Касіян Лехницький (*1734 — †11 липня 1784) — український церковний діяч, професор, ректор Києво-Могилянської академії, архімандрит.
Касіян Лехницький | |
---|---|
Основні відомості | |
Народження | 1734 Київ |
Країна: | Російська імперія |
Альма-матер: | Києво-Могилянська академія |
Заклад: | Києво-Могилянська академія |
Конфесія: | православ'я |
Смерть: | 11 липня 1784 |
Київ | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | педагогіка |
Основні інтереси: | теологія |
Звання: | професор |
Титул: | архімандрит |
Додаткова інформація: | ректор Києво-Могилянської академії |
Життєпис
Народився у 1734 р. у родині причетника Єрофея Лехницького, на Подолі Києва при парафії церкви Різдва Христового.
На початку 1750-х років почав студіювати в Києво-Могилянської академії. Будучи студентом викладав у цій академії грецьку мову.
У 1762 р. завершив навчання у згаданій в академії. І у тому ж році прийняв чернечий постриг у Київському Братському монастирі. І тоді ж став викладачем класу аналогії.
Від 1763 р. — викладач , з 1764 р. — граматики.
У 1765 р. на вимогу з Санкт-Петербургу наказом Київської консисторії призначено намісником російської посольської церкви у м. Лондоні. Проте він просив залишити його в Україні. Продовжив викладати у класі Києво-Могилянської академії.
У 1767—1768 навчальному році читав риторику. З 1774 р. його призначено на префекта тої ж академії та професором філософії в ній.
У 1775 р. — обрано на посаду ректора Києво-Могилянської академії та професором богослов'я, висвячено на архімандрита Братського монастиря. За його ректорства в академії сталися дві великі пожежі:
- У 1775 році згоріла студентська бурса, а
- у 1780 році у Трапезній церкві вогнем знищено частину академічної бібліотеки, згоріли також викладацькі келії.
Касіян займався відбудовою й поновленням втраченого.
У 1781 р. виголосив «рос. Изрядную Речь при встрече высочайших особ в Академии» (князя Павла Петровича з великою княгинею Марією Федорівною), познайомив гостей з академічними визначними пам'ятками й подарував «рос. Рукописные оды в тетрадях, обложенных парчою».
У жовтні 1782 р. Касіяна було викликано до м. Санкт-Петербурга «рос. на чреду священнослуженія и проповеди».
Влітку 1784 р. він повернувся до м. Києва через хворобу, де помер 11 липня того ж року у Кудрявському кафедральному домі, що належав Київському Софійському монастирю.
Творчість
Був найвідомішим вченим-богословом й знавцем грецької мови серед тих, які працювали у Києво-Могилянській академії в 1780-х роках. Склав у 1779 р. для студентів широковідоме «рос. Руководство о догматах веры». Працював над виправленням книги «рос. Нравоучительные слова из Иоанна Златоуста».
Після його смерті залишилося багато книг українською, грецькою, латинською, польською й російською мовами та особисте майно. Бібліотека Лехницького перейшла у власність Києво-Могилянської академії.
Посилання
- Касіян Лехницький [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // «Українці в світі».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kasiyan Lehnickij 1734 11 lipnya 1784 ukrayinskij cerkovnij diyach profesor rektor Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi arhimandrit Kasiyan LehnickijOsnovni vidomostiNarodzhennya 1734 1734 KiyivKrayina Rosijska imperiyaAlma mater Kiyevo Mogilyanska akademiyaZaklad Kiyevo Mogilyanska akademiyaKonfesiya pravoslav yaSmert 11 lipnya 1784 1784 07 11 KiyivPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti pedagogikaOsnovni interesi teologiyaZvannya profesorTitul arhimandritDodatkova informaciya rektor Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyiZhittyepisNarodivsya u 1734 r u rodini prichetnika Yerofeya Lehnickogo na Podoli Kiyeva pri parafiyi cerkvi Rizdva Hristovogo Na pochatku 1750 h rokiv pochav studiyuvati v Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Buduchi studentom vikladav u cij akademiyi grecku movu U 1762 r zavershiv navchannya u zgadanij v akademiyi I u tomu zh roci prijnyav chernechij postrig u Kiyivskomu Bratskomu monastiri I todi zh stav vikladachem klasu analogiyi Vid 1763 r vikladach z 1764 r gramatiki U 1765 r na vimogu z Sankt Peterburgu nakazom Kiyivskoyi konsistoriyi priznacheno namisnikom rosijskoyi posolskoyi cerkvi u m Londoni Prote vin prosiv zalishiti jogo v Ukrayini Prodovzhiv vikladati u klasi Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi U 1767 1768 navchalnomu roci chitav ritoriku Z 1774 r jogo priznacheno na prefekta toyi zh akademiyi ta profesorom filosofiyi v nij U 1775 r obrano na posadu rektora Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi ta profesorom bogoslov ya visvyacheno na arhimandrita Bratskogo monastirya Za jogo rektorstva v akademiyi stalisya dvi veliki pozhezhi U 1775 roci zgorila studentska bursa a u 1780 roci u Trapeznij cerkvi vognem znisheno chastinu akademichnoyi biblioteki zgorili takozh vikladacki keliyi Kasiyan zajmavsya vidbudovoyu j ponovlennyam vtrachenogo U 1781 r vigolosiv ros Izryadnuyu Rech pri vstreche vysochajshih osob v Akademii knyazya Pavla Petrovicha z velikoyu knyagineyu Mariyeyu Fedorivnoyu poznajomiv gostej z akademichnimi viznachnimi pam yatkami j podaruvav ros Rukopisnye ody v tetradyah oblozhennyh parchoyu U zhovtni 1782 r Kasiyana bulo viklikano do m Sankt Peterburga ros na chredu svyashennosluzheniya i propovedi Vlitku 1784 r vin povernuvsya do m Kiyeva cherez hvorobu de pomer 11 lipnya togo zh roku u Kudryavskomu kafedralnomu domi sho nalezhav Kiyivskomu Sofijskomu monastiryu TvorchistBuv najvidomishim vchenim bogoslovom j znavcem greckoyi movi sered tih yaki pracyuvali u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi v 1780 h rokah Sklav u 1779 r dlya studentiv shirokovidome ros Rukovodstvo o dogmatah very Pracyuvav nad vipravlennyam knigi ros Nravouchitelnye slova iz Ioanna Zlatousta Pislya jogo smerti zalishilosya bagato knig ukrayinskoyu greckoyu latinskoyu polskoyu j rosijskoyu movami ta osobiste majno Biblioteka Lehnickogo perejshla u vlasnist Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi PosilannyaKasiyan Lehnickij 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinci v sviti