Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Аполлон-14» (англ. Apollo 14) — американський пілотований космічний корабель серії космічних кораблів «Аполлон», на якому була здійснена третя висадка людей на Місяць.
| Аполлон-14 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Аполлон-14 | ||||
| Екіпаж | 3 | ||||
| Ракета-носій | «Сатурн-5 AS-509» | ||||
| Місце запуску | мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А | ||||
| Дата запуску | 31 січня 1971? 21:03:00 UTC | ||||
| Місце посадки | Тихий океан, 27,2° пн.ш., 172,40° зх.д. | ||||
| Дата посадки | 9 лютого 1971, 21:05:04 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 9 діб 00 годин 01 хвилина 58 секунд | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Для командного модуля астронавти обрали позивний «Кітті Хок» (місце, де здійснили свій перший політ на літаку брати Райт), для місячного модуля — «Антарес» (зірка в сузір'я Скорпіона, яку астронавти мали спостерігати під час посадки на Місяць.
Мета польоту — висадка на Місяць з проведенням досліджень більшого обсягу, ніж у попередній висадці «Аполлон-12».
Шепард і Мітчелл пробули на Місяці 33 години і майже 30 хвилини (5-6.02.1971). було здійснено два виходи на поверхню, перший тривав 4 години 47 хвилин, другий — 4 години 35 хвилин. на Землю було доставлено 42 кг місячної породи. Астронавти пройшли Місяцем приблизно 4 км. Найбільше віддалення від місячного модуля — 1450 м.
Здійснювалися фотографування та кінозйомка на поверхні Місяця, установка на поверхні наукових приладів, дослідження локальних магнітних полів з допомогою портативного магнітометра, фотографування поверхні Місяця з селеноцентричної орбіти — найперше району кратера Декарт — планованого місця висадки експедиції «Аполлон-16», відбулося падіння на Місяць останнього ступеня ракети-носія.
Екіпаж
- Командир — Алан Шепард
- Пілот командного модуля — Стюарт Руса
- Пілот місячного модуля — Едгар Мітчелл
Дублерний екіпаж
- Командир — Юджин Сернан
- Пілот командного модуля — Роналд Еванс
- Пілот місячного модуля — Джозеф Генрі
Запасний екіпаж
- Командир — Брюс Маккендлес
- Пілот командного модуля — Вільям Поуг
- Пілот місячного модуля —
Опис
Апарат складався з триступеневої ракети-носія Сатурн-5 AS-509 (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, місячного модуля (LM-8), корабля Аполлон-11 («Блок II» № 110) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.
Політ
Загальна тривалість польоту становила 9 діб 00 годин 01 хвилину 58 секунд.
Старт
Старт відбувся 31 січня 1971 о 21:03:00 GMT з комплексу 39А на Мисі Канаверал
Ракета-носій вивела корабель на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.
Політ до Місяця
На третій годині польоту двигун останнього ступеня ракети-носія було включено вдруге, що вивело ступень з кораблем на траєкторію польоту до Місяця.
На початку четвертої години польоту почалася перебудова відсіків, що тривали приблизно дві години (у попередніх польотах приблизно 25 хвилин). Стикування командного модуля з місячним модулем, який перебував на останньому ступені ракети-носія, вдалося з шостої спроби (при попередніх польотах виконувалося 9 стикувань і всі — з першої спроби).
На 3-тю добу польоту була виконана корекція траєкторії і планова перевірка бортових систем місячного модуля.
На 83-й годині польоту корабель вийшов на початкову селеноцентричну орбіту, близьку до розрахункової. В кінці цієї ж години останній ступінь ракети-носія впав на Місяць. Падіння зареєстрував сейсмометр, встановлений екіпажем корабля «Аполлон-12», було виконано глибинне зондування Місяця.
Посадка на Місяць
Двигун посадкової ступені місячного модуля було включено о 108:42:29 польотного часу. Протягом перших 26 секунд польоту місячного модуля Шепард вручну підтримував тягу двигуна на рівні 10 %, а потім перевів її в режим максимальної тяги, після чого почалася штатна автоматична програма посадки.
На висоті 10 км радіолокатор мав «схопити» поверхню Місяця, однак цього не відбулося. Якби цього не сталося до висоти 3 км, то від посадки треба було відмовлятися. Мітчелл кілька разів виключив-включив локатор і на висоті 8 км локатор спрацював.
Посадка на Місяць відбулася 5 лютого 1971 о 9:18:13 секунд GMT. Бортовий час посадки 108:55. Місячний модуль опустився на майданчик з нахилом вісім градусів. Як стверджував Шепард, вільних майданчиків на ділянці посадки не спостерігалося взагалі.
Приземлення на Місяці в районі кратера (де планувалася посадка космічної експедиції Аполлон-13) в точці з координатами 3,6733° пн. ш. і 017,4653° зх. д. практично в запланованому місці з нахилом близько 7°. Місце посадки — перетята місцевість в материковій частині Місяця. Попередні експедиції сідали на Місяць в районі морів.
На посадку залишилося запасів палива на приблизно 70 секунд роботи двигуна попри зависання в пошуках рівного майданчика.
Перебування на Місяці
Перший вихід на поверхню. Першим на поверхню Місяця зійшов Шепард за бортовим часом 114:31. При цьому він вимовив: «Це був довгий час, але ось ми тут». Менше ніж за 5 хвилин на поверхню Місяця вийшов Мітчелл. Астронавти оглянули ділянку посадки. Було помітне «вимивання» ґрунту під дією факела двигуна при посадці.
У перший вихід, на 118 годині експедиції було виконано експеримент з підриванням зарядів на поверхні Місяця. Прилади були встановлені на ґрунті, а поверхнею було прокладено кабель з геофонами. Мітчелл пройшов вздовж кабелю і виконав підривання піротехнічних зарядів. Він здійснив 18 спроб, спусковий механізм спрацював тільки 13 разів.
Провадилися зйомки телекамерою на штативі. Були зібрані зразки місячних порід.
Вихід тривав 4 години 47 хвилин
Другий вихід на поверхню. Була включена телекамера на штативі, встановлена ззовні — на поверхні Місяця. Через 5 хвилин на поверхню спустився Шепард, через 3 хвилини після нього — Мітчелл. Астронавти навантажили необхідне обладнання на візок і попрямували до найближчого кратера. Під час першої зупинки взяли проби ґрунту з глибини 45 см. Заглибити пробовідбірну трубку на повну довжину (110 см) не вдалося — заважали міцні породи. Астронавт досягли кратера Коун і вийшли на його схил, нахил якого становив близько 18 градусів. При переговорах було чути важке дихання астронавтів, крім того, вони плуталися в орієнтирах. В скафандрі Шепарда була зареєстровано невеликий витік кисню.
Астронавтам керівники польоту з Землі наказали взяти зразки білих на колір каменів і повертатися до місячного модуля найкоротшим шляхом. О 135:32 польотного часу астронавти досягли місячного модуля.
Перед входом до модуля Мітчелл метнув, як спис, штангу довжиною 1,5 м. Шепард витяг декілька кульок для гольфу, які були взяті з Землі за дозволом керівників польоту і користуючись пристосуванням, подібним до ключки, метнув їх кілька разів як при грі в гольф.
Мітчелл увійшов до місячного модуля о 136:07 польотного часу. Шепард — за десять хвилин.
Вихід тривав 4 години 29 хвилин.
Астронавти зібрали 23 кг зразків.
На посадковому ступені місячного модуля була змонтована відеокамера, яка включалася з Землі. З її допомогою були зняті астронавти, що поверталися з кратера Коун. Однак касету з плівкою з цієї камери астронавти забули витягти, вона залишилася на Місяці.
Після закінчення другого виходу, астронавти розгерметизували кабіну місячного модуля і у відкритий люк викинули непотрібні предмети.
Політ до Землі
Старт місячного модуля з Місяця відбувся на 143-й годині польоту.
Стикування злітного ступеня місячного модуля і командного модуля вдалася з першої спроби і була здійснена на 145-й годині польоту. Зближення було зняте з командного модуля Стюартом Русою і передавалося телебаченням. Шепард і Мітчелл після чистки пилососом скафандрів і предметів відсіку екіпажу місячного модуля перейшли до командного відсіку.
На 147-й годині польоту було скинуто злітний ступінь місячного модуля, що впав на Місяць за 70 км від місця посадки корабля «Аполлон-14» і за 115 км від місця посадки корабля «Аполлон-12». Коливання, викликані падінням, реєструвалися сейсмометрами, встановленими екіпажами цих кораблів, протягом приблизно 1,5 години. Вважають, що при падінні ступеня утворився кратер довжиною 20 метрів, шириною 2 метри і глибиною 1 метр.
На 150-й годині польоту, під час 35-го оберта навколо Місяця, був включений основний двигун, який перевів корабель на траєкторію польоту до Землі.
На 173-й годині почалися технологічні експерименти. Одночасно відбувся телесеанс з Землею.
Відокремлення відсіку екіпажу від службового відсіку відбулося на 216-й годині польоту.
Приводнення
Приводнення відбулося 9 лютого 1971 о 21:05:04 GMT, у Тихому океані, у точці з координатами 27,2° пн. ш., 172,40° зх. д. за 6,4 км від вертольотоносця «Нью Орлеан».
Вертоліт доставив екіпаж корабля на борт авіаносця через 49 хвилин після приводнення.
Основні результати польоту
- Відновлено престиж американської космічної програми, що похитнувся після аварії корабля «Аполлон-13».
- Продемонстрована надійність і ефективність ракетно-космічного комплексу «Сатурн 5 — Аполлон».
- Продемонстровано переваги, які дає пряме дослідження астронавтами Місяця на противагу дослідженням за допомогою місяцеходів.
- Почали ставитися і виконуватися переважно не технічні, а наукові задачі польоту. Шепарду було 47 років, що показало — в цьому віці можна сміливо перебувати в програмах дослідження Місяця і нарівні з усіма виконувати задачі. Під час польоту ніхто з астронавтів не вживав ліки.
Джерела
- Программа «Аполлон». Часть II. Обзор по материалам открытой иностранной печати. Составитель: Гольдовский Д. Ю. ГОНТИ — 1. Июль 1971. Тираж 650 экз. Экз .№ 0016
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аполлон-14 |
- Аполлон-14 [ 22 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Космічні польоти НАСА(англ.)
- Пілотована космонавтика у цифрах і фактах(рос.)
- Карта переміщень екіпажу «Аполлона-14» поверхнею Місяця [ 19 вересня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
- Критика «теорії фальсифікації» польотів на Луну [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apollon 14 angl Apollo 14 amerikanskij pilotovanij kosmichnij korabel seriyi kosmichnih korabliv Apollon na yakomu bula zdijsnena tretya visadka lyudej na Misyac Apollon 14Kosmichnij korabel Apollon 14Ekipazh 3Raketa nosij Saturn 5 AS 509 Misce zapusku mis Kennedi Florida startovij kompleks 39AData zapusku 31 sichnya 1971 21 03 00 UTCMisce posadki Tihij okean 27 2 pn sh 172 40 zh d Data posadki 9 lyutogo 1971 21 05 04 UTCTrivalist polotu 9 dib 00 godin 01 hvilina 58 sekundPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiya Apollon 13 Apollon 15 Dlya komandnogo modulya astronavti obrali pozivnij Kitti Hok misce de zdijsnili svij pershij polit na litaku brati Rajt dlya misyachnogo modulya Antares zirka v suzir ya Skorpiona yaku astronavti mali sposterigati pid chas posadki na Misyac Meta polotu visadka na Misyac z provedennyam doslidzhen bilshogo obsyagu nizh u poperednij visadci Apollon 12 Shepard i Mitchell probuli na Misyaci 33 godini i majzhe 30 hvilini 5 6 02 1971 bulo zdijsneno dva vihodi na poverhnyu pershij trivav 4 godini 47 hvilin drugij 4 godini 35 hvilin na Zemlyu bulo dostavleno 42 kg misyachnoyi porodi Astronavti projshli Misyacem priblizno 4 km Najbilshe viddalennya vid misyachnogo modulya 1450 m Zdijsnyuvalisya fotografuvannya ta kinozjomka na poverhni Misyacya ustanovka na poverhni naukovih priladiv doslidzhennya lokalnih magnitnih poliv z dopomogoyu portativnogo magnitometra fotografuvannya poverhni Misyacya z selenocentrichnoyi orbiti najpershe rajonu kratera Dekart planovanogo miscya visadki ekspediciyi Apollon 16 vidbulosya padinnya na Misyac ostannogo stupenya raketi nosiya EkipazhEkipazh Apollon 14 Styuart Rusa Alan Shepard Edgar Mitchell zliva napravo Komandir Alan Shepard Pilot komandnogo modulya Styuart Rusa Pilot misyachnogo modulya Edgar Mitchell Dublernij ekipazh Komandir Yudzhin Sernan Pilot komandnogo modulya Ronald Evans Pilot misyachnogo modulya Dzhozef Genri Zapasnij ekipazh Komandir Bryus Makkendles Pilot komandnogo modulya Vilyam Poug Pilot misyachnogo modulya Alan Shepard na misyachnij poverhni Televizijnij kadr pokazuye Alana Sheparda sho graye u golf na Misyaci Zobrazhennya tablichki zalishenoyi na MisyaciOpisAparat skladavsya z tristupenevoyi raketi nosiya Saturn 5 AS 509 stupeni S 1C S II i S IVB vidsiku priladiv misyachnogo modulya LM 8 korablya Apollon 11 Blok II 110 u skladi komandnogo i sluzhbovogo vidsikiv sistemi avarijnogo poryatunku na starti PolitZagalna trivalist polotu stanovila 9 dib 00 godin 01 hvilinu 58 sekund Start Start vidbuvsya 31 sichnya 1971 o 21 03 00 GMT z kompleksu 39A na Misi Kanaveral Raketa nosij vivela korabel na geocentrichnu orbitu blizku do rozrahunkovoyi Polit do Misyacya Na tretij godini polotu dvigun ostannogo stupenya raketi nosiya bulo vklyucheno vdruge sho vivelo stupen z korablem na trayektoriyu polotu do Misyacya Na pochatku chetvertoyi godini polotu pochalasya perebudova vidsikiv sho trivali priblizno dvi godini u poperednih polotah priblizno 25 hvilin Stikuvannya komandnogo modulya z misyachnim modulem yakij perebuvav na ostannomu stupeni raketi nosiya vdalosya z shostoyi sprobi pri poperednih polotah vikonuvalosya 9 stikuvan i vsi z pershoyi sprobi Na 3 tyu dobu polotu bula vikonana korekciya trayektoriyi i planova perevirka bortovih sistem misyachnogo modulya Na 83 j godini polotu korabel vijshov na pochatkovu selenocentrichnu orbitu blizku do rozrahunkovoyi V kinci ciyeyi zh godini ostannij stupin raketi nosiya vpav na Misyac Padinnya zareyestruvav sejsmometr vstanovlenij ekipazhem korablya Apollon 12 bulo vikonano glibinne zonduvannya Misyacya Posadka na Misyac Miscya posadki Serveyera 3 Apollona 12 ta Apollona 14 Dvigun posadkovoyi stupeni misyachnogo modulya bulo vklyucheno o 108 42 29 polotnogo chasu Protyagom pershih 26 sekund polotu misyachnogo modulya Shepard vruchnu pidtrimuvav tyagu dviguna na rivni 10 a potim pereviv yiyi v rezhim maksimalnoyi tyagi pislya chogo pochalasya shtatna avtomatichna programa posadki Na visoti 10 km radiolokator mav shopiti poverhnyu Misyacya odnak cogo ne vidbulosya Yakbi cogo ne stalosya do visoti 3 km to vid posadki treba bulo vidmovlyatisya Mitchell kilka raziv viklyuchiv vklyuchiv lokator i na visoti 8 km lokator spracyuvav Posadka na Misyac vidbulasya 5 lyutogo 1971 o 9 18 13 sekund GMT Bortovij chas posadki 108 55 Misyachnij modul opustivsya na majdanchik z nahilom visim gradusiv Yak stverdzhuvav Shepard vilnih majdanchikiv na dilyanci posadki ne sposterigalosya vzagali Prizemlennya na Misyaci v rajoni kratera de planuvalasya posadka kosmichnoyi ekspediciyi Apollon 13 v tochci z koordinatami 3 6733 pn sh i 017 4653 zh d praktichno v zaplanovanomu misci z nahilom blizko 7 Misce posadki peretyata miscevist v materikovij chastini Misyacya Poperedni ekspediciyi sidali na Misyac v rajoni moriv Na posadku zalishilosya zapasiv paliva na priblizno 70 sekund roboti dviguna popri zavisannya v poshukah rivnogo majdanchika Perebuvannya na Misyaci source source source source source source source source Vstanovlennya prapora na Misyaci Pershij vihid na poverhnyu Pershim na poverhnyu Misyacya zijshov Shepard za bortovim chasom 114 31 Pri comu vin vimoviv Ce buv dovgij chas ale os mi tut Menshe nizh za 5 hvilin na poverhnyu Misyacya vijshov Mitchell Astronavti oglyanuli dilyanku posadki Bulo pomitne vimivannya gruntu pid diyeyu fakela dviguna pri posadci U pershij vihid na 118 godini ekspediciyi bulo vikonano eksperiment z pidrivannyam zaryadiv na poverhni Misyacya Priladi buli vstanovleni na grunti a poverhneyu bulo prokladeno kabel z geofonami Mitchell projshov vzdovzh kabelyu i vikonav pidrivannya pirotehnichnih zaryadiv Vin zdijsniv 18 sprob spuskovij mehanizm spracyuvav tilki 13 raziv Provadilisya zjomki telekameroyu na shtativi Buli zibrani zrazki misyachnih porid Vihid trivav 4 godini 47 hvilin Drugij vihid na poverhnyu Bula vklyuchena telekamera na shtativi vstanovlena zzovni na poverhni Misyacya Cherez 5 hvilin na poverhnyu spustivsya Shepard cherez 3 hvilini pislya nogo Mitchell Astronavti navantazhili neobhidne obladnannya na vizok i popryamuvali do najblizhchogo kratera Pid chas pershoyi zupinki vzyali probi gruntu z glibini 45 sm Zaglibiti probovidbirnu trubku na povnu dovzhinu 110 sm ne vdalosya zavazhali micni porodi Astronavt dosyagli kratera Koun i vijshli na jogo shil nahil yakogo stanoviv blizko 18 gradusiv Pri peregovorah bulo chuti vazhke dihannya astronavtiv krim togo voni plutalisya v oriyentirah V skafandri Sheparda bula zareyestrovano nevelikij vitik kisnyu Astronavtam kerivniki polotu z Zemli nakazali vzyati zrazki bilih na kolir kameniv i povertatisya do misyachnogo modulya najkorotshim shlyahom O 135 32 polotnogo chasu astronavti dosyagli misyachnogo modulya Pered vhodom do modulya Mitchell metnuv yak spis shtangu dovzhinoyu 1 5 m Shepard vityag dekilka kulok dlya golfu yaki buli vzyati z Zemli za dozvolom kerivnikiv polotu i koristuyuchis pristosuvannyam podibnim do klyuchki metnuv yih kilka raziv yak pri gri v golf Mitchell uvijshov do misyachnogo modulya o 136 07 polotnogo chasu Shepard za desyat hvilin Vihid trivav 4 godini 29 hvilin Astronavti zibrali 23 kg zrazkiv Na posadkovomu stupeni misyachnogo modulya bula zmontovana videokamera yaka vklyuchalasya z Zemli Z yiyi dopomogoyu buli znyati astronavti sho povertalisya z kratera Koun Odnak kasetu z plivkoyu z ciyeyi kameri astronavti zabuli vityagti vona zalishilasya na Misyaci Pislya zakinchennya drugogo vihodu astronavti rozgermetizuvali kabinu misyachnogo modulya i u vidkritij lyuk vikinuli nepotribni predmeti Polit do Zemli Start misyachnogo modulya z Misyacya vidbuvsya na 143 j godini polotu Stikuvannya zlitnogo stupenya misyachnogo modulya i komandnogo modulya vdalasya z pershoyi sprobi i bula zdijsnena na 145 j godini polotu Zblizhennya bulo znyate z komandnogo modulya Styuartom Rusoyu i peredavalosya telebachennyam Shepard i Mitchell pislya chistki pilososom skafandriv i predmetiv vidsiku ekipazhu misyachnogo modulya perejshli do komandnogo vidsiku Na 147 j godini polotu bulo skinuto zlitnij stupin misyachnogo modulya sho vpav na Misyac za 70 km vid miscya posadki korablya Apollon 14 i za 115 km vid miscya posadki korablya Apollon 12 Kolivannya viklikani padinnyam reyestruvalisya sejsmometrami vstanovlenimi ekipazhami cih korabliv protyagom priblizno 1 5 godini Vvazhayut sho pri padinni stupenya utvorivsya krater dovzhinoyu 20 metriv shirinoyu 2 metri i glibinoyu 1 metr Na 150 j godini polotu pid chas 35 go oberta navkolo Misyacya buv vklyuchenij osnovnij dvigun yakij pereviv korabel na trayektoriyu polotu do Zemli Na 173 j godini pochalisya tehnologichni eksperimenti Odnochasno vidbuvsya teleseans z Zemleyu Vidokremlennya vidsiku ekipazhu vid sluzhbovogo vidsiku vidbulosya na 216 j godini polotu Privodnennya Privodnennya vidbulosya 9 lyutogo 1971 o 21 05 04 GMT u Tihomu okeani u tochci z koordinatami 27 2 pn sh 172 40 zh d za 6 4 km vid vertolotonoscya Nyu Orlean Vertolit dostaviv ekipazh korablya na bort avianoscya cherez 49 hvilin pislya privodnennya Osnovni rezultati polotuVidnovleno prestizh amerikanskoyi kosmichnoyi programi sho pohitnuvsya pislya avariyi korablya Apollon 13 Prodemonstrovana nadijnist i efektivnist raketno kosmichnogo kompleksu Saturn 5 Apollon Prodemonstrovano perevagi yaki daye pryame doslidzhennya astronavtami Misyacya na protivagu doslidzhennyam za dopomogoyu misyacehodiv Pochali stavitisya i vikonuvatisya perevazhno ne tehnichni a naukovi zadachi polotu Shepardu bulo 47 rokiv sho pokazalo v comu vici mozhna smilivo perebuvati v programah doslidzhennya Misyacya i narivni z usima vikonuvati zadachi Pid chas polotu nihto z astronavtiv ne vzhivav liki DzherelaProgramma Apollon Chast II Obzor po materialam otkrytoj inostrannoj pechati Sostavitel Goldovskij D Yu GONTI 1 Iyul 1971 Tirazh 650 ekz Ekz 0016PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Apollon 14 Apollon 14 22 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Kosmichni poloti NASA angl Pilotovana kosmonavtika u cifrah i faktah ros Karta peremishen ekipazhu Apollona 14 poverhneyu Misyacya 19 veresnya 2006 u Wayback Machine angl Kritika teoriyi falsifikaciyi polotiv na Lunu 5 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros