Українці Нью-Йорка — особи з українським громадянством або національністю, які мешкають в місті Нью-Йорк і є частиною української діаспори в США. Для збереження своєї культури, звичаїв та традицій створено спілки, асоціації, виходять засоби масової інформації, працюють українські установи.
Історія
Протягом чотирьох хвиль міграції сформувалася українська громада Нью-Йорку. Перші переселенці прибули у 1870-х роках. Насамперед це були заробітчани з західноукраїнських міст (Закарпаття та Лемківщини), що тоді належали Австро-Угорщині. Вони влаштовувалися на заводах міста. Яскраво їх переселення та перші роки описав в оповіді «Без язика» український письменник Володимир Короленко, який під час подорожі до США відвідав Нью-Йорк.
Друга хвиля української імміграції до США припала на міжвоєнний період (20-30-ті роки ХХ століття) і суттєво відрізнялася від довоєнної. По-перше, різко зменшилась кількість іммігрантів, що було пов'язано з періодом Великої депресії у США, а також вжитими американськими властями заходів з обмеження імміграції. По-друге, серед українців з'явились політичні емігранти — учасники визвольних змагань в Україні 1918—1920 років. Після падіння кількох українських урядів, до Сполучених Штатів прибули солдати, офіцери, національна інтелігенція, які вирушили до Америки через політичні переконання.
Переважна більшість українців з третьої хвилі імміграції прибули до Сполучених Штатів протягом 1947—1951 рр. і належали до категорії так званих «переміщених осіб», які після Другої світової війни перебували у таборах для біженців та військовополонених, значну частину становили колишні вояки УПА, ветерани української дивізії «Галичина», яким вдалося уникнути ліквідації радянськими спецслужбами. Цього разу серед прибульців була велика кількість інтелігенції та науковців. Вони сприяли розвитку українського політичного, громадського, культурного та релігійного життя в діаспорі. Цих іммігрантів об'єднувала відданість ідеї незалежності України й відновлення української суверенної держави. Саме представники цієї хвилі імміграції розгорнули активну діяльність по збиранню та збереженню писемних, речових та інших пам'яток історії та культури України. У 1950-х роках виникла так звана Нью-Йоркська група, що складалася з поетів-емігрантів.
Початком четвертої хвилі імміграції до США (так званої «економічної імміграції») вважають середину 1980-х років. Під час занепаду та розпаду Радянського Союзу чимало українців, користуючись можливістю відвідати родичів в США, залишались тут на постійне проживання. Більшість з них залишили територію СРСР, а потім — незалежної України через скрутні економічні умови, що настали після розпаду Радянського Союзу. Основна їх маса мала вищу освіту або технічну спеціальність, володіла англійською мовою, що давало змогу знайти роботу в США. Багато з них розпочали свій власний бізнес, відкрили приватні фірми, ресторани.
Сьогодення
Станом на 2016 рік в Нью-Йорку мешкає більше 131.300 українців. Компактно проживають на 2-й авеню Манхеттену (між 6-ю і 10-ю вулицями, біля площі Шевченка), що отримала назву «Українська долина міста» чи «Українське східне село» (відносно Українського села в Чикаго). Інша назва «Маленька Україна» (за аналогією Маленька Італія тощо в Нью-Йорку).
Поділ українців на еміграції досить складний: діаспоряни тривалий час поділялися не лише на «стару» і «нову» еміграцію, православних і греко-католиків, українськомовних і тих, які вже не говорять українською, бандерівців та мельниківців, рештки УНРівського та гетьманського політичних таборів тощо. Євромайдан і війна на сході України об'єднали українську громаду в Нью-Йорку.
