Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Селянська реформа або скасування кріпосного права, що розпочалась 1861 року. Перша реформа російського імператора Олександра II.
Розвиток реформи
Після приходу Олександра II до імператорського трону, він налаштований ліберальними поглядами, весною 1856 заявив про наміри скасування кріпацтва. Властиво практична підготовка реформи розпочалася в кінці 1856, коли був заснований таємний комітет, який мав вияснити питання про реформу "повільну, без крутих і різких переворотів, по докладно і пильно обміркованому наперед плану".
У 1857 дворяни литовських і білоруських губерній (Ковенської, Віленської й Городенської) звернулися до уряду з заявою, що вони готові покласти кінець кріпацьким відносинам шляхом добровільного порозуміння з селянами. Цар у своїм указі 20 листопада 1857 похвалив литовсько-білоруських поміщиків за їх бажання "увільнити селян від кріпацької залежности" й звелів заснувати у кожній із трьох губерній особливі комітети для обмірковування програми реформи. По зразку цих комітетів почали утворюватися комітети й по інших губерніях. На початку 1858 таємний головний комітет був зроблений явним і одверто зайнявся підготовкою реформи.
Влітку 1858 при Головному Комітеті була заснована спеціально Редакційна Комісія, яка зайнялася систематичним зводом усіх проєктів, які вироблялися на провінції губернськими комітетами. До цієї комісії були закликані також два видатні українські діячі, поміщики Чернігівської губернії Василь Тарновський і Григорій Ґалаґан, які працювали в своєму губернському комітеті й енергійно обстоювали інтереси селян.
19 лютого 1861 були оприлюднені «Маніфест» про скасування кріпосного права та «Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності», згідно з яким її позбулися 22,5 мільйонів осіб. Водночас за поміщиками залишалися всі їхні землі. Вони були зобов'язані надавати селянам так званий «садибний притулок» та тимчасові обробіткові ділянки, розміри яких визначалися спеціальними «уставними грамотами». Громада залишалась, як і раніше, недоторканою.
Реформа на місцях визначалася чотирма «Місцевими положеннями». Україна підпадала під дію трьох із них. Найвищі розміри наділів коливалися тут від 3 до 12 десятин на ревізьку душу (причому найбільші показники припадали на Степовий регіон), нижчі були на третину менші. На Лівобережжі землею наділяли згідно зі спадково-сімейним принципом, і відробітки тут були вищі, у Київській, Подільській та Волинській губерніях — за інвентарними правилами 1847—1848, і повинності тут були менші.
Наслідки реформи
- Скасування кріпацтва.
- Соціальна диференціація селян.
- Збереження поміщицького землеволодіння.
- Тимчасово зобов'язаний стан.
- Викупна операція.
- Зниження купівельної спроможності селян.
- Обмеження самоврядування і правового статусу селян.
Безпосереднім результатом селянської реформи стало прискорення майнової диференціації населення. Так, близько 220 тисяч українських селян були безземельними, 100 тисяч отримали до одної десятини, понад 1,6 мільйонів — від 1 до 3 десятин на душу.
Значення селянської реформи
- Було запроваджено загальноросійську систему селянського управління: сільські громади об'єднувались у волості.
- Кругова порука.
- Загальна відповідальність за сплату податків.
Способи проведення реформи подекуди наражалися на значний спротив. Селяни відмовлялися вносити викупні платежі, вимагали наділення їх «дарчими ділянками». Всього у 1861 році в Україні відбулося близько 3,1 тисяч селянських виступів, в яких брали участь понад 2 мільйона мешканців 4160 сіл. Найзначнішими були Безуглівське, Бездненське повстання та Кам'янсько-Слобідське заворушення.
Джерела та література
- Т. І. Лазанська Маніфест 19 лютого 1861 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 491. — .
- Лазанська Т. І. Селянська реформа 1861 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 518. — .
- В. І. Семчик Селянська реформа в Росії 1861 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Література
- О. Машкін. Селянська реформа 1861 // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — С. 357-358. — .
Посилання
- Загальне положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності 1861 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Selyanska reforma abo skasuvannya kriposnogo prava sho rozpochalas 1861 roku Persha reforma rosijskogo imperatora Oleksandra II Pam yatna monetaRozvitok reformiPislya prihodu Oleksandra II do imperatorskogo tronu vin nalashtovanij liberalnimi poglyadami vesnoyu 1856 zayaviv pro namiri skasuvannya kripactva Vlastivo praktichna pidgotovka reformi rozpochalasya v kinci 1856 koli buv zasnovanij tayemnij komitet yakij mav viyasniti pitannya pro reformu povilnu bez krutih i rizkih perevorotiv po dokladno i pilno obmirkovanomu napered planu U 1857 dvoryani litovskih i biloruskih gubernij Kovenskoyi Vilenskoyi j Gorodenskoyi zvernulisya do uryadu z zayavoyu sho voni gotovi poklasti kinec kripackim vidnosinam shlyahom dobrovilnogo porozuminnya z selyanami Car u svoyim ukazi 20 listopada 1857 pohvaliv litovsko biloruskih pomishikiv za yih bazhannya uvilniti selyan vid kripackoyi zalezhnosti j zveliv zasnuvati u kozhnij iz troh gubernij osoblivi komiteti dlya obmirkovuvannya programi reformi Po zrazku cih komitetiv pochali utvoryuvatisya komiteti j po inshih guberniyah Na pochatku 1858 tayemnij golovnij komitet buv zroblenij yavnim i odverto zajnyavsya pidgotovkoyu reformi Vlitku 1858 pri Golovnomu Komiteti bula zasnovana specialno Redakcijna Komisiya yaka zajnyalasya sistematichnim zvodom usih proyektiv yaki viroblyalisya na provinciyi gubernskimi komitetami Do ciyeyi komisiyi buli zaklikani takozh dva vidatni ukrayinski diyachi pomishiki Chernigivskoyi guberniyi Vasil Tarnovskij i Grigorij Galagan yaki pracyuvali v svoyemu gubernskomu komiteti j energijno obstoyuvali interesi selyan 19 lyutogo 1861 buli oprilyudneni Manifest pro skasuvannya kriposnogo prava ta Polozhennya pro selyan sho vihodyat z kriposnoyi zalezhnosti zgidno z yakim yiyi pozbulisya 22 5 miljoniv osib Vodnochas za pomishikami zalishalisya vsi yihni zemli Voni buli zobov yazani nadavati selyanam tak zvanij sadibnij pritulok ta timchasovi obrobitkovi dilyanki rozmiri yakih viznachalisya specialnimi ustavnimi gramotami Gromada zalishalas yak i ranishe nedotorkanoyu Reforma na miscyah viznachalasya chotirma Miscevimi polozhennyami Ukrayina pidpadala pid diyu troh iz nih Najvishi rozmiri nadiliv kolivalisya tut vid 3 do 12 desyatin na revizku dushu prichomu najbilshi pokazniki pripadali na Stepovij region nizhchi buli na tretinu menshi Na Livoberezhzhi zemleyu nadilyali zgidno zi spadkovo simejnim principom i vidrobitki tut buli vishi u Kiyivskij Podilskij ta Volinskij guberniyah za inventarnimi pravilami 1847 1848 i povinnosti tut buli menshi Naslidki reformiSkasuvannya kripactva Socialna diferenciaciya selyan Zberezhennya pomishickogo zemlevolodinnya Timchasovo zobov yazanij stan Vikupna operaciya Znizhennya kupivelnoyi spromozhnosti selyan Obmezhennya samovryaduvannya i pravovogo statusu selyan Bezposerednim rezultatom selyanskoyi reformi stalo priskorennya majnovoyi diferenciaciyi naselennya Tak blizko 220 tisyach ukrayinskih selyan buli bezzemelnimi 100 tisyach otrimali do odnoyi desyatini ponad 1 6 miljoniv vid 1 do 3 desyatin na dushu Znachennya selyanskoyi reformiBulo zaprovadzheno zagalnorosijsku sistemu selyanskogo upravlinnya silski gromadi ob yednuvalis u volosti Krugova poruka Zagalna vidpovidalnist za splatu podatkiv Sposobi provedennya reformi podekudi narazhalisya na znachnij sprotiv Selyani vidmovlyalisya vnositi vikupni platezhi vimagali nadilennya yih darchimi dilyankami Vsogo u 1861 roci v Ukrayini vidbulosya blizko 3 1 tisyach selyanskih vistupiv v yakih brali uchast ponad 2 miljona meshkanciv 4160 sil Najznachnishimi buli Bezuglivske Bezdnenske povstannya ta Kam yansko Slobidske zavorushennya Dzherela ta literaturaT I Lazanska Manifest 19 lyutogo 1861 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 491 ISBN 978 966 00 1028 1 Lazanska T I Selyanska reforma 1861 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 518 ISBN 978 966 00 1290 5 V I Semchik Selyanska reforma v Rosiyi 1861 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Literatura O Mashkin Selyanska reforma 1861 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 S 357 358 ISBN 5 325 00781 5 PosilannyaZagalne polozhennya pro selyan yaki vijshli z kriposnoyi zalezhnosti 1861 Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8