Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аполлон 12 англ Apollo 12 американський пілотований космічний корабель серії Аполлон на якому 14 24 листопада 1969 року

Аполлон-12

Аполлон-12

«Аполлон-12» (англ. Apollo 12) — американський пілотований космічний корабель серії «Аполлон», на якому 14—24 листопада 1969 року була здійснена друга висадка людей на Місяць.

Аполлон-12
image
Космічний корабель Аполлон-12
Ракета-носій «Сатурн-5 AS-507»
Місце запуску мис Кеннеді, Флорида, стартовий комплекс 39А
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
image
Аполлон-11 		image
Аполлон-13

На відміну від першої висадки на «Аполлоні-11», Конрад і Бін приземлилися в точно визначеному місці, неподалік від безпілотного зонда «Сервеєр-3», який здійснив посадку 20 квітня 1967 року.

Вони встановили першу в програмі кольорову телевізійну камеру на місячну поверхню, але можливість передавання була втрачена після того, як Бін випадкового знищив камеру, направивши її на Сонце.

В одній із двох прогулянок Місяцем вони відвідали «Сервеєр-3» і відокремили деякі компоненти для повернення на Землю.

Місія закінчилася 24 листопада 1969 року успішним приводненням.

Для командного модуля астронавти обрали позивний «Янкі Кліпер», для місячного модуля — «Інтрепід» — назви кораблів американського військово-морського флоту, які відзначилися в боях (всі члени екіпажу — офіцери ВМС США).

Емблема польоту — вітрильник () на тлі Місяця. Четверта зірка в емблемі додана в пам'ять про загиблого у авіакатастрофі астронавта , місце якого в екіпажі «Аполлон-9» зайняв Алан Бін.

Екіпаж

image
Екіпаж «Аполлона-12»: Чарльз Конрад, Річард Гордон, Алан Бін

Конрад і Гордон — досвідчені космонавти, що пройшли програму «Джеміні». Спочатку з ними в трійці тренувався Кліфтон Уільямс, але він загинув в авіакатастрофі. За особистою пропозицією Конрада, Вільямса замінив Алан Бін з екіпажу-дублера «Аполлон-9», що раніше не літав у космос. Конрад добре знав Біна з початку 1960-х, коли працював інструктором у школі льотчиків-випробувачів: Бін був його учнем.

Опис

Апарат складався з триступеневої ракети-носія «Сатурн V» (ступені S-1C, S-II і S-IVB), відсіку приладів, місячного модуля (LM-6), корабля «Аполлон-11» («Блок II» № 108) у складі командного і службового відсіків, системи аварійного порятунку на старті.

Задачі польоту

  • Посадка на Місяць в Океані Буревіїв приблизно за 1540 км на захід від місця посадки корабля «Аполлон-11».
  • Збір зразків місячного ґрунту.
  • Фотографування поверхні Місяця.
  • Установка на Місяці наукових приладів,
  • Фотографування поверхні Місяця з селеноцентричної орбіти (зокрема, вибір ділянок для майбутніх посадок на Місяць,
  • Пошук автоматичного космічного апарата «Сервеєр-3» (виконав посадку на Місяць 20 квітня 1967 року), демонтаж окремих деталей цього апарата і доставка їх на Землю для вивчення впливу тривалого перебування в місячних умовах,
  • Телевізійні сеанси з поверхні Місяця і з борту корабля.

Програма польоту була виконана майже повністю. Внаслідок несправності телекамери не відбулося два заплановані сеанси кольорового телебачення з Місяця.

Політ

image
Алан Бін спускається драбинкою місячного модуля «Інтрепід»
image
Алан Бін сфотографований Пітом Гордоном (на шоломі Біна видно відбиток Гордона)
image
Алан Бін, «Сервейєр-3» та місячний модуль «Інтрепід»
image
Фото меморіальної таблички прикріпленої до місячного модуля «Інтрепід»
image
Посадка на Місяць 19 листопада 1969

Старт

У Центрі управління запуском був присутній Президент США Річард Ніксон. На космодромі і в прилеглих районах старт спостерігали майже 300 тис. людей.

Незважаючи на несприятливі погодні умови (дощ, низька хмарність, гроза), запуск вирішили не скасовувати, оскільки перенесення пуску на іншу дату могло завадити посадці в районі апарата «Сервеєр-3».

Корабель «Аполлон-12» стартував 14 листопада 1969 року о 16:22 GMT на 670 мс пізніше розрахункового часу.

На першій хвилині польоту виникла аварійна ситуація внаслідок грози (на 37-й і 53-й секундах польоту). Розряди викликали аварійне відключення паливних елементів корабля (Бін знову увімкнув їх вручну на 2-й хвилині польоту) і вивели з ладу деякі датчики корабля. Другий розряд привів до того, що гіроскопи системи наведення і навігації корабля стали на упори. Гіроплатформа системи наведення і навігації була згодом налаштована за даними спостереження за зірками. На інші системи корабля гроза не вплинула і корабель було виведено на геоцентричну орбіту, близьку до розрахункової.

Вирішальну роль у продовженні міссії відіграв інженер Центру управління польотами Джон Аарон, рекомендація якого дозволила відновити працездатність бортової телеметрії корабля і впевнитися в справності обладнання. Джон Аарон запропонував перевести перемикач SCE (Signal Conditioning Equipment) в положення Aux. Ніхто з наземної команди не знав про таку можливість, але рекомендація була передана на борт «Аполлона-12», і астронавт Бін зумів її реалізувати. Після такого втручання і перезапуску бортової електроніки Центр управління зміг отримати данні телеметрії, спираючись на які було прийняте рішення про доцільність виведення корабля на місячну траєкторію.

Старт з навколоземної орбіти і політ до Місяця

Після виходу останнього ступеня носія на геоцентричну орбіту екіпаж близько двох годин перевіряв бортові системи, звертаючи особливу увагу на можливі пошкодження від блискавки. Перевірка не виявила суттєвих несправностей.

На третій годині польоту двигун останнього ступеня було запущено повторно і він вивів корабель на траєкторію польоту до Місяця. Після цього третій ступінь було від'єднано.

Під час польоту до Місяця позапланово перевірили місячний модуль, особливо щодо можливих пошкоджень від блискавки. Пошкоджень перевірка не виявила.

Посадка на Місяць

Конрад і Бін перейшли в місячний модуль приблизно за чотири години до розстикування місячного модуля з командним. Розстикування відбулася на 108-й годині польоту. Модулі були відведені один від одного на 5 км.

На 110-й годині польоту було ввімкнено двигун посадкового модуля, почалася автоматична програма посадки на Місяць.

На висоті 162 метри над поверхнею Місяця увімкнули напівавтоматичну програму посадки.

Конрад вирішив перелетіти через апарат «Сервеєр-3» і посадити місячний модуль біля протилежного краю кратера, в якому стояв апарат. Конрад спостерігав за місцевістю у ілюмінатор, а Бін водночас зчитував покази приладів уголос. На висоті 90 метрів струмінь двигуна почав піднімати хмару пилу з поверхні Місяця, потім пил практично унеможливив візуальне спостереження, що трохи порушило орієнтацію астронавтів і посадка відбулася ближче до краю кратера, ніж планувалося.

Посадка на Місяць відбулася 19 листопада 1969 року о 6:54:43 GMT. Бортовий час посадки 110:32:43. Місячний модуль приземлився за 45 м від краю кратера на відстані приблизно 200 метрів від апарата «Сервеєр-3».

Перебування на Місяці

image
Бін біля космічного апарата на Місяці

Першим на поверхню Місяця за бортовим часом о 115:23:10 спустився Конрад. Він зібрав перші зразки місячного ґрунту. Ноги астронавта трохи грузли в пилу (реголіт).

Бін спустився на поверхню Місяця через пів години після Конрада. Він встановив кольорову телекамеру, яка пропрацювала півгодини й вийшла з ладу і для встановлення причини цього була повернута на Землю.

Бін і Конрад встановили на поверхні Місяця прилади, зібрали ще один комплект місячних гірських порід. Загалом перший вихід астронавтів на поверхню Місяця тривав близько 4 годин.

Після обіду і сну (Конрад спав у скафандрі, оскільки боявся знімаючи його забруднити кабіну місячним пилом) і ще одного прийому їжі астронавти підготувалися до другого виходу на поверхню Місяця, який відбувся о 131:32:00 бортового часу.

Астронавти поправили один із приладів (іонізаційний манометр, що впав) і зібрали зразки ґрунту. Конрад двічі зрушив у кратери невеликі камені, що зареєстровано сейсмометром, встановленим астронавтами під час першого виходу.

Збір зразків гірської породи астронавти здійснювали вручну.

Далі астронавти вирушили до апарату «Сервеєр-3». Астронавти сфотографували і оглянули апарат та демонтували деякі його деталі, як і передбачалося програмою польоту.

На зворотному шляху астронавти продовжили збір зразків місячних порід. Загальна відстань, яку подолали в цій мандрівці Місяцем астронавти, склала 1,5 км. Тривалість виходу — 3 години 54 хвилини.

Старт з Місяця

image
Під час приводнення. Рятувальники допомагають екіпажеві вийти з модуля
image
Гелікоптер ескадрону HS-4 приймає екіпаж «Аполлона-12». Неподалік — авіаносець «Хорнет» (CV-12).

Старт з Місяця виконано о 142:03:47 бортового часу.

Тривалість перебування на Місяці — 31 година 31 хвилина 04 секунди.

Стикування злітного ступеня місячного модуля і командного модуля відбулася о 146-й годині польоту.

Конрад і Бін після чистки пилососом скафандрів і предметів, які переносилися у відсік екіпажу через дві години після стикування перейшли у основний відсік.

Через годину командний модуль і злітний ступінь місячного модуля були розстиковані, командний модуль за допомогою допоміжних двигунів відведено на безпечну відстань.

Потім за командою із Землі двигун злітного ступеня було включено на гальмування і він упав на Місяць.

На 173-й годині польоту, під час 46 оберту командного модуля навколо Місяця, було включено основний двигун, який перевів корабель на траєкторію польоту до Землі.

Повернення на Землю

Відокремлення відсіку екіпажу від службового відсіку командного модуля відбулося на 245-й годині польоту.

Відсік екіпажу приводнився через 244 години 25 хвилин 46 секунд польоту за 4,5 км від авіаносця «Хорнет».

Жорстких післяполітних карантинних засобів до астронавтів «Аполлон-12» не застосовували, оскільки у попередньому польоті не виявили жодних сторонніх мікроорганізмів із космосу.

Вертоліт доставив екіпаж корабля на борт авіаносця через 1 годину 10 хвилин після приводнення.

Деякі результати польоту

  1. Продемонстровані переваги прямого (астронавтами) дослідження космічних тіл. Зокрема, це виявилося у встановленні приладів у найраціональніших місцях, зборі зразків місячних порід, налагоджуванні приладів тощо.
  2. Вивчення демонтованих астронавтами деталей апарата «Сервеєр-3» показало, що за 1000 діб перебування на Місяці вони зазнали вельми незначного впливу метеорних частинок.
  3. Виявлена велика стійкість земних бактерій в умовах Місяця. У шматку пінопласту з апарата «Сервеєр-3» виявлені земні бактерії, які вижили і не втратили здатності до розмноження після трирічного перебування в умовах Місяця.

Див. також

Бібліографія

  • Аналіз матеріалів з Сервеєра-3 і фотографій, виконаних екіпажем Аполлона-12 (PDF) 1972 [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • Опис Аполлона-12 табличкою [ 2 листопада 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  • Chaikin, Andrew. A Man on the Moon: The Voyages of the Apollo Astronauts. New York: Penguin Books. 1995. .
  • Lattimer, Dick. All We Did was Fly to the Moon. Alachua, FL: Whispering Eagle Press, 1985. .

Джерело

  • Программа «Аполлон». Часть II. Обзор по материалам открытой иностранной печати.

Составитель: Гольдовский Д. Ю. ГОНТИ—1. Июль 1971. Тираж 650 экз. Экз.№ 0016

Інтернет-джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аполлон-12
  • Панорами поверхні Місяця з польотів Аполлонів [ 28 серпня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
  • Аполлон-12 [ 27 квітня 2006 у Wayback Machine.] на сайті Космічні польоти НАСА(англ.)
  • (англ.)
  • Стаття щодо «теорії фальсифікацій» польотів на Місяць [ 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • Аполлон-12 [ 4 січня 2004 у Wayback Machine.] у Енциклопедії астронавтики(англ.)
  • Аполлон-12 [ 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] у каталозі НАСА
  • Наукові експерименти Аполлона-12 [ 10 червня 2008 у Wayback Machine.](англ.)

Примітки

  1. NASA показало исторический снимок посадки модуля на Луну. РБК-Україна. 20 листопада 2015. оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  2. NASA Johnson Space Center (24 листопада 1969). (PDF) (Звіт). NASA Johnson Space Center Mission Transcript History Portal. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Apollon 12 angl Apollo 12 amerikanskij pilotovanij kosmichnij korabel seriyi Apollon na yakomu 14 24 listopada 1969 roku bula zdijsnena druga visadka lyudej na Misyac Apollon 12Kosmichnij korabel Apollon 12Raketa nosij Saturn 5 AS 507 Misce zapusku mis Kennedi Florida startovij kompleks 39APov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiya Apollon 11 Apollon 13 Na vidminu vid pershoyi visadki na Apolloni 11 Konrad i Bin prizemlilisya v tochno viznachenomu misci nepodalik vid bezpilotnogo zonda Serveyer 3 yakij zdijsniv posadku 20 kvitnya 1967 roku Voni vstanovili pershu v programi kolorovu televizijnu kameru na misyachnu poverhnyu ale mozhlivist peredavannya bula vtrachena pislya togo yak Bin vipadkovogo znishiv kameru napravivshi yiyi na Sonce V odnij iz dvoh progulyanok Misyacem voni vidvidali Serveyer 3 i vidokremili deyaki komponenti dlya povernennya na Zemlyu Misiya zakinchilasya 24 listopada 1969 roku uspishnim privodnennyam Dlya komandnogo modulya astronavti obrali pozivnij Yanki Kliper dlya misyachnogo modulya Intrepid nazvi korabliv amerikanskogo vijskovo morskogo flotu yaki vidznachilisya v boyah vsi chleni ekipazhu oficeri VMS SShA Emblema polotu vitrilnik na tli Misyacya Chetverta zirka v emblemi dodana v pam yat pro zagiblogo u aviakatastrofi astronavta misce yakogo v ekipazhi Apollon 9 zajnyav Alan Bin EkipazhEkipazh Apollona 12 Charlz Konrad Richard Gordon Alan Bin Komandir Charlz Konrad Pilot komandnogo modulya Richard Gordon Pilot misyachnogo modulya Alan Bin Konrad i Gordon dosvidcheni kosmonavti sho projshli programu Dzhemini Spochatku z nimi v trijci trenuvavsya Klifton Uilyams ale vin zaginuv v aviakatastrofi Za osobistoyu propoziciyeyu Konrada Vilyamsa zaminiv Alan Bin z ekipazhu dublera Apollon 9 sho ranishe ne litav u kosmos Konrad dobre znav Bina z pochatku 1960 h koli pracyuvav instruktorom u shkoli lotchikiv viprobuvachiv Bin buv jogo uchnem OpisAparat skladavsya z tristupenevoyi raketi nosiya Saturn V stupeni S 1C S II i S IVB vidsiku priladiv misyachnogo modulya LM 6 korablya Apollon 11 Blok II 108 u skladi komandnogo i sluzhbovogo vidsikiv sistemi avarijnogo poryatunku na starti Zadachi polotuPosadka na Misyac v Okeani Bureviyiv priblizno za 1540 km na zahid vid miscya posadki korablya Apollon 11 Zbir zrazkiv misyachnogo gruntu Fotografuvannya poverhni Misyacya Ustanovka na Misyaci naukovih priladiv Fotografuvannya poverhni Misyacya z selenocentrichnoyi orbiti zokrema vibir dilyanok dlya majbutnih posadok na Misyac Poshuk avtomatichnogo kosmichnogo aparata Serveyer 3 vikonav posadku na Misyac 20 kvitnya 1967 roku demontazh okremih detalej cogo aparata i dostavka yih na Zemlyu dlya vivchennya vplivu trivalogo perebuvannya v misyachnih umovah Televizijni seansi z poverhni Misyacya i z bortu korablya Programa polotu bula vikonana majzhe povnistyu Vnaslidok nespravnosti telekameri ne vidbulosya dva zaplanovani seansi kolorovogo telebachennya z Misyacya PolitAlan Bin spuskayetsya drabinkoyu misyachnogo modulya Intrepid Alan Bin sfotografovanij Pitom Gordonom na sholomi Bina vidno vidbitok Gordona Alan Bin Servejyer 3 ta misyachnij modul Intrepid Foto memorialnoyi tablichki prikriplenoyi do misyachnogo modulya Intrepid Posadka na Misyac 19 listopada 1969 Start U Centri upravlinnya zapuskom buv prisutnij Prezident SShA Richard Nikson Na kosmodromi i v prileglih rajonah start sposterigali majzhe 300 tis lyudej Nezvazhayuchi na nespriyatlivi pogodni umovi dosh nizka hmarnist groza zapusk virishili ne skasovuvati oskilki perenesennya pusku na inshu datu moglo zavaditi posadci v rajoni aparata Serveyer 3 Korabel Apollon 12 startuvav 14 listopada 1969 roku o 16 22 GMT na 670 ms piznishe rozrahunkovogo chasu Na pershij hvilini polotu vinikla avarijna situaciya vnaslidok grozi na 37 j i 53 j sekundah polotu Rozryadi viklikali avarijne vidklyuchennya palivnih elementiv korablya Bin znovu uvimknuv yih vruchnu na 2 j hvilini polotu i viveli z ladu deyaki datchiki korablya Drugij rozryad priviv do togo sho giroskopi sistemi navedennya i navigaciyi korablya stali na upori Giroplatforma sistemi navedennya i navigaciyi bula zgodom nalashtovana za danimi sposterezhennya za zirkami Na inshi sistemi korablya groza ne vplinula i korabel bulo vivedeno na geocentrichnu orbitu blizku do rozrahunkovoyi Virishalnu rol u prodovzhenni missiyi vidigrav inzhener Centru upravlinnya polotami Dzhon Aaron rekomendaciya yakogo dozvolila vidnoviti pracezdatnist bortovoyi telemetriyi korablya i vpevnitisya v spravnosti obladnannya Dzhon Aaron zaproponuvav perevesti peremikach SCE Signal Conditioning Equipment v polozhennya Aux Nihto z nazemnoyi komandi ne znav pro taku mozhlivist ale rekomendaciya bula peredana na bort Apollona 12 i astronavt Bin zumiv yiyi realizuvati Pislya takogo vtruchannya i perezapusku bortovoyi elektroniki Centr upravlinnya zmig otrimati danni telemetriyi spirayuchis na yaki bulo prijnyate rishennya pro docilnist vivedennya korablya na misyachnu trayektoriyu Start z navkolozemnoyi orbiti i polit do Misyacya Pislya vihodu ostannogo stupenya nosiya na geocentrichnu orbitu ekipazh blizko dvoh godin pereviryav bortovi sistemi zvertayuchi osoblivu uvagu na mozhlivi poshkodzhennya vid bliskavki Perevirka ne viyavila suttyevih nespravnostej Na tretij godini polotu dvigun ostannogo stupenya bulo zapusheno povtorno i vin viviv korabel na trayektoriyu polotu do Misyacya Pislya cogo tretij stupin bulo vid yednano Pid chas polotu do Misyacya