Барашівський район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1962 роки в складі Коростенської та Волинської округ, Київської та Житомирської областей. Районний центр — село Бараші.
Барашівський район | |
---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |
Основні дані | |
Країна: | УСРР, УРСР |
Область: | Коростенська округа, Волинська округа, Київська область, Житомирська область |
Утворений: | 7 березня 1923 |
Ліквідований: | 30 грудня 1962 |
Населення: | 27 916 (1939) |
Площа: | 652,1 км² |
Густота: | 55,45 осіб/км² |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | c. Бараші |
Районна влада | |
Мапа | |
Історія та адміністративний устрій
Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи. До складу увійшли 20 сільських рад колишньої Барашівської волості Коростенського повіту: Барашівська, Баскаківська, Білківська, Бобрицька, Бобрицько-Болярська, Будо-Бобрицька, Євгенівська, Зеленицька, Киянська, Крем'янська, Малояблунецька, Неділищенська, Олександрівська, Осипівська, , Симонівська, Сороченська, Сушківська, Усолусівська та .
26 березня 1925 року утворено Бастово-Руднянську сільську раду, а 8 вересня того ж року — Гоноринську сільську раду.
3 червня 1930 року до складу новостворених Соколовського та Пулинського німецького національного районів було передано такі сільські ради: Бобрицько-Болярську, Будо-Бобрицьку, Вербівську, Крем'янську, Олександрівську, Сороченську.
13 червня 1930 року Коростенську округу було ліквідовано, район передано до складу Волинської округи.
2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Барашівський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.
17 жовтня 1935 року Пулинський німецький район було ліквідовано, до складу Барашівського району увійшли його сільради: Будо-Бобрицька, Грінтальська, Крем'янська, Ново-Олександрівська, Радецько-Болярська та Сороченська.
4 травня 1935 року район увійшов до новоствореного Коростенського округу Київської області.
22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Барашівським районом у складі.
В 1941-43 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Ємільчине Генеральної округи Житомир. Було утворено Антонівську, Бобрицько-Руднянську, Нейманівську та Руднє-Баранівську сільські управи.
11 серпня 1954 року було ліквідовано 11 сільських рад: Бастово-Руднянську, Бобрицько-Болярську, Будо-Бобрицьку, Вербівську, Гоноринську, Йосипівську, Кам'янську, Крем'янську, Малояблунецьку, Радецько-Болярську та Сороченську.
30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, його територія у повному складі увійшла до складу Ємільчинського району.
Населення
За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року на території Барашівського району мешкало 36 160 осіб. Розподіл населення за рідними мовами був наступним:
- Українська мова — 70,7 %
- Російська мова — 1,1 %
- інші — 28,2 %
Національний склад населення за даними перепису 1926 року:
Національність | Кількість | Частка, % |
---|---|---|
українці | 23530 | 65,1 |
німці | 6540 | 18,1 |
поляки | 4697 | 13,0 |
євреї | 1074 | 3,0 |
росіяни | 180 | 0,5 |
інші | 139 | 0,4 |
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 27 916 осіб, з них українців — 20 432, росіян — 1 179, німців — 2 932, євреїв — 869, поляків — 2 081, інших — 423.
Примітки
- Матеріали до опису округ УСРР: Коростенська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с.
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 35, 532, 533, 539, 540, 617, 618. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 28 жовтня 2020.
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 15 березня 2023.
Джерела
- http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 24 травня 2016. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 11 червня 2020.
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Barashivskij rajon administrativno teritorialna odinicya URSR sho isnuvala z 1923 po 1962 roki v skladi Korostenskoyi ta Volinskoyi okrug Kiyivskoyi ta Zhitomirskoyi oblastej Rajonnij centr selo Barashi Barashivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaOsnovni daniKrayina USRR URSROblast Korostenska okruga Volinska okruga Kiyivska oblast Zhitomirska oblastUtvorenij 7 bereznya 1923Likvidovanij 30 grudnya 1962Naselennya 27 916 1939 Plosha 652 1 km Gustota 55 45 osib km Naseleni punkti ta radiRajonnij centr c BarashiRajonna vladaMapaIstoriya ta administrativnij ustrijRajon bulo utvoreno 7 bereznya 1923 roku u skladi Korostenskoyi okrugi Do skladu uvijshli 20 silskih rad kolishnoyi Barashivskoyi volosti Korostenskogo povitu Barashivska Baskakivska Bilkivska Bobricka Bobricko Bolyarska Budo Bobricka Yevgenivska Zelenicka Kiyanska Krem yanska Maloyablunecka Nedilishenska Oleksandrivska Osipivska Simonivska Sorochenska Sushkivska Usolusivska ta 26 bereznya 1925 roku utvoreno Bastovo Rudnyansku silsku radu a 8 veresnya togo zh roku Gonorinsku silsku radu 3 chervnya 1930 roku do skladu novostvorenih Sokolovskogo ta Pulinskogo nimeckogo nacionalnogo rajoniv bulo peredano taki silski radi Bobricko Bolyarsku Budo Bobricku Verbivsku Krem yansku Oleksandrivsku Sorochensku 13 chervnya 1930 roku Korostensku okrugu bulo likvidovano rajon peredano do skladu Volinskoyi okrugi 2 veresnya 1930 roku bulo skasovano podil URSR na okrugi cherez sho vid 15 veresnya 1930 roku Barashivskij rajon yak i reshta okremih administrativnih odinic perejshov u bezposerednye pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru 9 lyutogo 1932 roku rajon uvijshov do skladu novostvorenoyi Kiyivskoyi oblasti 17 zhovtnya 1935 roku Pulinskij nimeckij rajon bulo likvidovano do skladu Barashivskogo rajonu uvijshli jogo silradi Budo Bobricka Grintalska Krem yanska Novo Oleksandrivska Radecko Bolyarska ta Sorochenska 4 travnya 1935 roku rajon uvijshov do novostvorenogo Korostenskogo okrugu Kiyivskoyi oblasti 22 veresnya 1937 roku bulo utvoreno Zhitomirsku oblast z Barashivskim rajonom u skladi V 1941 43 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Yemilchine Generalnoyi okrugi Zhitomir Bulo utvoreno Antonivsku Bobricko Rudnyansku Nejmanivsku ta Rudnye Baranivsku silski upravi 11 serpnya 1954 roku bulo likvidovano 11 silskih rad Bastovo Rudnyansku Bobricko Bolyarsku Budo Bobricku Verbivsku Gonorinsku Josipivsku Kam yansku Krem yansku Maloyablunecku Radecko Bolyarsku ta Sorochensku 30 grudnya 1962 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR rajon bulo likvidovano jogo teritoriya u povnomu skladi uvijshla do skladu Yemilchinskogo rajonu NaselennyaZa rezultatami Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1926 roku na teritoriyi Barashivskogo rajonu meshkalo 36 160 osib Rozpodil naselennya za ridnimi movami buv nastupnim Ukrayinska mova 70 7 Rosijska mova 1 1 inshi 28 2 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1926 roku Nacionalnist Kilkist Chastka ukrayinci 23530 65 1nimci 6540 18 1polyaki 4697 13 0yevreyi 1074 3 0rosiyani 180 0 5inshi 139 0 4 Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 27 916 osib z nih ukrayinciv 20 432 rosiyan 1 179 nimciv 2 932 yevreyiv 869 polyakiv 2 081 inshih 423 PrimitkiMateriali do opisu okrug USRR Korostenska okruga Centralne statistichne upravlinnya USRR H 1926 58 s PDF http www archive zt gov ua s 35 532 533 539 540 617 618 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 28 zhovtnya 2020 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Tom XI XIII Ukrainskaya SSR M Izd e CSU Soyuza SSR Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 15 bereznya 2023 Dzherelahttp resource history org ua Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 24 travnya 2016 Arhiv originalu za 2 serpnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2020 Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi