Надсегментна фонологія (просодика, просодеміка) — розділ фонології, що займається одиницями, які накладаються на лінійне мовлення, їхнє функціонування, структуру.
Серед явищ надсегментного характеру виділяють мелодійну складову, динамічну складову та темпоральну складову.
Мелодика є результатом частотних змін звукових коливань у мовленні.
Динаміка — це результат амплітудних змін звукових коливань у мовленнєвому сигналі.
Темпоральний параметр характеризує часові зміни мовлення.
Мелодійні, динамічні і темпоральні явища мовлення виражаються у своїх одиницях.
До надсегментних одиниць можна підходити зі структурного (формального) і змістового (функціонального) поглядів. Мелодійною одиницею є тон, а функціональною — тональний контур (тонема);
Динамічною одиницею є наголос, а функціональною — акцентема; Темпоральною одиницею є темп (тривалість), а функціональною — темпорально-ритмічний контур.
Окремо виділяється пауза як просодичний засіб, що найбільше споріднений з темпоральною складовою мовлення, адже характеризується часовою протяжністю. Утім, можна говорити і про те, що для паузи властиві й частотний і енергетичний параметри, які, проте дорівнюють нулю.
Наголос
На́голос — це надсегментна одиниця мовлення. Наголос є властивістю складу. Носієм же його виступає голосний звук. Наголосом є виділення складу за допомогою сили, висоти та тривалості його вимовляння. Відповідно говорять про силовий (динамічний, експіраторний), музичний (тоновий, мелодійний) та кількісний (квантитативний) наголос залежно від того, який акустичний параметр його визначає.
Зазвичай заведено вважати, що український наголос, як і наголос фактично в усіх слов'янських і більшості індоєвропейських мовах, є силовий, заснований на силі видиху, м'язової напруги. Про це говорить і М.Наконечний у «Курсі СУЛМ. Фонетика» за ред. Білодіда (1969). При цьому зазначаючи, що український наголос, бувши у своїй основі силовим, має ознаки часокількісного і тонічного.
Однак Н.Тоцька, характеризуючи склад, говорить, що він найбільше визначається тривалістю, проте значною мірою і силою, і мелодикою.
Залежно від того, з якою сегментною одиницею співвідноситься наголос, його поділяють на словесний (тактовий), синтагматичний і фразовий.
Особливе значення набуває словесний наголос, який може бути вільним (нефіксованим) і постійним (фіксованим на якомусь складі в межах слова). Вільний наголос, своєю чергою, може бути рухомим або нерухомим залежно від того, чи зберігається наголошений склад в різних формах одного й того ж слова. В українській мові наголос вільний, рухомий. Для української мови характерним є і побічний наголос в багатоскладових словах. За словами М.Наконечного, це пов'язано з відносною слабкістю основного наголосу.
Залежно від семантики говорять про логічний і емфатичний наголос. Логічний наголос — особливе виділення якогось слова чи кількох у реченні. Емфатичний наголос — емоційне виділення сегменту мовлення.
Поняття акцентема вживається, коли мова заходить про функціональний бік явища.
Функції наголосу
Видільна. Наголос виділяє склад в межах слова, синтагми, фрази.
Конститутивна. Наголос організовує послідовність складів, об'єднуючи їх в єдине ціле й остаточно надаючи цій єдності рис слова.
Смисло- і форморозрізнювальна. Функція властива вільному наголосові й полягає в розрізненні смислу чи слів, які крім наголосу більше нічим не відрізняються (замо́к-за́мок), або форм одного й того ж слова (ві́кна-вікна́).
Тон
Тон — надсегментна одиниця мовлення. Носієм тону виступає голосний звук, але в деяких мовах можуть і приголосні.
Акустичним корелятом тону є так звана частота основного тону (ЧОТ), що визначається частотою вібрації голосових зв'язок. З акустичної точки зору ЧОТ — це перша гармоніка мовного сигналу. У кожного мовця базова частота основного тону індивідуальна й обумовлена особливостями будови гортані.
