Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Війна за незалежність Індонезії — збройний конфлікт між Індонезією з одного боку та Нідерландами і Великою Британією з іншої. В результаті війни було визнано незалежність Індонезії. Ця війна коштувала Нідерландам 25 тис. вбитих та поранених військових, Індонезії — 80 тис., Британії — 556 вбитими та 1393 пораненими.
| Війна за незалежність Індонезії | |
 | |
| Країна |  Індонезія |
|---|---|
| Місце розташування | Індонезія |
| Час/дата початку | 17 серпня 1945 |
| Час/дата закінчення | 27 грудня 1949 |
| Учасник(и) | Індонезія, Нідерланди, Британська імперія і Велика Британія |
 Війна за незалежність Індонезії у Вікісховищі | |
Передумови
Індонезія входила в склад Нідерландської колоніальної імперії. Кілька століть вона несла важкий кологіальний тягар, який болісно сприймало місцеве населення Індонезії. На початку ХХ ст. в Голландській Ост-Індії виникло кілька націоналістичних партій, які починають активну боротьбу за незалежність індонезійців. У 1913 році виникла партія «Індіше партай», яка відстоювала інтереси численних індусів у Індонезії. Почалась боротьба владних структур проти опозиції, що призвело до вигнання за межі колонії борців за національну державу. У 1918 році була здійснена нова спроба вибороти незалежність держави від Нідерландів. З'явилась нова націоналістична партія. Уряд Нідерландів вирішив тепер піти іншим шляхом і почало запрошувати молодь Індонезії в метрополію для подальшого навчання з метою виростити з них слухняне в майбутньому керівництво колонії та поступово асимілювати передову частину населення. Однак, саме в цей час починає в багатьох державах світу поширюватись новий погляд на майбутній устрій. Ця суспільна думка отримала назву комунізм. Комунізм знайшов у Індонезії велику кількість прибічників і став великим політичним рухом. Голландська компартія, яка симпатизувала індонезійцям, розпочинає агітаційну роботу на підтримку Індонезії і починає вимагати незалежності колонії. Активна діяльність партії призвела до того, що у 1926–1927 рр. на острові Ява піднімається повстання, яке було жорстоко придушене військами метрополії. Як наслідок — тисячі індонезійських комуністів були арештовані та відправлені до концтаборів.
Саме в цей час на політичній арені з'являється знакова постать для Індонезії, постать, яка відіграла важливу роль у історії держави. Саме в цей час один із студентів, що навчався в Нідерландах — Сукарно повернувся з навчання і займає одну з керівних посад в уряді колонії. Він не відмовився від ідеї незалежності держави і таємно виношував плани будь-якими шляхами добитись поставленої мети. Тому, коли розпочинається Друга світова війна Сукарно починає активно співпрацювати з Японією, сподіваючись на те, що японці нададуть його Батьківщині незалежність. Більшість солдат родом з Ост-Індії до того часу поділяли думку «Азія для азіатів» і не супротислялись окупації держави Японією. Мілітаристи Японії досить швидко та легко захопили Індонезію, але незалежність колонії не надали. Після капітуляції Японії індонезійські патріоти на чолі з Сукарно все ж таки наважились проголосити незалежність. Ситуація була вибрана підходяща: Європа була знесилена війною і не мала достатньо сил для придушення повстання. Важливу роль у цей період вдіграла також і армія Індонезії, яка перейшла на бік повстанців.
Хід війни
Початок війни. Вторгнення англійців.
17 серпня 1945 Сукарно в односторонньому порядку проголошує незалежність Індонезії. Велика Британія вирішила підтримати Нідерланди в боротьбі проти заколоту. Це пояснюється тим, що після Другої світової в Індонезії залишилося багато англійських військовополонених, і їх слід було повернути, крім того на островах перебувало безліч японців, яких потрібно було депортувати до Японії. 29 вересня 1945 року англійські війська висадилися в місті Батавия (суч. Джакарта). В Індонезії вони зіткнулися з багатьма проблемами: з відсутністю транспорту, неприязню місцевого населення, місцевими військовими угрупованнями, воюючими з усіма, в тому числі і один з одним. В таких умовах англійський генерал Крістінсон вирішив не вступати у війну з самопроголошеною республікою, визнавши де-факто її існування.
