Микола Андрійович Вербицький-Антіох (1 лютого 1843, Чернігів — 27 листопада 1909, там само) — український письменник, громадський діяч, журналіст, педагог.
Вербицький Микола Андрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 13 (25) лютого 1843 Чернігів, Російська імперія | |||
Помер | 10 (23) грудня 1909 (66 років) Чернігів, Російська імперія | |||
Країна | Російська імперія | |||
Діяльність | журналіст | |||
Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Народився у Чернігові у дворянській родині. Батько був секретарем губернської управи. Мати походила з відомого князівського роду Голіциних. Його дядько по матері — Сергій Павлович Голіцин — в 1862—1870 рр. був Чернігівським генерал-губернатором.
Навчався в Київському університеті, звідки був виключений за участь у громадському русі. Продовжив навчання в Петербурзькому університеті, з якого також був виключений. У 1864 році закінчив Київський університет. Був активним членом Київської громади, брав участь у виданні її сатиричного журналу «Помийниця». Як «неблагонадійний» був висланий з України, вчителював у гімназіях Рязані та Орла. Через 30 років повернувся в Україну, був учителем у гімназіях Полтави та Чернігова.
Перші поетичні твори опублікував у журналі «Основа» (1862), пізніше друкувався в журналах «Літературно-науковий вісник», «Правда», «Зоря», газетах «Черниговские губернские ведомости», «Черниговский листок», «Киевский телеграф», альманахах «Розвага», «З потоку життя» тощо. Ранні вірші («Невольник», «Веселий час», «Веснянка» позначені волелюбним, оптимістичним настроєм. У пізньому циклі «Carmina secuntutis» («Пісні старості») домінують мотиви романсової лірики. Писав також російськомовні оповідання та нариси з мисливського життя.
Родина
Микола Вербицький — дід українського поета доби Розстріляного відродження Марка Вороного та тесть поета Миколи Вороного, також знищеного комуністами.
21 лютого 2023 р. міська рада перейменувала вулицю Зої Космодем'янської в Чернігові на вулицю Вербицьких на честь Михайла Вербицького та Миколи Вербицького-Антіоха.
Література
- Гончаренко Л. Микола Вербицький-Антіох: до 170-річчя з дня народження / Лариса Гончаренко // Українська культура. — 2013. — № 3. — С. 44-45.
- Куннова О. Микола Вербицький / Олена Куннова // Струна. — 2022. — № 12 (11 трав.). — С. 6.
- Проніна Т. Микола Андрійович Антіох-Вербицький / Тетяна Проніна // Літературний Чернігів. — 2013. — № 1 (61). — С. 131—138.
- Ткач М. Співтворець українського славня: [про Миколу Вербицького-Антіоха] / Микола Ткач // Літературна Україна. — 2012. — № 34 (6 верес.). — С. 4.
Джерела
- Сімейний альбом України
- Забуті співавтори Гімну України [ 1 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Verbickij Mikola Andrijovich Verbickij Antioh 1 lyutogo 1843 Chernigiv 27 listopada 1909 tam samo ukrayinskij pismennik gromadskij diyach zhurnalist pedagog Verbickij Mikola AndrijovichNarodivsya 13 25 lyutogo 1843 Chernigiv Rosijska imperiyaPomer 10 23 grudnya 1909 66 rokiv Chernigiv Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist zhurnalistAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya u Chernigovi u dvoryanskij rodini Batko buv sekretarem gubernskoyi upravi Mati pohodila z vidomogo knyazivskogo rodu Golicinih Jogo dyadko po materi Sergij Pavlovich Golicin v 1862 1870 rr buv Chernigivskim general gubernatorom Navchavsya v Kiyivskomu universiteti zvidki buv viklyuchenij za uchast u gromadskomu rusi Prodovzhiv navchannya v Peterburzkomu universiteti z yakogo takozh buv viklyuchenij U 1864 roci zakinchiv Kiyivskij universitet Buv aktivnim chlenom Kiyivskoyi gromadi brav uchast u vidanni yiyi satirichnogo zhurnalu Pomijnicya Yak neblagonadijnij buv vislanij z Ukrayini vchitelyuvav u gimnaziyah Ryazani ta Orla Cherez 30 rokiv povernuvsya v Ukrayinu buv uchitelem u gimnaziyah Poltavi ta Chernigova Pershi poetichni tvori opublikuvav u zhurnali Osnova 1862 piznishe drukuvavsya v zhurnalah Literaturno naukovij visnik Pravda Zorya gazetah Chernigovskie gubernskie vedomosti Chernigovskij listok Kievskij telegraf almanahah Rozvaga Z potoku zhittya tosho Ranni virshi Nevolnik Veselij chas Vesnyanka poznacheni volelyubnim optimistichnim nastroyem U piznomu cikli Carmina secuntutis Pisni starosti dominuyut motivi romansovoyi liriki Pisav takozh rosijskomovni opovidannya ta narisi z mislivskogo zhittya RodinaMikola Verbickij did ukrayinskogo poeta dobi Rozstrilyanogo vidrodzhennya Marka Voronogo ta test poeta Mikoli Voronogo takozh znishenogo komunistami 21 lyutogo 2023 r miska rada perejmenuvala vulicyu Zoyi Kosmodem yanskoyi v Chernigovi na vulicyu Verbickih na chest Mihajla Verbickogo ta Mikoli Verbickogo Antioha LiteraturaGoncharenko L Mikola Verbickij Antioh do 170 richchya z dnya narodzhennya Larisa Goncharenko Ukrayinska kultura 2013 3 S 44 45 Kunnova O Mikola Verbickij Olena Kunnova Struna 2022 12 11 trav S 6 Pronina T Mikola Andrijovich Antioh Verbickij Tetyana Pronina Literaturnij Chernigiv 2013 1 61 S 131 138 Tkach M Spivtvorec ukrayinskogo slavnya pro Mikolu Verbickogo Antioha Mikola Tkach Literaturna Ukrayina 2012 34 6 veres S 4 DzherelaSimejnij albom Ukrayini Zabuti spivavtori Gimnu Ukrayini 1 grudnya 2016 u Wayback Machine