Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оскар Лафонтен нім Oskar Lafontaine 16 вересня 1943 Саарлуї німецький державний і політичний діяч Оскар Лафонтен Oskar L

Оскар Лафонтен

Оскар Лафонтен

Оскар Лафонтен (нім. Oskar Lafontaine; 16 вересня 1943, Саарлуї) — німецький державний і політичний діяч.

Оскар Лафонтен
Oskar Lafontaine
image
Міністр-президент землі Саарланд
16 червня 1976 — 9 квітня 1985
Попередник: Вернер Зейер
Наступник:
Голова Соціал-демократичної партії Німеччини
30 листопада 1995 — 11 травня 1999
Попередник:
Наступник: Герхард Шрьодер
27 жовтня 1998 — 18 березня 1999
Попередник:
Наступник:
співголова партії Ліві
16 червня 2007 — 15 травня 2010
Наступник: та
 
Народження: 16 вересня 1943(1943-09-16) (80 років)
image Саарлуї,
земля Саарланд,
Німеччина
Країна: Німеччина[1]
Релігія: католицтво
Освіта: Боннський університет і Саарландський університет
Партія: Ліві
Шлюб: Сара Вагенкнехт[2][1]
Нагороди:

d (1987)

Q126416275? (6 грудня 1995)

image Медіафайли у Вікісховищі

image Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Оскар Лафонтен народився в 1943 році. Батько Ганс, за професією пекар, загинув на Другій світовій війні. Оскар виховувався матір'ю разом з двома братами-близнятами. Лафонтен закінчив католицьку гімназію в місті Прюм, а пізніше за сприяння католицької освітньої організації Cusanuswerk зміг прослуховувати курс фізики в Боннському і . У 1969 році закінчив інститут, захистивши диплом на тему про вирощування монокристалів .

Ще в студентські роки в 1966 році він вступив в СДПН, з котрою пов'язана більша частина його політичної біографії, а вже через два роки був обраний членом ради земельної організації партії, в 1977 році став головою Саарської СДПН і залишався на цій посаді до 1996 року. З 1970 по 1975 рік Лафонтен був депутатом ландтагу. У 1985 році він став першим за історію Саара прем'єр-міністром — соціал-демократом, а потім ще двічі, в 1990 і 1994 році, повторив свій успіх і залишив цю посаду лише в 1998-му.

У 1987 році Віллі Брандт офіційно запропонував кандидатуру Оскара Лафонтена як свого наступника на посту голови СДПН. Лафонтен відмовився, проте став одним із заступників нового голови (Hans-Jochen Vogel), представляючи ліве крило партії. Водночас Лафонтен очолив комісію, яка займалася розробкою нової політичної програми соціал-демократів, яка і була прийнята на берлінському з'їзді партії в 1989 році. Серед іншого, в програмі СДПН говорилося про необхідність докладати всіх зусиль до справи роззброєння, що в ту пору було дуже своєчасним кроком.

Варто відзначити, що Лафонтен і раніше виступав за роззброєння: зокрема, в кінці 1970-х — початку 1980-х він висловився різко проти так званого «подвійного рішення» НАТО, яке передбачало розміщення в Європі американських ракет середнього радіуса дії "Першинг-2 "і крилатих ракет, і навіть зажадав виходу ФРН з НАТО. Разом з (Erhard Eppler) він очолив внутрішньопартійну опозицію «подвійним рішенням». У 1982 році Лафонтену і Епплеру вдалося залучити на свій бік більшість членів СДПН, що призвело до падіння коаліційного уряду соціал-демократа Гельмута Шмідта та лібералів. Це подія сама по собі дуже показова, бо показує, що Лафонтен готовий був позбавити влади власну партію заради відстоювання своїх політичних переконань.

Деякі критики вже тоді говорили, що Лафонтен як ніхто інший вміє загострювати суперечності і руйнувати єдність, однак це не завадило йому стати кандидатом у канцлери від СДПН на виборах до бундестагу в 1990 році. Вибори 1990-го року розгорталися під знаком майбутнього об'єднання Німеччини, і Лафонтен висунув свою концепцію цього процесу. Зокрема, він висловився проти валютного союзу ФРН і НДР, бо вважав, що тим самим східнонімецька промисловість і сільське господарство виявляться неконкурентоспроможними, що призведе до появи мільйонів безробітних і погіршить соціальне становище по всій Німеччині. Лафонтен вимагав покрокового реформування економіки НДР, щоб поступово адаптувати її до ринку.

У цілому Лафонтен, як і багато соціал-демократи, вважав, що східним німцям потрібно надати можливість самим, без тиску Заходу, провести у себе політичні та економічні реформи, а вже потім на рівних думати про об'єднання. Він спирався на традицію соціал-демократичного інтернаціоналізму, заявляючи, що національна єдність має стати результатом, а не умовою вирівнювання рівня життя. У принципі, Лафонтен вважав, що в умовах європейської інтеграції, коли Європа перетворюється на спільний дім, створення єдиного німецької держави може бути навіть не потрібно, а то й викличе непотрібне занепокоєння у сусідів. І він ще раз дав зрозуміти, що об'єднана Німеччина не повинна бути членом НАТО, назвавши подібні пропозиції «історичною нісенітницею».

Складно сказати, як пройшло б об'єднання Німеччини, якщо б Оскар Лафонтен зміг продовжити передвиборну боротьбу. Але він не зміг: 25 квітня під час передвиборного виступу в Кельні на нього напала психічно неврівноважена Адельгайд Штрайдель (Adelheid Streidel) і важко поранила його, вдаривши ножем в шию і ледь не пошкодивши політику сонну артерію. За той час, поки Лафонтен одужував, СДПН відхилилася від запропонованого ним курсу, уряд Гельмута Коля провів закон про валютний, економічний і соціальний союз, а 20 і 21 вересня 1990 бундестаг і бундесрат, в тому числі і депутати від СДПН, схвалили Договір про об'єднання, яке офіційно відбулося 3 жовтня. Альтернативна концепція Лафонтена вже була нікому не потрібна, і не дивно, що на перших загальних для ФРН і НДР парламентських виборах, що відбулися в грудні 1990 року, СДПН зазнала нищівної поразки, набравши лише 33,5 відсотка голосів.

Лафонтен залишився в опозиції. Йому вдалося заблокувати в бундестазі і бундесраті кілька важливих законодавчих ініціатив уряду Коля. Перед парламентськими виборами в бундестаг 1994 Лафонтен разом зі Шредером і входив у так звану «трійку» головних політичних лідерів СДПН. Потім між Шарпінгом і Лафонтеном розгорілася неабияка боротьба: Шарпінг виступив за те, щоб дозволити Бундесверу брати участь в операціях НАТО за межами «зони відповідальності» Північноатлантичного альянсу (тоді саме розгорталася війна на Балканах), однак Лафонтен виголосив на партійному з'їзді в Мангеймі патетичну промову: у підсумку в 1995 році Шарпінг був змушений піти з посади голови СДПН, а його місце дісталося Лафонтену.

До виборів 1998 року Оскар Лафонтен був знову на коні, однак поступився місцем кандидата в канцлери Герхарду Шредеру. Шредер у своїх мемуарах пригадує, що Лафонтен вважався зіркою соціал-демократів, в той час як сам Шредер мав славу за сухого прагматика і технократа, «нездатного зігріти душу партії». Разом вони складали своєрідний тандем серця і голови, але і це не пояснює в достатній мірі дії Лафонтена. Політики домовилися, що якщо Шредер виграє вибори в Нижній Саксонії, то стане кандидатом у канцлери. Так і сталося, однак сам Шредер вважає, що Лафонтен фактично відмовився від канцлерства через непереборний страх перед новим замахом.

Однак Лафонтен зовсім не збирався відмовлятися від лідерства і мав намір грати першу скрипку, ставши в 1998 році на чолі одного з ключових міністерств — міністерства фінансів. Поступово в уряді склалися два полюси влади — Шредер і Лафонтен, що фактично паралізувало його роботу. Положення ускладнювалося тим, що Герхард Шредер, дотримуючись концепції «третього шляху», мав намір провести низку ліберальних реформ, а представник лівого крила Лафонтен, навпаки, пропонував підвищити оподаткування заможніших верств суспільства. Прагматик Шредер прямо заявив на засіданні уряду, що «керувати державою всупереч економіці не можна» і що «так далі тривати не може».

Потім зі служби канцлера був організований витік, що через конфлікти з Лафонтеном Шредер планує піти у відставку. І хоча прес-служба все спростувала, в цьому важко було не помітити спробу тиску на голову СДПН, а то й зовсім шантаж, бо з відходом Шредера йшов весь кабінет. Лафонтен, ймовірно, зрозумів, що сили склалися не на його користь. У березні 1999 року він в один день пішов відразу з посади міністра, з посади голови СДПН, склав свої депутатські повноваження і повернувся в Саар. Спроби Шредера зв'язатися з Лафонтеном телефоном не вдалися. Сам Лафонтен пізніше, у приватній розмові, заявив: «У мене була альтернатива убити тирана або піти».

Надалі Лафонтен, перебуваючи у внутрішньопартійної опозиції, не соромився критикувати соціальну політику уряду, особливо ініційовану в 2003 році програму ліберальних реформ «Порядок денний — 2010», за відхід від соціал-демократичних цінностей на користь неолібералізму. Однак його фронда приводила лише до зростання ізоляції всередині партії. У 2005 році колишній наступник Віллі Брандта остаточно порвав з СДПН, вступивши в «Виборчу ініціативу за працю та соціальну справедливість» (WASG), яка в 2007 році, об'єднавшись з (ПДС) — спадкоємицею правлячої в НДР комуністичної СЄПН, перетворилася на партію «Ліві». Нова партія залучила до своїх лав лівих соціал-демократів, а також відтягнула частину електорату СДПН.

На кількох минулих в 2009 році земельних виборах «Ліві» несподівано для багатьох показали високі результати. У рідному для Лафонтена Саарі з 2,3 відсотка у 2004 році «Ліві» стрибнула до 21,3 відсотка, зайнявши друге місце. Аналогічна ситуація склалася в Тюрингії, де на земельних виборах партія набрала 27,4 відсотка голосів. Успіх також сприяв лівим в Бранденбурзі. Підйом «Лівих» проходив на тлі спаду популярності соціал-демократів, які очікувано програли вибори до бундестагу. Здавалося, що Лафонтен нарешті виграв у центристів Шредера заочну боротьбу за СДПН — принаймні, у ФРН почало активно обговорюватися питання про створення «червоно-червоних» урядових коаліцій на земельному рівні, а в Бранденбурзі такий кабінет був сформований.

Але 23 січня 2010 на засіданні правління партії «Ліві» її лідер Оскар Лафонтен заявив, що піде з поста голови і відмовляється від депутатського мандата в бундестазі. Причиною стала хвороба: у минулому році у Лафонтена виявили рак передміхурової залози, в листопаді він переніс успішну операцію. Оскар Лафонтен залишив за собою лише посаду голови фракції «Лівих» в ландтазі Саара: він повернувся туди, звідки почав свою яскраву і суперечливу політичну кар'єру в 1970 році.

Примітки

  1. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  2. Geheime Hochzeit : Oskar Lafontaine und Sahra Wagenknecht haben geheiratet / Hrsg.: Werner D’Inka, G. Braunberger, J. Kaube et al. — F, Deutschland: Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH, 2015. — ISSN 0174-4909; 1431-3138; 1866-5314
    d:Track:Q10184d:Track:Q1717325d:Track:Q2561062d:Track:Q183d:Track:Q111905196d:Track:Q115241d:Track:Q1794d:Track:Q63163663

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оскар Лафонтен
  • www.die-linke.de — Німецька партія Ліві (Die Linke) (нім.)
  • на сайті парламентської групи Die Linke (нім.)
  • Алексей Демьянов. Последний уход Лафонтена

Див. також

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Лафонтен.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oskar Lafonten nim Oskar Lafontaine 16 veresnya 1943 Saarluyi nimeckij derzhavnij i politichnij diyach Oskar Lafonten Oskar Lafontaine Ministr prezident zemli Saarland 16 chervnya 1976 9 kvitnya 1985 Poperednik Verner Zejer Nastupnik Golova Social demokratichnoyi partiyi Nimechchini 30 listopada 1995 11 travnya 1999 Poperednik Nastupnik Gerhard Shroder 27 zhovtnya 1998 18 bereznya 1999 Poperednik Nastupnik spivgolova partiyi Livi 16 chervnya 2007 15 travnya 2010 Nastupnik ta Narodzhennya 16 veresnya 1943 1943 09 16 80 rokiv Saarluyi zemlya Saarland NimechchinaKrayina Nimechchina 1 Religiya katolictvoOsvita Bonnskij universitet i Saarlandskij universitetPartiya LiviShlyub Sara Vagenkneht 2 1 Nagorodi d 1987 Q126416275 6 grudnya 1995 Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisOskar Lafonten narodivsya v 1943 roci Batko Gans za profesiyeyu pekar zaginuv na Drugij svitovij vijni Oskar vihovuvavsya matir yu razom z dvoma bratami bliznyatami Lafonten zakinchiv katolicku gimnaziyu v misti Pryum a piznishe za spriyannya katolickoyi osvitnoyi organizaciyi Cusanuswerk zmig prosluhovuvati kurs fiziki v Bonnskomu i U 1969 roci zakinchiv institut zahistivshi diplom na temu pro viroshuvannya monokristaliv She v studentski roki v 1966 roci vin vstupiv v SDPN z kotroyu pov yazana bilsha chastina jogo politichnoyi biografiyi a vzhe cherez dva roki buv obranij chlenom radi zemelnoyi organizaciyi partiyi v 1977 roci stav golovoyu Saarskoyi SDPN i zalishavsya na cij posadi do 1996 roku Z 1970 po 1975 rik Lafonten buv deputatom landtagu U 1985 roci vin stav pershim za istoriyu Saara prem yer ministrom social demokratom a potim she dvichi v 1990 i 1994 roci povtoriv svij uspih i zalishiv cyu posadu lishe v 1998 mu U 1987 roci Villi Brandt oficijno zaproponuvav kandidaturu Oskara Lafontena yak svogo nastupnika na postu golovi SDPN Lafonten vidmovivsya prote stav odnim iz zastupnikiv novogo golovi Hans Jochen Vogel predstavlyayuchi live krilo partiyi Vodnochas Lafonten ocholiv komisiyu yaka zajmalasya rozrobkoyu novoyi politichnoyi programi social demokrativ yaka i bula prijnyata na berlinskomu z yizdi partiyi v 1989 roci Sered inshogo v programi SDPN govorilosya pro neobhidnist dokladati vsih zusil do spravi rozzbroyennya sho v tu poru bulo duzhe svoyechasnim krokom Varto vidznachiti sho Lafonten i ranishe vistupav za rozzbroyennya zokrema v kinci 1970 h pochatku 1980 h vin vislovivsya rizko proti tak zvanogo podvijnogo rishennya NATO yake peredbachalo rozmishennya v Yevropi amerikanskih raket serednogo radiusa diyi Pershing 2 i krilatih raket i navit zazhadav vihodu FRN z NATO Razom z Erhard Eppler vin ocholiv vnutrishnopartijnu opoziciyu podvijnim rishennyam U 1982 roci Lafontenu i Eppleru vdalosya zaluchiti na svij bik bilshist chleniv SDPN sho prizvelo do padinnya koalicijnogo uryadu social demokrata Gelmuta Shmidta ta liberaliv Ce podiya sama po sobi duzhe pokazova bo pokazuye sho Lafonten gotovij buv pozbaviti vladi vlasnu partiyu zaradi vidstoyuvannya svoyih politichnih perekonan Deyaki kritiki vzhe todi govorili sho Lafonten yak nihto inshij vmiye zagostryuvati superechnosti i rujnuvati yednist odnak ce ne zavadilo jomu stati kandidatom u kancleri vid SDPN na viborah do bundestagu v 1990 roci Vibori 1990 go roku rozgortalisya pid znakom majbutnogo ob yednannya Nimechchini i Lafonten visunuv svoyu koncepciyu cogo procesu Zokrema vin vislovivsya proti valyutnogo soyuzu FRN i NDR bo vvazhav sho tim samim shidnonimecka promislovist i silske gospodarstvo viyavlyatsya nekonkurentospromozhnimi sho prizvede do poyavi miljoniv bezrobitnih i pogirshit socialne stanovishe po vsij Nimechchini Lafonten vimagav pokrokovogo reformuvannya ekonomiki NDR shob postupovo adaptuvati yiyi do rinku U cilomu Lafonten yak i bagato social demokrati vvazhav sho shidnim nimcyam potribno nadati mozhlivist samim bez tisku Zahodu provesti u sebe politichni ta ekonomichni reformi a vzhe potim na rivnih dumati pro ob yednannya Vin spiravsya na tradiciyu social demokratichnogo internacionalizmu zayavlyayuchi sho nacionalna yednist maye stati rezultatom a ne umovoyu virivnyuvannya rivnya zhittya U principi Lafonten vvazhav sho v umovah yevropejskoyi integraciyi koli Yevropa peretvoryuyetsya na spilnij dim stvorennya yedinogo nimeckoyi derzhavi mozhe buti navit ne potribno a to j vikliche nepotribne zanepokoyennya u susidiv I vin she raz dav zrozumiti sho ob yednana Nimechchina ne povinna buti chlenom NATO nazvavshi podibni propoziciyi istorichnoyu nisenitniceyu Skladno skazati yak projshlo b ob yednannya Nimechchini yaksho b Oskar Lafonten zmig prodovzhiti peredvibornu borotbu Ale vin ne zmig 25 kvitnya pid chas peredvibornogo vistupu v Kelni na nogo napala psihichno nevrivnovazhena Adelgajd Shtrajdel Adelheid Streidel i vazhko poranila jogo vdarivshi nozhem v shiyu i led ne poshkodivshi politiku sonnu arteriyu Za toj chas poki Lafonten oduzhuvav SDPN vidhililasya vid zaproponovanogo nim kursu uryad Gelmuta Kolya proviv zakon pro valyutnij ekonomichnij i socialnij soyuz a 20 i 21 veresnya 1990 bundestag i bundesrat v tomu chisli i deputati vid SDPN shvalili Dogovir pro ob yednannya yake oficijno vidbulosya 3 zhovtnya Alternativna koncepciya Lafontena vzhe bula nikomu ne potribna i ne divno sho na pershih zagalnih dlya FRN i NDR parlamentskih viborah sho vidbulisya v grudni 1990 roku SDPN zaznala nishivnoyi porazki nabravshi lishe 33 5 vidsotka golosiv Lafonten zalishivsya v opoziciyi Jomu vdalosya zablokuvati v bundestazi i bundesrati kilka vazhlivih zakonodavchih iniciativ uryadu Kolya Pered parlamentskimi viborami v bundestag 1994 Lafonten razom zi Shrederom i vhodiv u tak zvanu trijku golovnih politichnih lideriv SDPN Potim mizh Sharpingom i Lafontenom rozgorilasya neabiyaka borotba Sharping vistupiv za te shob dozvoliti Bundesveru brati uchast v operaciyah NATO za mezhami zoni vidpovidalnosti Pivnichnoatlantichnogo alyansu todi same rozgortalasya vijna na Balkanah odnak Lafonten vigolosiv na partijnomu z yizdi v Mangejmi patetichnu promovu u pidsumku v 1995 roci Sharping buv zmushenij piti z posadi golovi SDPN a jogo misce distalosya Lafontenu Do viboriv 1998 roku Oskar Lafonten buv znovu na koni odnak postupivsya miscem kandidata v kancleri Gerhardu Shrederu Shreder u svoyih memuarah prigaduye sho Lafonten vvazhavsya zirkoyu social demokrativ v toj chas yak sam Shreder mav slavu za suhogo pragmatika i tehnokrata nezdatnogo zigriti dushu partiyi Razom voni skladali svoyeridnij tandem sercya i golovi ale i ce ne poyasnyuye v dostatnij miri diyi Lafontena Politiki domovilisya sho yaksho Shreder vigraye vibori v Nizhnij Saksoniyi to stane kandidatom u kancleri Tak i stalosya odnak sam Shreder vvazhaye sho Lafonten faktichno vidmovivsya vid kanclerstva cherez neperebornij strah pered novim zamahom Odnak Lafonten zovsim ne zbiravsya vidmovlyatisya vid liderstva i mav namir grati pershu skripku stavshi v 1998 roci na choli odnogo z klyuchovih ministerstv ministerstva finansiv Postupovo v uryadi sklalisya dva polyusi vladi Shreder i Lafonten sho faktichno paralizuvalo jogo robotu Polozhennya uskladnyuvalosya tim sho Gerhard Shreder dotrimuyuchis koncepciyi tretogo shlyahu mav namir provesti nizku liberalnih reform a predstavnik livogo krila Lafonten navpaki proponuvav pidvishiti opodatkuvannya zamozhnishih verstv suspilstva Pragmatik Shreder pryamo zayaviv na zasidanni uryadu sho keruvati derzhavoyu vsuperech ekonomici ne mozhna i sho tak dali trivati ne mozhe Potim zi sluzhbi kanclera buv organizovanij vitik sho cherez konflikti z Lafontenom Shreder planuye piti u vidstavku I hocha pres sluzhba vse sprostuvala v comu vazhko bulo ne pomititi sprobu tisku na golovu SDPN a to j zovsim shantazh bo z vidhodom Shredera jshov ves kabinet Lafonten jmovirno zrozumiv sho sili sklalisya ne na jogo korist U berezni 1999 roku vin v odin den pishov vidrazu z posadi ministra z posadi golovi SDPN sklav svoyi deputatski povnovazhennya i povernuvsya v Saar Sprobi Shredera zv yazatisya z Lafontenom telefonom ne vdalisya Sam Lafonten piznishe u privatnij rozmovi zayaviv U mene bula alternativa ubiti tirana abo piti Nadali Lafonten perebuvayuchi u vnutrishnopartijnoyi opoziciyi ne soromivsya kritikuvati socialnu politiku uryadu osoblivo inicijovanu v 2003 roci programu liberalnih reform Poryadok dennij 2010 za vidhid vid social demokratichnih cinnostej na korist neoliberalizmu Odnak jogo fronda privodila lishe do zrostannya izolyaciyi vseredini partiyi U 2005 roci kolishnij nastupnik Villi Brandta ostatochno porvav z SDPN vstupivshi v Viborchu iniciativu za pracyu ta socialnu spravedlivist WASG yaka v 2007 roci ob yednavshis z PDS spadkoyemiceyu pravlyachoyi v NDR komunistichnoyi SYePN peretvorilasya na partiyu Livi Nova partiya zaluchila do svoyih lav livih social demokrativ a takozh vidtyagnula chastinu elektoratu SDPN Na kilkoh minulih v 2009 roci zemelnih viborah Livi nespodivano dlya bagatoh pokazali visoki rezultati U ridnomu dlya Lafontena Saari z 2 3 vidsotka u 2004 roci Livi stribnula do 21 3 vidsotka zajnyavshi druge misce Analogichna situaciya sklalasya v Tyuringiyi de na zemelnih viborah partiya nabrala 27 4 vidsotka golosiv Uspih takozh spriyav livim v Brandenburzi Pidjom Livih prohodiv na tli spadu populyarnosti social demokrativ yaki ochikuvano prograli vibori do bundestagu Zdavalosya sho Lafonten nareshti vigrav u centristiv Shredera zaochnu borotbu za SDPN prinajmni u FRN pochalo aktivno obgovoryuvatisya pitannya pro stvorennya chervono chervonih uryadovih koalicij na zemelnomu rivni a v Brandenburzi takij kabinet buv sformovanij Ale 23 sichnya 2010 na zasidanni pravlinnya partiyi Livi yiyi lider Oskar Lafonten zayaviv sho pide z posta golovi i vidmovlyayetsya vid deputatskogo mandata v bundestazi Prichinoyu stala hvoroba u minulomu roci u Lafontena viyavili rak peredmihurovoyi zalozi v listopadi vin perenis uspishnu operaciyu Oskar Lafonten zalishiv za soboyu lishe posadu golovi frakciyi Livih v landtazi Saara vin povernuvsya tudi zvidki pochav svoyu yaskravu i superechlivu politichnu kar yeru v 1970 roci PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Geheime Hochzeit Oskar Lafontaine und Sahra Wagenknecht haben geheiratet Hrsg Werner D Inka G Braunberger J Kaube et al F Deutschland Frankfurter Allgemeine Zeitung GmbH 2015 ISSN 0174 4909 1431 3138 1866 5314 d Track Q10184d Track Q1717325d Track Q2561062d Track Q183d Track Q111905196d Track Q115241d Track Q1794d Track Q63163663PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oskar Lafonten www die linke de Nimecka partiya Livi Die Linke nim na sajti parlamentskoyi grupi Die Linke nim Aleksej Demyanov Poslednij uhod LafontenaDiv takozhShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Lafonten

Дата публікації:
Топ