Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лукін Михайло Федорович (6 (18) листопада 1892 — 25 травня 1970) — радянський воєначальник, колишній командувач 16-ї, 20-ї і 19-ї армій Західного фронту, генерал-лейтенант у відставці. Герой Російської Федерації (посмертно).
| Лукін Михайло Федорович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження | 6 (18) листопада 1892 с. Полухтіно Зубцовського повіту Тверська губернія Російська імперія | |||||||||
| Смерть | 25 травня 1970 (77 років) , Москва | |||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||
| Країна | СРСР | |||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | |||||||||
| Командування | 16-та армія 20-та армія 19-та армія | |||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії, Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 Лукін Михайло Федорович у Вікісховищі | ||||||||||
Біографія
Народився 18 листопада 1892 року в селі Полухтіно, нині Зубцовського району Тверської області в селянській родині. Руський. Закінчив п'ять класів училища народної освіти.
У російській армії з 1913 року. Учасник Першої світової війни 1914–1918 років, в 1916 році закінчив школу прапорщиків, потім на фронті отримав чин поручика, став командиром роти.
З 1917 році в Червоній Гвардії, з липня 1918 року в Червоній армії. У Громадянську війну 1918–1920 років Михайло Лукін був помічником начальника штабу дивізії, командиром полку і бригади, начальником штабу дивізії. Воював проти армій генерала Денікіна і білополяків. Член ВКП (б) / КПРС з 1919 року.
З 1940 року командував 16-ю армією. Під час Німецько-радянської війни в червні — жовтні 1941 року командував 16-й, 19-й, 20-ю арміями. У цей важкий період війни проти фашистських загарбників 16-а армія Лукіна разом з 19-ю і 20-й арміями, поєднуючи наполегливу оборону з рішучими контратаками, зупинила наступ на Москву потужного військового угруповання противника і в запеклих кровопролитних боях стримувала його більше двох місяців. У жовтні 1941 року в районі Вязьми, перебуваючи в оточенні, був важко поранений в ногу і потрапив у полон. 29 квітня 1945 був звільнений з полону американськими військами в таборі . У червні 1945 переданий радянській стороні у Франції.
Після завершення спецперевірки НКВС у грудні 1945 року генерал-лейтенант Лукін М. Ф. був відновлений в кадрах Червоної Армії. Однак через важку хворобу (постійно відкривалася рана на ампутованій нозі) не міг бути призначений на постійну посаду і в жовтні 1947 року звільнений у відставку через хворобу. Жив у Москві, де і помер 25 травня 1970 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.
Вшанування пам'яті
Ще у 1966 році маршали Радянського Союзу Тимошенко Семен Костянтинович, Рокоссовський Костянтин Костянтинович, Конєв Іван Степанович, Єрьоменко Андрій Іванович та генерал армії Курочкін Павло Олексійович написали лист Л. І. Брежнєву, в ньому було прохання підтримати клопотання про присвоєння генерал-лейтенанту у відставці Лукіну Михайлу Федоровичу звання Героя Радянського Союзу, який проявив мужність, особистий героїзм і чудове майстерність полководця під час Смоленсько-Вяземського битви, що зіграла величезну роль у битві за Москву.
У 1988 році виконком Смоленського міської Ради народних депутатів присвоїв М. Ф. Лукіну звання «Почесний громадянин міста-героя Смоленська». У 1991 році у Смоленську з ініціативи Смоленського обласної ради народних депутатів, засобів масової інформації, Ради ветеранів війни і праці був організований збір підписів під клопотанням перед Президією Верховної Ради СРСР про присвоєння М. Ф. Лукіну звання Героя Радянського Союзу.
1 жовтня 1993 року Президент Російської Федерації Б. М. Єльцин підписав Указ № 1553, яким генерал-лейтенанту М. Ф. Лукіну «за мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років», присвоєно звання Героя Російської Федерації (посмертно).
Примітки
- Великая Отечественная война 1941 — 1945. Энциклопедия. Гл.ред. генерал армии, профессор М. М. Козлов. — М.," Советская энциклопедия", 1985, с. 421.
- Лукин Михаил Фёдорович [ 9 квітня 2011 у Wayback Machine.]Біографія
- Официальный сервер администрации города-героя Смоленска [ 21 травня 2009 у Wayback Machine.]Почетные граждане города-героя Смоленска. Лукин Михаил Фёдорович.
- Официальный сервер администрации города-героя Смоленска [ 21 травня 2009 у Wayback Machine.] Почетные граждане города-героя Смоленска. Лукин Михаил Фёдорович.
Джерела
- Великая Отечественная война 1941 — 1945. Энциклопедия. Гл.ред. генерал армии, профессор М. М. Козлов. — М.," Советская энциклопедия", 1985, с. 421. (рос.)
- Лукин Михаил Фёдорович [ 9 квітня 2011 у Wayback Machine.] на сайте Герои России (рос.)
Посилання
- Рокоссовський К. К.На Ярцевских высотах [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Огнев А.газета «Вече Твери» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lukin Mihajlo Fedorovich 6 18 listopada 1892 18921118 25 travnya 1970 radyanskij voyenachalnik kolishnij komanduvach 16 yi 20 yi i 19 yi armij Zahidnogo frontu general lejtenant u vidstavci Geroj Rosijskoyi Federaciyi posmertno Lukin Mihajlo FedorovichNarodzhennya 6 18 listopada 1892 1892 11 18 s Poluhtino Zubcovskogo povitu Tverska guberniya Rosijska imperiyaSmert 25 travnya 1970 1970 05 25 77 rokiv MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk pihotaOsvita Vijskova akademiya imeni M V FrunzePartiya KPRSZvannya General lejtenantKomanduvannya 16 ta armiya 20 ta armiya 19 ta armiyaVijni bitvi Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodi Geroj Rosijskoyi Federaciyi Lukin Mihajlo Fedorovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 18 listopada 1892 roku v seli Poluhtino nini Zubcovskogo rajonu Tverskoyi oblasti v selyanskij rodini Ruskij Zakinchiv p yat klasiv uchilisha narodnoyi osviti U rosijskij armiyi z 1913 roku Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rokiv v 1916 roci zakinchiv shkolu praporshikiv potim na fronti otrimav chin poruchika stav komandirom roti Z 1917 roci v Chervonij Gvardiyi z lipnya 1918 roku v Chervonij armiyi U Gromadyansku vijnu 1918 1920 rokiv Mihajlo Lukin buv pomichnikom nachalnika shtabu diviziyi komandirom polku i brigadi nachalnikom shtabu diviziyi Voyuvav proti armij generala Denikina i bilopolyakiv Chlen VKP b KPRS z 1919 roku Z 1940 roku komanduvav 16 yu armiyeyu Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni v chervni zhovtni 1941 roku komanduvav 16 j 19 j 20 yu armiyami U cej vazhkij period vijni proti fashistskih zagarbnikiv 16 a armiya Lukina razom z 19 yu i 20 j armiyami poyednuyuchi napoleglivu oboronu z rishuchimi kontratakami zupinila nastup na Moskvu potuzhnogo vijskovogo ugrupovannya protivnika i v zapeklih krovoprolitnih boyah strimuvala jogo bilshe dvoh misyaciv U zhovtni 1941 roku v rajoni Vyazmi perebuvayuchi v otochenni buv vazhko poranenij v nogu i potrapiv u polon 29 kvitnya 1945 buv zvilnenij z polonu amerikanskimi vijskami v tabori U chervni 1945 peredanij radyanskij storoni u Franciyi Pislya zavershennya specperevirki NKVS u grudni 1945 roku general lejtenant Lukin M F buv vidnovlenij v kadrah Chervonoyi Armiyi Odnak cherez vazhku hvorobu postijno vidkrivalasya rana na amputovanij nozi ne mig buti priznachenij na postijnu posadu i v zhovtni 1947 roku zvilnenij u vidstavku cherez hvorobu Zhiv u Moskvi de i pomer 25 travnya 1970 roku Pohovanij u Moskvi na Novodivichomu kladovishi Vshanuvannya pam yatiShe u 1966 roci marshali Radyanskogo Soyuzu Timoshenko Semen Kostyantinovich Rokossovskij Kostyantin Kostyantinovich Konyev Ivan Stepanovich Yeromenko Andrij Ivanovich ta general armiyi Kurochkin Pavlo Oleksijovich napisali list L I Brezhnyevu v nomu bulo prohannya pidtrimati klopotannya pro prisvoyennya general lejtenantu u vidstavci Lukinu Mihajlu Fedorovichu zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu yakij proyaviv muzhnist osobistij geroyizm i chudove majsternist polkovodcya pid chas Smolensko Vyazemskogo bitvi sho zigrala velicheznu rol u bitvi za Moskvu U 1988 roci vikonkom Smolenskogo miskoyi Radi narodnih deputativ prisvoyiv M F Lukinu zvannya Pochesnij gromadyanin mista geroya Smolenska U 1991 roci u Smolensku z iniciativi Smolenskogo oblasnoyi radi narodnih deputativ zasobiv masovoyi informaciyi Radi veteraniv vijni i praci buv organizovanij zbir pidpisiv pid klopotannyam pered Prezidiyeyu Verhovnoyi Radi SRSR pro prisvoyennya M F Lukinu zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 1 zhovtnya 1993 roku Prezident Rosijskoyi Federaciyi B M Yelcin pidpisav Ukaz 1553 yakim general lejtenantu M F Lukinu za muzhnist i geroyizm proyavleni v borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv prisvoyeno zvannya Geroya Rosijskoyi Federaciyi posmertno PrimitkiVelikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 Enciklopediya Gl red general armii professor M M Kozlov M Sovetskaya enciklopediya 1985 s 421 Lukin Mihail Fyodorovich 9 kvitnya 2011 u Wayback Machine Biografiya Oficialnyj server administracii goroda geroya Smolenska 21 travnya 2009 u Wayback Machine Pochetnye grazhdane goroda geroya Smolenska Lukin Mihail Fyodorovich Oficialnyj server administracii goroda geroya Smolenska 21 travnya 2009 u Wayback Machine Pochetnye grazhdane goroda geroya Smolenska Lukin Mihail Fyodorovich DzherelaVelikaya Otechestvennaya vojna 1941 1945 Enciklopediya Gl red general armii professor M M Kozlov M Sovetskaya enciklopediya 1985 s 421 ros Lukin Mihail Fyodorovich 9 kvitnya 2011 u Wayback Machine na sajte Geroi Rossii ros PosilannyaRokossovskij K K Na Yarcevskih vysotah 27 travnya 2010 u Wayback Machine ros Ognev A gazeta Veche Tveri ros