А́дольф Ві́льгельм Е́дельсверд (швед. Adolf Wilhelm Edelsvärd, *28 червня 1824, Естерсунд, Швеція — 15 жовтня 1919, Стокгольм, Швеція) — шведський архітектор, фортифікаційний інженер і офіцер. Син .
Адольф Вільгельм Едельсверд | |
---|---|
Adolf Wilhelm Edelsvärd швед. Adolf Wilhelm Edelsvärd | |
Адольф Вільгельм Едельсверд. Не пізніш як у 1901 році. | |
Народження | 28 червня 1824 |
Смерть | 15 жовтня 1919 (95 років) |
Поховання | d[1] |
Країна | Швеція |
Діяльність | архітектор, інженер |
Праця в містах | Стокгольм, Гетеборг, Мальме та інших |
Найважливіші споруди | Вокзали у Стокгольмі, Гетеборгу та Мальме |
Наукові праці | «Розвиток сільської архітектури у Швеції за останні десятиліття» |
Членство | Шведська королівська академія вільних мистецтв |
Нагороди | Орден Полярної зірки, Орден Святого Олафа |
Адольф Вільгельм Едельсверд у Вікісховищі |
Біографічні дані
Адольф Вільгельм Едельсверд народився в сім'ї Фрідріха Вільгельма Едельсверда — офіцера й інженера, який також цікавився питаннями розвитку сільського господарства. Мати — Шарлотта Крістіна Тун. Адольф Вільгельм у 1844 році закінчив Карлберзьку військову академію й у званні молодшого лейтенанта став на службу в Даларнському полку. 1845 року його переводять в Інженерний корпус. Відтоді Едельсверд кілька років брав участь у фортифікаційних роботах на території Швеції.
Згодом він студіював архітектуру у Швеції та в Англії (1850). 1852 року Адольф Вільгельм одружився з Емілією Ульрікою Блідберг. 1855 року — наступного після того, коли у Швеції відкрили першу залізницю, він став головним архітектором (ШЗ) — підрозділу Королівського управління залізниць. У відділі архітектури ШЗ Едельсверд працював на керівних посадах до 1895-го. За цей час він спроектував не менш як 5725 будівель, у тому числі 297 станційних. Це, зокрема, головні вокзали в Гетеборгу (1856), Упсалі (1865), Норчепінґу (1865), Лінчепінґу (1870), Еребру (1861) й Стокгольмі (1869). Вони збереглися до нашого часу, на відміну від приміщень на багатьох невеликих станціях.
До інших робіт Едельсверда належать (1856), (1856) й (1856) церкви, сиротинець, тюрма, Навігаційна школа та вілли — в Гетеборгу, церкви в (1858), (1858), Тролльгеттані (1860), (1861) та багато громадських і приватних будівель у різних частинах країни. Це вілла Євгенії Шведської «Притулок миру» (Fridhem) на Ґотланді (1863), приміщення в Карлстаді (1862), тимчасове приміщення (1866). Едельсверд керував перебудовою в Стокгольмі (1871).
1861 року Едельсверда призначено керівником робіт на будові Національного музею. 1864 року він у чині майора пішов у відставку з військової служби. У 1867 році став членом , а в 1891-му — її почесним членом. 1871 року Едельсверд стає членом , віце-президентом якої був з 1898 по 1902 рік. У 1859–1866 роках він редагував рубрики архітектури та історії мистецтва в «Журналі будівельного мистецтва й інженерної науки» (Tidskrift för byggnadskonst och ingeniörvetenskap), а 1869 року опублікував працю «Розвиток сільської архітектури у Швеції за останні десятиліття» (Landtbyggnadskonstens utveckling i Sverige under de senaste årtiondena). Дуже багато він зробив для зміцнення оборони Стокгольма.
Особливості творчости
Едельсверд надавав великого значення стилю й станційних будівель — як у великих містах, так і в містечках та селах. Проекти залізничних станцій у [sv], [sv], [sv], Габу (швед. Habomodellen, [sv], Юнсереді (швед. Jonseredsmodellen), Катрінегольмі (швед. Katrineholmsmodellen), [sv], [sv] й Веннесі (швед. Vännäsmodellen) стали стандартними, з невеликим модифікаціями їх застосовували по всій країні.
Він вважав, що в невеликих містечках, які розбудовуються, приміщення залізничних станцій мають відрізнятися від решти станційних будівель, становити невід'ємну частину структури міста й їх слід розглядати в широкому контексті. На думку Едельсверда, містобудівну діяльність треба провадити з огляду на розширення залізничної мережі. На цю тему він написав кілька праць. Автор подав кілька рекомендацій для розроблення генерального плану містечок, сіл і передмість. Зокрема, в населеному пункті мають бути центральний майдан, відкриті простори й зелені насадження. Населений пункт належить поділити двома паралельними головними вулицями (як-от у Катрінегольмі), а між них, у самому середмісті, влаштувати парк з алеями. Громадські будівлі бажано розміщати на центральній осі, два полюси якої — станційна будівля і церква. Ця будівля становить «монументальну вагу», будучи основою центральної частини населеного пункту. Такі ідеї Едельсверда втілено в Несше, де залізнична станція була першою громадською будівлею й стала відправною точкою в генеральному плані міста. У Несше еспланада веде від вокзалу до головної площі. У Гесслегольмі будівля вокзалу і церква стоять на двох кінцях головної вулиці.
Відомі проекти
- Приміщення Промислової виставки в Стокгольмі
- Центральний залізничний вокзал у Стокгольмі
- Центральний залізничний вокзал у Гетеборзі
- Центральний залізничний вокзал у Мальме
- Центральний залізничний вокзал у Норчепінґу
- Центральний залізничний вокзал в Упсалі
- Центральний залізничний вокзал у Лінчепінґу
- Центральний залізничний вокзал в Еребру
- Гаґська церква в Гетеборзі
- Англійська церква в Гетеборзі
- Вілла «Притулок миру» (Fridhem) у Вестергейде
Членство
- Шведська королівська академія лісового і сільського господарства
- Шведська королівська академія вільних мистецтв
Нагороди й відзнаки
- Орден Полярної зірки (кавалер)
- Орден Святого Олафа (кавалер)
Іменем Адольфа Вільгельма Едельсверда названо вулицю в Гетеборгу.
Див. також
Джерела
- Архів Музею архітектури
- Біографія в Nordisk familjebok [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Біографія у Svenskt biografiskt handlexikon [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- http://www.finngraven.se/(S(o5ee1ilpibev3btniy2zg3dk))/DisplayInfo.aspx?id=575877 — FinnGraven.se.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
- . Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A dolf Vi lgelm E delsverd shved Adolf Wilhelm Edelsvard 28 chervnya 1824 18240628 Estersund Shveciya 15 zhovtnya 1919 Stokgolm Shveciya shvedskij arhitektor fortifikacijnij inzhener i oficer Sin Adolf Vilgelm EdelsverdAdolf Wilhelm Edelsvard shved Adolf Wilhelm EdelsvardAdolf Vilgelm Edelsverd Ne piznish yak u 1901 roci Narodzhennya 28 chervnya 1824 1824 06 28 Estersund ShveciyaSmert 15 zhovtnya 1919 1919 10 15 95 rokiv Stokgolm ShveciyaPohovannya d 1 Krayina ShveciyaDiyalnist arhitektor inzhenerPracya v mistah Stokgolm Geteborg Malme ta inshihNajvazhlivishi sporudi Vokzali u Stokgolmi Geteborgu ta MalmeNaukovi praci Rozvitok silskoyi arhitekturi u Shveciyi za ostanni desyatilittya Chlenstvo Shvedska korolivska akademiya vilnih mistectvNagorodi Orden Polyarnoyi zirki Orden Svyatogo Olafa Adolf Vilgelm Edelsverd u Vikishovishi Centralnij vokzal u Stokgolmi Centralnij vokzal u Geteborgu Budinok Turburna v Uddevalli Zaliznichna stanciya v Gesslegolmi Viglyad z boku mista Adolf Vilgelm Edelsverd 1906 rik Biografichni daniAdolf Vilgelm Edelsverd narodivsya v sim yi Fridriha Vilgelma Edelsverda oficera j inzhenera yakij takozh cikavivsya pitannyami rozvitku silskogo gospodarstva Mati Sharlotta Kristina Tun Adolf Vilgelm u 1844 roci zakinchiv Karlberzku vijskovu akademiyu j u zvanni molodshogo lejtenanta stav na sluzhbu v Dalarnskomu polku 1845 roku jogo perevodyat v Inzhenernij korpus Vidtodi Edelsverd kilka rokiv brav uchast u fortifikacijnih robotah na teritoriyi Shveciyi Zgodom vin studiyuvav arhitekturu u Shveciyi ta v Angliyi 1850 1852 roku Adolf Vilgelm odruzhivsya z Emiliyeyu Ulrikoyu Blidberg 1855 roku nastupnogo pislya togo koli u Shveciyi vidkrili pershu zaliznicyu vin stav golovnim arhitektorom ShZ pidrozdilu Korolivskogo upravlinnya zaliznic U viddili arhitekturi ShZ Edelsverd pracyuvav na kerivnih posadah do 1895 go Za cej chas vin sproektuvav ne mensh yak 5725 budivel u tomu chisli 297 stancijnih Ce zokrema golovni vokzali v Geteborgu 1856 Upsali 1865 Norchepingu 1865 Linchepingu 1870 Erebru 1861 j Stokgolmi 1869 Voni zbereglisya do nashogo chasu na vidminu vid primishen na bagatoh nevelikih stanciyah Do inshih robit Edelsverda nalezhat 1856 1856 j 1856 cerkvi sirotinec tyurma Navigacijna shkola ta villi v Geteborgu cerkvi v 1858 1858 Trollgettani 1860 1861 ta bagato gromadskih i privatnih budivel u riznih chastinah krayini Ce villa Yevgeniyi Shvedskoyi