Санкт-Моріц, також Сент-Моріц, Сент-Мориц (нім. Sankt Moritz, романш. San Murezzan, фр. Saint-Maurice, італ. San Maurizio) (нім. St. Moritz) — громада та гірськолижний курорт на сході Швейцарії в кантоні Граубюнден, регіон Малоя.
Санкт-Моріц | |||||
---|---|---|---|---|---|
нім. St. Moritz | |||||
| |||||
Країна | Швейцарія[1] | ||||
Кантон | Граубюнден | ||||
| |||||
Номерний знак | GR | ||||
Населення | |||||
- повне | 4945 (31 грудня 2020) | ||||
Площа | |||||
- повна | 28.69 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 3379 м | ||||
- мінімальна | 1733 м | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Вебсайт | gemeinde-stmoritz.ch | ||||
(Код BFS) | 3787 | ||||
|
Історія
Місто вперше згадується під назвою «ad sanctum Mauricium» в 1137 році. Воно було названо на честь святого Маврикія — шанується як святий у коптській і католицькій церкві. Ця назва потім перетворилася в німецьку форму, але зв'язок зі Святим Маврикієм зберігся.
Хоча місто було відоме своїм літнім туризмом, перша згадка про гірськолижний курорт є у 1864 році, коли англійським готельєром Каспаром Бадруттом був побудований готель «Санкт-Моріц». Натхнений великим інтересом туристів у літній сезон, він вирішив повернутися з Англії в Санкт-Моріц також для зимового сезону. Швидко зрозумів, що Санкт-Моріц також привабливий у зимовий час, коли разові туристи могли зупинитися в готелі на невизначений період. Бадрутт швидко зрозумів, що Санкт-Моріц породив нову форму відпочинку не тільки в самому місті, а й в усіх Альпах. Санкт-Моріц був першим швейцарським містом, де була підведена електрика у готель Кульм. У 1880 році тут відбувся перший континентальний чемпіонат з керлінгу. Тут також було проведено перший в історії чемпіонат Європи з фігурного катання у 1882 році, а також побудовано перший в світі жолоб для бобслею, на якому у 1890 проведені перші змагання.
У 1928 та 1948 місто приймало Зимові Олімпійські ігри, крім Санкт-Моріца честі приймати дві зимові олімпіади удостоювались лише Інсбрук та Лейк-Плесід. У 1934, 1974 та 2003 році місто приймало чемпіонат світу з Гірськолижного спорту. Санкт-Моріц вважається батьківщиною бобслею.
Географія
Громада розташована на березі на відстані близько 190 км на схід від Берна, 50 км на південний схід від Кура. Санкт-Моріц має площу 28,7 км², з яких на 9% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 26,3% використовуються в сільськогосподарських цілях, 20% зайнято лісами, 44,8% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Найвища вершина Східних Альп гора Берніна (4049 м).
Демографія
2019 року в громаді мешкало 4882 особи (-6,2% порівняно з 2010 роком), іноземців було 40,4%. Густота населення становила 170 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 14,4% — особи молодші 20 років, 63,6% — особи у віці 20—64 років, 22% — особи у віці 65 років та старші. Було 2627 помешкань (у середньому 1,8 особи в помешканні). Із загальної кількості 7185 працюючих 19 було зайнятих в первинному секторі, 933 — в обробній промисловості, 6233 — в галузі послуг.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом полярних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 11.7 °C (53 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -8.3 °С (17 °F).
Клімат Санкт-Моріца | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,2 | 0 | 2,8 | 6,1 | 11,1 | 15 | 18,9 | 18,9 | 16,1 | 11,1 | 2,8 | −2,2 | 8,2 |
Середня температура, °C | −8,3 | −7,2 | −3,3 | 0,6 | 5 | 8,3 | 11,7 | 11,7 | 8,3 | 3,9 | −2,8 | −7,2 | 1,7 |
Середній мінімум, °C | −15 | −15 | −10 | −5 | −1,1 | 2,2 | 3,9 | 3,9 | 1,1 | −2,8 | −8,9 | −12,8 | −5 |
Норма опадів, мм | 20 | 20 | 30 | 40 | 80 | 90 | 80 | 70 | 70 | 70 | 30 | 40 | 640 |
Днів з опадами | 2 | 1 | 3 | 6 | 11 | 10 | 9 | 10 | 9 | 9 | 5 | 2 | 77 |
Днів зі снігом | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 3 | 4 | 6 | 4 | 1 | 0 | 19 |
Вологість повітря, % | 80 | 75 | 70 | 70 | 70 | 70 | 70 | 75 | 75 | 75 | 80 | 80 | 74.2 |
Джерело: Weatherbase |
Туризм
Санкт-Моріц вважається найстарішим та одним з найвідоміших гірськолижних курортів у світі. Завдяки своєму зручному розташуванню місто має 300 сонячних днів на рік. Щозими тут відбуваються кінні перегони «White Turf» на кризі озера Санкт-Моріц.
На додаток до популярності лиж та сноуборду серед туристів, місто відоме природною ковзанкою Cresta Run.
Місто на піку зимового сезону здатне прийняти до 20000 осіб.
Туристичні пам'ятки
- Музей Сегантіні, присвячений художникові Джованні Сегантіні, художник провів останні п'ять років свого життя в долині Енгадін.
- Найстаріша природна ковзанка, доступна для туристів з середини грудня.
- Льодовик Мортерач.
- Пік (заввишки 3300 м) і льодовик з однойменною назвою, має 8 км лижний схил вниз до Санкт-Моріца. Гора також відома своїми прекрасними крижаним печерами.
Транспорт
Місто пов'язано електрифікованим Бернінабаном з перевалом Берніна; Альбулабаном з Куром — столицею кантону та іншим населеними пунктами кантону; Енгадінбаном з іншими поселеннями Верхнього і Нижнього Енгадіну.
Санкт-Моріц має залізничну станцію, яка обслуговує два експреси:
- Льодовиковий експрес (Санкт-Моріц — Давос — Кур — Церматт)
- Берніна-Експрес (Кур — Давос — Санкт-Моріц — Тирана)
Місто має фунікулер — Фунікулер у Санкт-Моріці.
У 1896—1932 роках в місті працювала трамвайна лінія.
Уродженці
- Стефана Велізар Теодоряну (1897—1995) — румунська романістка, поетеса і перекладачка
Галерея
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Теппер Ю. М. Зимові Олімпійські ігри // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Фомін С. К. Зимове п'ятиборство // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Український орфографічний словник: близько 172 000 слів / уклали: В. В. Чумак, І. В. Шевченко, Л. Л. Шевченко, Г. М. Ярун; за редакцією академіка В. Г. Скляренка. — вид. 7-е. — К. : Довіра, 2008. — С. 773.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 18 травня 2017.
- Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- Клімат Санкт-Моріца
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: St. Moritz |
- Сайт міста Санкт-Моріц
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sankt Moric takozh Sent Moric Sent Moric nim Sankt Moritz romansh San Murezzan fr Saint Maurice ital San Maurizio nim St Moritz gromada ta girskolizhnij kurort na shodi Shvejcariyi v kantoni Graubyunden region Maloya Sankt Moric nim St Moritz Gerb Prapor Krayina Shvejcariya 1 Kanton Graubyunden Mezhuye z susidni adminodiniciChelerina Shlarinya Samedan Silvaplana Nomernij znak GR Naselennya povne 4945 31 grudnya 2020 Plosha povna 28 69 km Visota maksimalna 3379 m minimalna 1733 m Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 Vebsajt gemeinde stmoritz ch Kod BFS 3787 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sankt Moric U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sankt Moric znachennya Div takozh MoricIstoriyaMisto vpershe zgaduyetsya pid nazvoyu ad sanctum Mauricium v 1137 roci Vono bulo nazvano na chest svyatogo Mavrikiya shanuyetsya yak svyatij u koptskij i katolickij cerkvi Cya nazva potim peretvorilasya v nimecku formu ale zv yazok zi Svyatim Mavrikiyem zberigsya Hocha misto bulo vidome svoyim litnim turizmom persha zgadka pro girskolizhnij kurort ye u 1864 roci koli anglijskim gotelyerom Kasparom Badruttom buv pobudovanij gotel Sankt Moric Nathnenij velikim interesom turistiv u litnij sezon vin virishiv povernutisya z Angliyi v Sankt Moric takozh dlya zimovogo sezonu Shvidko zrozumiv sho Sankt Moric takozh privablivij u zimovij chas koli razovi turisti mogli zupinitisya v goteli na neviznachenij period Badrutt shvidko zrozumiv sho Sankt Moric porodiv novu formu vidpochinku ne tilki v samomu misti a j v usih Alpah Sankt Moric buv pershim shvejcarskim mistom de bula pidvedena elektrika u gotel Kulm U 1880 roci tut vidbuvsya pershij kontinentalnij chempionat z kerlingu Tut takozh bulo provedeno pershij v istoriyi chempionat Yevropi z figurnogo katannya u 1882 roci a takozh pobudovano pershij v sviti zholob dlya bobsleyu na yakomu u 1890 provedeni pershi zmagannya U 1928 ta 1948 misto prijmalo Zimovi Olimpijski igri krim Sankt Morica chesti prijmati dvi zimovi olimpiadi udostoyuvalis lishe Insbruk ta Lejk Plesid U 1934 1974 ta 2003 roci misto prijmalo chempionat svitu z Girskolizhnogo sportu Sankt Moric vvazhayetsya batkivshinoyu bobsleyu GeografiyaGromada roztashovana na berezi na vidstani blizko 190 km na shid vid Berna 50 km na pivdennij shid vid Kura Sankt Moric maye ploshu 28 7 km z yakih na 9 dozvolyayetsya budivnictvo zhitlove ta budivnictvo dorig 26 3 vikoristovuyutsya v silskogospodarskih cilyah 20 zajnyato lisami 44 8 ne ye produktivnimi richki lodoviki abo gori Najvisha vershina Shidnih Alp gora Bernina 4049 m Demografiya2019 roku v gromadi meshkalo 4882 osobi 6 2 porivnyano z 2010 rokom inozemciv bulo 40 4 Gustota naselennya stanovila 170 osib km Za vikovim diapazonom naselennya rozpodilyalosya takim chinom 14 4 osobi molodshi 20 rokiv 63 6 osobi u vici 20 64 rokiv 22 osobi u vici 65 rokiv ta starshi Bulo 2627 pomeshkan u serednomu 1 8 osobi v pomeshkanni Iz zagalnoyi kilkosti 7185 pracyuyuchih 19 bulo zajnyatih v pervinnomu sektori 933 v obrobnij promislovosti 6233 v galuzi poslug KlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom polyarnih pustel Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 11 7 C 53 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 8 3 S 17 F Klimat Sankt Morica Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 2 2 0 2 8 6 1 11 1 15 18 9 18 9 16 1 11 1 2 8 2 2 8 2 Serednya temperatura C 8 3 7 2 3 3 0 6 5 8 3 11 7 11 7 8 3 3 9 2 8 7 2 1 7 Serednij minimum C 15 15 10 5 1 1 2 2 3 9 3 9 1 1 2 8 8 9 12 8 5 Norma opadiv mm 20 20 30 40 80 90 80 70 70 70 30 40 640 Dniv z opadami 2 1 3 6 11 10 9 10 9 9 5 2 77 Dniv zi snigom 0 0 0 0 0 1 3 4 6 4 1 0 19 Vologist povitrya 80 75 70 70 70 70 70 75 75 75 80 80 74 2 Dzherelo WeatherbaseTurizmSankt Moric vvazhayetsya najstarishim ta odnim z najvidomishih girskolizhnih kurortiv u sviti Zavdyaki svoyemu zruchnomu roztashuvannyu misto maye 300 sonyachnih dniv na rik Shozimi tut vidbuvayutsya kinni peregoni White Turf na krizi ozera Sankt Moric Na dodatok do populyarnosti lizh ta snoubordu sered turistiv misto vidome prirodnoyu kovzankoyu Cresta Run Misto na piku zimovogo sezonu zdatne prijnyati do 20000 osib Turistichni pam yatkiMuzej Segantini prisvyachenij hudozhnikovi Dzhovanni Segantini hudozhnik proviv ostanni p yat rokiv svogo zhittya v dolini Engadin Najstarisha prirodna kovzanka dostupna dlya turistiv z seredini grudnya Lodovik Morterach Pik zavvishki 3300 m i lodovik z odnojmennoyu nazvoyu maye 8 km lizhnij shil vniz do Sankt Morica Gora takozh vidoma svoyimi prekrasnimi krizhanim pecherami TransportMisto pov yazano elektrifikovanim Berninabanom z perevalom Bernina Albulabanom z Kurom stoliceyu kantonu ta inshim naselenimi punktami kantonu Engadinbanom z inshimi poselennyami Verhnogo i Nizhnogo Engadinu Sankt Moric maye zaliznichnu stanciyu yaka obslugovuye dva ekspresi Lodovikovij ekspres Sankt Moric Davos Kur Cermatt Bernina Ekspres Kur Davos Sankt Moric Tirana Misto maye funikuler Funikuler u Sankt Morici U 1896 1932 rokah v misti pracyuvala tramvajna liniya UrodzhenciStefana Velizar Teodoryanu 1897 1995 rumunska romanistka poetesa i perekladachkaGalereyaPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Tepper Yu M Zimovi Olimpijski igri Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Fomin S K Zimove p yatiborstvo Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Ukrayinskij orfografichnij slovnik blizko 172 000 sliv uklali V V Chumak I V Shevchenko L L Shevchenko G M Yarun za redakciyeyu akademika V G Sklyarenka vid 7 e K Dovira 2008 S 773 Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 18 travnya 2017 Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz Bundesamt fur Statistik 01 05 2022 Procitovano 10 listopada 2022 nim Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Regionalportrats 2021 Kennzahlen aller Gemeinden Bundesamt fur Statistik 26 03 2021 Procitovano 10 listopada 2022 nim Klimat Sankt MoricaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu St Moritz Sajt mista Sankt Moric