Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Со́тня (англ. hundred) — історична адміністративна одиниця в Англії та деяких регіонах Сполучених Штатів Америки, що була підрозділом графства або штату. Витоки назви походять від англосаксонського періоду історії Англії, коли ця адміністративна одиниця об’єднувала територію, площа пахотних земель на якій приблизно відповідала 100 гайдам. Традиція об’єднання населення за сотнями, бере свій початок у стародавніх германців, про що свідчать відповідні згадки центеній (лат. centeni) у Тацита у 98 році.
Англія
Виникнення сотні як адміністративної одиниці англосаксонської Британії належить до IX століття. По мірі ускладнення англійського права та вдосконалення механізмів державного управління виникла необхідність створення декотрої проміжної адміністративної ланки між стародавньою та племінною областю regio. Оскільки базовою економічною й фіскальною одиницею стародавнього Вессекса була гайда, територія, що відповідала 100 гайдам, стала новою адміністративною одиницею. В самому Вессексі площа сотні могла складати від 20 до 150 гайд, натомість у Середній Англії (окрім територій данського права), сотні були більш однаковими за територією.
Головним органом управління староанглійської сотні була судова колегія, що первинно мала риси народних зборів. Судова колегія сотні розв’язувала місцеві судові тяжби, а також конфлікти з центральною владою, завідувала питаннями стягнення податків та інших платежів королю, організовувала набір національного ополчення — фірду. Адміністративним центром кожної сотні був королівський замок чи село, до яких стікалась продуктова рента від селян, які проживали на її території, й де розташовувалась резиденція представника короля — ріва, який мав судово-фіскальні функції.
З X століття сотні почали групуватись у графства. Причому розподіл сотень графствами різко відрізнявся у різних регіонах країни: так південноанглійське графство Девон поділялось на 32 сотні, натомість Лестершир, що виник в області данського права, включав до свого складу 4 (згодом — 6) сотні. На відміну від системи графств, що існує лише із невеликими змінами з часів англосаксів донині, сотня як адміністративна одиниця не була стабільною: межі сотень періодично змінювались, створювались і скасовувались попередні округи.
Поділ графств на сотні існував в Англії до XIX століття, коли замість сотень були введені виборчі округи й низка інших вузько функціональних територіальних утворень.
Вепентейк
Місце сотні в адміністративному поділі східних регіонів Англії (Йоркшир, Дербішир, Лестершир, Нортгемптоншир, Ноттінгемшир, Лінкольншир і Ратленд) займав вепентейк (англ. wapentake). Це пов’язано з тим, що у X столітті, коли в решті частин Англії формувалась система сотень, східні області були захоплені данськими вікінгами й отримали адміністративний поділ за скандинавським зразком. Назва «вепентейк» походить від давньоанглійського «wæpentac», яке у свою чергу походить від скандинавського «vápnatak», що означало символічне брязкання зброєю після прийняття народними зборами вікінгів будь-якого рішення. Перша згадка про наявність в областях данського права адміністративної одиниці під назвою вепентейк належить до 962 року. Пізніше вепентейк став виконувати ті самі функції, що й сотня в інших частинах Англії: вирішення місцевих судових суперечок, посередництво між громадами і центральною владою, підтримання порядку і збирання податків.
Лет і рейп
У Кенті існувала ще одна адміністративна одиниця, що займала проміжне положення між сотнею і графством: лет (англ. lathe). У «Книзі Страшного суду» 1086 року згадуються сім летів Кенту. Очевидно, вони були реліктами давнього поділу ютського королівства Кент на провінції. Лети поділялись на сотні, як і в інших областях Англії. Згодом кентські лети відігравали суттєву роль в системі розподілу податків й організації судових закладів Кенту та існували до XVII століття.
Споріднену з Кентом адміністративну структуру мав Сассекс: тут роль кентських летів відігравали рейпи (англ. rape), що об’єднували кілька сотень. Разом у графстві Сассекс було шість рейпів: Ерандел, , Гастінгс, , Певенсі й Чичестер. Хоча рейпи мали чіткі феодальні риси, будучи організованими як замкові округи для організації оборони, їх назва каже про давніше походження: у стародавніх германців існував звичай позначати кордони земельних ділянок мотузками (англо-сакс.: rap; англ. rope). Кожен із сассекських рейпів мав власного шерифа. Є версія, що особливий адміністративний поділ Сассексу виник за часів Вільгельма Завойовника на базі старішої структури для захисту шляху з Лондона в Нормандію.
Скандинавія
У Свеаланді для позначення відповідного поділу використовувався термін хундаре (hundare), але з часом його витіснили терміни härad або herred, розповсюджені в решті Скандинавії. Термін походить від прото-скандинавського *harja-raiðō — військовий загін або від прото-германського *harja-raiða — військове спорядження . Багато в чому подібний поділ відповідає терміну скіпрейд для позначення прибережних областей, чиї мешканці мали входити у , тобто споряджувати й укомплектовувати кораблі.
не поділявся на сотні, оскільки був мало населеним. В сучасній Швеції поділ на сотні не має адміністративного значення.
Термін хундаре донині розповсюджений в сучасній Фінляндії. Достовірно не відомо, коли поділ на сотні почав використовуватись у західній Фінляндії. Назва провінції Сатакунта дає підстави припустити, що подібний поділ міг мати місце до Північних хрестових походів, християнізації та входження до складу Швеції.
Сполучені Штати Америки
У XVII столітті американські колонії Делавер, Нью-Джерсі, Меріленд і Пенсільванія поділялись, відповідно до англійської традиції, на сотні. Згодом сотня як адміністративна одиниця була витіснена графством. До XX століття сотні існували тільки в Делавері, де вони були податковими та виборчими округами. У 1960-их роках цю систему було скасовано.
Україна
У Козацько-Гетьманській державі XVII-XVIII ст. та на Слобідській Україні, сотня становила адміністративно-територіальну, судову й військову одиницю у складі полку. Сотні йменувалися за назвою міст та містечок, у яких перебував сотенний уряд. Кількість сотень у полках була неоднакова (від 7 до 20) й не лишалася незмінною.
Посилання
Примітки
- 259 (Svensk etymologisk ordbok). Runeberg.org. 30 липня 2009. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 20 вересня 2011.
Література
- Корсунський. Утворення ранньофеодальної держави у Західній Європі. — М., 1963
- Stenton, F. Anglo-Saxon England. Oxford, 1973
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
So tnya angl hundred istorichna administrativna odinicya v Angliyi ta deyakih regionah Spoluchenih Shtativ Ameriki sho bula pidrozdilom grafstva abo shtatu Vitoki nazvi pohodyat vid anglosaksonskogo periodu istoriyi Angliyi koli cya administrativna odinicya ob yednuvala teritoriyu plosha pahotnih zemel na yakij priblizno vidpovidala 100 gajdam Tradiciya ob yednannya naselennya za sotnyami bere svij pochatok u starodavnih germanciv pro sho svidchat vidpovidni zgadki centenij lat centeni u Tacita u 98 roci AngliyaViniknennya sotni yak administrativnoyi odinici anglosaksonskoyi Britaniyi nalezhit do IX stolittya Po miri uskladnennya anglijskogo prava ta vdoskonalennya mehanizmiv derzhavnogo upravlinnya vinikla neobhidnist stvorennya dekotroyi promizhnoyi administrativnoyi lanki mizh starodavnoyu ta pleminnoyu oblastyu regio Oskilki bazovoyu ekonomichnoyu j fiskalnoyu odiniceyu starodavnogo Vesseksa bula gajda teritoriya sho vidpovidala 100 gajdam stala novoyu administrativnoyu odiniceyu V samomu Vesseksi plosha sotni mogla skladati vid 20 do 150 gajd natomist u Serednij Angliyi okrim teritorij danskogo prava sotni buli bilsh odnakovimi za teritoriyeyu Golovnim organom upravlinnya staroanglijskoyi sotni bula sudova kolegiya sho pervinno mala risi narodnih zboriv Sudova kolegiya sotni rozv yazuvala miscevi sudovi tyazhbi a takozh konflikti z centralnoyu vladoyu zaviduvala pitannyami styagnennya podatkiv ta inshih platezhiv korolyu organizovuvala nabir nacionalnogo opolchennya firdu Administrativnim centrom kozhnoyi sotni buv korolivskij zamok chi selo do yakih stikalas produktova renta vid selyan yaki prozhivali na yiyi teritoriyi j de roztashovuvalas rezidenciya predstavnika korolya riva yakij mav sudovo fiskalni funkciyi Podil grafstva Kornuoll na sotni Z X stolittya sotni pochali grupuvatis u grafstva Prichomu rozpodil soten grafstvami rizko vidriznyavsya u riznih regionah krayini tak pivdennoanglijske grafstvo Devon podilyalos na 32 sotni natomist Lestershir sho vinik v oblasti danskogo prava vklyuchav do svogo skladu 4 zgodom 6 sotni Na vidminu vid sistemi grafstv sho isnuye lishe iz nevelikimi zminami z chasiv anglosaksiv donini sotnya yak administrativna odinicya ne bula stabilnoyu mezhi soten periodichno zminyuvalis stvoryuvalis i skasovuvalis poperedni okrugi Podil grafstv na sotni isnuvav v Angliyi do XIX stolittya koli zamist soten buli vvedeni viborchi okrugi j nizka inshih vuzko funkcionalnih teritorialnih utvoren Vepentejk Misce sotni v administrativnomu podili shidnih regioniv Angliyi Jorkshir Derbishir Lestershir Nortgemptonshir Nottingemshir Linkolnshir i Ratlend zajmav vepentejk angl wapentake Ce pov yazano z tim sho u X stolitti koli v reshti chastin Angliyi formuvalas sistema soten shidni oblasti buli zahopleni danskimi vikingami j otrimali administrativnij podil za skandinavskim zrazkom Nazva vepentejk pohodit vid davnoanglijskogo waepentac yake u svoyu chergu pohodit vid skandinavskogo vapnatak sho oznachalo simvolichne bryazkannya zbroyeyu pislya prijnyattya narodnimi zborami vikingiv bud yakogo rishennya Persha zgadka pro nayavnist v oblastyah danskogo prava administrativnoyi odinici pid nazvoyu vepentejk nalezhit do 962 roku Piznishe vepentejk stav vikonuvati ti sami funkciyi sho j sotnya v inshih chastinah Angliyi virishennya miscevih sudovih superechok poserednictvo mizh gromadami i centralnoyu vladoyu pidtrimannya poryadku i zbirannya podatkiv Let i rejp U Kenti isnuvala she odna administrativna odinicya sho zajmala promizhne polozhennya mizh sotneyu i grafstvom let angl lathe U Knizi Strashnogo sudu 1086 roku zgaduyutsya sim letiv Kentu Ochevidno voni buli reliktami davnogo podilu yutskogo korolivstva Kent na provinciyi Leti podilyalis na sotni yak i v inshih oblastyah Angliyi Zgodom kentski leti vidigravali suttyevu rol v sistemi rozpodilu podatkiv j organizaciyi sudovih zakladiv Kentu ta isnuvali do XVII stolittya Sporidnenu z Kentom administrativnu strukturu mav Sasseks tut rol kentskih letiv vidigravali rejpi angl rape sho ob yednuvali kilka soten Razom u grafstvi Sasseks bulo shist rejpiv Erandel Gastings Pevensi j Chichester Hocha rejpi mali chitki feodalni risi buduchi organizovanimi yak zamkovi okrugi dlya organizaciyi oboroni yih nazva kazhe pro davnishe pohodzhennya u starodavnih germanciv isnuvav zvichaj poznachati kordoni zemelnih dilyanok motuzkami anglo saks rap angl rope Kozhen iz sassekskih rejpiv mav vlasnogo sherifa Ye versiya sho osoblivij administrativnij podil Sasseksu vinik za chasiv Vilgelma Zavojovnika na bazi starishoyi strukturi dlya zahistu shlyahu z Londona v Normandiyu SkandinaviyaKarta serednovichnoyi Daniyi z poznachenimi herred chervoni kordoni j en kolorom zabarvleno sisseli Yutlandu U Svealandi dlya poznachennya vidpovidnogo podilu vikoristovuvavsya termin hundare hundare ale z chasom jogo vitisnili termini harad abo herred rozpovsyudzheni v reshti Skandinaviyi Termin pohodit vid proto skandinavskogo harja raidō vijskovij zagin abo vid proto germanskogo harja raida vijskove sporyadzhennya Bagato v chomu podibnij podil vidpovidaye terminu skiprejd dlya poznachennya priberezhnih oblastej chiyi meshkanci mali vhoditi u tobto sporyadzhuvati j ukomplektovuvati korabli ne podilyavsya na sotni oskilki buv malo naselenim V suchasnij Shveciyi podil na sotni ne maye administrativnogo znachennya Termin hundare donini rozpovsyudzhenij v suchasnij Finlyandiyi Dostovirno ne vidomo koli podil na sotni pochav vikoristovuvatis u zahidnij Finlyandiyi Nazva provinciyi Satakunta daye pidstavi pripustiti sho podibnij podil mig mati misce do Pivnichnih hrestovih pohodiv hristiyanizaciyi ta vhodzhennya do skladu Shveciyi Spolucheni Shtati AmerikiU XVII stolitti amerikanski koloniyi Delaver Nyu Dzhersi Merilend i Pensilvaniya podilyalis vidpovidno do anglijskoyi tradiciyi na sotni Zgodom sotnya yak administrativna odinicya bula vitisnena grafstvom Do XX stolittya sotni isnuvali tilki v Delaveri de voni buli podatkovimi ta viborchimi okrugami U 1960 ih rokah cyu sistemu bulo skasovano UkrayinaDiv takozh Sotnya U Kozacko Getmanskij derzhavi XVII XVIII st ta na Slobidskij Ukrayini sotnya stanovila administrativno teritorialnu sudovu j vijskovu odinicyu u skladi polku Sotni jmenuvalisya za nazvoyu mist ta mistechok u yakih perebuvav sotennij uryad Kilkist soten u polkah bula neodnakova vid 7 do 20 j ne lishalasya nezminnoyu PosilannyaPrimitki259 Svensk etymologisk ordbok Runeberg org 30 lipnya 2009 Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 20 veresnya 2011 LiteraturaKorsunskij Utvorennya rannofeodalnoyi derzhavi u Zahidnij Yevropi M 1963 Stenton F Anglo Saxon England Oxford 1973