Ва́льтер Ґро́піус (нім. Walter Adolph Georg Gropius; 18 травня 1883, Берлін — 5 липня 1969, Бостон) — німецький архітектор, засновник стилю «Баугауз».
Вальтер Ґропіус Walter Adolph Georg Gropius | |
---|---|
нім. Walter Gropius нім. Walter Adolf Georg Gropius | |
Народження | 18 травня 1883 |
Смерть | 5 липня 1969 (86 років) |
Поховання | d |
Країна (підданство) | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Райх Німеччина[1] |
Вчителі | Карл Ернст Остхаус і Петер Беренс |
Діяльність | архітектор, педагог, містобудівник, дизайнер, педагог |
Праця в містах | Веймар, Дессау, Берлін, Ганновер, Йєна, Лондон, Кембридж, Лінкольн, Афіни |
Архітектурний стиль | Баугауз |
Найважливіші споруди | павільйон Веркбунда Баугауз Багдадський університет Будинок MetLife |
Членство | d, d, Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, d і Американська академія мистецтв та літератури |
Заклад | Гарвардський університет і d[2] |
Учні | d, d, d, d і d |
Нагороди | |
Батько | d |
Діти | ·d |
Вальтер Ґропіус у Вікісховищі |
Ранній період
Народився в Берліні в сім'ї архітекторів. Брат його діда — відомий архітектор Мартін Ґропіус. Його батько — Вальтер Ґропіус — був таємним радником з питань будівництва в Німецькій імперії.
У 1903 році вступає вчитися на архітектора в Мюнхені, а пізніше продовжує навчання в Берліні.
1907 року Ґропіус розпочав працювати в майстерні Петера Беренса, де разом з ним працювали такі відомі архітектори, як Людвіг Міс ван дер Рое і Ле Корбюзьє.
У 1910 році, після трьох років роботи з Беренсом, Ґропіус починає самостійну роботу як дизайнер і архітектор. Як дизайнер він проєктує внутрішнє обладнання, шпалери, серійні меблі, автокузовови й тепловози. Його першою значною архітектурної роботою став будинок взуттєвої фабрики «Фагус» — «Fagus-Werke» в місті . Цю фабрику він проєктував разом з Адольфом Майєром. Фабричну будівлю вважають відправною точкою в його подальшій діяльності з розвитку архітектури зі скла і сталі, пізніше названої «архітектурою модернізму», а в 1920-ті роки об'єднується під загальними поняттями «Нове будівництво» (нім. Neues Bauen) та «Нова речевість» (нім. Neue Sachlichkeit).
Для виставки Німецького союзу ремісничих підприємств (нім. Deutsches Werkbund), що проходила в 1914 році в Кельні, Ґропіус з Майєром разом будують «Зразкову фабрику» (нім. Musterfabrik), яка пізніше також мала значний вплив на сучасну архітектуру. Особливістю цієї будівлі є круглі засклені вежі сходів, які в 1920-их роках і пізніше стали популярним художнім елементом у Еріха Мендельзона в його універсальних магазинах.
Довгі роки Ґропіуса пов'язували дружні відносини з , професором фізики в Єнському університеті, де він спроєктував і побудував для подружжя Ауербах житловий будинок.
Перша Світова війна перервала кар'єру Ґропіуса. Призваний негайно як резервіст Ґропіус воював на Західному фронті у званні старшини, був поранений і ледь не загинув.
Баугауз
Після Першої світової війни Ґропіус стає засновником «Баугаузу». Школа Баугауз була створена у Веймарі у 1919 році внаслідок об'єднання Саксонсько-Веймарської Вищої школи образотворчих мистецтв і заснованої Анрі Ван де Вельде Саксонсько-Веймарської школи прикладного мистецтва. Будучи ініціатором створення нового навчального закладу, А. Ван де Вельде пропонує на посаду керівника кандидатуру молодого берлінського архітектора Вальтера Ґропіуса. Ґропіус обіймає посаду директора спочатку у Веймарі (до 1926 р.) і після цього в Дессау. 1928 року він передає пост швейцарському містобудівнику Майєру, який був відправлений у відставку з політичних причин у 1930 році. Людвіг Міс ван дер Рое керував Баугаузом аж до його закриття у 1932 році.
