Арамейський алфавіт — реєстр знаків однієї з давньосемітських систем літерно-звукового письма, походить від фінікійського алфавіту. Відомий з 8-го століття до нашої ери.
Арамейське письмо | |
Дата створення / заснування | 800 до н. е. і 6 століття до н. е. |
---|---|
Відомий під іменем | Imperial Aramaic[1] і araméen impérial[1] |
Ґрунтується на | фінікійське письмо |
Час/дата закінчення | 6 століття |
Напрямок письма | d[2][3] |
Місце створення | Імперія Ахеменідів |
Діапазон Unicode | U+10840-1085F[4][3] |
Арамейське письмо у Вікісховищі |
Арамейський алфавіт є історично значущим, бо від нього походять фактично всі сучасні близькосхідні системи письма — до них належать, зокрема, єврейський алфавіт і арабський алфавіт. Це зумовлено насамперед широким використанням арамейської мови як офіційної мови новоассирійської імперії та її наступниці, імперії Ахеменідів.
Ахеменідський період
Близько 500 р. до н. е., після ахеменідського завоювання Месопотамії в часи Дарія I, староарамейська мова була прийнята переможцями як засіб для письмового спілкування між різними регіонами величезної імперії з її численними народами й мовами.
Написання
Назва літери | Форма літери | Еквівалентна єврейська | Значення |
---|---|---|---|
Алеф | א | /ʔ/; /aː/, /eː/ | |
Бет | ב | /b/, /v/ | |
Ґамаль | ג | /ɡ/, /ɣ/ | |
Далат | ד | /d/, /ð/ | |
Ге | ה | /h/ | |
Вав | ו | /w/; /oː/, /uː/ | |
Зайн | ז | /z/ | |
Гет | ח | /ħ/ | |
Тет | ט | /tˤ/ | |
Йуд | י | /j/; /iː/, /eː/ | |
Каф | כ ך | /k/, /x/ | |
Ламад | ל | /l/ | |
Мім | מ ם | /m/ | |
Нун | נ ן | /n/ | |
Семкат | ס | /s/ | |
Айн | ע | /ʕ/ | |
Пе | פ ף | /p/, /f/ | |
Саде | , | צ ץ | ш/sˤ/ |
Коф | ק | /q/ | |
Реш | ר | /r/ | |
Шин | ש | /ʃ/ | |
Тау | ת | /t/, /θ/ |
Див. також
Примітки
- https://www.unicode.org/iso15924/iso15924-codes.html
- http://www.unicode.org/versions/Unicode13.0.0/ch10.pdf
- https://www.unicode.org/versions/Unicode13.0.0/ch10.pdf
- https://www.unicode.org/charts/PDF/U10840.pdf
Посилання
- Арамейське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 46. — .
- Aramaic language and alphabet [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aramejskij alfavit reyestr znakiv odniyeyi z davnosemitskih sistem literno zvukovogo pisma pohodit vid finikijskogo alfavitu Vidomij z 8 go stolittya do nashoyi eri Aramejske pismo Data stvorennya zasnuvannya800 do n e i 6 stolittya do n e Vidomij pid imenemImperial Aramaic 1 i arameen imperial 1 Gruntuyetsya nafinikijske pismo Chas data zakinchennya6 stolittya Napryamok pismad 2 3 Misce stvorennyaImperiya Ahemenidiv Diapazon UnicodeU 10840 1085F 4 3 Aramejske pismo u Vikishovishi Dvomovnij grecko aramejskij tekst aramejskij tekst vnizu carya Ashoki III st do n e Kandagar Aramejskij alfavit ye istorichno znachushim bo vid nogo pohodyat faktichno vsi suchasni blizkoshidni sistemi pisma do nih nalezhat zokrema yevrejskij alfavit i arabskij alfavit Ce zumovleno nasampered shirokim vikoristannyam aramejskoyi movi yak oficijnoyi movi novoassirijskoyi imperiyi ta yiyi nastupnici imperiyi Ahemenidiv Ahemenidskij period Blizko 500 r do n e pislya ahemenidskogo zavoyuvannya Mesopotamiyi v chasi Dariya I staroaramejska mova bula prijnyata peremozhcyami yak zasib dlya pismovogo spilkuvannya mizh riznimi regionami velicheznoyi imperiyi z yiyi chislennimi narodami j movami NapisannyaNazva literi Forma literi Ekvivalentna yevrejska Znachennya Alef א ʔ aː eː Bet ב b v Gamal ג ɡ ɣ Dalat ד d d Ge ה h Vav ו w oː uː Zajn ז z Get ח ħ Tet ט tˤ Jud י j iː eː Kaf כ ך k x Lamad ל l Mim מ ם m Nun נ ן n Semkat ס s Ajn ע ʕ Pe פ ף p f Sade צ ץ sh sˤ Kof ק q Resh ר r Shin ש ʃ Tau ת t 8 Div takozhAramejska movaPrimitkihttps www unicode org iso15924 iso15924 codes html http www unicode org versions Unicode13 0 0 ch10 pdf https www unicode org versions Unicode13 0 0 ch10 pdf https www unicode org charts PDF U10840 pdfPosilannyaAramejske pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 46 ISBN 978 966 439 921 7 Aramaic language and alphabet 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl