У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мехмед Мехме д I Челебі Мегмед І Челебі осман محمد اول трансліт Meh

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мехмед.

Мехме́д I Челебі (Мегмед І Челебі; осман. محمد اول‎, трансліт. Mehmed-i evvel, тур. Birinci Mehmet, Çelebi Mehmet; біля 1389, Бурса — 26 травня 1421, Едірне) — османський султан, що правив з 1413 по 1421 рік. Мехмед був одним з синів султана Баязида I, після смерті батька він виграв боротьбу за владу зі своїми братами і прийняв імперію практично зруйнованою. Мехмед I повернув території, що отримали незалежність після навали Тамерлана. Сучасники характеризують його як справедливого, лагідного, миролюбного і освіченого правителя. Мехмед дуже терпимо ставився до своїх підданих-немусульман, намагався підняти торгівлю, споруджував будівлі (), був покровителем літератури, особливо поезії.

Мехмед I Челебі
осман. محمد اول‎, трансліт. Mehmed-i evvel

Прапор

Османский султан

1413—1421

Попередник:

Баязид I

Спадкоємець:

Мурад II

Народження:

біля 1389
Бурса або Едірне, Османська імперія

Смерть:

26.05.1421
Едірне, Османська імперія

Поховання:

^d

Релігія:

Рід:

Батько:

Мати:

Шлюб:

Еміне Хатун і ^d

Діти:

Мурад II, ^d, ^d і ^d

Автограф:

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Мехмед був наймолодшим з синів султана Баязида I. Після смерті батька троє його синів розділили осколки імперії: в Едірне проголосив себе султаном Сулейман (1402-1410), який захопив владу над турецькими володіннями на Балканському півострові, в Бурсі - Іса, у східній Анатолії - Мехмед. Кілька підкорених османами анатолійських бейліків знову оголосили себе незалежними. Мехмед у 1405-1406 роках вів війну проти Іси і захопив Бурсу, після чого відправив старшого брата Мусу в Румелію битися з Сулейманом. Муса досяг успіху, але сам оголосив себе султаном і захопив європейські володіння османів. У 1411 році Мехмед включився в боротьбу за Румелію за підтримки візантійського імператора Мануїла II, який на своїх кораблях переправив турецьку армію з Анатолії у Фракію. Перші битви між братами не принесли жодному з них успіху, а незабаром Мехмед повернувся в Анатолію, щоб захиститися від бея Айдина. Перемігши, він повернувся в Європу і в 1413 році розбив армію Муси, який втік до Волощини і незабаром загинув. Усі османські володіння знову об'єдналися під владою одного султана.

Мехмед I і його оточення. Османська мініатюра, зберігається в Стамбульському університеті.

Ставши султаном, Мехмед підтримував мирні зносини з Візантією та іншими європейськими сусідами. Усі турботи султана були спрямовані на те, щоб зміцнити державу, вражену навалою Тамерлана. До 1415 року йому вдалося відновити владу у всіх анатолійських бейліках, які отримали незалежність після ангорської битви, за винятком Караману. У 1416 році турки вперше вели військові дії на морі проти Венеційської республіки, які закінчилися великою поразкою турецького флоту неподалік від Дарданел - 25 кораблів Мехмеда були захоплені венеційцями. У тому самому році в Анатолії спалахнуло велике повстання шейха Бедреддіна, який був казаскером у Муси. Бедреддін виступав за спільність майна і поширював вчення про одного Бога, єдиного для мусульман, євреїв і християн. Сектанти двічі розбили військо султана, але були переможені в битві біля Смирни, а Бедреддіна було страчено. В останні роки життя Мехмет придушив ще одне повстання, підняте якимось претендентом, який видавав себе за його брата Мустафу.

Примітки

За різними джерелами датою народження вказуються 1379, 1382, 1386, 1389, 1390 та 1391 роки, і історики не можуть прийти до згоди по встановленню основному джерела дня народження.

Література

Рыжов, К. В. Все монархи мира. Мусульманский Восток VII-XV вв. — , 2004. — 544 с. — .
Encyclopædia Britannica. (2010). Mehmed I (англійською) . Encyclopædia Britannica Online. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 21 березня 2010.

Попередник:	Султан Османської імперії 1413 — 1421	Наступник:
Баязид I	Султан Османської імперії 1413 — 1421	Мурад II

[1] За різними джерелами датою народження вказуються 1379, 1382, 1386, 1389, 1390 та 1391 роки, і історики не можуть прийти до згоди по встановленню основному джерела дня народження.