Чмелівський Віталій Володимирович

Віта́лій Володи́мирович Чмелі́вський (3 жовтня 1982 — 9 жовтня 2014) — солдат Збройних сил України.

Чмелівський Віталій Володимирович
Солдат
Загальна інформація
Народження	3 жовтня 1982(1982-10-03) Узин
Смерть	9 жовтня 2014(2014-10-09) (32 роки) (помер від поранень)
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	128 ОГПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Мобілізований 3 серпня 2014-го, радіотелефоніст, 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.

6 жовтня почався мінометний обстріл позицій бригади, екіпаж САУ перебував на позиції. З посиленням обстрілів командир наказав усім покинути машини та ховатися. У бліндаж затрибнуло з півтора десятка бійців. Однак терористи вже до бліндажа пристрілювалися, вийти звідти вдалося не всім. Віктор Пунда — водій-механік САУ Віктора Бойка — теж вибрався, однак швидко повернувся. Пунда та Бойко загинули разом — на зміну мінам полетіли ракети «Граду», одна розірвалась у бліндажі. Віталій Чмелівський зазнав смертельних поранень. 9 жовтня 2014-го помер в харківському госпіталі.

Без Віталія лишились мама, брат.

11 жовтня 2014-го похований в місті Біла Церква, кладовище «Сухий Яр».

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• в жовтні 2015-го у місті Узин відкрито меморіальну дошку випускникам ЗОШ № 1 Миколі Стаднику, Віталію Чмелівському та Дмитру Гурі

Джерела

• Чмелівський Віталій Володимирович
• Небесна Гвардія
• Доля солдата
• Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»