Проте 4 жовтня в Батавії висадилися частини нідерландської армії. Вони почали знищення всіх місцевих угруповань. В їх цілі також входило перепідпорядкування Індонезії Нідерландам. Почала зростати кількість збройних зіткнень. На Суматрі почалася партизанська війна. Потім, з ширшим розмахом, вона почалася і на Яві. 10 жовтня потрапив у засідку і був знищений патруль Великої Британії. Того ж дня почався штурм міста Семаранг, що належав індонезійцям. У штурмі взяли участь японські військовополонені. 15 жовтня місто впало, і багато індонезійських військових відступило в полон. 25 жовтня в місті Сурабая була введена англійська піхотна бригада з метою роззброєння місцевого населення, але місцеве населення здійснило опір загарбникам. Окремі сутички переросли у вуличні бої. 27 жовтня в місті англійська влада ввела стан облоги.
28 жовтня в Сурабаї увійшли нідерландське колоніальні частини. З цього дня по всій країні різко збільшилася кількість сутичок. 9 листопада з Індії, яка була колонією Великої Британії, прибули перші індійські колоніальні частини, що билися за англійців і нідерландців. 10 листопада з моря Сурабая була обстріляна корабельною артилерією, потім англійські винищувачі здійснили ряд нальотів на квартали міста, утримувані індонезійцями, після чого почався генеральний штурм. 25 листопада бійці Сукарно покинули Сурабаю і відступили в джунглі. 3 березня 1946 союзниками на острові Балі був висаджений десант. До весни цього ж року англійці почали згортати свої сили. 20 травня останні британські військовополонені покинули бунтівну державу. Солдати Великої Британії вирушили на батьківщину.
Перша колоніальна війна, або перша поліцейська акція
У жовтні 1946 індонезійський уряд почав вести переговори з голландцями. Переговори завершилися 25 березня 1947 підписанням Лінгаджатської угоди. Голландія визнала існування Індонезійській республіки де-факто. Наприкінці травня Голландія звертається до Індонезії з вимогою передати в її руки все політично-військове управління країною. Через це в Джакарті починається політична криза. У червні Сукарно видав декрет про вступ всіх збройних формувань на території Індонезії в і відкидає вимоги голландців. 20 липня Голландія відкидає умови і нападає на Індонезію. В індонезійській історії це подія отримала назву «Перша колоніальна війна», а в голландській — «перша поліцейська акція». Почалися масові авіанальоти голландців на Індонезію. Тільки 22 липня було скоєно 15 нальотів на Чиребон. 4 серпня голландці висадили десант в центрі Яви. Йшли запеклі бої. 9 грудня 1947 на острові Ява голландські військові знищили декілька сотень мирних жителів, за що згодом уряд Нідерландів попросив вибачення. На початку 1948 року «поліцейська акція» починає поступово сповільнювати свої темпи. Голландія втратила ряд територій. Між тим у війну втрутилася ООН. 17 січня були підписані . Був знову на короткий час встановлений мир. Голландія продовжувала блокаду Індонезії. 18 вересня того ж року відбулося збройне повстання у таборі індонезійців. Повстала компартія Індонезії в місті . Оперативні дії «Сілавангі» припинили бунт. Були знищені всі представники компартії.
Друга колоніальна війна, або друга поліцейська акція
Помітивши ослаблення Індонезії, Голландія вирішила раз і назавжди захопити Ост-Індію. 19 грудня почалася так звана «Друга колоніальна війна», або «друга поліцейська акція». Того ж дня на аеродромі Магуво був висаджений голландський десант кількістю 2500 чоловік. Операція для індонезійців виявилася настільки несподіваною, що опір не чинилося. О 15.00 була захоплена столиця Індонезії. Сукарно був схоплений і відправлений у Батавію на літаку. 24 грудня голландці захопили острів Ява. 25 грудня була захоплена половина Суматри. Індонезійцями був скликаний Надзвичайний кабінет. Опір на Яві до того часу очолив . До лютого 1948 всі голландські війська були загнані в міста індонезійськими партизанами. Посилився тиск на Голландію з боку ООН. У серпні було підписано перемир'я.
Наслідки війни
З 23 серпня по 2 листопада 1949 року в Гаазі проходила мирна конференція. 27 грудня 1949 Індонезія була визнана незалежною державою. Частина Нової Гвінеї як і раніше залишалася під протекторатом Голландії. В результаті війни Голландія втратила значні території в Південно-Східній Азії, зазнала серйозної поразки та зазнавши значних втрат. Індонезія виборола незалежність.
Посилання
- Индонезия. Война за независимость [ 15 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Нидерланды извинились за резню в Индонезии в 1947 году [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Примітки
Джерела
| Ця стаття не містить . (січень 2021) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna za nezalezhnist Indoneziyi zbrojnij konflikt mizh Indoneziyeyu z odnogo boku ta Niderlandami i Velikoyu Britaniyeyu z inshoyi V rezultati vijni bulo viznano nezalezhnist Indoneziyi Cya vijna koshtuvala Niderlandam 25 tis vbitih ta poranenih vijskovih Indoneziyi 80 tis Britaniyi 556 vbitimi ta 1393 poranenimi Vijna za nezalezhnist Indoneziyi Krayina Indoneziya Misce roztashuvannyaIndoneziya Chas data pochatku17 serpnya 1945 Chas data zakinchennya27 grudnya 1949 Uchasnik i Indoneziya Niderlandi Britanska imperiya i Velika Britaniya Vijna za nezalezhnist Indoneziyi u Vikishovishi Karta IndoneziyiPeredumoviIndoneziya vhodila v sklad Niderlandskoyi kolonialnoyi imperiyi Kilka stolit vona nesla vazhkij kologialnij tyagar yakij bolisno sprijmalo misceve naselennya Indoneziyi Na pochatku HH st v Gollandskij Ost Indiyi viniklo kilka nacionalistichnih partij yaki pochinayut aktivnu borotbu za nezalezhnist indonezijciv U 1913 roci vinikla partiya Indishe partaj yaka vidstoyuvala interesi chislennih indusiv u Indoneziyi Pochalas borotba vladnih struktur proti opoziciyi sho prizvelo do vignannya za mezhi koloniyi borciv za nacionalnu derzhavu U 1918 roci bula zdijsnena nova sproba viboroti nezalezhnist derzhavi vid Niderlandiv Z yavilas nova nacionalistichna partiya Uryad Niderlandiv virishiv teper piti inshim shlyahom i pochalo zaproshuvati molod Indoneziyi v metropoliyu dlya podalshogo navchannya z metoyu virostiti z nih sluhnyane v majbutnomu kerivnictvo koloniyi ta postupovo asimilyuvati peredovu chastinu naselennya Odnak same v cej chas pochinaye v bagatoh derzhavah svitu poshiryuvatis novij poglyad na majbutnij ustrij Cya suspilna dumka otrimala nazvu komunizm Komunizm znajshov u Indoneziyi veliku kilkist pribichnikiv i stav velikim politichnim ruhom Gollandska kompartiya yaka simpatizuvala indonezijcyam rozpochinaye agitacijnu robotu na pidtrimku Indoneziyi i pochinaye vimagati nezalezhnosti koloniyi Aktivna diyalnist partiyi prizvela do togo sho u 1926 1927 rr na ostrovi Yava pidnimayetsya povstannya yake bulo zhorstoko pridushene vijskami metropoliyi Yak naslidok tisyachi indonezijskih komunistiv buli areshtovani ta vidpravleni do konctaboriv Same v cej chas na politichnij areni z yavlyayetsya znakova postat dlya Indoneziyi postat yaka vidigrala vazhlivu rol u istoriyi derzhavi Same v cej chas odin iz studentiv sho navchavsya v Niderlandah Sukarno povernuvsya z navchannya i zajmaye odnu z kerivnih posad v uryadi koloniyi Vin ne vidmovivsya vid ideyi nezalezhnosti derzhavi i tayemno vinoshuvav plani bud yakimi shlyahami dobitis postavlenoyi meti Tomu koli rozpochinayetsya Druga svitova vijna Sukarno pochinaye aktivno spivpracyuvati z Yaponiyeyu spodivayuchis na te sho yaponci nadadut jogo Batkivshini nezalezhnist Bilshist soldat rodom z Ost Indiyi do togo chasu podilyali dumku Aziya dlya aziativ i ne suprotislyalis okupaciyi derzhavi Yaponiyeyu Militaristi Yaponiyi dosit shvidko ta legko zahopili Indoneziyu ale nezalezhnist koloniyi ne nadali Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi indonezijski patrioti na choli z Sukarno vse zh taki navazhilis progolositi nezalezhnist Situaciya bula vibrana pidhodyasha Yevropa bula znesilena vijnoyu i ne mala dostatno sil dlya pridushennya povstannya Vazhlivu rol u cej period vdigrala takozh i armiya Indoneziyi yaka perejshla na bik povstanciv Hid vijniPochatok vijni Vtorgnennya anglijciv 17 serpnya 1945 Sukarno v odnostoronnomu poryadku progoloshuye nezalezhnist Indoneziyi Velika Britaniya virishila pidtrimati Niderlandi v borotbi proti zakolotu Ce poyasnyuyetsya tim sho pislya Drugoyi svitovoyi v Indoneziyi zalishilosya bagato anglijskih vijskovopolonenih i yih slid bulo povernuti krim togo na ostrovah perebuvalo bezlich yaponciv yakih potribno bulo deportuvati do Yaponiyi 29 veresnya 1945 roku anglijski vijska visadilisya v misti Bataviya such Dzhakarta V Indoneziyi voni zitknulisya z bagatma problemami z vidsutnistyu transportu nepriyaznyu miscevogo naselennya miscevimi vijskovimi ugrupovannyami voyuyuchimi z usima v tomu chisli i odin z odnim V takih umovah anglijskij general Kristinson virishiv ne vstupati u vijnu z samoprogoloshenoyu respublikoyu viznavshi de fakto yiyi isnuvannya Prote 4 zhovtnya v Bataviyi visadilisya chastini niderlandskoyi armiyi Voni pochali znishennya vsih miscevih ugrupovan V yih cili takozh vhodilo perepidporyadkuvannya Indoneziyi Niderlandam Pochala zrostati kilkist zbrojnih zitknen Na Sumatri pochalasya partizanska vijna Potim z shirshim rozmahom vona pochalasya i na Yavi 10 zhovtnya potrapiv u zasidku i buv znishenij patrul Velikoyi Britaniyi Togo zh dnya pochavsya shturm mista Semarang sho nalezhav indonezijcyam U shturmi vzyali uchast yaponski vijskovopoloneni 15 zhovtnya misto vpalo i bagato indonezijskih vijskovih vidstupilo v polon 25 zhovtnya v misti Surabaya bula vvedena anglijska pihotna brigada z metoyu rozzbroyennya miscevogo naselennya ale misceve naselennya zdijsnilo opir zagarbnikam Okremi sutichki pererosli u vulichni boyi 27 zhovtnya v misti anglijska vlada vvela stan oblogi 28 zhovtnya v Surabayi uvijshli niderlandske kolonialni chastini Z cogo dnya po vsij krayini rizko zbilshilasya kilkist sutichok 9 listopada z Indiyi yaka bula koloniyeyu Velikoyi Britaniyi pribuli pershi indijski kolonialni chastini sho bilisya za anglijciv i niderlandciv 10 listopada z morya Surabaya bula obstrilyana korabelnoyu artileriyeyu potim anglijski vinishuvachi zdijsnili ryad nalotiv na kvartali mista utrimuvani indonezijcyami pislya chogo pochavsya generalnij shturm 25 listopada bijci Sukarno pokinuli Surabayu i vidstupili v dzhungli 3 bereznya 1946 soyuznikami na ostrovi Bali buv visadzhenij desant Do vesni cogo zh roku anglijci pochali