Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хоре́змський вілоя́т (узб. Xorazm viloyati) — адміністративна одиниця-область (вілоят) Узбекистана.
| Хорезмська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Хорезмская область | |||||
| | |||||
| Адміністративний центр | Ургенч | ||||
| Країна |  Узбекистан | ||||
| |||||
| Номерний знак | 90 | ||||
| Офіційна мова | узбецька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1,2 млн | ||||
| - густота | 190 чол./км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 6,3 тис. км² км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 98 м | ||||
| - мінімальна | 98 м | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Дата заснування | 15 січня 1938 | ||||
| Губернатор | d | ||||
| Вебсайт | xorazm.uz | ||||
| Код ISO 3166-2 | UZ-XO | ||||
 | |||||
| |||||
Адміністративний центр — місто Ургенч.
Походження назви
Слово Хорезм вперше згадується у священній книзі зороастрійців (вогнепоклонників) «Авеста». Існують також припущення, що Хорезм у перекладі з давньохорезмійської мови означав «низова земля», що «годує земля».
Географія
Хорезмська область розташована в північно-західній частині Узбекистану. На північному заході та півночі межує з Республікою Каракалпакстан, на півдні та заході – з Туркменістаном, на південному сході, сході та північному сході – з Бухарською областю.
Територія області простягається із північного заходу на південний схід на 280 км у тих широтах, де розташоване місто Ургенч (із заходу на схід - на 80 км).
Площа області складає 6300 км (1,5% від всієї території країни), перебуваючи з цим показником на 11-му місці серед 14 суб'єктів.
Майже всю територію області займають рівнини та невеликі височини. За своїм географічним розташуванням вона розташована між 40 ° -42 ° північної широти і 60 ° -62 ° східної довготи.
Населення
Населення області станом на 1924 складалося з узбецького населення (97%), решта 3% - туркмени, казахи, каракалпаки, перси, росіяни.
Станом на 2020 рік, чисельність населення – 1 866 493 осіб, причому 21,9 % населення проживає у містах, а 78,1 % – у сільській місцевості.
За чисельністю населення Хорезмська область посідає 11 місце серед інших областей республіки. Щільність населення – 249 осіб/км². Найбільше місто - Ургенч.
На офіційному сайті Комітету з міжнаціональних відносин та дружніх зв'язків із зарубіжними країнами при Кабінеті міністрів Республіки Узбекистан опубліковано такі відомості про чисельність національних меншин у Хорезмській області на 1 січня 2017 року:
Природа
Клімат
Клімат — різко континентальний, із спекотним і сухим літом за досить холодної зими.
У зимовий період температура повітря в Хорезмській області та сусідньому Каракалпакстані в середньому нижче на 5-8°C порівняно з рештою південної та східної частин Узбекистану.
Середньорічна температура становить +12,0°C, середня температура січня дорівнює -5,0°C, середня температура липня - +30,0°C. Абсолютний мінімум температури становив -32°C, абсолютний температурний максимум - +48°C.
У середньому на території району випадає 80-100 мм опадів за рік (основна їхня частина припадає на весну та осінь). Вегетаційний період триває 200-210 днів. Ці показники є одними із найнижчих серед областей Узбекистану.
Ґрунти
Ґрунтовий покрив адирів утворений в основному солончаками і меншою мірою — лугово-серознімними ґрунтами. Ґрунтовий покрив низовин — піщаний.
Адміністративний поділ
Станом на 2023 рік область розділена на 11 районів (туманів) та 2 міста обласного підпорядкування:
У 1938 році Хорезмська область ділилася на 9 районів (Гурленський, Кош-Купирський, Мангітський, Ургенцький, Хазараспський, Ханкінський, Хівінський, Шаватський, Янгі-Арикський) та 2 міста обласного підпорядкування (Ургенч та Хіва).
1950 року був утворений Янгі-Базарський район, а 1953-го — Багатський район. 1957 року Мангітський район було передано Каракалпакській АРСР.
У 1959 році Багатський та Янги-Базарський райони були скасовані. У 1963 році скасовано Кушкупірський, Ургенцький та Хонкінський райони.
1964 року відновлено Ургенцький район, 1967-го — Кушкупірський, 1970-го — Багатський, 1973-го — Ханкінський, 1981-го — Янгібазарський.
1976 року утворено місто обласного підпорядкування Дружба, 1983-го — Ханка і Шават, а 1984 — Гурлен. 1992 року Гурлен, Ханка та Шават були позбавлені статусу міст обласного підпорядкування.
У 1998 році місто Дружба було перейменовано на . 2002 року містами обласного підпорядкування перестали бути Пітнак та Хіва. У 2017 році Хіва знову стала містом обласного підпорядкування.
Історія
26 квітня 1920 була створена Хорезмська Народна Радянська Республіка, 30 жовтня 1923 - Хорезмська Соціалістична Радянська Республіка, яка існувала до 27 жовтня 1924, потім у результаті національно-державного розмежування Середньої Азії її територія увійшла до складу Узбецької та Туркменської РСР.
Економіка
Хорезмська область одна із аграрно-індустріальних регіонів Узбекистану. Важливу роль економіки області займає сільське господарство.
У ньому все більшу роль і значення мають фермерські господарства, кількість яких після реформи укрупнення перевищила показник 5000. Фермери здають близько 98% бавовни-сирцю та 65% зерна, що вирощується в Хорезмі.
Місцева промисловість, головним чином, пов'язана із переробкою сільськогосподарської продукції. Також є підприємства з виробництва килимів, будівельних матеріалів та харчових продуктів.
Розвивається сфера туризму, у якій особливу увагу займають послуги, що надаються іноземним туристам.
Зокрема, в 2006 році Хорезм відвідало понад 30 000 туристів, з яких близько 29 000 або 86% припадає на частку гостей з країн далекого зарубіжжя.
Промисловість
Місцева промисловість пов'язана головним чином з переробкою сільськогосподарської продукції. Також є підприємства з виробництва килимів, будівельних матеріалів та харчових продуктів. У Дустліку діє складальний завод «Мерседес».
Транспорт
- Протяжність залізниць на території області - понад 130 км.
- Протяжність автомобільних доріг 2,3 тис. км (в тому числі з асфальтобетонним покриттям близько 2 тис. км).
- Є авіаційне сполучення з низкою міст Центральної Азії, Росії та інших країн СНД.
Між адміністративним центром області та історичним містом за маршрутом Ургенч (аеропорт) — Хіва (старе місто) діє міжміський тролейбус.
Керівництво Хорезмської області
Голови облвиконкому
- Махмудова Пашша (1940 — 1942)
- Уразова (1942 — 1944)
- Рахманов Мадраїм Рахманович (1944 — 1948)
- (1949 — 1950)
- (1955 — 1957)
- (1957 — 1960)
- Мурадов Нуритдін Мурадович (січень 1960 — квітень 1965)
- Худайбергенов Мадьяр (1965 — лютий 1968)
- (1968 — 1980)
- (1980 — 1985)
- Худайбергенова Рімаджан Матназарівна (жовтень 1985 — вересень 1988)
Голови обласної ради народних депутатів
- Худайбергенова Рімаджан Матназарівна (березень 1990 — лютий 1992)
1-і секретарі обкому КП Узбекистану
- Ібрагімов Ахмеджан (лютий 1938 — червень 1938)
- Якубджанов Мухамеджан (вересень 1938 — травень 1944)
- Насиров Фатхулла Расулович (1944 — 1947)
- Іскандаров Імамкул (194.9 — вересень 1950)
- Рахманов Мадраїм Рахманович (вересень 1950 — травень 1960)
- Шамсудінов Фахредін Шамсудінович (травень 1960 — грудень 1962)
- Рахімов Бекташ Рахімович (грудень 1962 — лютий 1968)
- Худайбергенов Мадьяр (лютий 1968 — 13 січня 1986)
- Міркасимов Мірахат Мірхаджийович (13 січня 1986 — 12 вересня 1988)
- Худайбергенова Рімаджан Матназарівна (12 вересня 1988 — 14 вересня 1991)
Хокіми (губернатори)
- (27 лютого 1992 — 8 січня 1996)
- (січень 1996 — лютий 1999)
- (26 березня 1999 — 15 лютого 2008)
- (15 лютого 2008 — 24 січня 2012)
- (24 січня 2012 — 4 вересня 2017)
- (4 вересня 2017 — 21 квітня 2018)
- (21 квітня 2018 — дотепер)
Примітки
