Валерія (Лора) Олександрівна О'Коннор-Вілінська (9 грудня 1866, с. Миколаївка, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 19 грудня 1930, Подєбради, Чехословацька республіка) — українська громадська діячка, письменниця і перекладач.
О'Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Ім'я при народженні | О'Коннор Валерія Олександрівна | |||
Народилася | 9 грудня 1866 с. Миколаївка, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
Померла | 19 грудня 1930 (64 роки) Подєбради, Чехословацька республіка | |||
Національність | Ірландка | |||
Діяльність | письменниця, перекладачка | |||
Сфера роботи | d[1], соціальна активність[d][1] і перекладацтво[d][1] | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | дитячі п'єси | |||
| ||||
|
Дружина першого консула України в Швейцарії (Олександра Вілінського), своячка відомого композитора Миколи Лисенка (старша сестра Валерії (Ольга О'Коннор-Лисенко) була дружиною Миколи Лисенка).
Життєпис
Батько, А. Де-Коннор, був багатим землевласником ірландського походження. Мати належала до роду Лисенків. Освіту здобула в приватній київській гімназії. Працювала в єпархіальній школі, видавничому комітеті Харківського товариства грамотності, була співробітником «Харьковских ведомостей», де друкувала статті й театральні рецензії. У 1890-х роках разом з чоловіком — інженером (Олександром Вілінським) брала активну участь в українському національно-культурному русі Харкова, згодом — Києва.
З 1905 — активний член Київського літературно-артистичного товариства, Київського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Українського клубу, Товариства українських поступовців. Разом із (Людмилою Старицькою-Черняхівською) й Олександром Олесем написала низку одноактних п'єс і була широко визнана як драматург. 1913 спільно із чоловіком — (Олександром Вілінським) — увійшла до редколегії часопису «Сяйво». Під час Першої світової війни працювала у товаристві допомоги населенню Півдня Росії «Юг», брала участь у заснуванні притулків для дітей біженців і виселенців із Галичини.
Була однією з засновників Української Центральної Ради; у 1917–18 роках очолювала літературний відділ у Міністерстві культури УНР та секцію генерального секретарства освіти УЦР Української Держави. У листопаді 1918 разом із чоловіком, який був призначений Директорією УНР укр. консулом у Цюриху, виїхала до Швейцарії і відтоді жила на еміграції у Відні, згодом з 1919 — у Чехословаччині. Друкувалася у «Літературно-науковому віснику», «Воля» (Відень), «Нова Україна» (Прага), перекладала твори франц. письменників для вид-в «Чайка» і «Земля». У Відні очолювала закордонну українську секцію «Ліги миру і свободи». Її твори друкувалися в журналах «Жіноча доля» (Коломия), «Світ дитини» (Львів), «Пчілка» (Ужгород), «Тризуб» (Париж) тощо. В останні роки життя працювала в термінологічній комісії Української господарської академії в Подєбрадах.
Важко переживаючи передчасну смерть чоловіка, скоїла самогубство, кинувшись під потяг 19 грудня 1930 року у місті Подєбради (Чехословацька республіка). Похована у Празі.
На вшанування О'Коннор-Вілінської на (Меморіальному пам’ятному знаку), встановленому працівниками Української Господарської Академії на цвинтарі Подєбрад, встановлено окрему меморіальну дошку.
Творчість
Автор п'єс (у співавторстві з (Людмилою Старицькою-Черняхівською) й Олександром Олесем) «Сніговий бал», «Візит» (1910); драм «Інститутка» (1911), «Сторінки минулого» (1912); повісті «Скарб» (1924), роману-хроніки «На еміграції»; творів для дітей; спогадів «Лисенки й Старицькі» (посм., 1936). У 2003 рукопис роману «На еміграції» про життя перших українських дипломатів та початок становлення українських дипломатичних місій у Європі зусиллями Генконсульства України у Кракові віднайдено в Національному Інституті ім. Оссолінських у польському місті Вроцлав і вперше видано львівським видавництвом «Світ».
Перекладала закордонних письменників українською. Перебуваючи ще в Україні О'Коннор-Вілінська надрукувала кілька своїх перекладів з Беранже та Анатоля Франса, проте основний масив її перекладацьких праць належить до пізнішого періоду — 1920-х років, часу її перебування в еміґрації.
Вибрані твори
Власні твори
- «Сніговий баль» — п'єса (1910)
- «Візит» — п'єса (1910)
- «Інститутка» — імпресіоністська драма (1911)
- «Сторінка минулого» імпресіоністська драма (1912)
- Валерія О'Коннор-Вілінська З розгону: водевіль на 1 дію; по Масфельду-Ленському. — Вінніпег: Накладом української книгарні «Акорд». — 1921. — 31 с.
- «Скарб» повість (1924)
- Валерія О'Коннор-Вілінська Лисенки й Старицькі: спогади. — Львів: З друкарні Видавничої спілки «Діло», 1936. — 82 с.
- (посмертно) Валерія О'Коннор-Вілінська На еміграції: роман-хроніка. — Львів: Світ, 2005. — 232 с. — .
Переклади українською мовою
- Віктор Гюго Люкреція Борджія: три дії. Переклад з французької: Валерія О'Коннор-Вілінська. передмова: Остап Грицай. — Київ, Відень, Львів: Видавництво «Чайка»; Друкарня Х. Райсера Синів. — 1920. — 94 с.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Роман Завадович. — Джерзі-сіті: журнал «Веселка», рік IX, ч. 11(99), листопад 1962
- Білецький В. С. Вшанування пам'яті українських науковців у Подєбрадах (з чеських нотаток) / Володимир Білецький // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка : зб. статей / ред. В. Білецький : Т. 19 : Микита Шаповал — видатний державний діяч, вчений, патріот : матеріали наук.-практ. конф. з нагоди 125-річчя від дня народження, 5 квітня 2007 року, м. Донецьк. – Донецьк : Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2007. – С. 129–131.
- Михайло Москаленко. Нариси з історії українського перекладу — журнал Всесвіт, 2006
Джерела
- Т. С. Осташко О'Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 555. — .
- О'Коннор-Вілінська Валерія // Енциклопедія Українознавства: Словник. частина / Голов. ред. В. Кубійович. — Перевидання в Україні. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1996. — Т. 5. — С. 1836.
- Ротач П. Розвіяні по чужині: Полтавці на еміграції. Короткий біобібліографічний довідник. — Полтава: Верстка, 1998. — С. 109.
- Людмила Смоляр — Вип. № 11 за 2001, Часопис «Етнічна історія народів Європи». — С. 105—109.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Письменниця, громадська діячка. До 150-річчя від дня народження В. О'Коннор-Вілінської (1866—1930) // Дати і події, 2016, друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С. 129—132.
Посилання
- О'Коннор-Вілінська Валерія // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1199. — 1000 екз.
- Роман-репатріант // День. — 2005. — 30 серпня.
- — ЦДАВО України; 1 опис, 18 справ 1919—1934]
- — Список видатних діячів Української Народної Республіки, Генеральне консульство України в м. Чикаго
- — (Український Інститут Національної Пам'яті)
- — Калейдоскоп філософії, 5 липня 2016
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет