sao Paulo EDUNESP 1997 Brian Vale Una guerra entre ingleses page 298 Literatura Anglijskoyu Vale Brian A War Betwixt Englishmen Brazil Against Argentina on the River Plate 1825 1830 I B Tauris McBeth Michael Charles The Politicians Vs the Generals The Decline of the Brazilian Army During the First Empire 1822 1831 University of Washington Press 1972 582 st Scheina Robert L Latin America s Wars Volume I The Age of the Caudillo 1791 1899 Potomac Books Inc 2003 ISBN 1574884492 Portugalskoyu Donato Hernani Dicionario das Batalhas Brasileiras Instituicao Brasileira de Difusao Cultural 1996 ISBN 8534800340 2 e vidannya Theotonio Meirelles Da Silva Historia Naval Brazileira BiblioBazaar LLC 2008 Brazilski efemeridi portugalskoyu barona Riu Branku 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ispanskoyu Baldrich Juan Amadeo Historia de la Guerra del Brasil EUDEBA Buenos Aires 1974 Vale Brian Una guerra entre ingleses Instituto de Publicaciones Navales Buenos Aires 2005Posilannya angl

    Дата публікації:
    Топ