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hore zmskij viloya t uzb Xorazm viloyati administrativna odinicya oblast viloyat Uzbekistana Horezmska oblast Horezmskaya oblast Xorazm viloyati Administrativnij centr Urgench Krayina Uzbekistan Mezhuye z susidni adminodiniciKarakalpakstan Buharska oblast Nomernij znak 90 Oficijna mova uzbecka Naselennya povne 1 2 mln gustota 190 chol km Plosha povna 6 3 tis km km Visota maksimalna 98 m minimalna 98 m Chasovij poyas UTC 5 Data zasnuvannya 15 sichnya 1938 Gubernator d Vebsajt xorazm uz Kod ISO 3166 2 UZ XO Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Horezmska oblast Administrativnij centr misto Urgench Pohodzhennya nazviSlovo Horezm vpershe zgaduyetsya u svyashennij knizi zoroastrijciv vognepoklonnikiv Avesta Isnuyut takozh pripushennya sho Horezm u perekladi z davnohorezmijskoyi movi oznachav nizova zemlya sho goduye zemlya GeografiyaHorezmska oblast roztashovana v pivnichno zahidnij chastini Uzbekistanu Na pivnichnomu zahodi ta pivnochi mezhuye z Respublikoyu Karakalpakstan na pivdni ta zahodi z Turkmenistanom na pivdennomu shodi shodi ta pivnichnomu shodi z Buharskoyu oblastyu Teritoriya oblasti prostyagayetsya iz pivnichnogo zahodu na pivdennij shid na 280 km u tih shirotah de roztashovane misto Urgench iz zahodu na shid na 80 km Plosha oblasti skladaye 6300 km 1 5 vid vsiyeyi teritoriyi krayini perebuvayuchi z cim pokaznikom na 11 mu misci sered 14 sub yektiv Majzhe vsyu teritoriyu oblasti zajmayut rivnini ta neveliki visochini Za svoyim geografichnim roztashuvannyam vona roztashovana mizh 40 42 pivnichnoyi shiroti i 60 62 shidnoyi dovgoti NaselennyaNaselennya oblasti stanom na 1924 skladalosya z uzbeckogo naselennya 97 reshta 3 turkmeni kazahi karakalpaki persi rosiyani Stanom na 2020 rik chiselnist naselennya 1 866 493 osib prichomu 21 9 naselennya prozhivaye u mistah a 78 1 u silskij miscevosti Za chiselnistyu naselennya Horezmska oblast posidaye 11 misce sered inshih oblastej respubliki Shilnist naselennya 249 osib km Najbilshe misto Urgench Na oficijnomu sajti Komitetu z mizhnacionalnih vidnosin ta druzhnih zv yazkiv iz zarubizhnimi krayinami pri Kabineti ministriv Respubliki Uzbekistan opublikovano taki vidomosti pro chiselnist nacionalnih menshin u Horezmskij oblasti na 1 sichnya 2017 roku kazahi 10591 chol korejci 4300 chol rosiyani 6023 chol tatari 3668 chol PrirodaKlimat Klimat rizko kontinentalnij iz spekotnim i suhim litom za dosit holodnoyi zimi U zimovij period temperatura povitrya v Horezmskij oblasti ta susidnomu Karakalpakstani v serednomu nizhche na 5 8 C porivnyano z reshtoyu pivdennoyi ta shidnoyi chastin Uzbekistanu Serednorichna temperatura stanovit 12 0 C serednya temperatura sichnya dorivnyuye 5 0 C serednya temperatura lipnya 30 0 C Absolyutnij minimum temperaturi stanoviv 32 C absolyutnij temperaturnij maksimum 48 C U serednomu na teritoriyi rajonu vipadaye 80 100 mm opadiv za rik osnovna yihnya chastina pripadaye na vesnu ta osin Vegetacijnij period trivaye 200 210 dniv Ci pokazniki ye odnimi iz najnizhchih sered oblastej Uzbekistanu Grunti Gruntovij pokriv adiriv utvorenij v osnovnomu solonchakami i menshoyu miroyu lugovo seroznimnimi gruntami Gruntovij pokriv nizovin pishanij Administrativnij podilStanom na 2023 rik oblast rozdilena na 11 rajoniv tumaniv ta 2 mista oblasnogo pidporyadkuvannya Urgench Bagatskij s m m s Karaul m m m Hiva m s Yangibazar s Yangiarik U 1938 roci Horezmska oblast dililasya na 9 rajoniv Gurlenskij Kosh Kupirskij Mangitskij Urgenckij Hazaraspskij Hankinskij Hivinskij Shavatskij Yangi Arikskij ta 2 mista oblasnogo pidporyadkuvannya Urgench ta Hiva 1950 roku buv utvorenij Yangi Bazarskij rajon a 1953 go Bagatskij rajon 1957 roku Mangitskij rajon bulo peredano Karakalpakskij ARSR U 1959 roci Bagatskij ta Yangi Bazarskij rajoni buli skasovani U 1963 roci skasovano Kushkupirskij Urgenckij ta Honkinskij rajoni 1964 roku vidnovleno Urgenckij rajon 1967 go Kushkupirskij 1970 go Bagatskij 1973 go Hankinskij 1981 go Yangibazarskij 1976 roku utvoreno misto oblasnogo pidporyadkuvannya Druzhba 1983 go Hanka i Shavat a 1984 Gurlen 1992 roku Gurlen Hanka ta Shavat buli pozbavleni statusu mist oblasnogo pidporyadkuvannya U 1998 roci misto Druzhba bulo perejmenovano na 2002 roku mistami oblasnogo pidporyadkuvannya perestali buti Pitnak ta Hiva U 2017 roci Hiva znovu stala mistom oblasnogo pidporyadkuvannya Istoriya26 kvitnya 1920 bula stvorena Horezmska Narodna Radyanska Respublika 30 zhovtnya 1923 Horezmska Socialistichna Radyanska Respublika yaka isnuvala do 27 zhovtnya 1924 potim u rezultati nacionalno derzhavnogo rozmezhuvannya Serednoyi Aziyi yiyi teritoriya uvijshla do skladu Uzbeckoyi ta Turkmenskoyi RSR EkonomikaHorezmska oblast odna iz agrarno industrialnih regioniv Uzbekistanu Vazhlivu rol ekonomiki oblasti zajmaye silske gospodarstvo U nomu vse bilshu rol i znachennya mayut fermerski gospodarstva kilkist yakih pislya reformi ukrupnennya perevishila pokaznik 5000 Fermeri zdayut blizko 98 bavovni sircyu ta 65 zerna sho viroshuyetsya v Horezmi Misceva promislovist golovnim chinom pov yazana iz pererobkoyu silskogospodarskoyi produkciyi Takozh ye pidpriyemstva z virobnictva kilimiv budivelnih materialiv ta harchovih produktiv Rozvivayetsya sfera turizmu u yakij osoblivu uvagu zajmayut poslugi sho nadayutsya inozemnim turistam Zokrema v 2006 roci Horezm vidvidalo ponad 30 000 turistiv z yakih blizko 29 000 abo 86 pripadaye na chastku gostej z krayin dalekogo zarubizhzhya Promislovist Misceva promislovist pov yazana golovnim chinom z pererobkoyu silskogospodarskoyi produkciyi Takozh ye pidpriyemstva z virobnictva kilimiv budivelnih materialiv ta harchovih produktiv U Dustliku diye skladalnij zavod Mersedes Transport Protyazhnist zaliznic na teritoriyi oblasti ponad 130 km Protyazhnist avtomobilnih dorig 2 3 tis km v tomu chisli z asfaltobetonnim pokrittyam blizko 2 tis km Ye aviacijne spoluchennya z nizkoyu mist Centralnoyi Aziyi Rosiyi ta inshih krayin SND Mizh administrativnim centrom oblasti ta istorichnim mistom za marshrutom Urgench aeroport Hiva stare misto diye mizhmiskij trolejbus Kerivnictvo Horezmskoyi oblastiGolovi oblvikonkomu Mahmudova Pashsha 1940 1942 Urazova 1942 1944 Rahmanov Madrayim Rahmanovich 1944 1948 1949 1950 1955 1957 1957 1960 Muradov Nuritdin Muradovich sichen 1960 kviten 1965 Hudajbergenov Madyar 1965 lyutij 1968 1968 1980 1980 1985 Hudajbergenova Rimadzhan Matnazarivna zhovten 1985 veresen 1988 Golovi oblasnoyi radi narodnih deputativ Hudajbergenova Rimadzhan Matnazarivna berezen 1990 lyutij 1992 1 i sekretari obkomu KP Uzbekistanu Ibragimov Ahmedzhan lyutij 1938 cherven 1938 Yakubdzhanov Muhamedzhan veresen 1938 traven 1944 Nasirov Fathulla Rasulovich 1944 1947 Iskandarov Imamkul 194 9 veresen 1950 Rahmanov Madrayim Rahmanovich veresen 1950 traven 1960 Shamsudinov Fahredin Shamsudinovich traven 1960 gruden 1962 Rahimov Bektash Rahimovich gruden 1962 lyutij 1968 Hudajbergenov Madyar lyutij 1968 13 sichnya 1986 Mirkasimov Mirahat Mirhadzhijovich 13 sichnya 1986 12 veresnya 1988 Hudajbergenova Rimadzhan Matnazarivna 12 veresnya 1988 14 veresnya 1991 Hokimi gubernatori 27 lyutogo 1992 8 sichnya 1996 sichen 1996 lyutij 1999 26 bereznya 1999 15 lyutogo 2008 15 lyutogo 2008 24 sichnya 2012 24 sichnya 2012 4 veresnya 2017 4 veresnya 2017 21 kvitnya 2018 21 kvitnya 2018 doteper PrimitkiPosilannya