Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Макс Шелер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Max Scheler | ||||
 | ||||
| Народження | 22 серпня 1874[1][2][…] Мюнхен, Німецька імперія[4] | |||
| Смерть | 19 травня 1928[4][1][…] (53 роки) Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький Райх[4] | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство (підданство) |  Німеччина | |||
| Знання мов | | |||
| Діяльність | | |||
| Викладав | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Геттінгенський університет, Єнський університет і Кельнський університет | |||
| Школа / Традиція | феноменологія | |||
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Єнський університет і HU Berlin | |||
| Зазнав впливу | | |||
| Відомі студенти | d | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | | |||
| | ||||
 Макс Шелер у Вікісховищі | ||||
Макс Ше́лер (нім. Max Scheler; 22 серпня 1874, Мюнхен, Королівство Баварія, Німецька імперія — 19 травня 1928, Франкфурт-на-Майні, Веймарська республіка) — німецький філософ і соціолог, один з засновників філософської антропології.
Біографія
Макс Шелер вивчав медицину, філософію і психологію в університетах Мюнхена та Берліна. Крім цього, в Берліні Шелер займався соціологією, а в Єнському університеті вивчав неокантіанство в області етики й теорії пізнання. Захистив дисертацію у Рудольфа Ойкена в 1897 році.
Пізніше, до 1905 року, займався викладацькою діяльністю в Єнському університеті. В 1919–1928 роках — професор Кельнского університету, з 1928 року — професор Франкфуртського університету.
Не встиг закінчити свою працю «Сутність людини, новий досвід філософської антропології» («Філософська антропологія»), коротким викладенням якої стала робота «Місце людини в космосі» (1928) (їй передувала зроблена в 1927 році доповідь «Особливе становище людини»).
«Місце людини в космосі» пропонує грандіозне бачення поступового самостановлення об'єднання людини, Божества і світу. У цього процесу є дві полярності: розум, чи дух, з одного боку, і порив — з іншого. Ідеї розуму, або духу, безсилі, якщо вони не вступають в практику, або не реалізуються в житті і практичних ситуаціях, які створені поривом і людськими спонуканнями…"
Філософська антропологія
Головним завданням філософської антропології, Шелер вважав розкриття сутності людини, тобто відповідь на питання: що є людина? «І релігії і філософи, — писав він, — до сих пір намагалися говорити про те, яким чином і звідки з'явилася людина, замість того щоб визначити, що вона є». При цьому Шелер чітко усвідомлював складність знаходження відповіді на це питання, оскільки «людина настільки широка, яскрава і різноманітна, що всі її визначення виявляються занадто вузькими».
У філософії пізнього Шелера мова йде про подвійну основу сущого, що складається з енергетично самостійного, потужного «пориву» і безсилого «духу». Для пориву і духу, по Шелеру, характерно те, що потік діючих в ньому сил йде від низу до верху: кожна вища форма буття спирається на енергію нижчих форм. Поняття «пориву» охоплює хаотичні сили неорганічної природи і потік «життя», а також економічні, політичні та демографічних аспекти історії. Поняття «духу» позначає вищі ідеальні, емоційно-ціннісні форми буття як в особистісних вимірах, так і в більш широкому плані змісту культури. «Центр актів, — каже Шелер, — в якому дух проявляється в області кінцевого буття, ми хочемо позначити поняттям особистості, радикально відмінним від усіх функціональних центрів життя, які при розгляді їх зсередини називаються» душевними центрами".
Трансцендування за межі «життя» — найсуттєвіша ознака людського буття, при цьому у пізнього Шелера людина спрямована до реалізації свого власного сутнісного начала, в вимірах якого божественне зливається з людським; божество в цьому філософському вченні мислиться як те, що є в людині і людстві, людина розуміється не як творіння Бога, а як «співавтор» (Mitbildner) великого синтезу.
Діяльність «духу», за Шелером, спирається на силу інстинктів, поставлених «духом» собі на службу, сам по собі «дух» безсилий. Найбільш піднесені ідеї залишаються нереалізованими, якщо вони не спираються на енергію інстинктів. «Дух» повинен не заперечувати інстинкти, а залучати їх до сфери своєї дії.
Однак в «пориві» Шелер бачив також велике начало буття; сили життя вносять яскраве різноманіття в реальне існування людини. За Шелером, ці дві стихії не можуть повністю злитися в процесі здійснення їх синтезу.
Життя є потік переживань. В його основі лежить порив як прагнення (потяг); потяг детермінує змінюваність переживань.
Українські переклади
- Шелер М. Сутність моральної особистості // Пер. з нім. М. Култаєвої / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. — К.: Ваклер, 1996. — С. 9-30.
Примітки
- Frings M. S. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Babelio — 2007.
- Шелер Макс // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Manfred S. Frings. Max Scheler // Encyclopædia Britannica. (англ.)
Джерела та література
- Шелер, Макс // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 719. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Шелер Макс Фердинанд [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Шелер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття з соціології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
mova Maks ShelerMax SchelerNarodzhennya 22 serpnya 1874 1874 08 22 1 2 Myunhen Nimecka imperiya 4 Smert 19 travnya 1928 1928 05 19 4 1 53 roki Frankfurt na Majni Visbaden d Gessen Nassau Vilna derzhava Prussiya Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 4 Pohovannya dGromadyanstvo piddanstvo NimechchinaZnannya mov nimecka 5 6 Diyalnist antropolog vikladach universitetu sociolog aksiologiyaVikladav Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Gettingenskij universitet Yenskij universitet i Kelnskij universitetShkola Tradiciya fenomenologiyaAlma mater Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Yenskij universitet i HU BerlinZaznav vplivu Edmund GusserlVidomi studenti dKonfesiya katolicka cerkvaU shlyubi z dDiti Max Scheler d Maks Sheler u Vikishovishi Maks She ler nim Max Scheler 22 serpnya 1874 Myunhen Korolivstvo Bavariya Nimecka imperiya 19 travnya 1928 Frankfurt na Majni Vejmarska respublika nimeckij filosof i sociolog odin z zasnovnikiv filosofskoyi antropologiyi BiografiyaMaks Sheler vivchav medicinu filosofiyu i psihologiyu v universitetah Myunhena ta Berlina Krim cogo v Berlini Sheler zajmavsya sociologiyeyu a v Yenskomu universiteti vivchav neokantianstvo v oblasti etiki j teoriyi piznannya Zahistiv disertaciyu u Rudolfa Ojkena v 1897 roci Piznishe do 1905 roku zajmavsya vikladackoyu diyalnistyu v Yenskomu universiteti V 1919 1928 rokah profesor Kelnskogo universitetu z 1928 roku profesor Frankfurtskogo universitetu Ne vstig zakinchiti svoyu pracyu Sutnist lyudini novij dosvid filosofskoyi antropologiyi Filosofska antropologiya korotkim vikladennyam yakoyi stala robota Misce lyudini v kosmosi 1928 yij pereduvala zroblena v 1927 roci dopovid Osoblive stanovishe lyudini Misce lyudini v kosmosi proponuye grandiozne bachennya postupovogo samostanovlennya ob yednannya lyudini Bozhestva i svitu U cogo procesu ye dvi polyarnosti rozum chi duh z odnogo boku i poriv z inshogo Ideyi rozumu abo duhu bezsili yaksho voni ne vstupayut v praktiku abo ne realizuyutsya v zhitti i praktichnih situaciyah yaki stvoreni porivom i lyudskimi sponukannyami Filosofska antropologiyaGolovnim zavdannyam filosofskoyi antropologiyi Sheler vvazhav rozkrittya sutnosti lyudini tobto vidpovid na pitannya sho ye lyudina I religiyi i filosofi pisav vin do sih pir namagalisya govoriti pro te yakim chinom i zvidki z yavilasya lyudina zamist togo shob viznachiti sho vona ye Pri comu Sheler chitko usvidomlyuvav skladnist znahodzhennya vidpovidi na ce pitannya oskilki lyudina nastilki shiroka yaskrava i riznomanitna sho vsi yiyi viznachennya viyavlyayutsya zanadto vuzkimi U filosofiyi piznogo Shelera mova jde pro podvijnu osnovu sushogo sho skladayetsya z energetichno samostijnogo potuzhnogo porivu i bezsilogo duhu Dlya porivu i duhu po Sheleru harakterno te sho potik diyuchih v nomu sil jde vid nizu do verhu kozhna visha forma buttya spirayetsya na energiyu nizhchih form Ponyattya porivu ohoplyuye haotichni sili neorganichnoyi prirodi i potik zhittya a takozh ekonomichni politichni ta demografichnih aspekti istoriyi Ponyattya duhu poznachaye vishi idealni emocijno cinnisni formi buttya yak v osobistisnih vimirah tak i v bilsh shirokomu plani zmistu kulturi Centr aktiv kazhe Sheler v yakomu duh proyavlyayetsya v oblasti kincevogo buttya mi hochemo poznachiti ponyattyam osobistosti radikalno vidminnim vid usih funkcionalnih centriv zhittya yaki pri rozglyadi yih zseredini nazivayutsya dushevnimi centrami Transcenduvannya za mezhi zhittya najsuttyevisha oznaka lyudskogo buttya pri comu u piznogo Shelera lyudina spryamovana do realizaciyi svogo vlasnogo sutnisnogo nachala v vimirah yakogo bozhestvenne zlivayetsya z lyudskim bozhestvo v comu filosofskomu vchenni mislitsya yak te sho ye v lyudini i lyudstvi lyudina rozumiyetsya ne yak tvorinnya Boga a yak spivavtor Mitbildner velikogo sintezu Diyalnist duhu za Shelerom spirayetsya na silu instinktiv postavlenih duhom sobi na sluzhbu sam po sobi duh bezsilij Najbilsh pidneseni ideyi zalishayutsya nerealizovanimi yaksho voni ne spirayutsya na energiyu instinktiv Duh povinen ne zaperechuvati instinkti a zaluchati yih do sferi svoyeyi diyi Odnak v porivi Sheler bachiv takozh velike nachalo buttya sili zhittya vnosyat yaskrave riznomanittya v realne isnuvannya lyudini Za Shelerom ci dvi stihiyi ne mozhut povnistyu zlitisya v procesi zdijsnennya yih sintezu Zhittya ye potik perezhivan V jogo osnovi lezhit poriv yak pragnennya potyag potyag determinuye zminyuvanist perezhivan Ukrayinski perekladiSheler M Sutnist moralnoyi osobistosti Per z nim M Kultayevoyi Suchasna zarubizhna filosofiya Techiyi i napryami Hrestomatiya K Vakler 1996 S 9 30 PrimitkiFrings M S Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Babelio 2007 d Track Q2877812 Sheler Maks Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Manfred S Frings Max Scheler Encyclopaedia Britannica angl Dzherela ta literaturaSheler Maks Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 719 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaSheler Maks Ferdinand 3 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Sheler Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z sociologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi