Ґі́фу (яп. 岐阜市, ぎふし, МФА: [giɸu̥ ɕi]) — місто в Японії, в префектурі Ґіфу.
Ґіфу | |
Прапор | |
Країна | Японія |
Острів | Хонсю |
Регіон | Тюбу |
Префектура | Ґіфу |
ISO 3166-2 | 21201-6 |
Площа | 202,89 км² (1 квітня 2009) |
Населення | 412 829 осіб (1 липня 2011) |
Густота | 2034.7 осіб / км² |
city.gifu.lg.jp(яп.) | |
Ґіфу у Вікісховищі |
Короткі відомості
Розташоване в південно-західній частині префектури, на березі річки Наґара. Входить до списку центральних міст державного Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло як середньовічне поселення біля гірського замку Ґіфу, резиденції самурайських полководців Сайто Досана і Оди Нобунаґи. В ранньому новому часі було постоялим містечком на Середгірському шляху. Отримало статус міста 1889 року. Основою економіки є харчова промисловість, текстильна промисловість, комерція, туризм. Традиційне ремесло — виготовлення японського паперу та пов'язаним з них виробів: японських парасольок, віял та ліхтарів. В місті щорічно проводиться фестиваль традиційної рибалки з використанням бакланів. Станом на 1 квітня 2009 площа міста становила 202,89 км². Станом на 1 липня 2011 населення міста становило 412 829 осіб.
Економіка
Історично в Ґіфу була розвинута текстильна промисловість, однак останнім часом значимість цієї галузі в економіці міста зменшилась.
Зараз в місті працюють підприємства харчової, машинобудівних галузей, виробництво будівельних матеріалів і інші. З великих компаній,наявних в місті промислових баз можна виділити Toyota і Sumitomo Osaka Cement.
Етимологія
До середини 16 століття замок Ґіфу називався Інабая́мою, а призамкове містечко Ґіфу — Іноку́чі. 1567 року самурайський володар Ода Нобунаґа захопив замок і перейменував його разом з містом на «Ґіфу». Нова назва походила з китайської: ієрогліф ґі (岐) був складовою назви палацової гори (японською — Ґідзан), звідки легендарний китайський правитель , засновник династії Чжоу, керував Піднебесною; ієрогліф фу (阜) був запозичений з назви міста Цюйфу, батьківщини Конфуція. Ода Нобунаґа планував стати володарем усієї японської Піднебесної, тому перейменував свою резиденцію так, щоб її нова назва більш пасувала його амбіційному задуму.
Географія
Ґіфу розташоване на півдні однойменної префектури, на півночі рівнини Міно-Оварі. В північній частині міста переважають ліси і гори, а в південній — житлові масиви. З північного сходу на південний захід Ґіфу перетинає річка Наґара, що несе свої води до затоки Ісе на півдні. Містом протікає також багато інших малих річок. Центральна частина Ґіфу знаходиться у низині іє вразливою до повеней під час тайфунів.
Ґіфу межує на півночі з містом Ямаґата, на сході — з містами Секі та Какаміґахара, на півдні — з містечками Ґінан, Касамацу та містом Хашіма, а на заході — з містами Оґакі, Мідзухо, Мотосу та містечком Кітаґата
Площа міста Ґіфу складає
202,89 км². Найвища точка, пік Додо має висоту 417 м.Клімат Ґіфу вологий субтропічний. Зими теплі, а літа спекотні і задушливі. Середня температура повітря за рік становить 15,5 °C, а кількість опадів — 1915,3 мм. Середня температура взимку становить 4,3 °C, а влітку — 27,5 °C. 16 серпня 2007 року в місті було зафіксовано найвищу температуру повітря, яка склала 39,8 °C.
Історія
На території сучасного Ґіфу перші люди з'явилися у пізньому палеоліті, понад 15 тисяч років тому. Вони стали творцями неолітичної культури Джьомон, а з початку 1 тисячоліття по Р. Х. поширили на землях рівнини Міно-Оварі поливне рисівництво.
У 2-й половині 4 століття округа сучасного Ґіфу увійшла до складу молодої японської держави Ямато і місцева знать стала споруджувати погребні кургани на зразок яматоських. У 8 столітті їхні володіння були об'єднані у новій адміністративній одиниці цієї держави — провінції Міно, обов'язком якої було постачання японського паперу до Імператорського двору.
У 13 столітті, після встановлення шьоґунату Муромачі, центральний уряд передав провінцію Міно у володіння роду . Він встановив свою резиденцію на горі Інабаяма, сучасній , у підніжжя якої виникло містечко Інокучі, майбутній Ґіфу. Проте у першій половині 16 століття цей рід був вигнаний силами їхнього васала, Сайто Досана. Новий лідер ґрунтовно взявся за розбудову призамкового містечка — розбудовував дороги, ринки і дабми для захисту від частих повеней.
1567 року амбіційний володар з півдня, Ода Нобунаґа, прогнав з провінції нащадків Сайто. Він захопив Інабаямський замок і перейменував його, разом із призамковим містечком, на Ґіфу. Ода перетворив його на політико-економічний центр своїх обширних володінь, так що тогочасні християнські місіонери, які відвідували місто, порівнювавли його з Вавилоном.
1600 року, в ході війни між коаліціями самурайських володарів Західної і Східної Японії, гірський замок Ґіфу згорів. Через два роки замість нього було збудовано рівнинний замок Кано, центр . Проте містечко Ґіфу перейшло у відомство — володінь , родичів шьоґунів з Едо. Протягом періоду Едо воно відігравало роль крупного торгівельного осередку Центральної Японії.
Після реставрації прямого Імператорського правління 1868 року і нової адміністративної реформи 1871 року, провінція Міно була перетворена на префектуру Ґіфу. 1889 року містечко Ґіфу, чисельністю у 25750 мешканців і 5150 дворів, отримало статус міста і стало політико-адміністративним центром цієї префектури. Першим міським мером було призначено Кумаґая Маґорокуро.
1889 року Ґіфу постраждало від 8-ми бального землетрусу Міно-Оварі, а у 1945 році, під час Другої світової війни, було знищено на 80% авіацією США.
Символом відродження повоєнного Ґіфу стала відбудова у 1956 році однойменного замку, колишньої резиденції національного героя Оди Нобунаґи. Успішні реформи сприяли зростанню чисельності міста, завдяки чому у 1995 році його було зараховано до центральних міст Японії.
Освіта
Міста-побратими
Вакаяма підтримує дружні відносини з 6 містами світу та 1 містом Японії.:
В Японії
У світі
Примітки
- Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 25 серпня 2011 [1].
- Статистика префектури Ґіфу // Сайт префектури Ґіфу. Переглянуто 25 серпня 2011 [2].
- [3] [ 20 червня 2008 у Wayback Machine.].
- Дані сайту міста Ґіфу [4] [ 24 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Дані сайту міста Ґіфу [5][недоступне посилання з серпня 2019].
Джерела та література
- (яп.) Ґіфу // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Ґіфу (21). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1980.
Ґіфу // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Коваленко О. . — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. .
Посилання
- Гіфу // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґіфу
- (яп.) Офіційна сторінка міста Ґіфу [ 30 серпня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gifu znachennya Koordinati 35 25 24 pn sh 136 45 38 sh d 35 42333 pn sh 136 76056 sh d 35 42333 136 76056 Gi fu yap 岐阜市 ぎふし MFA giɸu ɕi misto v Yaponiyi v prefekturi Gifu Gifu Prapor Krayina Yaponiya Ostriv Honsyu Region Tyubu Prefektura Gifu ISO 3166 2 21201 6 Plosha 202 89 km 1 kvitnya 2009 Naselennya 412 829 osib 1 lipnya 2011 Gustota 2034 7 osib km city gifu lg jp yap Gifu u VikishovishiKorotki vidomostiRoztashovane v pivdenno zahidnij chastini prefekturi na berezi richki Nagara Vhodit do spisku centralnih mist derzhavnogo Yaponiyi Administrativnij centr prefekturi Viniklo yak serednovichne poselennya bilya girskogo zamku Gifu rezidenciyi samurajskih polkovodciv Sajto Dosana i Odi Nobunagi V rannomu novomu chasi bulo postoyalim mistechkom na Seredgirskomu shlyahu Otrimalo status mista 1889 roku Osnovoyu ekonomiki ye harchova promislovist tekstilna promislovist komerciya turizm Tradicijne remeslo vigotovlennya yaponskogo paperu ta pov yazanim z nih virobiv yaponskih parasolok viyal ta lihtariv V misti shorichno provoditsya festival tradicijnoyi ribalki z vikoristannyam baklaniv Stanom na 1 kvitnya 2009 plosha mista stanovila amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0202 0890000 202 89 km Stanom na 1 lipnya 2011 naselennya mista stanovilo amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0412829 amp amp amp amp 00 412 829 osib EkonomikaIstorichno v Gifu bula rozvinuta tekstilna promislovist odnak ostannim chasom znachimist ciyeyi galuzi v ekonomici mista zmenshilas Zaraz v misti pracyuyut pidpriyemstva harchovoyi mashinobudivnih galuzej virobnictvo budivelnih materialiv i inshi Z velikih kompanij nayavnih v misti promislovih baz mozhna vidiliti Toyota i Sumitomo Osaka Cement EtimologiyaDo seredini 16 stolittya zamok Gifu nazivavsya Inabaya moyu a prizamkove mistechko Gifu Inoku chi 1567 roku samurajskij volodar Oda Nobunaga zahopiv zamok i perejmenuvav jogo razom z mistom na Gifu Nova nazva pohodila z kitajskoyi iyeroglif gi 岐 buv skladovoyu nazvi palacovoyi gori yaponskoyu Gidzan zvidki legendarnij kitajskij pravitel zasnovnik dinastiyi Chzhou keruvav Pidnebesnoyu iyeroglif fu 阜 buv zapozichenij z nazvi mista Cyujfu batkivshini Konfuciya Oda Nobunaga planuvav stati volodarem usiyeyi yaponskoyi Pidnebesnoyi tomu perejmenuvav svoyu rezidenciyu tak shob yiyi nova nazva bilsh pasuvala jogo ambicijnomu zadumu GeografiyaViglyad mista z golovnoyi bashti zamku Gifu Gifu roztashovane na pivdni odnojmennoyi prefekturi na pivnochi rivnini Mino Ovari V pivnichnij chastini mista perevazhayut lisi i gori a v pivdennij zhitlovi masivi Z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid Gifu peretinaye richka Nagara sho nese svoyi vodi do zatoki Ise na pivdni Mistom protikaye takozh bagato inshih malih richok Centralna chastina Gifu znahoditsya u nizini iye vrazlivoyu do povenej pid chas tajfuniv Gifu mezhuye na pivnochi z mistom Yamagata na shodi z mistami Seki ta Kakamigahara na pivdni z mistechkami Ginan Kasamacu ta mistom Hashima a na zahodi z mistami Ogaki Midzuho Motosu ta mistechkom Kitagata Plosha mista Gifu skladaye amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0202 0890000 202 89 km Najvisha tochka pik Dodo maye visotu 417 m Klimat Gifu vologij subtropichnij Zimi tepli a lita spekotni i zadushlivi Serednya temperatura povitrya za rik stanovit 15 5 C a kilkist opadiv 1915 3 mm Serednya temperatura vzimku stanovit 4 3 C a vlitku 27 5 C 16 serpnya 2007 roku v misti bulo zafiksovano najvishu temperaturu povitrya yaka sklala 39 8 C IstoriyaOda