З 1926 році Ґропіус інтенсивно займається масовим житловим будівництвом, рішенням містобудівних і соціальних проблем, виступає за раціоналізацію будівництва. Він виконує численні проєкти житлових будинків: селище (1926–1931), район у Карлсруе (1928–1929), житловий квартал у берлінському районі Сіменсштадт (1929–1930) та проєкт «Берегова забудова озера Ванзеє» в Берліні (1930–1931).
Американський період
У 1934 році після нападів націонал-соціалістів на Баугауз, які називали його «церквою марксизму», Ґропіус емігрує до Англії, а в 1937 році переїжджає до Кембриджа в США, де працює професором архітектури у вищій школі дизайну Гарвардського університету.
У 1946 році Ґропіус заснував групу «The Architects Collaborative, Inc.» (TAC). Результатом роботи цієї групи став Освітній центр Гарвардського університету в Кембриджі (англ. Graduate Center der Harvard University in Cambridge) (1949–1950). Серед гарвардських учнів Ґропіуса — плідний Йєо Мінь Пій.
В останні роки життя Ґропіус повертається в Берлін, де проєктує дев'ятиповерховий житловий квартал у районі Ганзи у 1957 році в рамках будівельної виставки (нім. Interbau). Увігнутий південний фасад і відкритий перший поверх вважається типовим прикладом так званого пізнього модерну. У цьому будинку відбуваються найпрестижніші виставки Берліну. У 1963 році Ґропіус удостоюється звання почесного доктора Вільного університету Берліну.
Роботи
Робота | Зображення | Розташування | Рік |
---|---|---|---|
Завод «Фагус» (спільно з ) | Альфельд, Німеччина | 1910-1911, 1924–1925 | |
Оформлення павільйону німецького Веркбунду на Всесвітній виставці в Генті золота медаль виставки | Гент, Бельгія | 1913 | |
Проєкт виставкового приміщення Об'єднаних майстерень з образотворчого та прикладного мистецтва | Берлін, Німеччина | 1913 | |
Проєкти оформлення спальних залізничних вагонів нового типу, випущених на заводах Кенігсберга, і легкових автомобілів для автомобільної фірми в Кельні | 1913 | ||
Проєкти житлових і фабричних будівель у Віттенберзі, Франкфурті-на-Майні, Позені, Відні, Берліні та Померанії (усі у співавторстві з А. Меєром) | 1913 | ||
Адміністративно-фабричний корпус і машинна зала «Зразкової фабрики» для виставки Німецького союзу ремісничих підприємств в Кельні (у співавторстві з А. Меєром) | 1914 | ||
Фабричні, торговельні та громадські споруди в Померанії | 1914 | ||
Будинок Баумфельда в Берліні (проєкт у співавторстві з А. Меєром; будівництво спільно з учнями Баухауса) | 1919 | ||
Проєкт пам'ятника жертвам березневого повстання у Ваймарі | Веймар, Німеччина | 1921 | |
Конкурсний проєкт будівлі взуттєвої фабрики в Ерфурті (у співавторстві з А. Меєром, друга премія) | 1921 | ||
Корпус заводу сільськогосподарської техніки «Gebr. Kappe & Co.», Альфельд | 1922–1924 | ||
Житловий будинок професора доктора Фелікса Ауербаха, Єна | 1924 | ||
Будинок муніципального театру в Єні, ряд житлових будинків в Єні, Тюрінгії, Берліні, Альфельді | 1923–1924 | ||
Проєкт будівлі редакції «Чикаго трибюн» (у співавторстві з А. Меєром) | 1923–1924 | ||
Будинок Баугаузу проєкт у співавторстві з А. Меєром; будівництво спільно з учнями Баугаузу | Дессау | 1925–1926 | |
