Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Темп мовлення — це швидкість потоку зв'язного мовлення. У фонології темп мовлення відносять до одиниць надсегментного рівня (засобів інтонації). Прийнято вважати, що у кожного мовця, так само як і в будь-якої мови чи діалекту є власний середньостатистичний темп мовлення.
Вимірювання темпу мовлення
Темп мовлення визначається передусім швидкістю артикулювання складів і слів. Саме тому для математичного обчислення темпу мовлення найчастіше послуговуються цими одиницями, причому застосування складів, як свідчить переважна більшість фонетичних досліджень, забезпечує вищу точність вимірювання, ніж слів. Математично темп мовлення виражається кількістю складів, вимовлених за секунду (рідше — кількістю слів за хвилину; є також практика вимірювання темпу середньою тривалістю складів чи слів). Орієнтовний діапазон темпу мовлення людини становить від 2 до 12 скл./сек.
На слухове сприйняття темпу мовлення впливає не лише швидкість вимовляння тих чи інших одиниць, а й тривалість пауз між ними. Результати окремих експериментально-фонетичних розвідок свідчать про те, що довгі паузи зумовлюють сприйняття швидкого темпу мовлення як нешвидкого. Це призводить до того, що фонетисти окремо вимірюють артикуляційний темп (без урахування тривалості пауз у мовленні) і темп суцільного потоку мовлення (з урахуванням тривалості пауз).
Темп мовлення у мовах світу
Залежно від ступеня швидкості мовлення, темп поділяють на повільний, помірний (середній) і швидкий. Прийнято вважати, що мови різняться за темпом мовлення їхніх носіїв. Так, за окремими даними, іспанська, французька, італійська, японська — мови швидкого темпу (середньостатистичний темп вищий за 7 скл/сек.). Натомість скандинавські мови вирізняються повільним темпом (середньостатистичний темп — 4 скл./сек. і менше). Результати вивчення темпу мовлення носіїв літературних східнослов’янських мов свідчать, що українці зазвичай розмовляють дещо швидше за білорусів, але трохи повільніше за росіян. За однією з гіпотез, різний темп мовлення в мовах світу пов'язаний явищем неоднакової інформаційної щільності, тобто різним потенціалом мовленнєвих одиниць у мовах світу передавати інформацію за одиницю часу (що вищий потенціал, то нижчий темп, і навпаки). Науковці фіксують також діалектні розбіжності темпу мовлення в різних мовах світу. Наприклад, у російській мові північні діалекти характеризуються швидшим темпом мовлення порівняно з південними. У США фонетисти фіксують тенденцію сповільнення темпу мовлення від північних регіонів до південних.
Можна простежити також взаємозв'язок темпу мовлення з ритмом мовлення (ізохронією): зокрема, у мовах складового ритму темп мовлення переважно вищий, ніж у мовах акцентного ритму.
Водночас є припущення, що розбіжності між мовами чи їхніми діалектами за темпом мовлення — це стереотип: мовляв не існує відмінностей між мовами за темпом, адже носії будь-якої мови говорять в надто різному темпі мовлення, а ілюзія про різний темп у мовах світу виникає через сприйняття інтонації, яка в кожній мові дійсно має власні риси, або через особливості артикуляції слів (наприклад, завдяки виразній редукції ненаголошених голосних).
Соціолінгвістичні студії мають дані щодо розбіжностей чоловічого й жіночого мовлення за ознакою темпу. Втім, в одних фонетичних працях ідеться про швидший темп мовлення в жінок, ніж чоловіків, в інших — у чоловіків, ніж жінок, ще в інших — про відсутність статистично достовірної різниці. Так само існують дослідження з пошуку кореляцій темпу мовлення і віку мовців, у яких, щоправда, теж не виявлено надійних закономірностей.
Темп мовлення в українській мові
Якщо порівнювати різні мови світу, то за даними О. С. Іщенка українська є мовою з помірним темпом: середньостатистичний темп мовлення носія літературної мови — 5,5 скл./сек. За окремими розвідками, неоднаковим є темп мовлення у різних діалектах української мови: діалектоносії південно-західного наріччя вирізняються швидшим темпом мовлення порівняно з іншими. Зокрема, у гуцульському говорі середньостатистичний темп мовлення становить 6,3 скл./сек. (середній діапазон темпу мовлення — від 4,5 до 8,0 скл./сек.), у східній частині слобожанського говору — 5,1 скл./сек. (середній діапазон темпу мовлення — від 2,8 до 7,0 скл./сек.).
Темп впливає на характер артикуляції звуків у потоці мовлення. Для багатьох мов, зокрема й української, пришвидшення мовлення скорочує вимову голосних звуків, а сповільнення — видовжує голосні; натомість приголосні звуки мають відносно однакову тривалість незалежно від темпу мовлення. Особливістю української мови є те, що скорочення / видовження тривалості голосних унаслідок зміни темпу стосується як наголошених, так і ненаголошених звуків. Інша особливість полягає в тому, що наголошені голосні звуки мають зазвичай довшу тривалість за ненаголошені як у повільному, так і помірному, і швидкому темпі мовлення (середня тривалість наголошених голосних: 120—160 мс у повільному темпі, 100—110 мс у помірному темпі та 60—80 мс у швидкому темпі; середня тривалість ненаголошених голосних: 80—100 мс у повільному темпі, 70 мс у помірному темпі та 50—60 мс у швидкому темпі). На якість вимови звуків темп не позначається: в українській мові наголошені й ненаголошені голосні є звуками повного творення незалежно від темпу (вимовляються в усіх позиціях чітко, тобто без редукції, приглушення, ослаблення).
Темп визначає вимову не лише звуків, а й одиниць вищого рівня, зокрема речень (фраз). Так, в українській мові розповідні речення характеризуються здебільшого сповільненням темпу в напрямі від початку до кінця. Питальні речення зазвичай вимовляються швидше, ніж розповідні, а найповільнішими є окличні речення, що передають сильні емоції. Речення під час діалогу мають тенденцію вимовлятися швидше, ніж під час монологу.
Застосування у практиці мовлення
Темп мовлення регулює сприймання усної інформації (її чутність, розуміння й засвоєння). Найзагальніша закономірність: нешвидкий темп сприяє кращому сприйняттю інформації слухачем, і навпаки, швидкий темп погіршує сприймання слухачем вимовленої мовцем інформації. Експериментально виявлено, що найкраще слухач засвоює інформацію, коли тривалість наголошеного голосного становить 200 мс (виразно повільний темп); при збільшенні темпу, за якого тривалість наголошеного голосного становить 100 мс, засвоєння інформації зменшується до 60%. Ця закономірність найкраще простежується під час вивчення іноземних мов (зокрема в аудіюванні). Відомо й те, що з допомогою нешвидкого темпу краще досягається переконання співбесідника, нав'язування йому думок і подібне.
З іншого боку, в окремих дослідженнях, навпаки, показано перевагу швидкого мовлення для ефективної комунікації. Наприклад, відповідно до даних Б. Сміта, пришвидшений темп мовця сприймається слухачем як ознака належної компетентності у питаннях, про які він говорить, упевненості у своїх словах.
За дослідженнями Н. С. Вербич, варіювання темпу є однією з характерних ознак інтонації мовлення. Отже, сприймання усної інформації слухачем залежить не лише від того, в якому темпі її вимовляє мовець, а й від того, чи варіює він темп під час говоріння. Варіація темпу (пришвидшення й сповільнення) на різних частинах фраз увиразнює мовлення, привертає увагу слухача й утримує її. І навпаки, відсутність або невираженість динаміки темпу робить мовлення монотонним, неатрактивним для слухача. Варіація темпу зазвичай співвідноситься з інтонаційно-змістовим членуванням мовлення (актуальним членуванням речення), виражаючи таку закономірність: на інформаційно важливих (ключових) відрізках мовлення темп сповільнюється, а на менш важливих — пришвидшується. Варіація темпу більш властива спонтанному мовленню і менш виражена під час читання.
Темп мовлення також може бути засобом вираження додаткових відтінків значення, що не в змозі передати семантика слів. Наприклад, швидким темпом можна інформувати про активні процеси, події або виражати запізнення, ті чи інші психоемоційні чи фізіологічні стани тощо. І навпаки, нешвидкий темп підходить для повідомлення про мляві процеси, явища і відповідні стани людини. Поступове пришвидшення темпу може мати семантику спонукання. Це, зокрема, простежено під час коментування футбольних матчів (в ситуаціях, коли розгортається гольова атака), агітаційних виступів політиків тощо.
Примітки
- Цеплитис Л. К. Анализ речевой интонации. — Рига: Зинатне, 1974. — 272 с.
- Levelt W. Speaking: From Intention to Articulation. — Cambrige: The MIT Press., 1995. — 352 p.
- Pellegrino F., Coupé C., Marsico E. A cross-language perspective on speech information rate // Language. — 2011. — Vol. 87 (3). — P. 539—558.
- Типологія інтонації мовлення / Відп. Ред. А. Й. Багмут. К.: Наукова думка, 1977. — 494 c.
- Шаульский Е. В., Князев Е. В. Русская диалектология. Фонетика: Учебное пособие. — М.: МГУ, 2006. — 20 с.
- Lehiste I. Suprasegmentals. — Cambridge: MIT Press, 1970.
- Іщенко О. С. Голосні звуки української мови залежно від темпу мовлення. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2012 — 220 c. (Сер.: Студії з українського мовознавства, № 13).
- Іщенко О. С. Темп мовлення в гуцульському та східно-слобожанському діалектах: порівняльний аналіз // Dialog der Sprachen, Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht. — München: Verlag Otto Sagner, 2014. — S. 175-180.
- Багмут А. Й., Борисюк І. В., Олійник Г. П. Інтонація як засіб мовної комунікації. — К.: Наукова думка, 1980. — 244 с.
- Чистович Л. А., Венцов А. В., Гранстрем М. П. Физиология речи. Восприятие речи человеком. — Л.: Наука, 1976. — 388 с.
- Smith B. Effects of speech rate on personality perception // Language and Speech. — 1975. — Vol. — 18 (2). — P. 28—35.
- Вербич Н. С. Інтонація переконування в публічному мовленні. — К.: Ін-т української мови НАН України; Луцьк: Терен, 2011. — 208 с. (Сер.: Студії з українського мовознавства, № 10).
Посилання
- Темп мовлення // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 473.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Temp movlennya ce shvidkist potoku zv yaznogo movlennya U fonologiyi temp movlennya vidnosyat do odinic nadsegmentnogo rivnya zasobiv intonaciyi Prijnyato vvazhati sho u kozhnogo movcya tak samo yak i v bud yakoyi movi chi dialektu ye vlasnij serednostatistichnij temp movlennya Vimiryuvannya tempu movlennyaTemp movlennya viznachayetsya peredusim shvidkistyu artikulyuvannya skladiv i sliv Same tomu dlya matematichnogo obchislennya tempu movlennya najchastishe poslugovuyutsya cimi odinicyami prichomu zastosuvannya skladiv yak svidchit perevazhna bilshist fonetichnih doslidzhen zabezpechuye vishu tochnist vimiryuvannya nizh sliv Matematichno temp movlennya virazhayetsya kilkistyu skladiv vimovlenih za sekundu ridshe kilkistyu sliv za hvilinu ye takozh praktika vimiryuvannya tempu serednoyu trivalistyu skladiv chi sliv Oriyentovnij diapazon tempu movlennya lyudini stanovit vid 2 do 12 skl sek Na sluhove sprijnyattya tempu movlennya vplivaye ne lishe shvidkist vimovlyannya tih chi inshih odinic a j trivalist pauz mizh nimi Rezultati okremih eksperimentalno fonetichnih rozvidok svidchat pro te sho dovgi pauzi zumovlyuyut sprijnyattya shvidkogo tempu movlennya yak neshvidkogo Ce prizvodit do togo sho fonetisti okremo vimiryuyut artikulyacijnij temp bez urahuvannya trivalosti pauz u movlenni i temp sucilnogo potoku movlennya z urahuvannyam trivalosti pauz Temp movlennya u movah svituZalezhno vid stupenya shvidkosti movlennya temp podilyayut na povilnij pomirnij serednij i shvidkij Prijnyato vvazhati sho movi riznyatsya za tempom movlennya yihnih nosiyiv Tak za okremimi danimi ispanska francuzka italijska yaponska movi shvidkogo tempu serednostatistichnij temp vishij za 7 skl sek Natomist skandinavski movi viriznyayutsya povilnim tempom serednostatistichnij temp 4 skl sek i menshe Rezultati vivchennya tempu movlennya nosiyiv literaturnih shidnoslov yanskih mov svidchat sho ukrayinci zazvichaj rozmovlyayut desho shvidshe za bilorusiv ale trohi povilnishe za rosiyan Za odniyeyu z gipotez riznij temp movlennya v movah svitu pov yazanij yavishem neodnakovoyi informacijnoyi shilnosti tobto riznim potencialom movlennyevih odinic u movah svitu peredavati informaciyu za odinicyu chasu sho vishij potencial to nizhchij temp i navpaki Naukovci fiksuyut takozh dialektni rozbizhnosti tempu movlennya v riznih movah svitu Napriklad u rosijskij movi pivnichni dialekti harakterizuyutsya shvidshim tempom movlennya porivnyano z pivdennimi U SShA fonetisti fiksuyut tendenciyu spovilnennya tempu movlennya vid pivnichnih regioniv do pivdennih Mozhna prostezhiti takozh vzayemozv yazok tempu movlennya z ritmom movlennya izohroniyeyu zokrema u movah skladovogo ritmu temp movlennya perevazhno vishij nizh u movah akcentnogo ritmu Vodnochas ye pripushennya sho rozbizhnosti mizh movami chi yihnimi dialektami za tempom movlennya ce stereotip movlyav ne isnuye vidminnostej mizh movami za tempom adzhe nosiyi bud yakoyi movi govoryat v nadto riznomu tempi movlennya a ilyuziya pro riznij temp u movah svitu vinikaye cherez sprijnyattya intonaciyi yaka v kozhnij movi dijsno maye vlasni risi abo cherez osoblivosti artikulyaciyi sliv napriklad zavdyaki viraznij redukciyi nenagoloshenih golosnih Sociolingvistichni studiyi mayut dani shodo rozbizhnostej cholovichogo j zhinochogo movlennya za oznakoyu tempu Vtim v odnih fonetichnih pracyah idetsya pro shvidshij temp movlennya v zhinok nizh cholovikiv v inshih u cholovikiv nizh zhinok she v inshih pro vidsutnist statistichno dostovirnoyi riznici Tak samo isnuyut doslidzhennya z poshuku korelyacij tempu movlennya i viku movciv u yakih shopravda tezh ne viyavleno nadijnih zakonomirnostej Temp movlennya v ukrayinskij moviYaksho porivnyuvati rizni movi svitu to za danimi O S Ishenka ukrayinska ye movoyu z pomirnim tempom serednostatistichnij temp movlennya nosiya literaturnoyi movi 5 5 skl sek Za okremimi rozvidkami neodnakovim ye temp movlennya u riznih dialektah ukrayinskoyi movi dialektonosiyi pivdenno zahidnogo narichchya viriznyayutsya shvidshim tempom movlennya porivnyano z inshimi Zokrema u guculskomu govori serednostatistichnij temp movlennya stanovit 6 3 skl sek serednij diapazon tempu movlennya vid 4 5 do 8 0 skl sek u shidnij chastini slobozhanskogo govoru 5 1 skl sek serednij diapazon tempu movlennya vid 2 8 do 7 0 skl sek Temp vplivaye na harakter artikulyaciyi zvukiv u potoci movlennya Dlya bagatoh mov zokrema j ukrayinskoyi prishvidshennya movlennya skorochuye vimovu golosnih zvukiv a spovilnennya vidovzhuye golosni natomist prigolosni zvuki mayut vidnosno odnakovu trivalist nezalezhno vid tempu movlennya Osoblivistyu ukrayinskoyi movi ye te sho skorochennya vidovzhennya trivalosti golosnih unaslidok zmini tempu stosuyetsya yak nagoloshenih tak i nenagoloshenih zvukiv Insha osoblivist polyagaye v tomu sho nagolosheni golosni zvuki mayut zazvichaj dovshu trivalist za nenagolosheni yak u povilnomu tak i pomirnomu i shvidkomu tempi movlennya serednya trivalist nagoloshenih golosnih 120 160 ms u povilnomu tempi 100 110 ms u pomirnomu tempi ta 60 80 ms u shvidkomu tempi serednya trivalist nenagoloshenih golosnih 80 100 ms u povilnomu tempi 70 ms u pomirnomu tempi ta 50 60 ms u shvidkomu tempi Na yakist vimovi zvukiv temp ne poznachayetsya v ukrayinskij movi nagolosheni j nenagolosheni golosni ye zvukami povnogo tvorennya nezalezhno vid tempu vimovlyayutsya v usih poziciyah chitko tobto bez redukciyi priglushennya oslablennya Temp viznachaye vimovu ne lishe zvukiv a j odinic vishogo rivnya zokrema rechen fraz Tak v ukrayinskij movi rozpovidni rechennya harakterizuyutsya zdebilshogo spovilnennyam tempu v napryami vid pochatku do kincya Pitalni rechennya zazvichaj vimovlyayutsya shvidshe nizh rozpovidni a najpovilnishimi ye oklichni rechennya sho peredayut silni emociyi Rechennya pid chas dialogu mayut tendenciyu vimovlyatisya shvidshe nizh pid chas monologu Zastosuvannya u praktici movlennyaTemp movlennya regulyuye sprijmannya usnoyi informaciyi yiyi chutnist rozuminnya j zasvoyennya Najzagalnisha zakonomirnist neshvidkij temp spriyaye krashomu sprijnyattyu informaciyi sluhachem i navpaki shvidkij temp pogirshuye sprijmannya sluhachem vimovlenoyi movcem informaciyi Eksperimentalno viyavleno sho najkrashe sluhach zasvoyuye informaciyu koli trivalist nagoloshenogo golosnogo stanovit 200 ms virazno povilnij temp pri zbilshenni tempu za yakogo trivalist nagoloshenogo golosnogo stanovit 100 ms zasvoyennya informaciyi zmenshuyetsya do 60 Cya zakonomirnist najkrashe prostezhuyetsya pid chas vivchennya inozemnih mov zokrema v audiyuvanni Vidomo j te sho z dopomogoyu neshvidkogo tempu krashe dosyagayetsya perekonannya spivbesidnika nav yazuvannya jomu dumok i podibne Z inshogo boku v okremih doslidzhennyah navpaki pokazano perevagu shvidkogo movlennya dlya efektivnoyi komunikaciyi Napriklad vidpovidno do danih B Smita prishvidshenij temp movcya sprijmayetsya sluhachem yak oznaka nalezhnoyi kompetentnosti u pitannyah pro yaki vin govorit upevnenosti u svoyih slovah Za doslidzhennyami N S Verbich variyuvannya tempu ye odniyeyu z harakternih oznak intonaciyi movlennya Otzhe sprijmannya usnoyi informaciyi sluhachem zalezhit ne lishe vid togo v yakomu tempi yiyi vimovlyaye movec a j vid togo chi variyuye vin temp pid chas govorinnya Variaciya tempu prishvidshennya j spovilnennya na riznih chastinah fraz uviraznyuye movlennya privertaye uvagu sluhacha j utrimuye yiyi I navpaki vidsutnist abo nevirazhenist dinamiki tempu robit movlennya monotonnim neatraktivnim dlya sluhacha Variaciya tempu zazvichaj spivvidnositsya z intonacijno zmistovim chlenuvannyam movlennya aktualnim chlenuvannyam rechennya virazhayuchi taku zakonomirnist na informacijno vazhlivih klyuchovih vidrizkah movlennya temp spovilnyuyetsya a na mensh vazhlivih prishvidshuyetsya Variaciya tempu bilsh vlastiva spontannomu movlennyu i mensh virazhena pid chas chitannya Temp movlennya takozh mozhe buti zasobom virazhennya dodatkovih vidtinkiv znachennya sho ne v zmozi peredati semantika sliv Napriklad shvidkim tempom mozhna informuvati pro aktivni procesi podiyi abo virazhati zapiznennya ti chi inshi psihoemocijni chi fiziologichni stani tosho I navpaki neshvidkij temp pidhodit dlya povidomlennya pro mlyavi procesi yavisha i vidpovidni stani lyudini Postupove prishvidshennya tempu mozhe mati semantiku sponukannya Ce zokrema prostezheno pid chas komentuvannya futbolnih matchiv v situaciyah koli rozgortayetsya golova ataka agitacijnih vistupiv politikiv tosho PrimitkiCeplitis L K Analiz rechevoj intonacii Riga Zinatne 1974 272 s Levelt W Speaking From Intention to Articulation Cambrige The MIT Press 1995 352 p Pellegrino F Coupe C Marsico E A cross language perspective on speech information rate Language 2011 Vol 87 3 P 539 558 Tipologiya intonaciyi movlennya Vidp Red A J Bagmut K Naukova dumka 1977 494 c Shaulskij E V Knyazev E V Russkaya dialektologiya Fonetika Uchebnoe posobie M MGU 2006 20 s Lehiste I Suprasegmentals Cambridge MIT Press 1970 Ishenko O S Golosni zvuki ukrayinskoyi movi zalezhno vid tempu movlennya K In t ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini 2012 220 c Ser Studiyi z ukrayinskogo movoznavstva 13 Ishenko O S Temp movlennya v guculskomu ta shidno slobozhanskomu dialektah porivnyalnij analiz Dialog der Sprachen Dialog der Kulturen Die Ukraine aus globaler Sicht Munchen Verlag Otto Sagner 2014 S 175 180 Bagmut A J Borisyuk I V Olijnik G P Intonaciya yak zasib movnoyi komunikaciyi K Naukova dumka 1980 244 s Chistovich L A Vencov A V Granstrem M P Fiziologiya rechi Vospriyatie rechi chelovekom L Nauka 1976 388 s Smith B Effects of speech rate on personality perception Language and Speech 1975 Vol 18 2 P 28 35 Verbich N S Intonaciya perekonuvannya v publichnomu movlenni K In t ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini Luck Teren 2011 208 s Ser Studiyi z ukrayinskogo movoznavstva 10 PosilannyaTemp movlennya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 473