Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Товстоногов Георгій Олександрович (рос. Товстоногов Георгий Александрович; 28 вересня, 1915, Санкт-Петербург — 23 травня, 1989, Ленінград) — відомий російський театральний режисер і педагог. Починав як актор. Народний артист СРСР (1957). Доктор мистецтвознавства (1968). Лауреат Сталінських премій (1950, 1952), Ленінської премії (1958), Державних премій (1968, 1978). Почесний громадянин Тбілісі (1983).
| Товстоногов Георгій Олександрович рос. Товстоногов Георгий Александрович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Товстоногов Георгий Александрович |
| Народився | 28 вересня 1915 Петроград (перейменований з 1914) |
| Помер | 23 травня 1989 (73 роки) Ленінград |
| Поховання | d |
| Громадянство |  Росія →  СРСР |
| Місце проживання | Тбілісі, Москва, Ленінград |
| Діяльність | театральний режисер, педагог |
| Відомий завдяки | російський театральний режисер, педагог |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] |
| Знання мов | російська[1] |
| Заклад | ВДТ імені Товстоногова |
| Членство | Берлінська академія мистецтв |
| Роки активності | з 1933 |
| Титул |  (1957) |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Родичі | сестра Натела Товстоногова, актриса |
| Брати, сестри | d |
| У шлюбі з | 1-а Саломе Канчелі, 2-а Інна Кондратьєва |
| Діти | три сини |
| Автограф |  |
| Нагороди | Лауреат Сталінських премій (1950, 1952), Ленінської премії (1958), Державних премій (1968, 1978). |
| IMDb | ID 1033194 |
| |
Дворянська родина
Походить з дворянської родини. Батько, Олександр Андрійович Толстоногов, інженер-залізничник, високопосадовець Міністерства залізниць Російської імперії. Мати — Тамара Папиташвилі, співачка, навчалась у Санкт-Петербурзькій консерваторіїРодина мешкала у Петербурзі на вулиці Фурштадській.
Ранні роки
Родина перебралась на житло у Тбілісі, де було спокійніше після початку Першої світової війни. Дядя Георгія був актором, тому хлопець багато часу проводив у театрі. По закінченні школи Георгій влаштувався на навчання у Тбіліський залізничний інститут, де його батько обіймав там посаду завідувача кафедрою. Але захоплення театром переважило.
Тбіліський період
1931 року він розпочав театральну кар'єру як актор у Тбіліському театрі юних глядачів. 1933 року в цьому ж театрі Георгій Товстоногов створив першу власну виставу «Предложение» за твором Антона Чехова. Волаючи пов'язати власне життя із театром професійно, 1933 року перебрався у Москву, де влаштувався на режисерський факультет (московський ГИТИС). Власний замалий вік виправив, додавши собі два роки, тобто удав, що він 1913 р.н. Відтак довгий час роком народження режисера вважали 1913 р.
Зв'язку із Тбілісі не поривав, а щорічно переїздив туди, де у Тбіліському театрі юних глядачів ставив одну нову виставу.
1937 р. батько, дворянин Олександр Товстоногов, був арештований як «японський шпигун». Георгій Товстоногов, як син ворога народу і «японського шпигуна» був виключений зі студентів театрального інституту ГИТИСа, хоча був на четвертому курсі. Відновитися у інституті вдалося і Георгій Товстоногов отримав диплом. Відбув у Тбілісі, де з 1938 до 1946 року працював театральним режисером у драматичному театрі імені О. Грибоєдова. З 1939 р. розпочалась і його кар'єра театрального викладача.
Московський період
1946 року тридцятирічний режисер покинув Тбілісі і перебрався на працю у Москву. Працював театральним режисером Гастрольного реалістичного театру (1946—1948 рр.), Центрального дитячого театру (1946—1949 рр.), виїздив у місто Алма-Ату, де теж працював театральним режисером. 1949 року перебрався на працю у Ленінград.
Ленінградський період
Товстоногов був призначений на посаду театрального режисера у ВДТ у Ленінграді у лютому 1956 року. Театр перебував у занепаді і втрачав глядачів. Перед Товстоноговим стояло відразу декілька складних завдань: зломити спротив тодішньої трупи, завоювати підтримку у самому театрі і майстерними засобами зробити театр популярним. Йому надали права скоротити штат акторів і він використав це право. Жах бути скороченим і залишитися без роботи спрацював, трупа почала рахуватися з новим керівником. Відбулося декілька нарад і режисер пояснював власні вимоги.
Аби привабити глядачів, Товстоногов почав ставити комедії («Шестой этаж» А. Жері, «Когда цветёт акация» Н. Винникова, «Безымянная звезда» М. Себастіану…) На комедії пішов глядач, засіб спрацював, стан справ у театрі пожвавився. Але у режисера був інший намір і ця стратегія почала реалізовуватися. 1957 року на російську переклали п'єсу «Лисиця і виноград» бразильського драматурга Гільєрме Фігейредо (1915—1997), котру ще не знали у театрах. Товстоногова привабила і давньогрецька тематика, і монологи головного персонажа (байкаря Езопа), і ясна мета п'єси — осуд рабства, прагнення свободи, здатність іти на жертви заради неї.
Перший показ нової вистави відбувся 23 березня 1957 року. Вистава з її афористичною мовою і філософським забарвленням (неглибоким, але зрозумілим для більшості) стала явищем у театральному житті Ленінграда. Трохи пізніше виставу «Езоп» (такою була її назва у театрі) навіть вважали одним із символів хрущовської відлиги. Водночас це започаткувало появу феномена «театра Товстоногова»
Друковані твори (російською)
- «Современность в современном театре. Беседы о режиссуре» (1962)
- «О профессии режиссёра» (1965)
- «Круг мыслей: Статьи. Режиссёрские комментарии. Записи репетиций» (1972)
Див. також
- Великий драматичний театр імені М. Горького, Ленінград
- ТЮГ імені Брянцева
- Персоналії, пов'язані із Санкт-Петербургом
- Театральна бібліотека (Санкт-Петербург)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Гордость нашего города // Мерія Тбілісі(рос.)
- Старосельская Н. Д., «Товстоногов», М., «Молодая гвардия», 2004
- Старосельская Н. Товстоногов. — М.: Молодая гвардия, 2004. — С. 141.
- Старосельская Н. Товстоногов. — М.: Молодая гвардия, 2004. — С. 152—153.
Джерела
- Русский драматический театр: Энциклопедия / Под общ. ред. М. И. Андреева, Н. Э. Звенигородской, А. В. Мартыновой и др.. — М.. — Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2001. — С. 407. — 568 с. — .
- Старосельская Н. Д. Товстоногов. — М.: Молодая гвардия, 2004. — С. 16—17. — .
- Газета «Экран и сцена», статья «Он создал нас», сентябрь, 2015
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tovstonogov Georgij Oleksandrovich ros Tovstonogov Georgij Aleksandrovich 28 veresnya 1915 Sankt Peterburg 23 travnya 1989 Leningrad vidomij rosijskij teatralnij rezhiser i pedagog Pochinav yak aktor Narodnij artist SRSR 1957 Doktor mistectvoznavstva 1968 Laureat Stalinskih premij 1950 1952 Leninskoyi premiyi 1958 Derzhavnih premij 1968 1978 Pochesnij gromadyanin Tbilisi 1983 Tovstonogov Georgij Oleksandrovich ros Tovstonogov Georgij AleksandrovichIm ya pri narodzhenni Tovstonogov Georgij AleksandrovichNarodivsya 28 veresnya 1915 1915 09 28 Petrograd perejmenovanij z 1914 Pomer 23 travnya 1989 1989 05 23 73 roki LeningradPohovannya dGromadyanstvo Rosiya SRSRMisce prozhivannya Tbilisi Moskva LeningradDiyalnist teatralnij rezhiser pedagogVidomij zavdyaki rosijskij teatralnij rezhiser pedagogAlma mater Rosijskij universitet teatralnogo mistectvaNaukovij stupin doktor mistectvoznavstva d Znannya mov rosijska 1 Zaklad VDT imeni TovstonogovaChlenstvo Berlinska akademiya mistectvRoki aktivnosti z 1933Titul 1957 Posada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Rodichi sestra Natela Tovstonogova aktrisaBrati sestri dU shlyubi z 1 a Salome Kancheli 2 a Inna KondratyevaDiti tri siniAvtografNagorodi Laureat Stalinskih premij 1950 1952 Leninskoyi premiyi 1958 Derzhavnih premij 1968 1978 IMDb ID 1033194 Mediafajli u VikishovishiDvoryanska rodinaPohodit z dvoryanskoyi rodini Batko Oleksandr Andrijovich Tolstonogov inzhener zaliznichnik visokoposadovec Ministerstva zaliznic Rosijskoyi imperiyi Mati Tamara Papitashvili spivachka navchalas u Sankt Peterburzkij konservatoriyiRodina meshkala u Peterburzi na vulici Furshtadskij Ranni rokiRodina perebralas na zhitlo u Tbilisi de bulo spokijnishe pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Dyadya Georgiya buv aktorom tomu hlopec bagato chasu provodiv u teatri Po zakinchenni shkoli Georgij vlashtuvavsya na navchannya u Tbiliskij zaliznichnij institut de jogo batko obijmav tam posadu zaviduvacha kafedroyu Ale zahoplennya teatrom perevazhilo Tbiliskij period1931 roku vin rozpochav teatralnu kar yeru yak aktor u Tbiliskomu teatri yunih glyadachiv 1933 roku v comu zh teatri Georgij Tovstonogov stvoriv pershu vlasnu vistavu Predlozhenie za tvorom Antona Chehova Volayuchi pov yazati vlasne zhittya iz teatrom profesijno 1933 roku perebravsya u Moskvu de vlashtuvavsya na rezhiserskij fakultet moskovskij GITIS Vlasnij zamalij vik vipraviv dodavshi sobi dva roki tobto udav sho vin 1913 r n Vidtak dovgij chas rokom narodzhennya rezhisera vvazhali 1913 r Zv yazku iz Tbilisi ne porivav a shorichno pereyizdiv tudi de u Tbiliskomu teatri yunih glyadachiv staviv odnu novu vistavu 1937 r batko dvoryanin Oleksandr Tovstonogov buv areshtovanij yak yaponskij shpigun Georgij Tovstonogov yak sin voroga narodu i yaponskogo shpiguna buv viklyuchenij zi studentiv teatralnogo institutu GITISa hocha buv na chetvertomu kursi Vidnovitisya u instituti vdalosya i Georgij Tovstonogov otrimav diplom Vidbuv u Tbilisi de z 1938 do 1946 roku pracyuvav teatralnim rezhiserom u dramatichnomu teatri imeni O Griboyedova Z 1939 r rozpochalas i jogo kar yera teatralnogo vikladacha Moskovskij period1946 roku tridcyatirichnij rezhiser pokinuv Tbilisi i perebravsya na pracyu u Moskvu Pracyuvav teatralnim rezhiserom Gastrolnogo realistichnogo teatru 1946 1948 rr Centralnogo dityachogo teatru 1946 1949 rr viyizdiv u misto Alma Atu de tezh pracyuvav teatralnim rezhiserom 1949 roku perebravsya na pracyu u Leningrad Leningradskij periodTovstonogov buv priznachenij na posadu teatralnogo rezhisera u VDT u Leningradi u lyutomu 1956 roku Teatr perebuvav u zanepadi i vtrachav glyadachiv Pered Tovstonogovim stoyalo vidrazu dekilka skladnih zavdan zlomiti sprotiv todishnoyi trupi zavoyuvati pidtrimku u samomu teatri i majsternimi zasobami zrobiti teatr populyarnim Jomu nadali prava skorotiti shtat aktoriv i vin vikoristav ce pravo Zhah buti skorochenim i zalishitisya bez roboti spracyuvav trupa pochala rahuvatisya z novim kerivnikom Vidbulosya dekilka narad i rezhiser poyasnyuvav vlasni vimogi Abi privabiti glyadachiv Tovstonogov pochav staviti komediyi Shestoj etazh A Zheri Kogda cvetyot akaciya N Vinnikova Bezymyannaya zvezda M Sebastianu Na komediyi pishov glyadach zasib spracyuvav stan sprav u teatri pozhvavivsya Ale u rezhisera buv inshij namir i cya strategiya pochala realizovuvatisya 1957 roku na rosijsku pereklali p yesu Lisicya i vinograd brazilskogo dramaturga Gilyerme Figejredo 1915 1997 kotru she ne znali u teatrah Tovstonogova privabila i davnogrecka tematika i monologi golovnogo personazha bajkarya Ezopa i yasna meta p yesi osud rabstva pragnennya svobodi zdatnist iti na zhertvi zaradi neyi Pershij pokaz novoyi vistavi vidbuvsya 23 bereznya 1957 roku Vistava z yiyi aforistichnoyu movoyu i filosofskim zabarvlennyam neglibokim ale zrozumilim dlya bilshosti stala yavishem u teatralnomu zhitti Leningrada Trohi piznishe vistavu Ezop takoyu bula yiyi nazva u teatri navit vvazhali odnim iz simvoliv hrushovskoyi vidligi Vodnochas ce zapochatkuvalo poyavu fenomena teatra Tovstonogova Drukovani tvori rosijskoyu Sovremennost v sovremennom teatre Besedy o rezhissure 1962 O professii rezhissyora 1965 Krug myslej Stati Rezhissyorskie kommentarii Zapisi repeticij 1972 Div takozhVelikij dramatichnij teatr imeni M Gorkogo Leningrad TYuG imeni Bryanceva Personaliyi pov yazani iz Sankt Peterburgom Teatralna biblioteka Sankt Peterburg PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gordost nashego goroda Meriya Tbilisi ros Staroselskaya N D Tovstonogov M Molodaya gvardiya 2004 Staroselskaya N Tovstonogov M Molodaya gvardiya 2004 S 141 Staroselskaya N Tovstonogov M Molodaya gvardiya 2004 S 152 153 DzherelaRusskij dramaticheskij teatr Enciklopediya Pod obsh red M I Andreeva N E Zvenigorodskoj A V Martynovoj i dr M Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2001 S 407 568 s ISBN 5 85270 167 X Staroselskaya N D Tovstonogov M Molodaya gvardiya 2004 S 16 17 ISBN 5 235 02680 2 Gazeta Ekran i scena statya On sozdal nas sentyabr 2015Posilannya