Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бутон Бутунг індонез Pulau Buton англ Buton один з островів Великих Зондських островів Малайський архіпелаг Південно Схі

Бутунг

Бутунг

Бутон, Бутунг (індонез. Pulau Buton; англ. Buton) — один з островів Великих Зондських островів (Малайський архіпелаг, Південно-Східна Азія), розташований на південний схід від Південно-Східного півострова острова Сулавесі, входить до складу Індонезії.

Бутон
індонез. Pulau Buton
image
Затока Самполава, о. Бутон
Карта
image
Карта острова Бутон та сусідніх островів Індонезії
Карта острова Бутон та сусідніх островів Індонезії
Географія
5°03′00″ пд. ш. 122°53′00″ сх. д. / 5.05000° пд. ш. 122.88333° сх. д. / -5.05000; 122.88333Координати: 5°03′00″ пд. ш. 122°53′00″ сх. д. / 5.05000° пд. ш. 122.88333° сх. д. / -5.05000; 122.88333
Місцерозташування Південно-Східна Азія
Тихий океан,
моря Банда та Флорес
Акваторія Банда
Група островів Великі Зондські острови
(Малайський архіпелаг)
Площа 4408  км² (130-те місце)
Довжина 155  км
Ширина 55  км
Берегова лінія 603  км
Найвища точка 1100 м
Країна
image Індонезія
Регіон провінція Південно-Східне Сулавесі
(Адм. одиниця) d
Населення 447,408 осіб (2010)
image
image
Бутон
Бутон (Індонезія)
image
image
Бутон
Бутон (Сулавесі)
image Бутон у Вікісховищі

Історія

У доколоніальну епоху острів, тоді зазвичай відомий як Бутунг, опинився в сфері впливу султанату Тернате. Особливо в XVI столітті Бутон служив важливим вторинним регіональним центром у складі Тернате, контролюючи регіональну торгівлю та збираючи данину, яку направляли до султанату.

Султан Мурхум, перший ісламський монарх на острові, відомий від імені головної гавані острова, гавані Мурхум, міста [en].

Географія

Острів адміністративно належить до провінції Південно-Східне Сулавесі. З південного заходу омивається водами моря Флорес, а з північного сходу — Банда що у екваторіальних широтах. Основні прилеглі острови: (на півночі, за 13 км), Сулавесі (на північний захід, за 7 км), Муна (на заході, відділений протокою Бутунг шириною до 11 км на півночі і яка звужується на півдні до 0,5 км), за ним на заході на відстані 57 км лежить острів . За 6 км, на південному заході розташований острів , за 54 км на південь — острів Батутас, а за 30 км на схід, лежить група островів Тукангбесі. Острів простягся з півночі — північного сходу на південь — південний захід на 155 км, при максимальній ширині до 55 км, довжина берегової лінії становить 603 км. Має площу — 4408 км² (19-те місце в Індонезії та 130-те у світі).

Острів гористий, з висотами переважно до 500—700 м, в північній частині до 800—1000 м. Найбільша висота (вершина без назви) — 1100 м (4°29′12″ пд. ш. 122°58′10″ сх. д. / 4.4868417° пд. ш. 122.9696694° сх. д. / -4.4868417; 122.9696694), за іншими даними — 1190 м. Більшість території покрита тропічним дощовим лісом і відомим своєю дикою природою. Це одне з двох місць розповсюдження аноа — диких азійських парнокопитних роду буйволів.

Населення

Населення острова Бутон у 2010 році становило 447,408 осіб. Найбільше місто Бау-Бау з населенням 137 118 осіб (2010), розташоване на крайньому півдні.

Мови, якими говорять на Бутоні, відносяться воліо, чіа-чіа, різні діалекти муна, тукан бесі, кумбайвага, ласаліму, камару, панчана, бусоа, талокі, кулісусу та кіоко. Індонезійська мова та національні мови Індонезії, також широко використовуються, в тому числі для навчання у школах.

Економіка

На острові є величезні запаси природного асфальту та деякі інші мінерали. Асфальт з Бутону можна використовувати як бітумні модифікатори, а також як замінник нафтового асфальту. Як результат, це зменшує на основі залежність від звичайних джерел викопних ресурсів.

Поширене тропічне землеробство з вирощуванням кави, саго, цукрової тростини, тютюну. Заготівля та вивезення деревини. Рибальство.

Галерея

  • image
    Острів Бутон
  • image
    Порт міста Бау-Бау
  • image
    Місто Бау-Бау

Див. також

Примітки

  1. . City Population. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 28 квітня 2010.
  2. . Архів оригіналу за 22 січня 2017. Процитовано 25 січня 2018.
  3. Van den Berg, Rene. Preliminary Notes on the Cia-Cia language (South Buton). Excursies in Celebes. с. 305. ISBN .
  4. . 7 серпня 2009. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 25 січня 2018.
  5. . Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 30 травня 2022.

Посилання


image Це незавершена стаття про острів, чи острови.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з географії Індонезії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Buton Butung indonez Pulau Buton angl Buton odin z ostroviv Velikih Zondskih ostroviv Malajskij arhipelag Pivdenno Shidna Aziya roztashovanij na pivdennij shid vid Pivdenno Shidnogo pivostrova ostrova Sulavesi vhodit do skladu Indoneziyi Butonindonez Pulau ButonZatoka Sampolava o ButonKarta Karta ostrova Buton ta susidnih ostroviv IndoneziyiKarta ostrova Buton ta susidnih ostroviv IndoneziyiGeografiya5 03 00 pd sh 122 53 00 sh d 5 05000 pd sh 122 88333 sh d 5 05000 122 88333 Koordinati 5 03 00 pd sh 122 53 00 sh d 5 05000 pd sh 122 88333 sh d 5 05000 122 88333Misceroztashuvannya Pivdenno Shidna Aziya Tihij okean morya Banda ta FloresAkvatoriya BandaGrupa ostroviv Veliki Zondski ostrovi Malajskij arhipelag Plosha 4408 km 130 te misce Dovzhina 155 kmShirina 55 kmBeregova liniya 603 kmNajvisha tochka 1100 mKrayina IndoneziyaRegion provinciya Pivdenno Shidne SulavesiAdm odinicya dNaselennya 447 408 osib 2010 ButonButon Indoneziya ButonButon Sulavesi Buton u VikishovishiIstoriyaU dokolonialnu epohu ostriv todi zazvichaj vidomij yak Butung opinivsya v sferi vplivu sultanatu Ternate Osoblivo v XVI stolitti Buton sluzhiv vazhlivim vtorinnim regionalnim centrom u skladi Ternate kontrolyuyuchi regionalnu torgivlyu ta zbirayuchi daninu yaku napravlyali do sultanatu Sultan Murhum pershij islamskij monarh na ostrovi vidomij vid imeni golovnoyi gavani ostrova gavani Murhum mista en GeografiyaOstriv administrativno nalezhit do provinciyi Pivdenno Shidne Sulavesi Z pivdennogo zahodu omivayetsya vodami morya Flores a z pivnichnogo shodu Banda sho u ekvatorialnih shirotah Osnovni prilegli ostrovi na pivnochi za 13 km Sulavesi na pivnichnij zahid za 7 km Muna na zahodi viddilenij protokoyu Butung shirinoyu do 11 km na pivnochi i yaka zvuzhuyetsya na pivdni do 0 5 km za nim na zahodi na vidstani 57 km lezhit ostriv Za 6 km na pivdennomu zahodi roztashovanij ostriv za 54 km na pivden ostriv Batutas a za 30 km na shid lezhit grupa ostroviv Tukangbesi Ostriv prostyagsya z pivnochi pivnichnogo shodu na pivden pivdennij zahid na 155 km pri maksimalnij shirini do 55 km dovzhina beregovoyi liniyi stanovit 603 km Maye ploshu 4408 km 19 te misce v Indoneziyi ta 130 te u sviti Ostriv goristij z visotami perevazhno do 500 700 m v pivnichnij chastini do 800 1000 m Najbilsha visota vershina bez nazvi 1100 m 4 29 12 pd sh 122 58 10 sh d 4 4868417 pd sh 122 9696694 sh d 4 4868417 122 9696694 za inshimi danimi 1190 m Bilshist teritoriyi pokrita tropichnim doshovim lisom i vidomim svoyeyu dikoyu prirodoyu Ce odne z dvoh misc rozpovsyudzhennya anoa dikih azijskih parnokopitnih rodu bujvoliv NaselennyaNaselennya ostrova Buton u 2010 roci stanovilo 447 408 osib Najbilshe misto Bau Bau z naselennyam 137 118 osib 2010 roztashovane na krajnomu pivdni Movi yakimi govoryat na Butoni vidnosyatsya volio chia chia rizni dialekti muna tukan besi kumbajvaga lasalimu kamaru panchana busoa taloki kulisusu ta kioko Indonezijska mova ta nacionalni movi Indoneziyi takozh shiroko vikoristovuyutsya v tomu chisli dlya navchannya u shkolah EkonomikaNa ostrovi ye velichezni zapasi prirodnogo asfaltu ta deyaki inshi minerali Asfalt z Butonu mozhna vikoristovuvati yak bitumni modifikatori a takozh yak zaminnik naftovogo asfaltu Yak rezultat ce zmenshuye na osnovi zalezhnist vid zvichajnih dzherel vikopnih resursiv Poshirene tropichne zemlerobstvo z viroshuvannyam kavi sago cukrovoyi trostini tyutyunu Zagotivlya ta vivezennya derevini Ribalstvo GalereyaOstriv Buton Port mista Bau Bau Misto Bau BauDiv takozhSpisok ostroviv za plosheyuPrimitki City Population Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 28 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 22 sichnya 2017 Procitovano 25 sichnya 2018 Van den Berg Rene Preliminary Notes on the Cia Cia language South Buton Excursies in Celebes s 305 ISBN 90 6718 032 7 7 serpnya 2009 Arhiv originalu za 26 sichnya 2018 Procitovano 25 sichnya 2018 Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 30 travnya 2022 PosilannyaUN SYSTEM WIDE EARTHWATCH Web Site Buton 22 sichnya 2017 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 30 travnya 2022 angl Butung Buton Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Ce nezavershena stattya pro ostriv chi ostrovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Indoneziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