Відомі діаспоряни Нью-Йорку
- Юліан Китастий, бандурист
- Вірляна Ткач, режисер, художній керівник мистецької групи «Яра»
- Олександр Балабан, чиновник в міністерстві доходів та зборів США
- Юрій Савицький, архитектор
- Володимир Джус, підприємець
- Емма Андієвська, письменниця, поетеса
- Михайло Яримович, науковий та державний діяч
- , підприємець
Громадські організації
1952 року засновано Український культурний центр «Союзівка» (створено Українським Народним Союзом) в районі в Кергонксон. Розташовано на 250 акрах площі з 9 будинками, кожен з яких був названий на честь регіонів України. Тепер цей культурний центр на лоні природи використовується для різноманітних програм, що ставлять за мету прищепити гордість за українську спадщину в американської молоді українського походження. Він організовує дитячі табори з вивчення культурної спадщини, семінари, фестивалі, концерти, танцювальні вечори та художні виставки.
Існує Український інститут Америки (Ukrainian Institute of America) з президентом (Daniel Swistel). Започатковано Український народний дім, який сьогодні очолює Андрій Ластовецький. Активно діє Спілка української молоді на чолі з Андрієм Бігуном.
На території Українського кварталу велика кількість українських ресторанів, магазинів і інших установ. Тривалий час діяли Український Мистецький клуб, Літературний клуб, кав'ярня «Київ», ресторан «Одеса». Проте їх закрито з 2010-х років. Мала громада і щонайменше три українські книгарні. Нині залишилася лише «Сурми».
У 2014 році виник серед діаспорян волонтерський рух. Головою волонтерського руху української діаспори Стейтен-Айленд м. Нью-Йорк є Олег Мельник, що регулярно надсилає допомогу військовим АТО.
Культурні потреби
Релігійні установи і організації
Поруч з площею Шевченка знаходиться українська католицька церква Святого Юра. Перша служба відбулася у 1890 році. 1965 року створено Українське Патріархальне Товариство з метою домагатися патріархального устрою Української Католицької Церкви на чолі з Верховним Архієпископом Йосипом Сліпим. Теперішня назва від 1979 року.
По неділях тут проходять служби, на які з'їжджається вся віруюча українська громада Нью-Йорка. З 1926 року існує Українська православна кафедра Святого Володимира. Церква взяла активну участь, аби об'єднати українське православ'я на теренах США, розгорнула бурхливу господарчу діяльність. У квітні 1946 року парафія придбала ферму в Саут Бавнд-Бруку, яку було названо «Українським селом». Парафіяни церкви Св. Володимира своєю працею та згуртованістю змогли перетворити цю ферму-пустку на чудове місце відпочинку з насиченим культурним життям. Тут було збудовано житлові приміщення, капличку, упорядковано господарські приміщення, ставок та газони, що дозволило проводити тут пікніки, різноманітні культурні заходи, а юнацтву Пласту та СУМу відбувати літні табори.
Освіта і наука
1949 року відкрито першу суботню українську школу, яку нині очолює Іван Макар. Сюди дітей українці везуть із найвіддаленіших районів міста — Брукліна, Квінса, Стейтен-Айленда, Вестчестера і навіть із сусіднього штату — Нью-Джерсі. У школі вчиться близько 200 дітей — тут займаються усі — від дошкільнят до дванадцятикласників. Від американських однолітків діти з української діаспори відрізняються тим, що крім американської шкільної програми мають ще й свою українську.
У місті з 1947 року діє Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТТШ, президент — Галина Гринь), при якому створено дослідницький центр з питань вивчення української діаспори у Сполучених Штатах Америки. Товариство організовує та проводить наукові конференції, колоквіуми, симпозіуми та щотижневі публічні лекції, бере участь у загальнонаціональних та міжнародних наукових конференціях та конгресах з україно-слов'янських студій. Вона надає дослідницькі гранти для вчених та стипендії для кваліфікованих студентів. НТТШ опублікувало численні наукові роботи на різних мовах, включаючи три багатотомні енциклопедії України.
1948 році засновано Український Інститут Америки. 1950 року створено Українську вільну академію наук, президентом якої натепер є Альберт Кіпа. Академія співпраццює з Колумбійським університетом.
Музей
1976 року відкрито Український музей в Нью-Йорку. Основна колекція була започаткована Союзом Українок Америки на початку 1930-х років і перебувала під патронатом СУА до створення музею. Своїм патроном куратори музею обрали майстра, якого добре знають у Нью-Йорку — Олександра Архипенка.
Є найбільшим музеєм в США, що зберігає і плекає культурну та історичну спадщину українського народу. Колекція музею складається з трьох основних груп: етнографічної, образотворчої та архіву історії і культурної спадщини української еміграції в США — особисті архіви українських родин, старі фото, антикварні видання. У 2005 році музей переїхав у нове приміщення в центрі Манхеттена. В музеї демонструють українське кіно. Серед музейних архівів на особливу увагу заслуговують зібрання мап 17-18-го століть; велика нумізматична колекція, яка включає в себе срібну гривню 9-го, монети 16-го століття та українські гроші від початку 20-го століття до наших днів; колекція поштових марок від першої чверті 20-го століття до сьогодення; світлини й документи, пов'язані з українською еміграцією до США.
Музейні майстерні народної творчості вчать усіх охочих опановувати традиційні українські ремесла: писанкарство, вишивання, ткання гобелени, традиційне хлібопечення, вироблення герданів (прикрас із бісеру) та Різдвяних і новорічних іграшок. Ключові експозиції присвячено народному та образотворчому мистецтву, в тому числі сучасному мистецтву й фотографії, але в Музеї проходять також історико-архівні виставки. Головні галереї розташовані на 1-му і 2-му поверхах, менші виставки розміщуються також на нижньому рівні. Щороку Музей влаштовує кілька тематичних виставок.
Натепер музей очолює Рената Холод.
ЗМІ
Протягом 1908—1921 року друкувався тижневик Союз. 1918—1923 році в місті виходив двотижневик Січові Вісті. У 1967—2002 роках в Нью-Йорку друкувалося та виходило накладом видання Української греко-католицької церкви «Патріярхат».
В мережі інтернет створено FACEBOOK-спільноту «Українці Нью-Йорку». У 2015 році започатковано українсько-американський культурно-мистецький журнал «InLove».
Установи українців США
Крім того, в Нью-Йорку розташовані загальноамериканські установи українців — Український Конгресовий Комітет Америки (очолює Андрій Футей), (очолює Ігор Гавдяк), Союз Українок Америки (очолює Маріанна Заяць), Товариство українських інженерів Америки (очолює Аскольд Борецький), Українська скаутська організація «Пласт» (очолює Петро Ставничий), Об'єднання мистців українців у Америці.
Заходи
1922 року вперше українська громада провела «український день», під час якого влаштувала 20-тисячну демонстрацію проти гноблення Польщею українців у Східній Галичині за участю українських громадських товариств та інституцій з усіх американських міст. З цього моменту увійшов в традицію.
У травні, на 7 вулиці, між 2 і 3 авеню проходить щорічний український фестиваль Святого Юра, який започатковано у 1976 році. Він був заснований отцями Чину Святого Василія Великого на честь святкування 200-ї річниці від проголошення незалежності США.
Український бізнес
Федеральна кредитова спілка «Самопоміч — Нью-Йорк» на чолі із Богданом Курчаком. 1966 року створено Українську Національну Федеральну Кредитну Спілку UkrNatFCU. Українська кредитівка — це некомерційна організація. Усі отримані доходи повертаються до її членів у вигляді безкоштовних зборів на послуги, вищих дивідендів за рахунками і невисоких відсоткових ставок за кредитами.
Відомим підприємцем та філантропом був Володимир Джус, засновник промислової компанії.
Примітки
- Board of Directors // Сайт Ukrainian Institute of America. (англ.)
Джерела
- Українці Нью-Йорку
- «Маленька Україна» Нью-Йорку — громада вихідного дня
- Українці у США
- Топ-10 УКРАЇНСЬКИХ організацій у США
- Українська школа в Нью-Йорку активно підтримує українських військових
- З Нью-Йорка в Кам'янець передали дрон для військових саперів
- Музеї української діаспори
- «Народний Дім — це власність громади» // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 26 (8 лютого). — С. 1, 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci Nyu Jorka osobi z ukrayinskim gromadyanstvom abo nacionalnistyu yaki meshkayut v misti Nyu Jork i ye chastinoyu ukrayinskoyi diaspori v SShA Dlya zberezhennya svoyeyi kulturi zvichayiv ta tradicij stvoreno spilki asociaciyi vihodyat zasobi masovoyi informaciyi pracyuyut ukrayinski ustanovi IstoriyaProtyagom chotiroh hvil migraciyi sformuvalasya ukrayinska gromada Nyu Jorku Pershi pereselenci pribuli u 1870 h rokah Nasampered ce buli zarobitchani z zahidnoukrayinskih mist Zakarpattya ta Lemkivshini sho todi nalezhali Avstro Ugorshini Voni vlashtovuvalisya na zavodah mista Yaskravo yih pereselennya ta pershi roki opisav v opovidi Bez yazika ukrayinskij pismennik Volodimir Korolenko yakij pid chas podorozhi do SShA vidvidav Nyu Jork Druga hvilya ukrayinskoyi immigraciyi do SShA pripala na mizhvoyennij period 20 30 ti roki HH stolittya i suttyevo vidriznyalasya vid dovoyennoyi Po pershe rizko zmenshilas kilkist immigrantiv sho bulo pov yazano z periodom Velikoyi depresiyi u SShA a takozh vzhitimi amerikanskimi vlastyami zahodiv z obmezhennya immigraciyi Po druge sered ukrayinciv z yavilis politichni emigranti uchasniki vizvolnih zmagan v Ukrayini 1918 1920 rokiv Pislya padinnya kilkoh ukrayinskih uryadiv do Spoluchenih Shtativ pribuli soldati oficeri nacionalna inteligenciya yaki virushili do Ameriki cherez politichni perekonannya Perevazhna bilshist ukrayinciv z tretoyi hvili immigraciyi pribuli do Spoluchenih Shtativ protyagom 1947 1951 rr i nalezhali do kategoriyi tak zvanih peremishenih osib yaki pislya Drugoyi svitovoyi vijni perebuvali u taborah dlya bizhenciv ta vijskovopolonenih znachnu chastinu stanovili kolishni voyaki UPA veterani ukrayinskoyi diviziyi Galichina yakim vdalosya uniknuti likvidaciyi radyanskimi specsluzhbami Cogo razu sered pribulciv bula velika kilkist inteligenciyi ta naukovciv Voni spriyali rozvitku ukrayinskogo politichnogo gromadskogo kulturnogo ta religijnogo zhittya v diaspori Cih immigrantiv ob yednuvala viddanist ideyi nezalezhnosti Ukrayini j vidnovlennya ukrayinskoyi suverennoyi derzhavi Same predstavniki ciyeyi hvili immigraciyi rozgornuli aktivnu diyalnist po zbirannyu ta zberezhennyu pisemnih rechovih ta inshih pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini U 1950 h rokah vinikla tak zvana Nyu Jorkska grupa sho skladalasya z poetiv emigrantiv Pochatkom chetvertoyi hvili immigraciyi do SShA tak zvanoyi ekonomichnoyi immigraciyi vvazhayut seredinu 1980 h rokiv Pid chas zanepadu ta rozpadu Radyanskogo Soyuzu chimalo ukrayinciv koristuyuchis mozhlivistyu vidvidati rodichiv v SShA zalishalis tut na postijne prozhivannya Bilshist z nih zalishili teritoriyu SRSR a potim nezalezhnoyi Ukrayini cherez skrutni ekonomichni umovi sho nastali pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu Osnovna yih masa mala vishu osvitu abo tehnichnu specialnist volodila anglijskoyu movoyu sho davalo zmogu znajti robotu v SShA Bagato z nih rozpochali svij vlasnij biznes vidkrili privatni firmi restorani SogodennyaStanom na 2016 rik v Nyu Jorku meshkaye bilshe 131 300 ukrayinciv Kompaktno prozhivayut na 2 j avenyu Manhettenu mizh 6 yu i 10 yu vulicyami bilya ploshi Shevchenka sho otrimala nazvu Ukrayinska dolina mista chi Ukrayinske shidne selo vidnosno Ukrayinskogo sela v Chikago Insha nazva Malenka Ukrayina za analogiyeyu Malenka Italiya tosho v Nyu Jorku Podil ukrayinciv na emigraciyi dosit skladnij diasporyani trivalij chas podilyalisya ne lishe na staru i novu emigraciyu pravoslavnih i greko katolikiv ukrayinskomovnih i tih yaki vzhe ne govoryat ukrayinskoyu banderivciv ta melnikivciv reshtki UNRivskogo ta getmanskogo politichnih taboriv tosho Yevromajdan i vijna na shodi Ukrayini ob yednali ukrayinsku gromadu v Nyu Jorku Vidomi diasporyani Nyu Jorku Yulian Kitastij bandurist Virlyana Tkach rezhiser hudozhnij kerivnik misteckoyi grupi Yara Oleksandr Balaban chinovnik v ministerstvi dohodiv ta zboriv SShA Yurij Savickij arhitektor Volodimir Dzhus pidpriyemec Emma Andiyevska pismennicya poetesa Mihajlo Yarimovich naukovij ta derzhavnij diyach pidpriyemecGromadski organizaciyiUkrayinskij Narodnij dim 1952 roku zasnovano Ukrayinskij kulturnij centr Soyuzivka stvoreno Ukrayinskim Narodnim Soyuzom v rajoni v Kergonkson Roztashovano na 250 akrah ploshi z 9 budinkami kozhen z yakih buv nazvanij na chest regioniv Ukrayini Teper cej kulturnij centr na loni prirodi vikoristovuyetsya dlya riznomanitnih program sho stavlyat za metu prishepiti gordist za ukrayinsku spadshinu v amerikanskoyi molodi ukrayinskogo pohodzhennya Vin organizovuye dityachi tabori z vivchennya kulturnoyi spadshini seminari festivali koncerti tancyuvalni vechori ta hudozhni vistavki Isnuye Ukrayinskij institut Ameriki Ukrainian Institute of America z prezidentom Daniel Swistel Zapochatkovano Ukrayinskij narodnij dim yakij sogodni ocholyuye Andrij Lastoveckij Aktivno diye Spilka ukrayinskoyi molodi na choli z Andriyem Bigunom Na teritoriyi Ukrayinskogo kvartalu velika kilkist ukrayinskih restoraniv magaziniv i inshih ustanov Trivalij chas diyali Ukrayinskij Misteckij klub Literaturnij klub kav yarnya Kiyiv restoran Odesa Prote yih zakrito z 2010 h rokiv Mala gromada i shonajmenshe tri ukrayinski knigarni Nini zalishilasya lishe Surmi U 2014 roci vinik sered diasporyan volonterskij ruh Golovoyu volonterskogo ruhu ukrayinskoyi diaspori Stejten Ajlend m Nyu Jork ye Oleg Melnik sho regulyarno nadsilaye dopomogu vijskovim ATO Kulturni potrebiReligijni ustanovi i organizaciyi Poruch z plosheyu Shevchenka znahoditsya ukrayinska katolicka cerkva Svyatogo Yura Persha sluzhba vidbulasya u 1890 roci 1965 roku stvoreno Ukrayinske Patriarhalne Tovaristvo z metoyu domagatisya patriarhalnogo ustroyu Ukrayinskoyi Katolickoyi Cerkvi na choli z Verhovnim Arhiyepiskopom Josipom Slipim Teperishnya nazva vid 1979 roku Po nedilyah tut prohodyat sluzhbi na yaki z yizhdzhayetsya vsya viruyucha ukrayinska gromada Nyu Jorka Z 1926 roku isnuye Ukrayinska pravoslavna kafedra Svyatogo Volodimira Cerkva vzyala aktivnu uchast abi ob yednati ukrayinske pravoslav ya na terenah SShA rozgornula burhlivu gospodarchu diyalnist U kvitni 1946 roku parafiya pridbala fermu v Saut Bavnd Bruku yaku bulo nazvano Ukrayinskim selom Parafiyani cerkvi Sv Volodimira svoyeyu praceyu ta zgurtovanistyu zmogli peretvoriti cyu fermu pustku na chudove misce vidpochinku z nasichenim kulturnim zhittyam Tut bulo zbudovano zhitlovi primishennya kaplichku uporyadkovano gospodarski primishennya stavok ta gazoni sho dozvolilo provoditi tut pikniki riznomanitni kulturni zahodi a yunactvu Plastu ta SUMu vidbuvati litni tabori Osvita i nauka Vhid do Naukovogo tovaristva imeni Tarasa Shevchenka 1949 roku vidkrito pershu subotnyu ukrayinsku shkolu yaku nini ocholyuye Ivan Makar Syudi ditej ukrayinci vezut iz najviddalenishih rajoniv mista Bruklina Kvinsa Stejten Ajlenda Vestchestera i navit iz susidnogo shtatu Nyu Dzhersi U shkoli vchitsya blizko 200 ditej tut zajmayutsya usi vid doshkilnyat do dvanadcyatiklasnikiv Vid amerikanskih odnolitkiv diti z ukrayinskoyi diaspori vidriznyayutsya tim sho krim amerikanskoyi shkilnoyi programi mayut she j svoyu ukrayinsku U misti z 1947 roku diye Naukove tovaristvo imeni Tarasa Shevchenka NTTSh prezident Galina Grin pri yakomu stvoreno doslidnickij centr z pitan vivchennya ukrayinskoyi diaspori u Spoluchenih Shtatah Ameriki Tovaristvo organizovuye ta provodit naukovi konferenciyi kolokviumi simpoziumi ta shotizhnevi publichni lekciyi bere uchast u zagalnonacionalnih ta mizhnarodnih naukovih konferenciyah ta kongresah z ukrayino slov yanskih studij Vona nadaye doslidnicki granti dlya vchenih ta stipendiyi dlya kvalifikovanih studentiv NTTSh opublikuvalo chislenni naukovi roboti na riznih movah vklyuchayuchi tri bagatotomni enciklopediyi Ukrayini 1948 roci zasnovano Ukrayinskij Institut Ameriki 1950 roku stvoreno Ukrayinsku vilnu akademiyu nauk prezidentom yakoyi nateper ye Albert Kipa Akademiya spivpraccyuye z Kolumbijskim universitetom Muzej Ukrayinskij muzej 1976 roku vidkrito Ukrayinskij muzej v Nyu Jorku Osnovna kolekciya bula zapochatkovana Soyuzom Ukrayinok Ameriki na pochatku 1930 h rokiv i perebuvala pid patronatom SUA do stvorennya muzeyu Svoyim patronom kuratori muzeyu obrali majstra yakogo dobre znayut u Nyu Jorku Oleksandra Arhipenka Ye najbilshim muzeyem v SShA sho zberigaye i plekaye kulturnu ta istorichnu spadshinu ukrayinskogo narodu Kolekciya muzeyu skladayetsya z troh osnovnih grup etnografichnoyi obrazotvorchoyi ta arhivu istoriyi i kulturnoyi spadshini ukrayinskoyi emigraciyi v SShA osobisti arhivi ukrayinskih rodin stari foto antikvarni vidannya U 2005 roci muzej pereyihav u nove primishennya v centri Manhettena V muzeyi demonstruyut ukrayinske kino Sered muzejnih arhiviv na osoblivu uvagu zaslugovuyut zibrannya map 17 18 go stolit velika numizmatichna kolekciya yaka vklyuchaye v sebe sribnu grivnyu 9 go moneti 16 go stolittya ta ukrayinski groshi vid pochatku 20 go stolittya do nashih dniv kolekciya poshtovih marok vid pershoyi chverti 20 go stolittya do sogodennya svitlini j dokumenti pov yazani z ukrayinskoyu emigraciyeyu do SShA Muzejni majsterni narodnoyi tvorchosti vchat usih ohochih opanovuvati tradicijni ukrayinski remesla pisankarstvo vishivannya tkannya gobeleni tradicijne hlibopechennya viroblennya gerdaniv prikras iz biseru ta Rizdvyanih i novorichnih igrashok Klyuchovi ekspoziciyi prisvyacheno narodnomu ta obrazotvorchomu mistectvu v tomu chisli suchasnomu mistectvu j fotografiyi ale v Muzeyi prohodyat takozh istoriko arhivni vistavki Golovni galereyi roztashovani na 1 mu i 2 mu poverhah menshi vistavki rozmishuyutsya takozh na nizhnomu rivni Shoroku Muzej vlashtovuye kilka tematichnih vistavok Nateper muzej ocholyuye Renata Holod ZMIProtyagom 1908 1921 roku drukuvavsya tizhnevik Soyuz 1918 1923 roci v misti vihodiv dvotizhnevik Sichovi Visti U 1967 2002 rokah v Nyu Jorku drukuvalosya ta vihodilo nakladom vidannya Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Patriyarhat V merezhi internet stvoreno FACEBOOK spilnotu Ukrayinci Nyu Jorku U 2015 roci zapochatkovano ukrayinsko amerikanskij kulturno misteckij zhurnal InLove Ustanovi ukrayinciv SShAKrim togo v Nyu Jorku roztashovani zagalnoamerikanski ustanovi ukrayinciv Ukrayinskij Kongresovij Komitet Ameriki ocholyuye Andrij Futej ocholyuye Igor Gavdyak Soyuz Ukrayinok Ameriki ocholyuye Marianna Zayac Tovaristvo ukrayinskih inzheneriv Ameriki ocholyuye Askold Boreckij Ukrayinska skautska organizaciya Plast ocholyuye Petro Stavnichij Ob yednannya mistciv ukrayinciv u Americi Zahodi1922 roku vpershe ukrayinska gromada provela ukrayinskij den pid chas yakogo vlashtuvala 20 tisyachnu demonstraciyu proti gnoblennya Polsheyu ukrayinciv u Shidnij Galichini za uchastyu ukrayinskih gromadskih tovaristv ta institucij z usih amerikanskih mist Z cogo momentu uvijshov v tradiciyu U travni na 7 vulici mizh 2 i 3 avenyu prohodit shorichnij ukrayinskij festival Svyatogo Yura yakij zapochatkovano u 1976 roci Vin buv zasnovanij otcyami Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo na chest svyatkuvannya 200 yi richnici vid progoloshennya nezalezhnosti SShA Ukrayinskij biznesFederalna kreditova spilka Samopomich Nyu Jork na choli iz Bogdanom Kurchakom 1966 roku stvoreno Ukrayinsku Nacionalnu Federalnu Kreditnu Spilku UkrNatFCU Ukrayinska kreditivka ce nekomercijna organizaciya Usi otrimani dohodi povertayutsya do yiyi chleniv u viglyadi bezkoshtovnih zboriv na poslugi vishih dividendiv za rahunkami i nevisokih vidsotkovih stavok za kreditami Vidomim pidpriyemcem ta filantropom buv Volodimir Dzhus zasnovnik promislovoyi kompaniyi PrimitkiBoard of Directors Sajt Ukrainian Institute of America angl DzherelaUkrayinci Nyu Jorku Malenka Ukrayina Nyu Jorku gromada vihidnogo dnya Ukrayinci u SShA Top 10 UKRAYiNSKIH organizacij u SShA Ukrayinska shkola v Nyu Jorku aktivno pidtrimuye ukrayinskih vijskovih Z Nyu Jorka v Kam yanec peredali dron dlya vijskovih saperiv Muzeyi ukrayinskoyi diaspori Narodnij Dim ce vlasnist gromadi Svoboda Dzherzi Siti i Nyu Jork 1986 Ch 26 8 lyutogo S 1 4