zgortati svoyi sili 20 travnya ostanni britanski vijskovopoloneni pokinuli buntivnu derzhavu Soldati Velikoyi Britaniyi virushili na batkivshinu Sukarno i Agus Salim v gollandskomu poloni 1949 rik Persha kolonialna vijna abo persha policejska akciya U zhovtni 1946 indonezijskij uryad pochav vesti peregovori z gollandcyami Peregovori zavershilisya 25 bereznya 1947 pidpisannyam Lingadzhatskoyi ugodi Gollandiya viznala isnuvannya Indonezijskij respubliki de fakto Naprikinci travnya Gollandiya zvertayetsya do Indoneziyi z vimogoyu peredati v yiyi ruki vse politichno vijskove upravlinnya krayinoyu Cherez ce v Dzhakarti pochinayetsya politichna kriza U chervni Sukarno vidav dekret pro vstup vsih zbrojnih formuvan na teritoriyi Indoneziyi v i vidkidaye vimogi gollandciv 20 lipnya Gollandiya vidkidaye umovi i napadaye na Indoneziyu V indonezijskij istoriyi ce podiya otrimala nazvu Persha kolonialna vijna a v gollandskij persha policejska akciya Pochalisya masovi avianaloti gollandciv na Indoneziyu Tilki 22 lipnya bulo skoyeno 15 nalotiv na Chirebon 4 serpnya gollandci visadili desant v centri Yavi Jshli zapekli boyi 9 grudnya 1947 na ostrovi Yava gollandski vijskovi znishili dekilka soten mirnih zhiteliv za sho zgodom uryad Niderlandiv poprosiv vibachennya Na pochatku 1948 roku policejska akciya pochinaye postupovo spovilnyuvati svoyi tempi Gollandiya vtratila ryad teritorij Mizh tim u vijnu vtrutilasya OON 17 sichnya buli pidpisani Buv znovu na korotkij chas vstanovlenij mir Gollandiya prodovzhuvala blokadu Indoneziyi 18 veresnya togo zh roku vidbulosya zbrojne povstannya u tabori indonezijciv Povstala kompartiya Indoneziyi v misti Operativni diyi Silavangi pripinili bunt Buli znisheni vsi predstavniki kompartiyi Druga kolonialna vijna abo druga policejska akciya Pomitivshi oslablennya Indoneziyi Gollandiya virishila raz i nazavzhdi zahopiti Ost Indiyu 19 grudnya pochalasya tak zvana Druga kolonialna vijna abo druga policejska akciya Togo zh dnya na aerodromi Maguvo buv visadzhenij gollandskij desant kilkistyu 2500 cholovik Operaciya dlya indonezijciv viyavilasya nastilki nespodivanoyu sho opir ne chinilosya O 15 00 bula zahoplena stolicya Indoneziyi Sukarno buv shoplenij i vidpravlenij u Bataviyu na litaku 24 grudnya gollandci zahopili ostriv Yava 25 grudnya bula zahoplena polovina Sumatri Indonezijcyami buv sklikanij Nadzvichajnij kabinet Opir na Yavi do togo chasu ocholiv Do lyutogo 1948 vsi gollandski vijska buli zagnani v mista indonezijskimi partizanami Posilivsya tisk na Gollandiyu z boku OON U serpni bulo pidpisano peremir ya Naslidki vijniZ 23 serpnya po 2 listopada 1949 roku v Gaazi prohodila mirna konferenciya 27 grudnya 1949 Indoneziya bula viznana nezalezhnoyu derzhavoyu Chastina Novoyi Gvineyi yak i ranishe zalishalasya pid protektoratom Gollandiyi V rezultati vijni Gollandiya vtratila znachni teritoriyi v Pivdenno Shidnij Aziyi zaznala serjoznoyi porazki ta zaznavshi znachnih vtrat Indoneziya viborola nezalezhnist PosilannyaIndoneziya Vojna za nezavisimost 15 grudnya 2014 u Wayback Machine ros Niderlandy izvinilis za reznyu v Indonezii v 1947 godu 29 listopada 2014 u Wayback Machine ros PrimitkiDzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2021