pozaplanovo perevirili misyachnij modul osoblivo shodo mozhlivih poshkodzhen vid bliskavki Poshkodzhen perevirka ne viyavila Posadka na Misyac Konrad i Bin perejshli v misyachnij modul priblizno za chotiri godini do rozstikuvannya misyachnogo modulya z komandnim Rozstikuvannya vidbulasya na 108 j godini polotu Moduli buli vidvedeni odin vid odnogo na 5 km Na 110 j godini polotu bulo vvimkneno dvigun posadkovogo modulya pochalasya avtomatichna programa posadki na Misyac Na visoti 162 metri nad poverhneyu Misyacya uvimknuli napivavtomatichnu programu posadki Konrad virishiv pereletiti cherez aparat Serveyer 3 i posaditi misyachnij modul bilya protilezhnogo krayu kratera v yakomu stoyav aparat Konrad sposterigav za miscevistyu u ilyuminator a Bin vodnochas zchituvav pokazi priladiv ugolos Na visoti 90 metriv strumin dviguna pochav pidnimati hmaru pilu z poverhni Misyacya potim pil praktichno unemozhliviv vizualne sposterezhennya sho trohi porushilo oriyentaciyu astronavtiv i posadka vidbulasya blizhche do krayu kratera nizh planuvalosya Posadka na Misyac vidbulasya 19 listopada 1969 roku o 6 54 43 GMT Bortovij chas posadki 110 32 43 Misyachnij modul prizemlivsya za 45 m vid krayu kratera na vidstani priblizno 200 metriv vid aparata Serveyer 3 Perebuvannya na Misyaci Bin bilya kosmichnogo aparata na Misyaci Pershim na poverhnyu Misyacya za bortovim chasom o 115 23 10 spustivsya Konrad Vin zibrav pershi zrazki misyachnogo gruntu Nogi astronavta trohi gruzli v pilu regolit Bin spustivsya na poverhnyu Misyacya cherez piv godini pislya Konrada Vin vstanoviv kolorovu telekameru yaka propracyuvala pivgodini j vijshla z ladu i dlya vstanovlennya prichini cogo bula povernuta na Zemlyu Bin i Konrad vstanovili na poverhni Misyacya priladi zibrali she odin komplekt misyachnih girskih porid Zagalom pershij vihid astronavtiv na poverhnyu Misyacya trivav blizko 4 godin Pislya obidu i snu Konrad spav u skafandri oskilki boyavsya znimayuchi jogo zabrudniti kabinu misyachnim pilom i she odnogo prijomu yizhi astronavti pidgotuvalisya do drugogo vihodu na poverhnyu Misyacya yakij vidbuvsya o 131 32 00 bortovogo chasu Astronavti popravili odin iz priladiv ionizacijnij manometr sho vpav i zibrali zrazki gruntu Konrad dvichi zrushiv u krateri neveliki kameni sho zareyestrovano sejsmometrom vstanovlenim astronavtami pid chas pershogo vihodu Zbir zrazkiv girskoyi porodi astronavti zdijsnyuvali vruchnu Dali astronavti virushili do aparatu Serveyer 3 Astronavti sfotografuvali i oglyanuli aparat ta demontuvali deyaki jogo detali yak i peredbachalosya programoyu polotu Na zvorotnomu shlyahu astronavti prodovzhili zbir zrazkiv misyachnih porid Zagalna vidstan yaku podolali v cij mandrivci Misyacem astronavti sklala 1 5 km Trivalist vihodu 3 godini 54 hvilini Start z Misyacya Pid chas privodnennya Ryatuvalniki dopomagayut ekipazhevi vijti z modulya Gelikopter eskadronu HS 4 prijmaye ekipazh Apollona 12 Nepodalik avianosec Hornet CV 12 Start z Misyacya vikonano o 142 03 47 bortovogo chasu Trivalist perebuvannya na Misyaci 31 godina 31 hvilina 04 sekundi Stikuvannya zlitnogo stupenya misyachnogo modulya i komandnogo modulya vidbulasya o 146 j godini polotu Konrad i Bin pislya chistki pilososom skafandriv i predmetiv yaki perenosilisya u vidsik ekipazhu cherez dvi godini pislya stikuvannya perejshli u osnovnij vidsik Cherez godinu komandnij modul i zlitnij stupin misyachnogo modulya buli rozstikovani komandnij modul za dopomogoyu dopomizhnih dviguniv vidvedeno na bezpechnu vidstan Potim za komandoyu iz Zemli dvigun zlitnogo stupenya bulo vklyucheno na galmuvannya i vin upav na Misyac Na 173 j godini polotu pid chas 46 obertu komandnogo modulya navkolo Misyacya bulo vklyucheno osnovnij dvigun yakij pereviv korabel na trayektoriyu polotu do Zemli Povernennya na Zemlyu Vidokremlennya vidsiku ekipazhu vid sluzhbovogo vidsiku komandnogo modulya vidbulosya na 245 j godini polotu Vidsik ekipazhu privodnivsya cherez 244 godini 25 hvilin 46 sekund polotu za 4 5 km vid avianoscya Hornet Zhorstkih pislyapolitnih karantinnih zasobiv do astronavtiv Apollon 12 ne zastosovuvali oskilki u poperednomu poloti ne viyavili zhodnih storonnih mikroorganizmiv iz kosmosu Vertolit dostaviv ekipazh korablya na bort avianoscya cherez 1 godinu 10 hvilin pislya privodnennya Deyaki rezultati polotuProdemonstrovani perevagi pryamogo astronavtami doslidzhennya kosmichnih til Zokrema ce viyavilosya u vstanovlenni priladiv u najracionalnishih miscyah zbori zrazkiv misyachnih porid nalagodzhuvanni priladiv tosho Vivchennya demontovanih astronavtami detalej aparata Serveyer 3 pokazalo sho za 1000 dib perebuvannya na Misyaci voni zaznali velmi neznachnogo vplivu meteornih chastinok Viyavlena velika stijkist zemnih bakterij v umovah Misyacya U shmatku pinoplastu z aparata Serveyer 3 viyavleni zemni bakteriyi yaki vizhili i ne vtratili zdatnosti do rozmnozhennya pislya tririchnogo perebuvannya v umovah Misyacya Div takozhJ002E3 pro tretij stupin raketi nosiya Muzej na MisyaciBibliografiyaAnaliz materialiv z Serveyera 3 i fotografij vikonanih ekipazhem Apollona 12 PDF 1972 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Opis Apollona 12 tablichkoyu 2 listopada 2008 u Wayback Machine angl Chaikin Andrew A Man on the Moon The Voyages of the Apollo Astronauts New York Penguin Books 1995 ISBN 978 0 14 024146 4 Lattimer Dick All We Did was Fly to the Moon Alachua FL Whispering Eagle Press 1985 ISBN 0 9611228 0 3 DzhereloProgramma Apollon Chast II Obzor po materialam otkrytoj inostrannoj pechati Sostavitel Goldovskij D Yu GONTI 1 Iyul 1971 Tirazh 650 ekz Ekz 0016Internet dzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Apollon 12 Panorami poverhni Misyacya z polotiv Apolloniv 28 serpnya 2008 u Wayback Machine angl Apollon 12 27 kvitnya 2006 u Wayback Machine na sajti Kosmichni poloti NASA angl angl Stattya shodo teoriyi falsifikacij polotiv na Misyac 5 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros Apollon 12 4 sichnya 2004 u Wayback Machine u Enciklopediyi astronavtiki angl Apollon 12 7 veresnya 2008 u Wayback Machine u katalozi NASA Naukovi eksperimenti Apollona 12 10 chervnya 2008 u Wayback Machine angl PrimitkiNASA pokazalo istoricheskij snimok posadki modulya na Lunu RBK Ukrayina 20 listopada 2015 originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 29 travnya 2021 NASA Johnson Space Center 24 listopada 1969 PDF Zvit NASA Johnson Space Center Mission Transcript History Portal s 14 Arhiv originalu PDF za 3 serpnya 2019 Procitovano 3 serpnya 2019

Дата публікації:
Топ