Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аксіолóгія від грец αξια цінність наука про цінності учення про природу духовних моральних естетичних та інших цінностей

Аксіологія

Аксіологія

Аксіолóгія (від грец. αξια — цінність) — наука про цінності, учення про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язок між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини; розділ філософії.

Зокрема, наука про цінності освіти, у яких представлена система значень, принципів, норм, канонів, ідеалів, які регулюють взаємодію в освітній сфері і формують компонент відносин у структурі особистості.

Аксіологія виховання — орієнтація на цінності, що сприяють задоволенню потреб людини та відповідають особистим запитам і нормам у певній історичній та життєвій ситуації.

Розділ філософії

Виділення та конституювання предметної проблематики А. як самостійної галузі філософської рефлексії було пов'язано:

  • З переглядом обґрунтування етики (в якій буття ототожнювалося з благом) Кантом, який протиставив сферу моральності, тобто свободи, сфері природи, тобто необхідності, що вимагало чіткого розмежування належного і сущого.
  • З розщепленням поняття буття в післягегелівській філософії, яке поділяється на «актуалізоване реальне» і «бажане і належне», рефлексією над тими теоретико-методичними і практично-діяльнісними наслідками, які виникали з тези про тотожність буття і мислення.
  • З усвідомленням необхідності обмеження інтелектуалістських домагань філософії і науки, того, що пізнання не є областю їх монополії та домінування, а також того, що воно також пов'язане складними відносинами з спрямованістю людської волі (для якої критеріальне розрізнення істини і неістини є далеко не єдиним і не завжди визначальним серед інших критеріїв: добро — зло, прекрасне — потворне, корисне — шкідливе тощо).
  • З виявленням неусунення з пізнання оціночного моменту, різних модальностей і (пізніше) типів організації розумової діяльності (логіка, антропологія, лінгвістика, семантика тощо, з якими виявиться пов'язаний новий поворот у розвитку А.).
  • З постановкою під сумнів самих основоположних цінностей християнської цивілізації в концепціях Шопенгауера, К'єркегора, Дільтея та ін, але перш за все з «відкритим викликом» їм, кинутим Ніцше.
  • З усвідомленням, з іншого боку, неможливості редукції поняття цінності до «блага» (традиція, що йде від Платона) або її розуміння як «вартості», економічної цінності (традиція утвердилась в класичній політекономії, істотно переосмислена Марксом в «Капіталі» і покладена потім в основу марксистської аксіології).

Кінець 20 століття

А. виходить на новий етап свого розвитку (ціннісний релятивізм постмодернізму, компаративістська філософія, герменевтичні теорії, філософія та соціологія знання, філософія і соціологія освіти тощо), пов'язаний з трактуванням філософії як культури самосвідомості, як рефлексії над її граничними (смисловими і ціннісними) підставами, як засоби конструювання та освоєння нових «можливих людських світів» (у цьому відношенні співвідноситься з мистецтвом, релігією і наукою), задає не тільки теоретичне, а й практично-духовне ставлення до світу і людини (у цьому плані співвідноситься з етикою, правом і наукою), в тому числі на основі «ціннісного заподіяння» (механізми визначення мети й повинності). А. повертає філософське і соціогуманітарне пізнання до аналізу феноменів особистості та індивідуальності, «людського в людині», сенсів і виправданню людського буття, його ідеалам і імперативам. В даний час А. як теорія доповнюється феноменологією цінностей.

Див. також

Примітки

  1. Новейший философский словарь / сост. А. А. Грицанов. — Мн.: Изд. В. М. Скакун, 1998. — 896 с. — ISBN 985-6235-17-0. [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

Література

Посилання

image Це незавершена стаття з етики.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aksiologiya vid grec a3ia cinnist nauka pro cinnosti uchennya pro prirodu duhovnih moralnih estetichnih ta inshih cinnostej yih zv yazok mizh soboyu iz socialnimi kulturnimi chinnikami ta osobististyu lyudini rozdil filosofiyi Zokrema nauka pro cinnosti osviti u yakih predstavlena sistema znachen principiv norm kanoniv idealiv yaki regulyuyut vzayemodiyu v osvitnij sferi i formuyut komponent vidnosin u strukturi osobistosti Aksiologiya vihovannya oriyentaciya na cinnosti sho spriyayut zadovolennyu potreb lyudini ta vidpovidayut osobistim zapitam i normam u pevnij istorichnij ta zhittyevij situaciyi Rozdil filosofiyiVidilennya ta konstituyuvannya predmetnoyi problematiki A yak samostijnoyi galuzi filosofskoyi refleksiyi bulo pov yazano Z pereglyadom obgruntuvannya etiki v yakij buttya ototozhnyuvalosya z blagom Kantom yakij protistaviv sferu moralnosti tobto svobodi sferi prirodi tobto neobhidnosti sho vimagalo chitkogo rozmezhuvannya nalezhnogo i sushogo Z rozsheplennyam ponyattya buttya v pislyagegelivskij filosofiyi yake podilyayetsya na aktualizovane realne i bazhane i nalezhne refleksiyeyu nad timi teoretiko metodichnimi i praktichno diyalnisnimi naslidkami yaki vinikali z tezi pro totozhnist buttya i mislennya Z usvidomlennyam neobhidnosti obmezhennya intelektualistskih domagan filosofiyi i nauki togo sho piznannya ne ye oblastyu yih monopoliyi ta dominuvannya a takozh togo sho vono takozh pov yazane skladnimi vidnosinami z spryamovanistyu lyudskoyi voli dlya yakoyi kriterialne rozriznennya istini i neistini ye daleko ne yedinim i ne zavzhdi viznachalnim sered inshih kriteriyiv dobro zlo prekrasne potvorne korisne shkidlive tosho Z viyavlennyam neusunennya z piznannya ocinochnogo momentu riznih modalnostej i piznishe tipiv organizaciyi rozumovoyi diyalnosti logika antropologiya lingvistika semantika tosho z yakimi viyavitsya pov yazanij novij povorot u rozvitku A Z postanovkoyu pid sumniv samih osnovopolozhnih cinnostej hristiyanskoyi civilizaciyi v koncepciyah Shopengauera K yerkegora Dilteya ta in ale persh za vse z vidkritim viklikom yim kinutim Nicshe Z usvidomlennyam z inshogo boku nemozhlivosti redukciyi ponyattya cinnosti do blaga tradiciya sho jde vid Platona abo yiyi rozuminnya yak vartosti ekonomichnoyi cinnosti tradiciya utverdilas v klasichnij politekonomiyi istotno pereosmislena Marksom v Kapitali i pokladena potim v osnovu marksistskoyi aksiologiyi Kinec 20 stolittyaA vihodit na novij etap svogo rozvitku cinnisnij relyativizm postmodernizmu komparativistska filosofiya germenevtichni teoriyi filosofiya ta sociologiya znannya filosofiya i sociologiya osviti tosho pov yazanij z traktuvannyam filosofiyi yak kulturi samosvidomosti yak refleksiyi nad yiyi granichnimi smislovimi i cinnisnimi pidstavami yak zasobi konstruyuvannya ta osvoyennya novih mozhlivih lyudskih svitiv u comu vidnoshenni spivvidnositsya z mistectvom religiyeyu i naukoyu zadaye ne tilki teoretichne a j praktichno duhovne stavlennya do svitu i lyudini u comu plani spivvidnositsya z etikoyu pravom i naukoyu v tomu chisli na osnovi cinnisnogo zapodiyannya mehanizmi viznachennya meti j povinnosti A povertaye filosofske i sociogumanitarne piznannya do analizu fenomeniv osobistosti ta individualnosti lyudskogo v lyudini sensiv i vipravdannyu lyudskogo buttya jogo idealam i imperativam V danij chas A yak teoriya dopovnyuyetsya fenomenologiyeyu cinnostej Div takozhAksiosfera Teoriya cinnosti Aksiologiya etichnaPrimitkiNovejshij filosofskij slovar sost A A Gricanov Mn Izd V M Skakun 1998 896 s ISBN 985 6235 17 0 12 bereznya 2016 u Wayback Machine ros DzherelaAksiologiya Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 LiteraturaT Senyushkina Aksiologiya politichna Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 19 ISBN 978 966 611 818 2 S Krimskij Praktichno duhovne osvoyennya svitu Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 513 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaAksiologiya 29 chervnya 2019 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in 2016 T 1 A Akc 592 s ISBN 978 617 7238 39 2 Aksiologiya prava 1 lipnya 2019 u Wayback Machine VUE AKSIOLO GIYa 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESUCe nezavershena stattya z etiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Aksiologiya pedagogichna 29 chervnya 2019 u Wayback Machine VUE

Дата публікації:
Топ