Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ільїнський Григорій Андрійович | |
|---|---|
| рос. Григорий Андреевич Ильинский | |
 | |
| Народився | 11 (23) березня 1876 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | 14 грудня 1937 (61 рік) Томськ, Новосибірська область, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія Російська СФРР СРСР |
| Діяльність | філолог, славіст, історик, археограф, викладач університету |
| Alma mater | d d (1898) |
| Галузь | філологія, слов'янознавство, історія і археографія |
| Заклад | d Імператорський Харківський університет d Тартуський університет Саратовський університет Казанський державний університет d |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1911) |
| Науковий керівник | d |
| Відомі учні | Бернштейн Самуїл Борисович |
| Аспіранти, докторанти | Бернштейн Самуїл Борисович |
| Членство | Академія наук СРСР |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Григо́рій Андрі́йович Ільї́нський (*11/23 березня 1876, Петербург — †14 грудня 1937, Томськ) — український та радянський учений, філолог-славіст, історик, археограф, етнограф, педагог, доктор філології з 1911 р., член-кореспондент Російської АН (пізніше АН СРСР) з 1921 р., Болгарської АН з 1929 р., Польської АН з 1930 р. Жертва сталінських репресій.
Життєпис
Народився в Петербурзі у родині вчителя, українець за походженням[].
1898 року закінчив Петербурзький університет із золотою медаллю і дипломом першого ступеню. Протягом 1901—1903 рр. займався науковою роботою в Німеччині, Чехії, Австрії, Сербії, Болгарії. 1902 р. у Празі опублікував працю «Про архаїзми і новотворення праслов'янської мови. Морфологічні етюди», яка принесла йому визнання в наукових колах. З 1904 р. — приват-доцент Петербурзького університету, 1907-09 рр. — приват-доцент кафедри славістики Харківського університету, 1909-15 рр. — професор Ніжинського історико-філологічного інституту. Тоді ж викладав на Вищих жіночих курсах у Києві.
Протягом 1916-20 рр. — професор Юр'ївського (нині Тартуський) університету, з 1920 р. — Саратовського університету, з 1927 р. професор кафедри славістики Першого Московського університету.
Наприкінці 1933 — на початку 1934 рр. розпочалися арешти вчених-філологів за «справою славістів», до якої потрапили видатні науковці Сперанський, О. М. Селищев, М. М. Дурново, В. В. Виноградов й інші. 11 січня 1934 р. Ільїнського було заарештовано та засуджено до 10 років соловецьких таборів. У серпні табори замінили на 5 років заслання до Західного Сибіру (м. Славгород). Учасників справи звинуватили у зв'язках із «віденським центром» на чолі з Трубецьким.
Підслідним ставили у провину створення антирадянської організації, що планувала насильницьке повалення радянської влади, зв'язок із іноземними урядами й закордонними антирадянськими центрами. Ідеологічним же підґрунтям цієї організації визначили євразійство — ідейно-політичну течію, яку очолював згаданий Трубецькой.
11 липня 1936 р. Ільїнського було звільнено, і він оселився в Томську, де, через заборону займатися педагогічною діяльністю, працював бібліотекарем у краєзнавчому музеї. 19 листопада 1937 р. його заарештували повторно і засудили до розстрілу. Вирок було виконано 14 грудня того ж року.
Після смерті вченого виключили з АН СРСР (29 квітня 1938 р.) і лише 11 серпня 1967 р. постановою Президії АН СРСР № 7 у зв'язку з реабілітацією Григорія Андрійовича було поновлено в лавах Академії наук СРСР.
Після смерті Ільїнського, на жаль, втрачено значну частину його праць, уже підготовлених до друку.
Науковий доробок
1908 р. видав «Лекції з історії південнослов'янських літератур». 1916 р. була опублікована основна наукова праця Ільїнського «Праслов'янська граматика», в якій учений досліджував фонетичні та морфологічні особливості праслов'янської мови в її розвитку.
Історію розвитку праслов'янської мови Ільїнський ділить на два основні етапи: перший, початковий, період поступового розвитку мови і другий — період помітних змін у фонетичній системі і незначних змін у морфології.
Значні діалектні зміни у праслов'янській мові сталися, на думку Ільїнського, у ІІІ ст. до н. е. Для вивчення праслов'янської мови застосовував системний підхід, у якому поєднував вивчення фонетичних, морфологічних і словотворчих закономірностей з етимологічними спостереженнями. За рекомендацією О. Шахматова Ільїнському було присуджено академічну премію і відзначено золотою медаллю. «Праслов'янська граматика» значною мірою є актуальною й нині.
Ільїнським було написано ряд цікавих наукових праць, в тому числі «Слепченский апостол» (1912 р.) та «Охридские листки» (1915 р.). Праця «Грамоти болгарських царів» (1911 р.) була нагороджена премією ім. Ломоносова.
У своїй науковій творчості широко застосовував порівняльно-історичний метод. У працях відмічають тенденцію до применшення ролі іноземних впливів, переоцінки ролі чергувань звуків і пояснення ними мовних фактів, без необхідної уваги до історичних особливостей розвитку мови і лінгвістичної географії. Ільїнському належить близько 200 праць загальнослов'янської проблематики, в тому числі етимологічні розвідки, статті та рецензії на славістичні праці мовознавців.
Статті «До історії малоруського імперативу» (1925 р.), «Як виникли форми називного відмінку однини середнього роду типу „зілля“» (1931 р.), «Замітка про український прислівник гала» (1931 р.), «Українське -ач в давальному відмінку» (1933 р.) присвячені морфології та словотворенню української мови. Дослідники виділяють розвідку Ільїнського «До питання про асиміляцію голосних в українській мові» (1926 р.).
Ільїнському належать «Українські етимології» (1933 р.) і кілька статей, присвячених етимології українських гідронімів. Погляди І. на походження української мови викладені у низці рецензій на праці А. Кримського, О. Соболевського та ін. За основу, на якій формувалася українська мова, І. уважав розмовну мову Центральної України, зокрема Київщини та Полтавщини.
Протягом останніх років наукової роботи Ільїнський наполегливо працював над працею «Нарис систематичної кирило-мефодіївської бібліографії» (1934 р.) і складанням етимологічного словника української мови (неопублікований).
Праці Ільїнського присвячені формуванню і становленню давніх слов'янських мов, окремим питанням морфології, фонетики та етимології української мови значно вплинули на подальший розвиток філологічної науки.
Примітки
- . arhiv.orthodoxy.org.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
- . esu.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
- Administrator. . pidruchniki.com. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
- . Чтиво. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
Джерела
- Українська літературна енциклопедія. Т. 2. К., 1990.
- Українська мова. Енциклопедія. К., 2000. — 750 с.
- Енциклопедія Українознавства. К., 1996. Т. 3.
- Провідники духовності в Україні: Довідник. — К., 2003. — 782 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Ilyinskij rozmir zobrazhennya Ilyinskij Grigorij Andrijovichros Grigorij Andreevich IlinskijNarodivsya 11 23 bereznya 1876 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer 14 grudnya 1937 1937 12 14 61 rik Tomsk Novosibirska oblast RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnist filolog slavist istorik arheograf vikladach universitetuAlma mater d d 1898 Galuz filologiya slov yanoznavstvo istoriya i arheografiyaZaklad d Imperatorskij Harkivskij universitet d Tartuskij universitet Saratovskij universitet Kazanskij derzhavnij universitet dNaukovij stupin doktor filologichnih nauk d 1911 Naukovij kerivnik dVidomi uchni Bernshtejn Samuyil BorisovichAspiranti doktoranti Bernshtejn Samuyil BorisovichChlenstvo Akademiya nauk SRSRRoboti u Vikidzherelah Grigo rij Andri jovich Ilyi nskij 11 23 bereznya 1876 Peterburg 14 grudnya 1937 Tomsk ukrayinskij ta radyanskij uchenij filolog slavist istorik arheograf etnograf pedagog doktor filologiyi z 1911 r chlen korespondent Rosijskoyi AN piznishe AN SRSR z 1921 r Bolgarskoyi AN z 1929 r Polskoyi AN z 1930 r Zhertva stalinskih represij ZhittyepisNarodivsya v Peterburzi u rodini vchitelya ukrayinec za pohodzhennyam dzherelo 1898 roku zakinchiv Peterburzkij universitet iz zolotoyu medallyu i diplomom pershogo stupenyu Protyagom 1901 1903 rr zajmavsya naukovoyu robotoyu v Nimechchini Chehiyi Avstriyi Serbiyi Bolgariyi 1902 r u Prazi opublikuvav pracyu Pro arhayizmi i novotvorennya praslov yanskoyi movi Morfologichni etyudi yaka prinesla jomu viznannya v naukovih kolah Z 1904 r privat docent Peterburzkogo universitetu 1907 09 rr privat docent kafedri slavistiki Harkivskogo universitetu 1909 15 rr profesor Nizhinskogo istoriko filologichnogo institutu Todi zh vikladav na Vishih zhinochih kursah u Kiyevi Protyagom 1916 20 rr profesor Yur yivskogo nini Tartuskij universitetu z 1920 r Saratovskogo universitetu z 1927 r profesor kafedri slavistiki Pershogo Moskovskogo universitetu Naprikinci 1933 na pochatku 1934 rr rozpochalisya areshti vchenih filologiv za spravoyu slavistiv do yakoyi potrapili vidatni naukovci Speranskij O M Selishev M M Durnovo V V Vinogradov j inshi 11 sichnya 1934 r Ilyinskogo bulo zaareshtovano ta zasudzheno do 10 rokiv soloveckih taboriv U serpni tabori zaminili na 5 rokiv zaslannya do Zahidnogo Sibiru m Slavgorod Uchasnikiv spravi zvinuvatili u zv yazkah iz videnskim centrom na choli z Trubeckim Pidslidnim stavili u provinu stvorennya antiradyanskoyi organizaciyi sho planuvala nasilnicke povalennya radyanskoyi vladi zv yazok iz inozemnimi uryadami j zakordonnimi antiradyanskimi centrami Ideologichnim zhe pidgruntyam ciyeyi organizaciyi viznachili yevrazijstvo idejno politichnu techiyu yaku ocholyuvav zgadanij Trubeckoj 11 lipnya 1936 r Ilyinskogo bulo zvilneno i vin oselivsya v Tomsku de cherez zaboronu zajmatisya pedagogichnoyu diyalnistyu pracyuvav bibliotekarem u krayeznavchomu muzeyi 19 listopada 1937 r jogo zaareshtuvali povtorno i zasudili do rozstrilu Virok bulo vikonano 14 grudnya togo zh roku Pislya smerti vchenogo viklyuchili z AN SRSR 29 kvitnya 1938 r i lishe 11 serpnya 1967 r postanovoyu Prezidiyi AN SRSR 7 u zv yazku z reabilitaciyeyu Grigoriya Andrijovicha bulo ponovleno v lavah Akademiyi nauk SRSR Pislya smerti Ilyinskogo na zhal vtracheno znachnu chastinu jogo prac uzhe pidgotovlenih do druku Naukovij dorobok1908 r vidav Lekciyi z istoriyi pivdennoslov yanskih literatur 1916 r bula opublikovana osnovna naukova pracya Ilyinskogo Praslov yanska gramatika v yakij uchenij doslidzhuvav fonetichni ta morfologichni osoblivosti praslov yanskoyi movi v yiyi rozvitku Istoriyu rozvitku praslov yanskoyi movi Ilyinskij dilit na dva osnovni etapi pershij pochatkovij period postupovogo rozvitku movi i drugij period pomitnih zmin u fonetichnij sistemi i neznachnih zmin u morfologiyi Znachni dialektni zmini u praslov yanskij movi stalisya na dumku Ilyinskogo u III st do n e Dlya vivchennya praslov yanskoyi movi zastosovuvav sistemnij pidhid u yakomu poyednuvav vivchennya fonetichnih morfologichnih i slovotvorchih zakonomirnostej z etimologichnimi sposterezhennyami Za rekomendaciyeyu O Shahmatova Ilyinskomu bulo prisudzheno akademichnu premiyu i vidznacheno zolotoyu medallyu Praslov yanska gramatika znachnoyu miroyu ye aktualnoyu j nini Ilyinskim bulo napisano ryad cikavih naukovih prac v tomu chisli Slepchenskij apostol 1912 r ta Ohridskie listki 1915 r Pracya Gramoti bolgarskih cariv 1911 r bula nagorodzhena premiyeyu im Lomonosova U svoyij naukovij tvorchosti shiroko zastosovuvav porivnyalno istorichnij metod U pracyah vidmichayut tendenciyu do primenshennya roli inozemnih vpliviv pereocinki roli cherguvan zvukiv i poyasnennya nimi movnih faktiv bez neobhidnoyi uvagi do istorichnih osoblivostej rozvitku movi i lingvistichnoyi geografiyi Ilyinskomu nalezhit blizko 200 prac zagalnoslov yanskoyi problematiki v tomu chisli etimologichni rozvidki statti ta recenziyi na slavistichni praci movoznavciv Statti Do istoriyi maloruskogo imperativu 1925 r Yak vinikli formi nazivnogo vidminku odnini serednogo rodu tipu zillya 1931 r Zamitka pro ukrayinskij prislivnik gala 1931 r Ukrayinske ach v davalnomu vidminku 1933 r prisvyacheni morfologiyi ta slovotvorennyu ukrayinskoyi movi Doslidniki vidilyayut rozvidku Ilyinskogo Do pitannya pro asimilyaciyu golosnih v ukrayinskij movi 1926 r Ilyinskomu nalezhat Ukrayinski etimologiyi 1933 r i kilka statej prisvyachenih etimologiyi ukrayinskih gidronimiv Poglyadi I na pohodzhennya ukrayinskoyi movi vikladeni u nizci recenzij na praci A Krimskogo O Sobolevskogo ta in Za osnovu na yakij formuvalasya ukrayinska mova I uvazhav rozmovnu movu Centralnoyi Ukrayini zokrema Kiyivshini ta Poltavshini Protyagom ostannih rokiv naukovoyi roboti Ilyinskij napoleglivo pracyuvav nad praceyu Naris sistematichnoyi kirilo mefodiyivskoyi bibliografiyi 1934 r i skladannyam etimologichnogo slovnika ukrayinskoyi movi neopublikovanij Praci Ilyinskogo prisvyacheni formuvannyu i stanovlennyu davnih slov yanskih mov okremim pitannyam morfologiyi fonetiki ta etimologiyi ukrayinskoyi movi znachno vplinuli na podalshij rozvitok filologichnoyi nauki Primitki arhiv orthodoxy org ua Arhiv originalu za 27 bereznya 2017 Procitovano 26 bereznya 2017 esu com ua ua Arhiv originalu za 27 bereznya 2017 Procitovano 26 bereznya 2017 Administrator pidruchniki com Arhiv originalu za 27 bereznya 2017 Procitovano 26 bereznya 2017 Chtivo Arhiv originalu za 27 bereznya 2017 Procitovano 26 bereznya 2017 DzherelaUkrayinska literaturna enciklopediya T 2 K 1990 Ukrayinska mova Enciklopediya K 2000 750 s Enciklopediya Ukrayinoznavstva K 1996 T 3 Providniki duhovnosti v Ukrayini Dovidnik K 2003 782 s