Pritulok miru Fridhem na Gotlandi 1863 primishennya v Karlstadi 1862 timchasove primishennya 1866 Edelsverd keruvav perebudovoyu v Stokgolmi 1871 1861 roku Edelsverda priznacheno kerivnikom robit na budovi Nacionalnogo muzeyu 1864 roku vin u chini majora pishov u vidstavku z vijskovoyi sluzhbi U 1867 roci stav chlenom a v 1891 mu yiyi pochesnim chlenom 1871 roku Edelsverd staye chlenom vice prezidentom yakoyi buv z 1898 po 1902 rik U 1859 1866 rokah vin redaguvav rubriki arhitekturi ta istoriyi mistectva v Zhurnali budivelnogo mistectva j inzhenernoyi nauki Tidskrift for byggnadskonst och ingeniorvetenskap a 1869 roku opublikuvav pracyu Rozvitok silskoyi arhitekturi u Shveciyi za ostanni desyatilittya Landtbyggnadskonstens utveckling i Sverige under de senaste artiondena Duzhe bagato vin zrobiv dlya zmicnennya oboroni Stokgolma Osoblivosti tvorchostiEdelsverd nadavav velikogo znachennya stilyu j stancijnih budivel yak u velikih mistah tak i v mistechkah ta selah Proekti zaliznichnih stancij u sv sv sv Gabu shved Habomodellen sv Yunseredi shved Jonseredsmodellen Katrinegolmi shved Katrineholmsmodellen sv sv j Vennesi shved Vannasmodellen stali standartnimi z nevelikim modifikaciyami yih zastosovuvali po vsij krayini Vin vvazhav sho v nevelikih mistechkah yaki rozbudovuyutsya primishennya zaliznichnih stancij mayut vidriznyatisya vid reshti stancijnih budivel stanoviti nevid yemnu chastinu strukturi mista j yih slid rozglyadati v shirokomu konteksti Na dumku Edelsverda mistobudivnu diyalnist treba provaditi z oglyadu na rozshirennya zaliznichnoyi merezhi Na cyu temu vin napisav kilka prac Avtor podav kilka rekomendacij dlya rozroblennya generalnogo planu mistechok sil i peredmist Zokrema v naselenomu punkti mayut buti centralnij majdan vidkriti prostori j zeleni nasadzhennya Naselenij punkt nalezhit podiliti dvoma paralelnimi golovnimi vulicyami yak ot u Katrinegolmi a mizh nih u samomu seredmisti vlashtuvati park z aleyami Gromadski budivli bazhano rozmishati na centralnij osi dva polyusi yakoyi stancijna budivlya i cerkva Cya budivlya stanovit monumentalnu vagu buduchi osnovoyu centralnoyi chastini naselenogo punktu Taki ideyi Edelsverda vtileno v Nesshe de zaliznichna stanciya bula pershoyu gromadskoyu budivleyu j stala vidpravnoyu tochkoyu v generalnomu plani mista U Nesshe esplanada vede vid vokzalu do golovnoyi ploshi U Gesslegolmi budivlya vokzalu i cerkva stoyat na dvoh kincyah golovnoyi vulici Vidomi proektiPrimishennya Promislovoyi vistavki v Stokgolmi Centralnij zaliznichnij vokzal u Stokgolmi Centralnij zaliznichnij vokzal u Geteborzi Centralnij zaliznichnij vokzal u Malme Centralnij zaliznichnij vokzal u Norchepingu Centralnij zaliznichnij vokzal v Upsali Centralnij zaliznichnij vokzal u Linchepingu Centralnij zaliznichnij vokzal v Erebru Gagska cerkva v Geteborzi Anglijska cerkva v Geteborzi Villa Pritulok miru Fridhem u VestergejdeChlenstvoShvedska korolivska akademiya lisovogo i silskogo gospodarstva Shvedska korolivska akademiya vilnih mistectvNagorodi j vidznakiOrden Polyarnoyi zirki kavaler Orden Svyatogo Olafa kavaler Imenem Adolfa Vilgelma Edelsverda nazvano vulicyu v Geteborgu Div takozhPivnichnij modernDzherelaArhiv Muzeyu arhitekturi Biografiya v Nordisk familjebok 16 grudnya 2013 u Wayback Machine Biografiya u Svenskt biografiskt handlexikon 16 grudnya 2013 u Wayback Machine Primitkihttp www finngraven se S o5ee1ilpibev3btniy2zg3dk DisplayInfo aspx id 575877 FinnGraven se d Track Q28009604 Arhiv originalu za 16 grudnya 2013 Procitovano 16 grudnya 2013 Arhiv originalu za 16 grudnya 2013 Procitovano 16 grudnya 2013