Nobunaga nacionalnij geroj Yaponiyi volodar zamku i mista Gifu Zamok Gifu Na teritoriyi suchasnogo Gifu pershi lyudi z yavilisya u piznomu paleoliti ponad 15 tisyach rokiv tomu Voni stali tvorcyami neolitichnoyi kulturi Dzhomon a z pochatku 1 tisyacholittya po R H poshirili na zemlyah rivnini Mino Ovari polivne risivnictvo U 2 j polovini 4 stolittya okruga suchasnogo Gifu uvijshla do skladu molodoyi yaponskoyi derzhavi Yamato i misceva znat stala sporudzhuvati pogrebni kurgani na zrazok yamatoskih U 8 stolitti yihni volodinnya buli ob yednani u novij administrativnij odinici ciyeyi derzhavi provinciyi Mino obov yazkom yakoyi bulo postachannya yaponskogo paperu do Imperatorskogo dvoru U 13 stolitti pislya vstanovlennya shogunatu Muromachi centralnij uryad peredav provinciyu Mino u volodinnya rodu Vin vstanoviv svoyu rezidenciyu na gori Inabayama suchasnij u pidnizhzhya yakoyi viniklo mistechko Inokuchi majbutnij Gifu Prote u pershij polovini 16 stolittya cej rid buv vignanij silami yihnogo vasala Sajto Dosana Novij lider gruntovno vzyavsya za rozbudovu prizamkovogo mistechka rozbudovuvav dorogi rinki i dabmi dlya zahistu vid chastih povenej 1567 roku ambicijnij volodar z pivdnya Oda Nobunaga prognav z provinciyi nashadkiv Sajto Vin zahopiv Inabayamskij zamok i perejmenuvav jogo razom iz prizamkovim mistechkom na Gifu Oda peretvoriv jogo na politiko ekonomichnij centr svoyih obshirnih volodin tak sho togochasni hristiyanski misioneri yaki vidviduvali misto porivnyuvavli jogo z Vavilonom 1600 roku v hodi vijni mizh koaliciyami samurajskih volodariv Zahidnoyi i Shidnoyi Yaponiyi girskij zamok Gifu zgoriv Cherez dva roki zamist nogo bulo zbudovano rivninnij zamok Kano centr Prote mistechko Gifu perejshlo u vidomstvo volodin rodichiv shoguniv z Edo Protyagom periodu Edo vono vidigravalo rol krupnogo torgivelnogo oseredku Centralnoyi Yaponiyi Pislya restavraciyi pryamogo Imperatorskogo pravlinnya 1868 roku i novoyi administrativnoyi reformi 1871 roku provinciya Mino bula peretvorena na prefekturu Gifu 1889 roku mistechko Gifu chiselnistyu u 25750 meshkanciv i 5150 dvoriv otrimalo status mista i stalo politiko administrativnim centrom ciyeyi prefekturi Pershim miskim merom bulo priznacheno Kumagaya Magorokuro 1889 roku Gifu postrazhdalo vid 8 mi balnogo zemletrusu Mino Ovari a u 1945 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bulo znisheno na 80 aviaciyeyu SShA Simvolom vidrodzhennya povoyennogo Gifu stala vidbudova u 1956 roci odnojmennogo zamku kolishnoyi rezidenciyi nacionalnogo geroya Odi Nobunagi Uspishni reformi spriyali zrostannyu chiselnosti mista zavdyaki chomu u 1995 roci jogo bulo zarahovano do centralnih mist Yaponiyi OsvitaGifuskij universitetMista pobratimiVakayama pidtrimuye druzhni vidnosini z 6 mistami svitu ta 1 mistom Yaponiyi V Yaponiyi Toyama Toyama 2007 U sviti Florenciya Italiya 1978 Hanchzhou KNR 1979 Kampinas Braziliya 1982 Cincinnati SShA 1983 Viden rajon Majdling Avstriya 1988 Tander Bej Kanada 2007 PrimitkiStatistika Institutu geografiyi Yaponiyi Sajt Institutu geografiyi Yaponiyi Pereglyanuto 25 serpnya 2011 1 Statistika prefekturi Gifu Sajt prefekturi Gifu Pereglyanuto 25 serpnya 2011 2 3 20 chervnya 2008 u Wayback Machine Dani sajtu mista Gifu 4 24 lipnya 2011 u Wayback Machine Dani sajtu mista Gifu 5 nedostupne posilannya z serpnya 2019 Dzherela ta literatura yap Gifu Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Gifu 21 Tokio Kadokava Soten 1980 Gifu 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Kovalenko O K Duh i Litera 2013 960 s z il ISBN 978 966 378 293 5 PosilannyaGifu Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gifu yap Oficijna storinka mista Gifu 30 serpnya 2012 u Wayback Machine