Підвищення ЧОТ сприймається слухачем як підвищення тону. Важливо, що сприймається в першу чергу відносна висота мовлення супроти середнього значення для певного мовця: в абсолютних показниках низький тон, вимовлений жінкою, може бути вищим за «чоловічий високий». В середньому для чоловічого голосу частота основного тону становить від 80 до 200 Гц, для жіночого — від 150 до 320 Гц. Поняття тонеми пов'язане з функціональним навантаженням цього явища і визначається тональним (мелодійним) контуром, який буває висхідним, спадним, висхідно-спадним, спадно-висхідним. Залежно від контуру передаються різного роду значеннєві відтінки, наприклад, розрізнення комунікативних типів висловлювання (розповідь-спонукання-запитання).
Темп
Темп — надсегментна одиниця мовлення, що характеризує швидкість артикулювання звукового сигналу. Темп вимірюють кількістю сегментних одиниць за одиницю часу, або, рідше, тривалістю мовленнєвих одиниць, найчастіше складів.
Інтонація
Надсегментні одиниці накладаються на лінійне мовлення не по одному, а в цілому, формуючи таким чином явище, що дістало назву інтона́ція, одиницею якої часто називають інтонаційну конструкцію. Інтонацію вивчає інтонологія.
Інтонація надає мовленню семантики, експресії, модальності, стилістичного забарвлення тощо. Відповідно виконує такі функції:
Комунікативна функція, тобто функція реалізації комунікативних типів висловлення (розповідні, питальні, спонукальні речення).
Функція модальності. Вираження ставлення мовця до того, про що говориться.
Емоційна функція. Вираження за допомогою мови психічного стану мовця, а також надання емоційних значень висловлення.
Видільна функція. Полягає в інтонаційному виділенні певних частин висловлення, наприклад, головніших, якщо порівняти з другорядними в інформаційному плані.
Конструктивна (конститутивна) функція. Завдяки інтонаційним засобам сегментні одиниці мовлення формуються у висловлення.
На думку Н.Плющ, О.Бас-Кононенко, З.Дудник (Плющ Н. та ін. СУЛМ. Фонетика, 2002), комунікативна функція інтонації є провідною. За метою висловлювання в українській мові розрізняються такі комунікативні типи висловлювань, як розповідь, питання, спонукання.
Інтонаційна конструкція розповідного висловлювання має висхідно-спадний а, бо спадний рух основного тону, що означає завершеність думки. Разом зі спадом тону спадає і сила і темп вимови.
Інтонаційна конструкція питального речення зазвичай характеризується висхідним, висхідно-спадним і спадним тоном. Темп вимови питання як правило вищий за відповідь на нього в розповідній інтонації. Для запитання відчутними є особливості зміни ЧОТ на початку і в кінці вислову, швидкість спаду ЧОТ та інтенсивності.
Побудова інтонаційної моделі питального типу речення ускладнюється різними видами питання: питання про нову інформацію, питання-перепит, альтернативне питання, риторичне питання.
Інтонаційний контур спонукального речення визначається висхідно-спадним, рідше — спадним характером руху ЧОТ. Такий тип речення теж неоднозначний — може бути наказ, вимога, пропозиція, прохання, порада тощо.
Примітки
- Тоцька Н. СУЛМ. Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія, 1981
Посилання
- Просодія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 284.
- Мелодика // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 318. — 634 с.
Ця стаття не містить . (лютий 2011) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nadsegmentna fonologiya prosodika prosodemika rozdil fonologiyi sho zajmayetsya odinicyami yaki nakladayutsya na linijne movlennya yihnye funkcionuvannya strukturu Sered yavish nadsegmentnogo harakteru vidilyayut melodijnu skladovu dinamichnu skladovu ta temporalnu skladovu Melodika ye rezultatom chastotnih zmin zvukovih kolivan u movlenni Dinamika ce rezultat amplitudnih zmin zvukovih kolivan u movlennyevomu signali Temporalnij parametr harakterizuye chasovi zmini movlennya Melodijni dinamichni i temporalni yavisha movlennya virazhayutsya u svoyih odinicyah Do nadsegmentnih odinic mozhna pidhoditi zi strukturnogo formalnogo i zmistovogo funkcionalnogo poglyadiv Melodijnoyu odiniceyu ye ton a funkcionalnoyu tonalnij kontur tonema Dinamichnoyu odiniceyu ye nagolos a funkcionalnoyu akcentema Temporalnoyu odiniceyu ye temp trivalist a funkcionalnoyu temporalno ritmichnij kontur Okremo vidilyayetsya pauza yak prosodichnij zasib sho najbilshe sporidnenij z temporalnoyu skladovoyu movlennya adzhe harakterizuyetsya chasovoyu protyazhnistyu Utim mozhna govoriti i pro te sho dlya pauzi vlastivi j chastotnij i energetichnij parametri yaki prote dorivnyuyut nulyu NagolosNa golos ce nadsegmentna odinicya movlennya Nagolos ye vlastivistyu skladu Nosiyem zhe jogo vistupaye golosnij zvuk Nagolosom ye vidilennya skladu za dopomogoyu sili visoti ta trivalosti jogo vimovlyannya Vidpovidno govoryat pro silovij dinamichnij ekspiratornij muzichnij tonovij melodijnij ta kilkisnij kvantitativnij nagolos zalezhno vid togo yakij akustichnij parametr jogo viznachaye Zazvichaj zavedeno vvazhati sho ukrayinskij nagolos yak i nagolos faktichno v usih slov yanskih i bilshosti indoyevropejskih movah ye silovij zasnovanij na sili vidihu m yazovoyi naprugi Pro ce govorit i M Nakonechnij u Kursi SULM Fonetika za red Bilodida 1969 Pri comu zaznachayuchi sho ukrayinskij nagolos buvshi u svoyij osnovi silovim maye oznaki chasokilkisnogo i tonichnogo Odnak N Tocka harakterizuyuchi sklad govorit sho vin najbilshe viznachayetsya trivalistyu prote znachnoyu miroyu i siloyu i melodikoyu Zalezhno vid togo z yakoyu segmentnoyu odiniceyu spivvidnositsya nagolos jogo podilyayut na slovesnij taktovij sintagmatichnij i frazovij Osoblive znachennya nabuvaye slovesnij nagolos yakij mozhe buti vilnim nefiksovanim i postijnim fiksovanim na yakomus skladi v mezhah slova Vilnij nagolos svoyeyu chergoyu mozhe buti ruhomim abo neruhomim zalezhno vid togo chi zberigayetsya nagoloshenij sklad v riznih formah odnogo j togo zh slova V ukrayinskij movi nagolos vilnij ruhomij Dlya ukrayinskoyi movi harakternim ye i pobichnij nagolos v bagatoskladovih slovah Za slovami M Nakonechnogo ce pov yazano z vidnosnoyu slabkistyu osnovnogo nagolosu Zalezhno vid semantiki govoryat pro logichnij i emfatichnij nagolos Logichnij nagolos osoblive vidilennya yakogos slova chi kilkoh u rechenni Emfatichnij nagolos emocijne vidilennya segmentu movlennya Ponyattya akcentema vzhivayetsya koli mova zahodit pro funkcionalnij bik yavisha Funkciyi nagolosu Vidilna Nagolos vidilyaye sklad v mezhah slova sintagmi frazi Konstitutivna Nagolos organizovuye poslidovnist skladiv ob yednuyuchi yih v yedine cile j ostatochno nadayuchi cij yednosti ris slova Smislo i formorozriznyuvalna Funkciya vlastiva vilnomu nagolosovi j polyagaye v rozriznenni smislu chi sliv yaki krim nagolosu bilshe nichim ne vidriznyayutsya zamo k za mok abo form odnogo j togo zh slova vi kna vikna TonTon nadsegmentna odinicya movlennya Nosiyem tonu vistupaye golosnij zvuk ale v deyakih movah mozhut i prigolosni Akustichnim korelyatom tonu ye tak zvana chastota osnovnogo tonu ChOT sho viznachayetsya chastotoyu vibraciyi golosovih zv yazok Z akustichnoyi tochki zoru ChOT ce persha garmonika movnogo signalu U kozhnogo movcya bazova chastota osnovnogo tonu individualna j obumovlena osoblivostyami budovi gortani Pidvishennya ChOT sprijmayetsya sluhachem yak pidvishennya tonu Vazhlivo sho sprijmayetsya v pershu chergu vidnosna visota movlennya suproti serednogo znachennya dlya pevnogo movcya v absolyutnih pokaznikah nizkij ton vimovlenij zhinkoyu mozhe buti vishim za cholovichij visokij V serednomu dlya cholovichogo golosu chastota osnovnogo tonu stanovit vid 80 do 200 Gc dlya zhinochogo vid 150 do 320 Gc Ponyattya tonemi pov yazane z funkcionalnim navantazhennyam cogo yavisha i viznachayetsya tonalnim melodijnim konturom yakij buvaye vishidnim spadnim vishidno spadnim spadno vishidnim Zalezhno vid konturu peredayutsya riznogo rodu znachennyevi vidtinki napriklad rozriznennya komunikativnih tipiv vislovlyuvannya rozpovid sponukannya zapitannya TempTemp nadsegmentna odinicya movlennya sho harakterizuye shvidkist artikulyuvannya zvukovogo signalu Temp vimiryuyut kilkistyu segmentnih odinic za odinicyu chasu abo ridshe trivalistyu movlennyevih odinic najchastishe skladiv IntonaciyaDokladnishe Intonaciya Nadsegmentni odinici nakladayutsya na linijne movlennya ne po odnomu a v cilomu formuyuchi takim chinom yavishe sho distalo nazvu intona ciya odiniceyu yakoyi chasto nazivayut intonacijnu konstrukciyu Intonaciyu vivchaye intonologiya Intonaciya nadaye movlennyu semantiki ekspresiyi modalnosti stilistichnogo zabarvlennya tosho Vidpovidno vikonuye taki funkciyi Komunikativna funkciya tobto funkciya realizaciyi komunikativnih tipiv vislovlennya rozpovidni pitalni sponukalni rechennya Funkciya modalnosti Virazhennya stavlennya movcya do togo pro sho govoritsya Emocijna funkciya Virazhennya za dopomogoyu movi psihichnogo stanu movcya a takozh nadannya emocijnih znachen vislovlennya Vidilna funkciya Polyagaye v intonacijnomu vidilenni pevnih chastin vislovlennya napriklad golovnishih yaksho porivnyati z drugoryadnimi v informacijnomu plani Konstruktivna konstitutivna funkciya Zavdyaki intonacijnim zasobam segmentni odinici movlennya formuyutsya u vislovlennya Na dumku N Plyush O Bas Kononenko Z Dudnik Plyush N ta in SULM Fonetika 2002 komunikativna funkciya intonaciyi ye providnoyu Za metoyu vislovlyuvannya v ukrayinskij movi rozriznyayutsya taki komunikativni tipi vislovlyuvan yak rozpovid pitannya sponukannya Intonacijna konstrukciya rozpovidnogo vislovlyuvannya maye vishidno spadnij a bo spadnij ruh osnovnogo tonu sho oznachaye zavershenist dumki Razom zi spadom tonu spadaye i sila i temp vimovi Intonacijna konstrukciya pitalnogo rechennya zazvichaj harakterizuyetsya vishidnim vishidno spadnim i spadnim tonom Temp vimovi pitannya yak pravilo vishij za vidpovid na nogo v rozpovidnij intonaciyi Dlya zapitannya vidchutnimi ye osoblivosti zmini ChOT na pochatku i v kinci vislovu shvidkist spadu ChOT ta intensivnosti Pobudova intonacijnoyi modeli pitalnogo tipu rechennya uskladnyuyetsya riznimi vidami pitannya pitannya pro novu informaciyu pitannya perepit alternativne pitannya ritorichne pitannya Intonacijnij kontur sponukalnogo rechennya viznachayetsya vishidno spadnim ridshe spadnim harakterom ruhu ChOT Takij tip rechennya tezh neodnoznachnij mozhe buti nakaz vimoga propoziciya prohannya porada tosho PrimitkiTocka N SULM Fonetika orfoepiya grafika orfografiya 1981PosilannyaProsodiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 284 Melodika Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 318 634 s Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2011 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2011