Викладацький корпус («Дім майстрів» — «Meisterhäuser») Баугаузу в Дессау | 1925–1926 | ||
Оформлення виставки німецького Веркбунду в Стокгольмі | 1926 | ||
Житлове селище Тертен (Törten) в Дессау | 1926–1928 | ||
Проєкт будівлі «Тотального театру» для Берліна відповідно до ідей | 1927 | ||
Дві будівлі в виставковому житловому селищі «Вайсенгоф» в Штутгарті | 1927 | ||
Будинок Терези Цукеркандл (Therese Zuckerkandl), Єна | 1927–1929 | ||
Врегулювання житлової забудови в районі Даммерсток в Карлсруе | 1928–1929 | ||
Проєктування рядової забудови житловими будинками в районі Сіменсштадт під Берліном | 1929–1930 | ||
Оформлення павільйону німецького Веркбунду в Парижі | 1929–1930 | ||
Проєкт оформлення легкового автомобіля «Адлер» | 1929–1930 | ||
Конкурсні проєкти будівель театру для Харкова та Палацу Рад для Москви | 1930 | ||
Приватна архітектурна практика в Лондоні (у співавторстві з М.Фраєм) | 1934–1937 | ||
Будинок Ґропіуса (англ. Gropius Haus) | Лінкольн, Массачусетс, США | 1937 | |
Packaged House System (у співавторстві з Конрадом Ваксманом) у Лінкольні, Массачусетс | 1941–1943 | ||
Корпус для аспірантів в Гарвардському університеті (у співавторстві з Брауном, Лайфордом і Фробесом) | 1948–1950 | ||
Ряд проєктів меблів для австрійської фірми «Тоне» | 1950 | ||
Проєкти будинків «Бостон-центру» в Бостоні і офісу МакКормік в Чикаго | 1953 | ||
Житловий будинок Stichweh у Ганновері | 1952–1953 | ||
Проєкти будівель початкових шкіл для штату Массачусетс | 1954–1959 | ||
9-и поверховий житловий будинок для виставки «Інтербау» в Західному Берліні (спільно з «ТАС» і В. Ебертом) | |||
Проєктування і будівництво комплексу Багдадського університету (спільно з «ТАС» і Р. Макмілланом) | 1957 | ||
Хмарочос Pan-Am на Мангеттені | 1957/59 | ||
Планування «містечка Ґропіуса» в тодішньомук Західному Берліні | з 1960 (пізніше змінено) | ||
Будівля посольства США в Греції | Афіни, Греція | 1956–1961 | |
Проєкт будівлі «Моніка» на пл. Пікаділлі в Лондоні | 1961 | ||
Фабрика порцеляни Rosenthal у | 1965 в Сельбе | ||
Скляний Собор (офіційно: Thomas Glaswerk) | 1968 в Амберг | ||
Примітки
- Museum of Modern Art online collection
- https://blackmountaincollegeproject.org/Biographies/GROPIUS%20walter%20BIO/GROPIUS%20walter%20BIO.htm
- Walter Adolph Gropius 1883 - 1969. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 2 серпня 2006.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 5 березня 2018.
Посилання
- Національний музей імені Андрея Шептицького. Виставка Інституту зв’язків з закордону (ifa). Баугауз: фотографії. 13 березня – 15 квітня 2007 року. [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Мистецтво Баугаузу в Бухенвальді [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Нові стилі в архітектурі [ 17 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Леся Юрченко. «Баугауз»: «іконі модернізму» 90 років//Deutsche Welle, 03.04.2009 [ 26 травня 2021 у Wayback Machine.].
Література
- (англ.) The New Architecture and the Bauhaus, Walter Gropius, 1935.
- (англ.) The Scope of Total Architecture, Walter Gropius, 1956.
- (англ.) From Bauhaus to Our House, Tom Wolfe, 1981.
- (англ.) The Walter Gropius Archive, Routledge (publisher), 1990–1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gropius Va lter Gro pius nim Walter Adolph Georg Gropius 18 travnya 1883 Berlin 5 lipnya 1969 Boston nimeckij arhitektor zasnovnik stilyu Baugauz Valter Gropius Walter Adolph Georg Gropiusnim Walter Gropius nim Walter Adolf Georg GropiusNarodzhennya 18 travnya 1883 1883 05 18 BerlinSmert 5 lipnya 1969 1969 07 05 86 rokiv BostonPohovannya dKrayina piddanstvo Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij Rajh Nimechchina 1 Vchiteli Karl Ernst Osthaus i Peter BerensDiyalnist arhitektor pedagog mistobudivnik dizajner pedagogPracya v mistah Vejmar Dessau Berlin Gannover Jyena London Kembridzh Linkoln AfiniArhitekturnij stil BaugauzNajvazhlivishi sporudi paviljon Verkbunda Baugauz Bagdadskij universitet Budinok MetLifeChlenstvo d d Korolivska akademiya mistectv Amerikanska akademiya mistectv i nauk d i Amerikanska akademiya mistectv ta literaturiZaklad Garvardskij universitet i d 2 Uchni d d d d i dNagorodi Korolivska zolota medal 1956 premiya Gete 1961 d 1957 medal Alberta 1961 d 1947 d 1963 Batko dDiti d Valter Gropius u VikishovishiRannij periodNarodivsya v Berlini v sim yi arhitektoriv Brat jogo dida vidomij arhitektor Martin Gropius Jogo batko Valter Gropius buv tayemnim radnikom z pitan budivnictva v Nimeckij imperiyi U 1903 roci vstupaye vchitisya na arhitektora v Myunheni a piznishe prodovzhuye navchannya v Berlini 1907 roku Gropius rozpochav pracyuvati v majsterni Petera Berensa de razom z nim pracyuvali taki vidomi arhitektori yak Lyudvig Mis van der Roe i Le Korbyuzye U 1910 roci pislya troh rokiv roboti z Berensom Gropius pochinaye samostijnu robotu yak dizajner i arhitektor Yak dizajner vin proyektuye vnutrishnye obladnannya shpaleri serijni mebli avtokuzovovi j teplovozi Jogo pershoyu znachnoyu arhitekturnoyi robotoyu stav budinok vzuttyevoyi fabriki Fagus Fagus Werke v misti Cyu fabriku vin proyektuvav razom z Adolfom Majyerom Fabrichnu budivlyu vvazhayut vidpravnoyu tochkoyu v jogo podalshij diyalnosti z rozvitku arhitekturi zi skla i stali piznishe nazvanoyi arhitekturoyu modernizmu a v 1920 ti roki ob yednuyetsya pid zagalnimi ponyattyami Nove budivnictvo nim Neues Bauen ta Nova rechevist nim Neue Sachlichkeit Dlya vistavki Nimeckogo soyuzu remisnichih pidpriyemstv nim Deutsches Werkbund sho prohodila v 1914 roci v Kelni Gropius z Majyerom razom buduyut Zrazkovu fabriku nim Musterfabrik yaka piznishe takozh mala znachnij vpliv na suchasnu arhitekturu Osoblivistyu ciyeyi budivli ye krugli zaskleni vezhi shodiv yaki v 1920 ih rokah i piznishe stali populyarnim hudozhnim elementom u Eriha Mendelzona v jogo universalnih magazinah Dovgi roki Gropiusa pov yazuvali druzhni vidnosini z profesorom fiziki v Yenskomu universiteti de vin sproyektuvav i pobuduvav dlya podruzhzhya Auerbah zhitlovij budinok Persha Svitova vijna perervala kar yeru Gropiusa Prizvanij negajno yak rezervist Gropius voyuvav na Zahidnomu fronti u zvanni starshini buv poranenij i led ne zaginuv BaugauzDokladnishe Baugauz Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Gropius staye zasnovnikom Baugauzu Shkola Baugauz bula stvorena u Vejmari u 1919 roci vnaslidok ob yednannya Saksonsko Vejmarskoyi Vishoyi shkoli obrazotvorchih mistectv i zasnovanoyi Anri Van de Velde Saksonsko Vejmarskoyi shkoli prikladnogo mistectva Buduchi iniciatorom stvorennya novogo navchalnogo zakladu A Van de Velde proponuye na posadu kerivnika kandidaturu molodogo berlinskogo arhitektora Valtera Gropiusa Gropius obijmaye posadu direktora spochatku u Vejmari do 1926 r i pislya cogo v Dessau 1928 roku vin peredaye post shvejcarskomu mistobudivniku Majyeru yakij buv vidpravlenij u vidstavku z politichnih prichin u 1930 roci Lyudvig Mis van der Roe keruvav Baugauzom azh do jogo zakrittya u 1932 roci Z 1926 roci Gropius intensivno zajmayetsya masovim zhitlovim budivnictvom rishennyam mistobudivnih i socialnih problem vistupaye za racionalizaciyu budivnictva Vin vikonuye chislenni proyekti zhitlovih budinkiv selishe 1926 1931 rajon u Karlsrue 1928 1929 zhitlovij kvartal u berlinskomu rajoni Simensshtadt 1929 1930 ta proyekt Beregova zabudova ozera Vanzeye v Berlini 1930 1931 Amerikanskij periodU 1934 roci pislya napadiv nacional socialistiv na Baugauz yaki nazivali jogo cerkvoyu marksizmu Gropius emigruye do Angliyi a v 1937 roci pereyizhdzhaye do Kembridzha v SShA de pracyuye profesorom arhitekturi u vishij shkoli dizajnu Garvardskogo universitetu U 1946 roci Gropius zasnuvav grupu The Architects Collaborative Inc TAC Rezultatom roboti ciyeyi grupi stav Osvitnij centr Garvardskogo universitetu v Kembridzhi angl Graduate Center der Harvard University in Cambridge 1949 1950 Sered garvardskih uchniv Gropiusa plidnij Jyeo Min Pij V ostanni roki zhittya Gropius povertayetsya v Berlin de proyektuye dev yatipoverhovij zhitlovij kvartal u rajoni Ganzi u 1957 roci v ramkah budivelnoyi vistavki nim Interbau Uvignutij pivdennij fasad i vidkritij pershij poverh vvazhayetsya tipovim prikladom tak zvanogo piznogo modernu U comu budinku vidbuvayutsya najprestizhnishi vistavki Berlinu U 1963 roci Gropius udostoyuyetsya zvannya pochesnogo doktora Vilnogo universitetu Berlinu Gropius pomer 5 lipnya 1969 roku v Bostoni SShA RobotiRobota Zobrazhennya Roztashuvannya Rik Zavod Fagus spilno z Alfeld Nimechchina 1910 1911 1924 1925 Oformlennya paviljonu nimeckogo Verkbundu na Vsesvitnij vistavci v Genti zolota medal vistavki Gent Belgiya 1913 Proyekt vistavkovogo primishennya Ob yednanih majsteren z obrazotvorchogo ta prikladnogo mistectva Berlin Nimechchina 1913 Proyekti oformlennya spalnih zaliznichnih vagoniv novogo tipu vipushenih na zavodah Kenigsberga i legkovih avtomobiliv dlya avtomobilnoyi firmi v Kelni 1913 Proyekti zhitlovih i fabrichnih budivel u Vittenberzi Frankfurti na Majni Pozeni Vidni Berlini ta Pomeraniyi usi u spivavtorstvi z A Meyerom 1913 Administrativno fabrichnij korpus i mashinna zala Zrazkovoyi fabriki dlya vistavki Nimeckogo soyuzu remisnichih pidpriyemstv v Kelni u spivavtorstvi z A Meyerom 1914 Fabrichni torgovelni ta gromadski sporudi v Pomeraniyi 1914 Budinok Baumfelda v Berlini proyekt u spivavtorstvi z A Meyerom budivnictvo spilno z uchnyami Bauhausa 1919 Proyekt pam yatnika zhertvam bereznevogo povstannya u Vajmari Vejmar Nimechchina 1921 Konkursnij proyekt budivli vzuttyevoyi fabriki v Erfurti u spivavtorstvi z A Meyerom druga premiya 1921 Korpus zavodu silskogospodarskoyi tehniki Gebr Kappe amp Co Alfeld 1922 1924 Zhitlovij budinok profesora doktora Feliksa Auerbaha Yena 1924 Budinok municipalnogo teatru v Yeni ryad zhitlovih budinkiv v Yeni Tyuringiyi Berlini Alfeldi 1923 1924 Proyekt budivli redakciyi Chikago tribyun u spivavtorstvi z A Meyerom 1923 1924 Budinok Baugauzu proyekt u spivavtorstvi z A Meyerom budivnictvo spilno z uchnyami Baugauzu Dessau 1925 1926 Vikladackij korpus Dim majstriv Meisterhauser Baugauzu v Dessau 1925 1926 Oformlennya vistavki nimeckogo Verkbundu v Stokgolmi 1926 Zhitlove selishe Terten Torten v Dessau 1926 1928 Proyekt budivli Totalnogo teatru dlya Berlina vidpovidno do idej 1927 Dvi budivli v vistavkovomu zhitlovomu selishi Vajsengof v Shtutgarti 1927 Budinok Terezi Cukerkandl Therese Zuckerkandl Yena 1927 1929 Vregulyuvannya zhitlovoyi zabudovi v rajoni Dammerstok v Karlsrue 1928 1929 Proyektuvannya ryadovoyi zabudovi zhitlovimi budinkami v rajoni Simensshtadt pid Berlinom 1929 1930 Oformlennya paviljonu nimeckogo Verkbundu v Parizhi 1929 1930 Proyekt oformlennya legkovogo avtomobilya Adler 1929 1930 Konkursni proyekti budivel teatru dlya Harkova ta Palacu Rad dlya Moskvi 1930 Privatna arhitekturna praktika v Londoni u spivavtorstvi z M Frayem 1934 1937 Budinok Gropiusa angl Gropius Haus Linkoln Massachusets SShA 1937 Packaged House System u spivavtorstvi z Konradom Vaksmanom u Linkolni Massachusets 1941 1943 Korpus dlya aspirantiv v Garvardskomu universiteti u spivavtorstvi z Braunom Lajfordom i Frobesom 1948 1950 Ryad proyektiv mebliv dlya avstrijskoyi firmi Tone 1950 Proyekti budinkiv Boston centru v Bostoni i ofisu MakKormik v Chikago 1953 Zhitlovij budinok Stichweh u Gannoveri 1952 1953 Proyekti budivel pochatkovih shkil dlya shtatu Massachusets 1954 1959 9 i poverhovij zhitlovij budinok dlya vistavki Interbau v Zahidnomu Berlini spilno z TAS i V Ebertom Proyektuvannya i budivnictvo kompleksu Bagdadskogo universitetu spilno z TAS i R Makmillanom 1957 Hmarochos Pan Am na Mangetteni 1957 59 Planuvannya mistechka Gropiusa v todishnomuk Zahidnomu Berlini z 1960 piznishe zmineno Budivlya posolstva SShA v Greciyi Afini Greciya 1956 1961 Proyekt budivli Monika na pl Pikadilli v Londoni 1961 Fabrika porcelyani Rosenthal u 1965 v Selbe Sklyanij Sobor oficijno Thomas Glaswerk 1968 v AmbergPrimitkiMuseum of Modern Art online collection d Track Q73268604 https blackmountaincollegeproject org Biographies GROPIUS 20walter 20BIO GROPIUS 20walter 20BIO htm Walter Adolph Gropius 1883 1969 British Broadcasting Corporation Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 2 serpnya 2006 Arhiv originalu za 5 bereznya 2018 Procitovano 5 bereznya 2018 PosilannyaNacionalnij muzej imeni Andreya Sheptickogo Vistavka Institutu zv yazkiv z zakordonu ifa Baugauz fotografiyi 13 bereznya 15 kvitnya 2007 roku 6 bereznya 2018 u Wayback Machine Mistectvo Baugauzu v Buhenvaldi 6 bereznya 2018 u Wayback Machine Novi stili v arhitekturi 17 bereznya 2017 u Wayback Machine Lesya Yurchenko Baugauz ikoni modernizmu 90 rokiv Deutsche Welle 03 04 2009 26 travnya 2021 u Wayback Machine LiteraturaPortal Mistectvo angl The New Architecture and the Bauhaus Walter Gropius 1935 angl The Scope of Total Architecture Walter Gropius 1956 angl From Bauhaus to Our House Tom Wolfe 1981 angl The Walter Gropius Archive Routledge publisher 1990 1991