Буди́ще — село в Україні, у Шевченківській сільській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення складає — 711 осіб.
село Будище | |
---|---|
Стела на місці хати, де народився український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР Юрій Тютюнник | |
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Громада | Шевченківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71020310000027379 |
Облікова картка | Будище. |
Основні дані | |
Засноване | 1630—1640 |
Населення | 711 осіб |
Площа | 1,715 км² |
Поштовий індекс | 20213 |
Телефонний код | +380 4740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′40″ пн. ш. 31°01′48″ сх. д. / 49.19444° пн. ш. 31.03000° сх. д.Координати: 49°11′40″ пн. ш. 31°01′48″ сх. д. / 49.19444° пн. ш. 31.03000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 225 м |
Відстань до обласного центру | 103 км |
Відстань до районного центру | 21 км |
Найближча залізнична станція | Звенигородка |
Місцева влада | |
Адреса ради | Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Будище |
Сільський голова | Кулик Валерій Леонідович |
Карта | |
Будище | |
Будище | |
Мапа | |
Будище у Вікісховищі |
Географія
Село Будище розташоване за 103 км від обласного центру та 21 км відрайонного центру. Найближча залізнична станція Звенигородка (за 32 км).
Історія
Село засноване у 1630—1640 роках XVII століття. На місці села колись у лісі була буда, де виробляли поташ. Звідси й пішла його назва. На лісових промислах почали виникати поселення, переважно із кріпосних, які втікали від панів, та з селян із розорених татарами сіл.
У путівнику «Шляхами Великого Кобзаря» зазначено, що у 1740 році Будище складалося з 70 дворів. Павло Енгельгардт — російський дворянин, офіцер німецько-балтійського походження, поміщик Тараса Шевченка, одержавши в спадщину Будище та сім сіл, у 1828 році збудував у селі маєток. У 1828—1829 роках у пана служив козачком юний Тарас Шевченко. Досі збереглися три дуби, які називають Шевченковими. За переказами, у дуплі одного з них Тарас ховав свої малюнки.
До селянської реформи 1861 року в селі налічувалось 156 дворів. За переказами в селі розробляли ліс смілянські промисловці, звідси і походить назва — «Будища смілянська».
У 1852 році спадщину Павла Енгельгардта було поділено між дружиною і трьома синами. Будище отримав юнкер Петро. У 1870 році в селі побудовано новий житловий будинок. На дочці Петра — Наталії одружився Іван Федорович Моссаковський (1860–1919), який узяв управління маєтком. У 1913 році він побудував двоповерхову школу.
До радянської влади село поділялося на дві частини — «Правда» та «Кривда», де відповідно жили багаті і бідні.
Радянський період
Село зазнало геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР у 1932—1933 та 1946–1947 роках.
У 1937 році у колишньому маєтку Павла Енгельгардта почала працювати школа. У 1957 році в ній створено будинок для жінок похилого віку, який у 1973 році реорганізовано в інтернат для психічнохворих.
Під час німецько-радянської війни 239 мешканців села воювали на фронтах на боці російських окупантів, 112 з них загинули, 127 удостоєні урядових нагород. 1955 року, на їх честь, у селі споруджено пам'ятник.
Станом на початок 1970-х років ХХ століття в селі працювала школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, майстерня пошиття одягу.
В селі містилася рільнича бригада № 4 колгоспу «Батьківщина Шевченка» (центральна садиба у селі Моринцях), працювало дослідне господарство Шевченківського гідромеліоративного технікуму.
У Незалежній Україні
На території села діють: ПСП імені Шевченка, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок-інтернат. У 2004 році село газифіковано.
8 серпня 2018 року, в ході децентралізації, Шевченківська сільська рада об'єднана з Шевченківською сільською громадою.
6 жовтня 2018 року в Будищах освячено новозбудований храм на честь святого Архистратига Божого Михаїла.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 699 | 98.31% |
російська | 10 | 1.41% |
румунська | 2 | 0.28% |
Усього | 711 | 100% |
Пам'ятки
- Колишня садиба Павла Енгельгардта та Будищанський парк, які включені до складу Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка».
- Гупалівщина — заповідне урочище місцевого значення.
- Думний дуб — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
Особистості
З 1829 року в селі жив Тарас Шевченко, коли його забрали до поміщицького двору і він був козачком у пана Енгельгардта. Будище чимало разів згадується у повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали», у поемі «Гайдамаки». Нині на колишньому будинку Енгельгардта (зараз — восьмирічна школа) на честь перебування Тараса Шевченка встановлена меморіальна дошка. В парку ростуть три велетенські дуби, які селяни називають Шевченковими. Ім'ям поета в селі названа одна із вулиць.
Уродженці села:
- Тютюнник Юрій Йосипович (20 квітня 1891 — 20 жовтня 1930) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.
- Осадчий Тихін Іванович (30 червня 1866 — 24 грудня 1945) — громадський діяч, економіст, кооператор, член Української Центральної Ради.
- Романенко О. Ю. — викладач Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, поет.
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 5 серпня 2020.
- www.fallingrain.com [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- Український видавничий портал "Хто є хто"[недоступне посилання з лютого 2019]
- maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 27 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2007. Процитовано 18 листопада 2007.
Джерела та література
- Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С. 112-113
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budi she selo v Ukrayini u Shevchenkivskij silskij gromadi Zvenigorodskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Naselennya skladaye 711 osib selo BudisheStela na misci hati de narodivsya ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij armiyi UNR Yurij TyutyunnikStela na misci hati de narodivsya ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij armiyi UNR Yurij TyutyunnikKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Zvenigorodskij rajonGromada Shevchenkivska silska gromadaKod KATOTTG UA71020310000027379Oblikova kartka Budishe Osnovni daniZasnovane 1630 1640Naselennya 711 osibPlosha 1 715 km Poshtovij indeks 20213Telefonnij kod 380 4740Geografichni daniGeografichni koordinati 49 11 40 pn sh 31 01 48 sh d 49 19444 pn sh 31 03000 sh d 49 19444 31 03000 Koordinati 49 11 40 pn sh 31 01 48 sh d 49 19444 pn sh 31 03000 sh d 49 19444 31 03000Serednya visota nad rivnem morya 225 mVidstan do oblasnogo centru 103 kmVidstan do rajonnogo centru 21 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya ZvenigorodkaMisceva vladaAdresa radi Cherkaska obl Zvenigorodskij r n s BudisheSilskij golova Kulik Valerij LeonidovichKartaBudisheBudisheMapa Budishe u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Budishe GeografiyaSelo Budishe roztashovane za 103 km vid oblasnogo centru ta 21 km vidrajonnogo centru Najblizhcha zaliznichna stanciya Zvenigorodka za 32 km IstoriyaSelo zasnovane u 1630 1640 rokah XVII stolittya Na misci sela kolis u lisi bula buda de viroblyali potash Zvidsi j pishla jogo nazva Na lisovih promislah pochali vinikati poselennya perevazhno iz kriposnih yaki vtikali vid paniv ta z selyan iz rozorenih tatarami sil U putivniku Shlyahami Velikogo Kobzarya zaznacheno sho u 1740 roci Budishe skladalosya z 70 dvoriv Pavlo Engelgardt rosijskij dvoryanin oficer nimecko baltijskogo pohodzhennya pomishik Tarasa Shevchenka oderzhavshi v spadshinu Budishe ta sim sil u 1828 roci zbuduvav u seli mayetok U 1828 1829 rokah u pana sluzhiv kozachkom yunij Taras Shevchenko Dosi zbereglisya tri dubi yaki nazivayut Shevchenkovimi Za perekazami u dupli odnogo z nih Taras hovav svoyi malyunki Do selyanskoyi reformi 1861 roku v seli nalichuvalos 156 dvoriv Za perekazami v seli rozroblyali lis smilyanski promislovci zvidsi i pohodit nazva Budisha smilyanska U 1852 roci spadshinu Pavla Engelgardta bulo podileno mizh druzhinoyu i troma sinami Budishe otrimav yunker Petro U 1870 roci v seli pobudovano novij zhitlovij budinok Na dochci Petra Nataliyi odruzhivsya Ivan Fedorovich Mossakovskij 1860 1919 yakij uzyav upravlinnya mayetkom U 1913 roci vin pobuduvav dvopoverhovu shkolu Do radyanskoyi vladi selo podilyalosya na dvi chastini Pravda ta Krivda de vidpovidno zhili bagati i bidni Radyanskij period Selo zaznalo genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SRSR u 1932 1933 ta 1946 1947 rokah U 1937 roci u kolishnomu mayetku Pavla Engelgardta pochala pracyuvati shkola U 1957 roci v nij stvoreno budinok dlya zhinok pohilogo viku yakij u 1973 roci reorganizovano v internat dlya psihichnohvorih Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 239 meshkanciv sela voyuvali na frontah na boci rosijskih okupantiv 112 z nih zaginuli 127 udostoyeni uryadovih nagorod 1955 roku na yih chest u seli sporudzheno pam yatnik Stanom na pochatok 1970 h rokiv HH stolittya v seli pracyuvala shkola klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt majsternya poshittya odyagu V seli mistilasya rilnicha brigada 4 kolgospu Batkivshina Shevchenka centralna sadiba u seli Morincyah pracyuvalo doslidne gospodarstvo Shevchenkivskogo gidromeliorativnogo tehnikumu U Nezalezhnij Ukrayini Na teritoriyi sela diyut PSP imeni Shevchenka klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt budinok internat U 2004 roci selo gazifikovano 8 serpnya 2018 roku v hodi decentralizaciyi Shevchenkivska silska rada ob yednana z Shevchenkivskoyu silskoyu gromadoyu 6 zhovtnya 2018 roku v Budishah osvyacheno novozbudovanij hram na chest svyatogo Arhistratiga Bozhogo Mihayila NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 699 98 31 rosijska 10 1 41 rumunska 2 0 28 Usogo 711 100 Pam yatkiKolishnya sadiba Pavla Engelgardta ta Budishanskij park yaki vklyucheni do skladu Nacionalnogo zapovidnika Batkivshina Tarasa Shevchenka Gupalivshina zapovidne urochishe miscevogo znachennya Dumnij dub botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya OsobistostiZ 1829 roku v seli zhiv Taras Shevchenko koli jogo zabrali do pomishickogo dvoru i vin buv kozachkom u pana Engelgardta Budishe chimalo raziv zgaduyetsya u povisti Progulka s udovolstviem i ne bez morali u poemi Gajdamaki Nini na kolishnomu budinku Engelgardta zaraz vosmirichna shkola na chest perebuvannya Tarasa Shevchenka vstanovlena memorialna doshka V parku rostut tri veletenski dubi yaki selyani nazivayut Shevchenkovimi Im yam poeta v seli nazvana odna iz vulic Urodzhenci sela Tyutyunnik Yurij Josipovich 20 kvitnya 1891 20 zhovtnya 1930 ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR Osadchij Tihin Ivanovich 30 chervnya 1866 24 grudnya 1945 gromadskij diyach ekonomist kooperator chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Romanenko O Yu vikladach Cherniveckogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha poet Primitki Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 5 serpnya 2020 www fallingrain com 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Ukrayinskij vidavnichij portal Hto ye hto nedostupne posilannya z lyutogo 2019 maps vlasenko net 23 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2018 Procitovano 27 zhovtnya 2018 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 5 grudnya 2007 Procitovano 18 listopada 2007 Dzherela ta literaturaBudishe u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Budishe u Vikishovishi Universalna enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 112 113 Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim