Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Висóцька культýра археологічна культура що належить до 1100 600 рр до н е Пізньовисоцька культура на 600 рік до Р Х Займ

Висоцька культура

Висоцька культура

Висóцька культýра — археологічна культура, що належить до 1100—600 рр. до н.е.

image
image
Пізньовисоцька культура на 600 рік до Р.Х.

Займала невеликий простір у Тернопільській області й частково на Львівщині в верхів'ях Західного Бугу й верхніх притоків Прип'яті.

Назва походить від Висоцького могильника біля села Висоцько, Бродівського району Львівської області.

Відкрив у 1895 р. Ісидор Шараневич.

Кінець культури збігається з початком скіфського часу.

Дослідники: М. Грушевський, Т. Сулімірський, Л. Крушельницька, М.Бандрівський.

Опис

  • Поселення — відкриті селища на прирічкових дюнах і над заплавами.
  • Житлами служили невеликі чотирикутні землянки. На Ріпневському поселенні у Львівській області в землянці були виявлені залишки невеликої склепінної печі, зробленої на прутяному каркасі. На поселенні Почапи Золочевського району зустрінуті уламки якихось ливарних форм.
  • З кінця 90- х років 19 сторіччя особливо відомі могильники Висоцький і Луговський у села Чехи Львівської області. У першому з них досліджено 300 поховань, а всього їх у цьому могильнику повинно бути близько 1000. Ґрунтовий, без зовнішніх ознак могильник розташовується на пагорбі, серед заболоченої місцевості. Могильні ями йшли рядами по лінії схід-північно-схід — захід-південно-захід, тобто майже широтно. У ям не збереглося слідів яких-небудь перекриттів. У них з лежать частіше витягнутими на спині, головою на південь. У вигляді рідкісних винятків зустрічається скорчене положення кістяків на боці. Із загальної кількості розкопаних поховань трупоположення становлять до 90 %, близько 10 % — повні трупоспалення. У нечисленних випадках кремації попіл похованого по більшій частині клали прямо в могилу. Значно рідше застосовувалися урни. Досить часто зустрічаються парні поховання. Найчастіше у даній культурі парними є поховання чоловіка та жінки або матері та дитини. У деяких парних похованнях чоловіка та жінки руки померлих були складені разом, а в одному випадку чоловік та жінка в обіймах один одного. Імовірно, тут ми маємо справу з насильницьким умертвінням жінок, що свідчить про особливе положення чоловіків у Висоцькій родині. Бувають нечисленні сімейні поховання, коли в одній ямі поховані разом трохи дорослих і дітей.

У Красненському кургані, виявлені у ньому трупоположення із західною й східною орієнтацією голови похованих. В наявності насипу й в орієнтації поховань вбачається скіфський вплив.

  • Інвентар — найбільше відомі посудини, з яких окремі використані як урни. Досить можливо, що нерідко зустрічаються мініатюрні сосудики служили для якихось ритуальних цілей. Рідше знаходять бронзові або залізні прикраси, дрібні знаряддя праці або зброя. Серед предметів відомі ще кам'яні знаряддя, іноді дуже оригінальних форм. У похованнях немає мечів або кинджалів.

Зброя

Один раз у Висоцькому могильнику зустрінутий залізний наконечник списа з пером лавролистної форми. Унизу пера, по сторонах ребра, є по невеликому отвору. Найближчою аналогією можуть служити два наконечники списів з поховання чорноліської культури в с. Бутенки Полтавської області, що добре датується 710—690 рр. до РХ.

Якусь роль грали лук і стріли. У ранній час одиничні бронзові двулопастні наконечники з довгою втулкою. Зустрічаються й крем'яні наконечники з гарною ретушшю, їх ще досить багато.

У пізніших похованнях, зокрема Висоцького могильника, неодноразово зустрінуті скіфські бронзові наконечники стріл, іноді трилопатеві, часом з додатковим шипом. Всі вони не пізніше 600—500 рр. до РХ.

Камінь ще досить широко використовували. Свердлені клиноподібні сокири, кулясті булави, циліндричні, відмінно шліфовані молотки застосовували в рукопашній сутичці.

У чоловічих похованнях зустрічаються також залізні й бронзові знаряддя праці. Відоме невелике ковадло, плоска залізна сокирка з бічними виступами (втім, вона могла, як це було в скіфів, служити теслом і навіть мотикою), бронзові довгасті кельти, втульчаті литі долота. Ножі із заліза зі злегка вигнутою спинкою й вузьким її черешком, що продовжує, досить близько нагадувати чорноліскі. Серед них є ножі зі злегка піднятим вістрям гальштатского типу. Перерахований інструментарій указує на ливарну й ковальську справу, а також на значний розвиток деревообробної майстерності.

Знайдено бронзові серпи із пластинчастим черешком і крем'яні серпи у вигляді вигнутих ножів. Разом з одиничними зернотертками тільки вони й дозволяють судити про землеробство. Про застосування плуга відомостей немає.

Прикраси

Прикраси вживали не тільки жінки, але й чоловіка, тому що деякі види їх зустрінуті в чоловічих похованнях. До їхнього числа насамперед ставляться гривні й нагрудні шпильки для зашпиливання плащів. З головних прикрас відомі гладкі незамкнуті скроневі кільця у вигляді дуже неповної спіралі з конічними шишечками на кінцях, а також звичайні цвяхоподібні раннього скіфського типу із широким капелюшком і тонким спіральним стерженьком. Гривні минулого або масивні, або дуті. Перші на обох кінцях мають петельки для зав'язок. Ці петельки представляють або просто завиток з тонких кінців обруча, або трубочки з розкутих у трикутну пластинку кінців. Є ребристі гривні із чотиригранного крученого дроту. Інші гривні ромбічні в перетині й гладкі. Дуті гривні не мають ніяких вушок, товсті, суцільно покриті досить складним нарізним орнаментом, що складається з поперечних і поздовжніх ліній, зиґзаґів і ін.. До гривень і інших прикрас нерідко привішені бронзові кільця із чотирма виступами, іноді у вигляді наскрізних кружечків. Привески із бронзової пластинки мають часом форму трапеції, загорненої зверху у вушко, до того ж прикрашеної пунктирним орнаментом. Ці привески застосовували й у ряді інших випадків. Браслети робили із бронзи й заліза. Одні з них були суцільними. Інші мали незамкнуті, що знаходять один на одного або щільно зведені кінці. Браслети або гладкі, або покриті поперечними насічками, або прикрашені овальними опуклостями. Зрідка зустрічаються спіральні браслети в 4 — 5 витків. Вони, як і деякі незамкнуті браслети, зроблені із пластинок. Нагрудні шпильки менш різноманітних, але в цілому загальних для різних одночасних культур форм. Відомі шпильки з одновитковою голівкою, іноді з реберчатим крученим верхом стрижня, із цвяхоподібною і конічною голівкою, з голівкою у вигляді великої плоскої однобічної спіралі й, нарешті, зі стовщенням або чотирма опуклостями трохи нижче голівки. Останній тип — самий ранній, він запозичений з угорського гальштата або з культури Ноа. Поряд з нагрудною шпилькою не дуже звичайні, але все-таки зрідка зустрічаються очкові спіральні фібули.

Придивившись до прикрас, неважко побачити, що гривні й браслети при значній подібності з гальштатським й лужицькими в деяких деталях і орнаментиці оригінальні; привески своєрідні, хоча трапецеподібні частково нагадують гальштатські, але за способом прикріплення більше подібні із чорноліським. Набір шпильок у відомій мірі подібний і з лужицькими, і із чорноліськими, і зі скитськими. Шпильки з великою спіральною голівкою ближче всього до лужицького. У цілому прикраси цієї досить бідної культури пов'язані із сусідніми культурами.

Кераміка

Кераміка Висоцької культури є груба, лощена, частина її має ребро, розташоване завжди ближче до дна. Ці посудини представлені в основному двома формами: або із широким прямим устям, або з помітно відігнутим краєм. У посудин обох типів дуже невелике денце. Зрідка такі посудини постачені однією ручкою. Серед них є чимало мініатюрних. Звичайно, у поширенні у Висоцькій культурі цих форм посудин позначається значна частка лужицького впливу, як це бачать польські археологи. Але там гострореберність поширена багато ширше й зустрічається на посудинах різних форм. Разом з тим у Висоцьких племен зовсім не було в ході банкових горщиків лужицьких типів. Зате «тюльпаноподібні» посудини, тобто горщики з найбільшим розширенням біля середини й з розтрубом віночка при ледь-ледь наміченій шийці, ближче всього до білогрудівсько-чорноліської форми. Вони такі ж сірі або сіро-коричневі, грубі, лише зрідка підлощені. Орнаменти бідніші, ніж у чорноліських екземплярів. Часом вони згладжені зверху долілиць пальцями.

Миски просто розширюються догори, не маючи по більшій частині бортиків. Грубі або підлощені, вони не повторюють лужицьких. Інші з них мають отвори в дні й служили друшляками. Зустрічаються типи мисок ранньоскіфського часу із загнутим усередину краєм.

Чашки, або як їх нерідко називають «черпаки», звичайно напівсферичні, іноді злегка звужуються в шийці й мають стрічкову ручку. Ця форма наслідує найбільше чорноліську. Іноді серед посудин попадаються грушоподібні лощені, чорнуваті або бурі, інші з конічними виступами на плічках. Ці посудини цілком точно збігаються із чорноліськими й ранньоскитськими в лісостепу. Власне кажучи, сполучення з мисок, чашок і грушоподібних посудин у тих або інших варіантах — загальна ознака гальштатських, лужицьких, чорноліських і ранньоскитських за часом лісостепових комплексів посуду.

Як додаткові форми згадаємо невеликі посудини про двох-три горлечок, посудини у вигляді птахів на високій ніжці, ритони з ручкою й гостродонні кубки. Ці дві останні форми існують і в ранньоскитський час у дністровсько-Дніпровському культурному колі.

Джерела

Посилання

  • Скорий С. А., Висоцька культура [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
  • Залізняк Л. Л., Висоцька культура [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.] — Археологія України.
  • Бандрівський М. С., Висоцька культура [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.], сайт «Енциклопедія сучасної України», Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
  • Мурзін В., Висоцька культура, Малий словник історії України.
  • Висоцька культура [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Навчальні матеріали онлайн»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Visocka kultyra arheologichna kultura sho nalezhit do 1100 600 rr do n e Piznovisocka kultura na 600 rik do R H Zajmala nevelikij prostir u Ternopilskij oblasti j chastkovo na Lvivshini v verhiv yah Zahidnogo Bugu j verhnih pritokiv Prip yati Nazva pohodit vid Visockogo mogilnika bilya sela Visocko Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Vidkriv u 1895 r Isidor Sharanevich Kinec kulturi zbigayetsya z pochatkom skifskogo chasu Doslidniki M Grushevskij T Sulimirskij L Krushelnicka M Bandrivskij OpisPoselennya vidkriti selisha na pririchkovih dyunah i nad zaplavami Zhitlami sluzhili neveliki chotirikutni zemlyanki Na Ripnevskomu poselenni u Lvivskij oblasti v zemlyanci buli viyavleni zalishki nevelikoyi sklepinnoyi pechi zroblenoyi na prutyanomu karkasi Na poselenni Pochapi Zolochevskogo rajonu zustrinuti ulamki yakihos livarnih form Z kincya 90 h rokiv 19 storichchya osoblivo vidomi mogilniki Visockij i Lugovskij u sela Chehi Lvivskoyi oblasti U pershomu z nih doslidzheno 300 pohovan a vsogo yih u comu mogilniku povinno buti blizko 1000 Gruntovij bez zovnishnih oznak mogilnik roztashovuyetsya na pagorbi sered zabolochenoyi miscevosti Mogilni yami jshli ryadami po liniyi shid pivnichno shid zahid pivdenno zahid tobto majzhe shirotno U yam ne zbereglosya slidiv yakih nebud perekrittiv U nih z lezhat chastishe vityagnutimi na spini golovoyu na pivden U viglyadi ridkisnih vinyatkiv zustrichayetsya skorchene polozhennya kistyakiv na boci Iz zagalnoyi kilkosti rozkopanih pohovan trupopolozhennya stanovlyat do 90 blizko 10 povni trupospalennya U nechislennih vipadkah kremaciyi popil pohovanogo po bilshij chastini klali pryamo v mogilu Znachno ridshe zastosovuvalisya urni Dosit chasto zustrichayutsya parni pohovannya Najchastishe u danij kulturi parnimi ye pohovannya cholovika ta zhinki abo materi ta ditini U deyakih parnih pohovannyah cholovika ta zhinki ruki pomerlih buli skladeni razom a v odnomu vipadku cholovik ta zhinka v obijmah odin odnogo Imovirno tut mi mayemo spravu z nasilnickim umertvinnyam zhinok sho svidchit pro osoblive polozhennya cholovikiv u Visockij rodini Buvayut nechislenni simejni pohovannya koli v odnij yami pohovani razom trohi doroslih i ditej U Krasnenskomu kurgani viyavleni u nomu trupopolozhennya iz zahidnoyu j shidnoyu oriyentaciyeyu golovi pohovanih V nayavnosti nasipu j v oriyentaciyi pohovan vbachayetsya skifskij vpliv Inventar najbilshe vidomi posudini z yakih okremi vikoristani yak urni Dosit mozhlivo sho neridko zustrichayutsya miniatyurni sosudiki sluzhili dlya yakihos ritualnih cilej Ridshe znahodyat bronzovi abo zalizni prikrasi dribni znaryaddya praci abo zbroya Sered predmetiv vidomi she kam yani znaryaddya inodi duzhe originalnih form U pohovannyah nemaye mechiv abo kindzhaliv ZbroyaOdin raz u Visockomu mogilniku zustrinutij zaliznij nakonechnik spisa z perom lavrolistnoyi formi Unizu pera po storonah rebra ye po nevelikomu otvoru Najblizhchoyu analogiyeyu mozhut sluzhiti dva nakonechniki spisiv z pohovannya chornoliskoyi kulturi v s Butenki Poltavskoyi oblasti sho dobre datuyetsya 710 690 rr do RH Yakus rol grali luk i strili U rannij chas odinichni bronzovi dvulopastni nakonechniki z dovgoyu vtulkoyu Zustrichayutsya j krem yani nakonechniki z garnoyu retushshyu yih she dosit bagato U piznishih pohovannyah zokrema Visockogo mogilnika neodnorazovo zustrinuti skifski bronzovi nakonechniki stril inodi trilopatevi chasom z dodatkovim shipom Vsi voni ne piznishe 600 500 rr do RH Kamin she dosit shiroko vikoristovuvali Sverdleni klinopodibni sokiri kulyasti bulavi cilindrichni vidminno shlifovani molotki zastosovuvali v rukopashnij sutichci U cholovichih pohovannyah zustrichayutsya takozh zalizni j bronzovi znaryaddya praci Vidome nevelike kovadlo ploska zalizna sokirka z bichnimi vistupami vtim vona mogla yak ce bulo v skifiv sluzhiti teslom i navit motikoyu bronzovi dovgasti kelti vtulchati liti dolota Nozhi iz zaliza zi zlegka vignutoyu spinkoyu j vuzkim yiyi chereshkom sho prodovzhuye dosit blizko nagaduvati chornoliski Sered nih ye nozhi zi zlegka pidnyatim vistryam galshtatskogo tipu Pererahovanij instrumentarij ukazuye na livarnu j kovalsku spravu a takozh na znachnij rozvitok derevoobrobnoyi majsternosti Znajdeno bronzovi serpi iz plastinchastim chereshkom i krem yani serpi u viglyadi vignutih nozhiv Razom z odinichnimi zernotertkami tilki voni j dozvolyayut suditi pro zemlerobstvo Pro zastosuvannya pluga vidomostej nemaye PrikrasiPrikrasi vzhivali ne tilki zhinki ale j cholovika tomu sho deyaki vidi yih zustrinuti v cholovichih pohovannyah Do yihnogo chisla nasampered stavlyatsya grivni j nagrudni shpilki dlya zashpilivannya plashiv Z golovnih prikras vidomi gladki nezamknuti skronevi kilcya u viglyadi duzhe nepovnoyi spirali z konichnimi shishechkami na kincyah a takozh zvichajni cvyahopodibni rannogo skifskogo tipu iz shirokim kapelyushkom i tonkim spiralnim sterzhenkom Grivni minulogo abo masivni abo duti Pershi na oboh kincyah mayut petelki dlya zav yazok Ci petelki predstavlyayut abo prosto zavitok z tonkih kinciv obrucha abo trubochki z rozkutih u trikutnu plastinku kinciv Ye rebristi grivni iz chotirigrannogo kruchenogo drotu Inshi grivni rombichni v peretini j gladki Duti grivni ne mayut niyakih vushok tovsti sucilno pokriti dosit skladnim nariznim ornamentom sho skladayetsya z poperechnih i pozdovzhnih linij zigzagiv i in Do griven i inshih prikras neridko privisheni bronzovi kilcya iz chotirma vistupami inodi u viglyadi naskriznih kruzhechkiv Priveski iz bronzovoyi plastinki mayut chasom formu trapeciyi zagornenoyi zverhu u vushko do togo zh prikrashenoyi punktirnim ornamentom Ci priveski zastosovuvali j u ryadi inshih vipadkiv Brasleti robili iz bronzi j zaliza Odni z nih buli sucilnimi Inshi mali nezamknuti sho znahodyat odin na odnogo abo shilno zvedeni kinci Brasleti abo gladki abo pokriti poperechnimi nasichkami abo prikrasheni ovalnimi opuklostyami Zridka zustrichayutsya spiralni brasleti v 4 5 vitkiv Voni yak i deyaki nezamknuti brasleti zrobleni iz plastinok Nagrudni shpilki mensh riznomanitnih ale v cilomu zagalnih dlya riznih odnochasnih kultur form Vidomi shpilki z odnovitkovoyu golivkoyu inodi z reberchatim kruchenim verhom strizhnya iz cvyahopodibnoyu i konichnoyu golivkoyu z golivkoyu u viglyadi velikoyi ploskoyi odnobichnoyi spirali j nareshti zi stovshennyam abo chotirma opuklostyami trohi nizhche golivki Ostannij tip samij rannij vin zapozichenij z ugorskogo galshtata abo z kulturi Noa Poryad z nagrudnoyu shpilkoyu ne duzhe zvichajni ale vse taki zridka zustrichayutsya ochkovi spiralni fibuli Pridivivshis do prikras nevazhko pobachiti sho grivni j brasleti pri znachnij podibnosti z galshtatskim j luzhickimi v deyakih detalyah i ornamentici originalni priveski svoyeridni hocha trapecepodibni chastkovo nagaduyut galshtatski ale za sposobom prikriplennya bilshe podibni iz chornoliskim Nabir shpilok u vidomij miri podibnij i z luzhickimi i iz chornoliskimi i zi skitskimi Shpilki z velikoyu spiralnoyu golivkoyu blizhche vsogo do luzhickogo U cilomu prikrasi ciyeyi dosit bidnoyi kulturi pov yazani iz susidnimi kulturami KeramikaKeramika Visockoyi kulturi ye gruba loshena chastina yiyi maye rebro roztashovane zavzhdi blizhche do dna Ci posudini predstavleni v osnovnomu dvoma formami abo iz shirokim pryamim ustyam abo z pomitno vidignutim krayem U posudin oboh tipiv duzhe nevelike dence Zridka taki posudini postacheni odniyeyu ruchkoyu Sered nih ye chimalo miniatyurnih Zvichajno u poshirenni u Visockij kulturi cih form posudin poznachayetsya znachna chastka luzhickogo vplivu yak ce bachat polski arheologi Ale tam gostrorebernist poshirena bagato shirshe j zustrichayetsya na posudinah riznih form Razom z tim u Visockih plemen zovsim ne bulo v hodi bankovih gorshikiv luzhickih tipiv Zate tyulpanopodibni posudini tobto gorshiki z najbilshim rozshirennyam bilya seredini j z roztrubom vinochka pri led led namichenij shijci blizhche vsogo do bilogrudivsko chornoliskoyi formi Voni taki zh siri abo siro korichnevi grubi lishe zridka pidlosheni Ornamenti bidnishi nizh u chornoliskih ekzemplyariv Chasom voni zgladzheni zverhu dolilic palcyami Miski prosto rozshiryuyutsya dogori ne mayuchi po bilshij chastini bortikiv Grubi abo pidlosheni voni ne povtoryuyut luzhickih Inshi z nih mayut otvori v dni j sluzhili drushlyakami Zustrichayutsya tipi misok rannoskifskogo chasu iz zagnutim useredinu krayem Chashki abo yak yih neridko nazivayut cherpaki zvichajno napivsferichni inodi zlegka zvuzhuyutsya v shijci j mayut strichkovu ruchku Cya forma nasliduye najbilshe chornolisku Inodi sered posudin popadayutsya grushopodibni losheni chornuvati abo buri inshi z konichnimi vistupami na plichkah Ci posudini cilkom tochno zbigayutsya iz chornoliskimi j rannoskitskimi v lisostepu Vlasne kazhuchi spoluchennya z misok chashok i grushopodibnih posudin u tih abo inshih variantah zagalna oznaka galshtatskih luzhickih chornoliskih i rannoskitskih za chasom lisostepovih kompleksiv posudu Yak dodatkovi formi zgadayemo neveliki posudini pro dvoh tri gorlechok posudini u viglyadi ptahiv na visokij nizhci ritoni z ruchkoyu j gostrodonni kubki Ci dvi ostanni formi isnuyut i v rannoskitskij chas u dnistrovsko Dniprovskomu kulturnomu koli DzherelaS A Skorij Visocka kultura 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 513 ISBN 966 00 0734 5 M S Bandrivskij Visocka kultura 30 listopada 2020 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Krushelnicka L Pivnichne Prikarpattya i Zahidna Volin za dobi rannogo zaliza K 1976 Krushelnicka L Vzayemozv yazki naselennya Prikarpattya i Volini z plemenami Shidnoyi i Centralnoyi Yevropi K 1985 Bandrivskij M Mogilnik v Petrikovi bilya Ternopolya v konteksti pohovalnogo obryadu visockoyi kulturi L 2002 Bandrivskij M Visocka kultura i yiyi shidni zv yazki Na poshanu Sofiyi Stanislavivni Berezanskoyi Zb nauk pr K 2005 Kanivec V I Voprosy hronologii Vysockoj kultury Kratkie soobsheniya instituta arheologii AN SSSR 1955 4 ros PosilannyaSkorij S A Visocka kultura 11 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Zaliznyak L L Visocka kultura 2 bereznya 2016 u Wayback Machine Arheologiya Ukrayini Bandrivskij M S Visocka kultura 30 listopada 2020 u Wayback Machine sajt Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Murzin V Visocka kultura Malij slovnik istoriyi Ukrayini Visocka kultura 11 serpnya 2016 u Wayback Machine sajt Navchalni materiali onlajn

Дата публікації:
Топ