Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця В'ячеслава Липинського.

Вулиця В’ячеслава Липинського — одна з центральних вулиць міста Дніпро, одна з давніх вулиць центральної міської місцевості — Половиці. Розташована у Шевченківському адміністративному районі Дніпра.

Вулиця В’ячеслава Липинського Дніпро
Будинок на вулиці Липинського № 14, 1830-х - 1840-х років будівництва, на ділянці котрого перебувала міська влада Катеринослава до 1810-х років Будинок на вулиці Липинського № 14, 1830-х - 1840-х років будівництва, на ділянці котрого перебувала міська влада Катеринослава до 1810-х років
Місцевість	Половиця
Район	Шевченківський
Назва на честь	В'ячеслава Липинського
Загальні відомості
Протяжність	400 метрів
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця В'ячеслава Липинського у Вікісховищі

Вулиця рівнинна, бере початок від проспекту Яворницького та йде на північний схід, після перехрестя з Центральною вулицею повертає праворуч на схід, перетинає Харківську вулицю й закінчується на Успенській площі й вулиці Шолом-Алейхема. Довжина вулиці — 400 м.

Історія

Центральна і релігійна вулиця Половиці (до 1791 року)

Вулиця була основною містобудівною віссю Половиці та її головною суспільною вулицею. На місці будинку №14 існував православний молитовний будинок Половиці. Він у 1786 року був розширений й освячений у храм ікони Казанської Богоматері після того як зведена стараннями козацької старшини Половиці (Лазар Глоба, Гнат Каплун, Андрій Мандрика, Данило Косолап) у 1781-1783 роках дерев'яна Петропавлівська церква згоріла перед освяченням.

Центральна адміністративна вулиця Катеринославу (1787-1810-ті роки)

Після закладки Преображенського собору імператорами Катериною ІІ і Йосипом ІІ у 1787 році Половиця припиняє своє існування, 1791 року, поруч, на Успенській площі була зведена й освячена тимчасова Казанська церква.

Корінні половчани переселяються на Мандриківку та в Сухачівку. Стару будівлю церкви з цієї ділянки будинку №14 перенесли 1793 року до Сухачівки, де осіла частина корінних половчан. На звільненому від старого храму місці у мазаних будинках розмістили міське урядування: Міський магістрат Катеринославу, Міська дума Катеринославу, Словесний суд Катеринославу, Сирітський суд Катеринославу, цехові правління Катеринославу і поліція Катеринославу.

Перша міська Дума Катеринославу проіснувала на місці будинку № 14 до 1810-х років.

Караїми на Караїмській вулиці (1810-ті - 1850-ті роки)

На вулиці, а також на сусідніх (караїмська кенаса зведена на перехресті Залізної (Європейської) і Центральної), переселилася з Криму заможна караїмська громада з понад 40 родинами, тому вулиця отримала назву Караїмської (одна з них — родина Джигіт володіла тютюновою фабрикою на вулиці Магдебурзького права).

Активно Караїмська вулиця забудовувалася у 1800-1830 роки.

У 1820 році у найкращому в місті заїжджому дворі купця Тихо(но)ва, що розташовувався на місці сучасного будинку №4 (1976 року тут розміщена меморіальна дошка), зупинявся російський поет Олександр Пушкін.

Торгова вулиця (1850-ті - 1938 роки)

У другій половині 19 сторіччя Караїмська вулиця стає відомою як Торгова, бо перетворюється з громадського центру на торговий, стаючи продовженням міського центру торгівлі — (тепер площі Героїв Майдану). Тут розмістилися 2 галантерейні магазини Берлявського, 6 капелюшкових магазинів Ландау, по одному магазину Вітліна: ювелірний, шпалер, рам, оптики, а також магазини парасольок, вина, булочний, оптики, книг і паперу та інші. Серед майстерень тут зосередилися кравецькі, багетні і палітурні. Також тут діяла “Вегетаріанська” їдальня, готель “Континенталь”, мебльовані номери “Лісабон” і нічліг “Англія”. У 1870-1900 роках вулиця була забудована красивими цегляними 2- 3-поверховими садибами. Центральність цієї вулиці підкреслює прокладення трамвайної колії “Вокзал-Йорданська” у 1897 році. На Успенській площі трамвай повертав ліворуч на сучасну вулицю Коцюбинського до Дніпра.

Вулиця Ширшова (1938-2016 роки)

1938 року Торгова вулиця перейменована на честь уродженця Чечелівки, полярного дослідника-гідробіолога, першого Героя Радянського Союзу в Дніпропетровській області Петра Ширшова (1905-1953), який брав участь в експедиції пароплаву “Челюскін” (1933-1934) і в експедиції на Північний полюс у 1937-1938 роках, заміряв вперше глибину Північного Льодового океану, міністр морського флоту СРСР у 1942-1948 роках. Трамвайну колію було демонтовано 1966 року до будівництва Нового мосту.

Вулиця Липинського (з 2016 року)

У 2016 році за законом про декомунізацію вулиці надали ім’я ідеолога українського державотворення, польського шляхтича з Волині В’ячеслава Липинського (1882-1931).

Будівлі

Меморіальна дошка присвячена перебуванню Олександра Пушкіна

№ 4 — у заїжджому дворі Тихова, що не зберігся зупинявся російський поет Олександр Пушкін; 1976 року тут була відкрита меморіальна дошка;
№14 — до 1810-х років тут перебувала Міська Дума Катеринослава; сучасна будівля зведена у 1830-1840-х роках; у 1910 році місто отримує маєток у спадок від Євдокії Іванівни вдови купця І. Пчолкіна й шляхтича С. Ставровського; за заповітом місто передає маєток доброчинному товариству для облаштування тут дитячого притулку “мпадкового почесного громадянина Івана Прокоповича Пчолкіна” й дешевої їдальні; 1920 року доброчинні товариства, притулки і богадільні були закриті більшовиками; тут відкрилася фабрично-заводське училище №8 для підготовки токарів, слюсарів і фрезувальників; у 1960-х роках тут відкрилося СПТУ №5, що діяло до початку 1990-х років; будинок перебуває у державній власності;

Світлини

Будинок XIX століття на розі вулиць В'ячеслава Липинського, 6 і Харківської, 5
На місці цього сучасного будинку №4 існував постоялий двір Тихова, де у 1820 році перебував Олександр Пушкін

Перехресні вулиці

Джерела

Выяснилось, кто владеет старинным особняком на месте первой Думы Екатеринослава
Історія будинків14 Ширшова вул.
Вулиця В’ячеслава Липинського на Гугл мапі
Мапа Катеринослава 1910 року [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.]

Примітки

Скубак, Юрій (2005). Жизнь епархии в стенах кафедрального собора.
Иванова, Татьяна (20 серпня 2011). . Главный новостной портал города Днепр (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2020.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: вулиця В’ячеслава Липинського

[1] Скубак, Юрій (2005). Жизнь епархии в стенах кафедрального собора.

[2] Иванова, Татьяна (20 серпня 2011). . Главный новостной портал города Днепр (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2020.