Явапаї (англ. Yavapai), також хуалапаї (Hualapai — індіанське плем'я, , яке живе на території штату Аризона. Історично явапаї — буквально «люди сонця» (від Enyaava «сонце» + паай «люди») — були поділені на чотири географічні групи, які ідентифікувалися як окремі незалежні народи: Ɖulv G'paaya, або західні Явапаї; Яавпе', або північно-західний Явапаї; Gwev G'paaya, або південно-східні Явапаї; і Wiipukpaa, або північно-східні Явапаї — Verde Valley Yavapai.
Явапаї | |
---|---|
Самоназва | Явапаї (Yavapai) |
Кількість | 1551 (1992) |
Ареал | Аризона |
Раса | |
Близькі до: | Хавасу Валапай Мохаве Західні апачі |
Входить до | |
Мова | , англійська |
Релігія | Індіанське язичництво, анімізм, християнство |
Ще однією групою народності явапаї, якої більше не існує, були мавкваррпаа (Mađqwarrpaa) або «Люди пустелі». Вважається, що його жителі змішалися з народами Мохаве та . Явапаї мають багато спільного зі своїми мовними родичами на півночі, хавасупай та хуалапай. Американські поселенці часто приймали явапаї за апачів, називаючи їх «мохаве-апачі», «юма-апачі» або «тонто-апачі».
До 1860-х років, коли поселенці почали пошуки золота в цьому районі, явапаї займали територію приблизно 20 000 миль² (51800 км²), межуючи з вершинами на півночі, горами та горами на південному сході та річкою Колорадо на захід, і майже до річки Гіла та річки на південь.
Відповідно до племінної історії створення, Явапаї вірять, що їхній народ виник «на початку», або «багато років тому», коли «або дерево, або рослина кукурудзи проросли з землі в тому, що зараз є Монтесума-Велицею, привівши Явапаї до світ». Більшість археологів сходяться на думці, що явапаї походять від патайських груп, які мігрували на схід із регіону річки Колорадо, щоб стати гірськими юманами. Археологічні та лінгвістичні дані свідчать про те, що вони відокремилися і розвинулися як явапаї десь близько 1300 року.
Див. також
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Явапаї |
- Yavapai
- Yavapai-Apache Nation
- Yavapai and Apache
Література
- Coffer, William E. (1982). Sipapu, the Story of the Indians of Arizona and New Mexico, Van Nostrand Reinhold, .
- Gifford, Edward (1936). Northeastern and Western Yavapai. Berkeley, California: University of California Press.
- Nelson Espeland, Wendy (1998). The Struggle for Water: Politics, Rationality, and Identity in the American Southwest, University of Chicago Press.
- Utley, Robert Marshall (1981). Frontiersmen in Blue: The United States Army and the Indian, 1848—1865, University of Nebraska Press, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yavapayi angl Yavapai takozh hualapayi Hualapai indianske plem ya yake zhive na teritoriyi shtatu Arizona Istorichno yavapayi bukvalno lyudi soncya vid Enyaava sonce paaj lyudi buli podileni na chotiri geografichni grupi yaki identifikuvalisya yak okremi nezalezhni narodi Ɖulv G paaya abo zahidni Yavapayi Yaavpe abo pivnichno zahidnij Yavapayi Gwev G paaya abo pivdenno shidni Yavapayi i Wiipukpaa abo pivnichno shidni Yavapayi Verde Valley Yavapai YavapayiSamonazva Yavapayi Yavapai Kilkist 1551 1992 Areal ArizonaRasaBlizki do Havasu Valapaj Mohave Zahidni apachiVhodit doMova anglijskaReligiya Indianske yazichnictvo animizm hristiyanstvo Prapor narodu yavapayi preskot Foto indianciv plemeni yavapayi She odniyeyu grupoyu narodnosti yavapayi yakoyi bilshe ne isnuye buli mavkvarrpaa Mađqwarrpaa abo Lyudi pusteli Vvazhayetsya sho jogo zhiteli zmishalisya z narodami Mohave ta Yavapayi mayut bagato spilnogo zi svoyimi movnimi rodichami na pivnochi havasupaj ta hualapaj Amerikanski poselenci chasto prijmali yavapayi za apachiv nazivayuchi yih mohave apachi yuma apachi abo tonto apachi Do 1860 h rokiv koli poselenci pochali poshuki zolota v comu rajoni yavapayi zajmali teritoriyu priblizno 20 000 mil 51800 km mezhuyuchi z vershinami na pivnochi gorami ta gorami na pivdennomu shodi ta richkoyu Kolorado na zahid i majzhe do richki Gila ta richki na pivden Vidpovidno do pleminnoyi istoriyi stvorennya Yavapayi viryat sho yihnij narod vinik na pochatku abo bagato rokiv tomu koli abo derevo abo roslina kukurudzi prorosli z zemli v tomu sho zaraz ye Montesuma Veliceyu privivshi Yavapayi do svit Bilshist arheologiv shodyatsya na dumci sho yavapayi pohodyat vid patajskih grup yaki migruvali na shid iz regionu richki Kolorado shob stati girskimi yumanami Arheologichni ta lingvistichni dani svidchat pro te sho voni vidokremilisya i rozvinulisya yak yavapayi des blizko 1300 roku Div takozhMarikopa narod Ottava plem ya Navaho narod Korinni narodi Pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Vijni i bitvi z indiancyami Pivnichnoyi AmerikiDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yavapayi Yavapai Yavapai Apache Nation Yavapai and ApacheLiteraturaCoffer William E 1982 Sipapu the Story of the Indians of Arizona and New Mexico Van Nostrand Reinhold ISBN 0 442 21590 8 Gifford Edward 1936 Northeastern and Western Yavapai Berkeley California University of California Press Nelson Espeland Wendy 1998 The Struggle for Water Politics Rationality and Identity in the American Southwest University of Chicago Press ISBN 0 226 21793 0 Utley Robert Marshall 1981 Frontiersmen in Blue The United States Army and the Indian 1848 1865 University of Nebraska Press ISBN 0 8032 9550 2