ориг назва БіасБіас у Хімачал Прадеші32 21 12 пн ш 77 05 27 сх д 32 35344600002777327 пн ш 77 09088100002777821 сх д 32

|ориг назва=

Біас
Біас у Хімачал-Прадеші

32°21′12″ пн. ш. 77°05′27″ сх. д. / 32.35344600002777327° пн. ш. 77.09088100002777821° сх. д.
Витік	Хребет Беас-Кунде-Рі-Дхар
• координати	32.353446°00′00″ пн. ш. 77.090881°00′00″ сх. д. / 32.35345° пн. ш. 77.09088° сх. д. / 32.35345; 77.09088
Гирло	Сатледж
• координати	31.15022°00′00″ пн. ш. 74.952053°00′00″ сх. д. / 31.15022° пн. ш. 74.95205° сх. д. / 31.15022; 74.95205
Басейн	Сатледж/Інд/Аравійське море
Країни:	Індія
Регіон	Хімачал-Прадеш/Пенджаб
Довжина	470
Площа басейну:	20 303 км²
Притоки:	Ухл

Медіафайли у Вікісховищі

Біа́с (гінді ब्यास; пенджаб. ਬਿਆਸ; урду بیاس‎; санскр. विपाशा) — друга за важливістю річка у Пенджабі, притока Сатледжа; одна з п'яти річок, від яких Пенджаб («П'ятиріччя») отримав свою назву. Разом з іншими шістьома річками (Сарасваті, Сіндху, Шатадру, Вітаста, Парушні, Асікні) складає . Річка витікає з Гімалаїв у центральному Хімачал-Прадеш, протікає 470 км до Сатледжа та зливається з ним в індійському Пенджабі.

Назва

Річку також називають Арджікуджа — у Ведах чи Віпаша у давньоіндійських текстах і Гіфасис у стародавніх греків.

Сучасна назва Біас, імовірно, походить від зміненої санскритської назви Віпаш. Річка отримала назву Ві-паша, що означає буквально та, що звільнила зв'язаного, тобто, легенда пов'язує річку з Васіштою. Останній, сумуючи через смерть 100 синів, зв'язав себе й пірнув у воду. Утім, лишень він упав до річки, всі вузли самі розв'язались, і він не помер.

Іноді річку помилково називали на пам'ять про ведійського В'ясу, кого називають покровителем річки і кажуть, що він створив її з озера В'яс Кунд.

Географія

Річка бере початок біля у штаті Хімачал-Прадеш та зливається з Сатледжем біля Харіке Патан на південь від Амрітсара у Пенджабі. Сатледж тече пакистанським Пенджабом та впадає в Інд біля .

У середній течії річки розташовано велике водосховище і гідроелектростанція Понг-дам чи Біас-дам 31°58′16″ пн. ш. 75°56′54″ сх. д. / 31.971095° пн. ш. 75.948436° сх. д. / 31.971095; 75.948436.
У верхній течії річки розташовано водосховище та гідроелектростанція Пандох-дам 31°40′17″ пн. ш. 77°04′01″ сх. д. / 31.671389° пн. ш. 77.066944° сх. д. / 31.671389; 77.066944.

Історія

Річка, відома грекам як Гіфасис (грец. Ὑφάσιος), позначає східну межу завоювань Александра 326 до н. е.

Відповідно до Кав'я-міманса Раджашекхари, землі царства Гуджара-Пратіхари за правління Магіпали I розширились до верхнього повороту річки на північному заході.

Каскад ГЕС

На річці розташовано ГЕС Ларджі, ГЕС Понг, ГЕС Мукеріан I, ГЕС Мукеріан II, ГЕС Мукеріан III, ГЕС Мукеріан IV, ГЕС Мукеріан Stage II.

Примітки

Beas [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, v. 7, стор. 138
Wasini Pandey, Bindhy. Geoenvironmental hazards in Himalaya. Google Books. Процитовано 29 травня 2009. {{}}: Проігноровано |work= ()
, л.4
Kavyamimansa of Rajasekhara, ch. XVII, стор. 94
Rama Shankar Tripathi (1989). . Motilal Banarsidass Publ. с. 262—264. , . Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 16 лютого 2017.

Посилання

Географія Рігведи [ 15 січня 2018 у Wayback Machine.]

[1] Beas [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] The Imperial Gazetteer of India, v. 7, стор. 138

[2] Wasini Pandey, Bindhy. Geoenvironmental hazards in Himalaya. Google Books. Процитовано 29 травня 2009. {{}}: Проігноровано |work= ()

[3] , л.4

[4] Kavyamimansa of Rajasekhara, ch. XVII, стор. 94

[5] Rama Shankar Tripathi (1989). . Motilal Banarsidass Publ. с. 262—264. , . Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 16 лютого 2017.