Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Роман Дзеслевський (пол. Roman Dzieślewski; 18 січня 1863 — 8 серпня 1924) — видатний вчений електротехнік, (ректор Львівської Політехніки) у 1901—1902 роках, багаторічний член Політехнічного товариства у Львові, засновник електротехнічної секції цього товариства.
| Роман Дзеслевський | |
|---|---|
| Roman Dzieślewski | |
 | |
| Народився | 18 січня 1863 Тарнів |
| Помер | 8 серпня 1924 (61 рік) Касінув |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Місце проживання | Львів |
| Країна |  Австро-Угорщина, Польща |
| Діяльність | політик, інженер-електрик, railway engineer, інженер-будівельник, інженер-механік, викладач університету, місцевий політик |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Галузь | електротехніка |
| Заклад | Львівська політехніка |
| Посада | професор, ректор |
 Роман Дзеслевський у Вікісховищі | |
Біографія
Роман Дзеслевський народився 8 січня 1863 року в Тарнові в родині Леона та Габріели Дзеслевських із Моравіцких. Окрім Романа в родині було іще двоє синів — Валеріан та Владислав та донька Феліція, яка померла в дитинстві. Обидва брати Романа Дзеслевського були інженерами. Брат Валеріан відомий, як автор проекту вузькоколійної залізниці у Закопане.
Освіта
У 1878 році, у віці 15 років, Роман Дзеслевський із відзнакою закінчує середню школу в Ярославі і вступає на механічний факультет Цісарсько-королівської технічної академії у Львові. Іще у студентські роки стає асистентом кафедри геодезії у професора Домініка Зброжка, а також проходить практику в будівельній фірмі архітектора Вінсента Равського.
1883 року, у 20-річному віці з відзнакою закінчує Львівську Політехніку і отримує стипендію від уряду для дворічного навчання у найкращих університетах Європи. У 1883—1885 роках навчається в Берліні в гірничій академії та технічному університеті. Окрім теоретичного навчання практикується на фабриці телеграфної апаратури в Берліні та на машинобудівному заводі у Вінтертурі (Швейцарія).
По закінченню навчання у 1885 році повертається до Львова і працює у технічному бюро інженера Францішека Рихновського, що розташовувалося в будинку при тодішній вулиці Хоронщизна, 15 (нині вулиця Чайковського).
У 1885 — 1887 роках проходить військову службу на Австро-угорському флоті.
Наукова і викладацька діяльність
27 жовтня 1890 року у Львівській Політехніці відкривається кафедра електротехніки. На посаду керівника цієї кафедри було висунуто дві кандидатури — Францішека Добринського, який уже викладав електротехніку із 1888 року та Романа Дзеслевського. 27 вересня 1891 року Роман Дзеслевський очолив кафедру електротехніки і одночасно отримав посаду надзвичайного професора.
За дорученням австрійського крайового уряду Галичини у 1891 році молодий професор відвідує всесвітню виставку в Парижі. Окрім цього він відвідує Німеччину, Францію та Іспанію, бере участь у виставках у Антверпені, Барселоні та Чикаго. У 1891–1892 за дорученням магістрату Львова Роман Дзеслевський разом із відомим архітектором Юліушом Гохберґерор проводить дослідження, пов'язані із будівництвом у Львові електричного трамвая. Результати досліджень існуючих систем електричного трамвая, які на той час діяли у містах Європи і Америки були видані у 1892 році у вигляді окремої книжки «Доповідь у справі електричної колії у місті Львові» (польською: «Sprawozdanie w sprawie kolei elektrycznej w mieście Lwowie»). У своїй роботі автори переконливо довели переваги електричного трамвая над кінним та паровим, а також запропонували траси майбутніх трамвайних маршрутів.
Одночасно у Львівській Політехніці молодий професор займається організацією електротехнічної лабораторії, домагається виділення на цю лабораторію державних коштів. Як на ті часи електротехнічна лабораторія Львівської Політехніки була добре обладнана, тому студенти могли отримувати не лише теоретичні знання, але й знайомитися із будовою і роботою електричних машин на практиці і проводити необхідні вправи та експерименти.
Оскільки наприкінці XIX століття електротехніка, як наука і як галузь машинобудування, розвивалася дуже швидко, професор Дзеслевський постійно розширював обсяги курсу цієї дисципліни. Уже в 1892 році у програму навчання із цієї дисципліни входила не лише загальна електротехніка, але й окремі курси електричних машин, трансформаторів, електричного освітлення та вимірювальних приладів. Пізніше було додано курс будівництва електростанцій. Лекції Романа Дзеслевського користувалися великою популярністю серед студентів. 1892—1893 навчальний рік у Львівській Політехніці розпочався із публічної лекції Романа Дзеслевського «Погляд на передачу електричної енергії» (пол. Pogląd na elektryczne przenoszenie siły).
На початках кафедра електротехніки у Львівській Політехніці не мала асистентів і професор читав усі лекції. Першим його асистентом з 1893 року був Здіслав Станецький, наступними його співпрацівниками були відомі майбутні професори Габріель Сокольницький, Казимир Іташевський, Казимир Древновський та Вацлав Гунтер.
Маючи лише 32 роки від народження, 18 серпня 1895 року Роман Дзеслевський стає ординарним професором. У 1898 році Роман Дзеслевський видав академічний підручник «Енциклопедія електротехніки». Підтримав активні контакти із електротехніками із Російської імперії.
Окрім власне викладання, професор Роман Дзеслевський активно займався адміністративною роботою. Протягом шести років обирався деканом механічного факультету, а іще протягом п'яти — був заступником декана цього факультету.
У 1901—1902 навчальному році був ректором Львівської Політехніки, а 1902—1903 — проректором цього навчального закладу. Під час ректорства Романа Дзеслевського у Львівській Політехніці відбулися два перших захисти докторських дисертацій Михайла Корнеля та Яна Блаута.
З огляду на бурхливий розвиток електротехніки і її застосування, професор Дзеслевський постійно удосконалював викладання цієї дисципліни. Із 1906 року на кафедрі електротехніки разом із ним починає викладати професор Александер Ротгерт. У Львівській Політехніці створюється окремий електротехнічний відділ, а і 1912 року професор Дзеслевський починає викладати електротехніку на курсах післядипломної освіти для інженерів-машинобудівників.
Під час першої світової війни та Польсько-української війни (1914—1920 років) навчався у Львівській Політехніці часто переривалися і у навчальних корпусах розміщувався військовий шпиталь. Але не дивлячись на усі труднощі у 1917 році відбувся перший випуск інженерів-електротехніків. Першим студентом, що отримав диплом із відзнакою був Станіслав Фризе. У 1918 році Львівську Політехніку покинув професор Олександр Ротгерт, однак зусиллями професора Дзеслевського електротехнічний відділ не лише вижив, але й продовжив свій розвиток — після роботи у промисловості та енергетиці його учні почали повертатися на роботу в альма-матер. Кафедру електровимірювань разом із лабораторією очолив Казимир Ідашевський (Kazimierz Idaszewski), а кафедру електричного обладнання — Габріель Сокольницький. Сам Дзеслевський очолював кафедру загальної електротехніки. У 1922 році Роман Дзеслевський консультує першого у Львівській Політехніці докторанта в галузі електротехніки Станіслава Фриза, а у 1923 очолює комісію по захисту дисертації.
Громадська діяльність
У 1880 році стає членом Політехнічного товариства у Львові, а у 1895–1896 роках був секретарем цього товариства. Обіймаючи посаду секретаря товариства запропонував ряд реформ, багато працював вечорами заради вирішення справ товариства. Покинувши посаду секретаря Політехнічного товариства у Львові Роман Дзеслевський допомагав розвитку секретаріату, в тому числі і фінансово. У 1901 у Політехнічному товаристві діє електротехнічна секція під керівництвом Дзеслевського, до якої увійшли М. Альтенберг, К. Древновський, Т. Гайчак та директор львівського трамваю Йозеф Томицький. Група проводила дуже активну роботу в галузі електротехнічної термінології і завершила роботу над «Німецько-польським словником технічних і наукових термінів в галузі магнетизму, електрики та електротехніки», яку розпочав професор Т. Зеранський із Дармштадського технічного університету. У 1902 році електротехнічна секція Політехнічного товариства напрацювала правила експлуатації електричного трамвая у Львові.
За видатний внесок у діяльність товариства Роман Дзеслевський у 1907 році отримав статус почесного члена.
Під час проведення у Львові V з'їзду польських техніків, професор Дзеслевський керував електротехнічною секцією, у роботі якої взяли участь також К. Древновський, Т. Гайчак та Й. Томицький.
У 1916–1920 роках Роман Дзеслевський входить до складу ради Політехнічного товариства у Львові.
У 1919 році професор Дзеслевський бере участь в установчому з'їзді Польського товариства електротехніків, того ж року електротехнічна секція Політехнічного товариства стає регіональним осередком Польського товариства електротехніків.
У 1901 році професора Дзеслевського обирають послом до Галицького сейму. Протягом 16 років був членом «Ради столичного міста Львова» (пол. Rada Stołecznego Miasta Lwowa), де займався вирішенням різноманітних технічних проблем міста. E 1905 році опублікував у газеті «Слово польське» серію статей, щодо створення організації технічних відділів у адміністрації міста. Він вважав, що технічні служби міста залишалися незмінними іще від часів спорудження оборонних мурів міста, однак із плином часу місто стало центром промисловості і торгівлі і необхідними для його функціонування стали сучасні служби зв'язку, транспорту, каналізації та водопостачання.
Роман Дзеслевський запропонував реорганізацію міських технічних служб. Відділ архітектури, за його проектом, мав би керувати будинками, парками та цвинтарями, відділ міської інженерії мав би займатися будівництвом доріг, мостів та каналізаційних колекторів. Крім того мав бути іще створений відділ, який би займався перспективними планами розвитку міста. Місто, за проєктом Дзеслевського, мало б мати власні підприємства постачання газу, електрики та води та міського транспорту. Професор вважав, що для нормальної роботи міських підприємств необхідна ґрунтовна підготовка інженерів та техніків. Свої пропозиції, щодо реформування міського господарства Львова, він порівнював зі станом міського господарства у містах Німеччини.
Як державний діяч, Роман Дзеслевський був одним із ініціаторів створення закладів водопостачання у Бориславському регіоні.
Родина
У 1897 році професор Роман Дзеслевський одружився із Марією-Ядвігою Іпогорською-Лінкевич (пол. Marią Jadwigą Ipohorską-Lenkiewicz). У них народилося троє дітей — син Сігізмунд та дві дочки — Гражина та Данута. Із 1906 року Роман Дзеслевський із родиною мешкав на власній віллі «Гражина» на сучасній вулиці Коновальця, 102. 1923 році професор змінив своє прізвище на Здіслевський, оскільки вважав форму «Дзеслевський» спотвореною, але його син залишив собі прізвище Дзеслевський. Згодом родина Дзеслевських переїхала до будинку на вулиці Сакраменток, 22 (нині — Вулиця Туган-Барановського).
Смерть, поховання та увічнення пам'яті
Видатний науковець Роман Дзеслевський раптово помер 8 серпня 1924 року в маєтку своєї дружини в селі Касинові поблизу містечка Івацевичі на Поліссі (тепер Брестська область, Білорусь). Похований у родинному склепі на Личаківському цвинтарі у Львові. На честь Романа Дзеслевського у Львові було названу вулицю сучасну вулицю Волі.
За пропозицією електротехнічних наукових товариств 2013 рік — рік 150-ліття із дня народження вченого — був проголошений «Роком Романа Дзеслевського».
Примітки
- Jerzy Hickiewicz Pionier polskiego elektrotechnicznego szkolnictwa wyższego [ 2021-07-22 у Wayback Machine.] // Kurier Galicyjski. — nr 17 (189). — 2013. — 17—30 września. (пол.)
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 527. (пол.)
- Мандрівки невідомим Львовом. Вілла «Ґражина». photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 14 жовтня 2014. Процитовано 22 липня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [ 2020-10-02 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — S. 78. (пол.)
Джерела
- Петрій І. Дзеслевський (Здіславський) Роман // Енциклопедія Львова / За редакцією Козицького А. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д-Й. — С. 67. — .
- Марчук Л. П., Шипова В. С. Їде трамвай, їде…. — Дрогобич : Дрогобицька міська друкарня, 1994. — С. 56.
- Тархов С. А. Історія львівського трамваю. — Львів : Фенікс ЛТД, 1994. — С. 128.
Посилання
- Zbigniew Białkiewicz, Jerzy Hickiewicz Roman Dzieślewski (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roman Dzeslevskij pol Roman Dzieslewski 18 sichnya 1863 8 serpnya 1924 vidatnij vchenij elektrotehnik rektor Lvivskoyi Politehniki u 1901 1902 rokah bagatorichnij chlen Politehnichnogo tovaristva u Lvovi zasnovnik elektrotehnichnoyi sekciyi cogo tovaristva Roman DzeslevskijRoman DzieslewskiNarodivsya 18 sichnya 1863 1863 01 18 TarnivPomer 8 serpnya 1924 1924 08 08 61 rik KasinuvPohovannya Lichakivskij cvintarMisce prozhivannya LvivKrayina Avstro Ugorshina PolshaDiyalnist politik inzhener elektrik railway engineer inzhener budivelnik inzhener mehanik vikladach universitetu miscevij politikAlma mater Lvivska politehnikaGaluz elektrotehnikaZaklad Lvivska politehnikaPosada profesor rektor Roman Dzeslevskij u VikishovishiBiografiyaRoman Dzeslevskij narodivsya 8 sichnya 1863 roku v Tarnovi v rodini Leona ta Gabrieli Dzeslevskih iz Moravickih Okrim Romana v rodini bulo ishe dvoye siniv Valerian ta Vladislav ta donka Feliciya yaka pomerla v ditinstvi Obidva brati Romana Dzeslevskogo buli inzhenerami Brat Valerian vidomij yak avtor proektu vuzkokolijnoyi zaliznici u Zakopane Osvita U 1878 roci u vici 15 rokiv Roman Dzeslevskij iz vidznakoyu zakinchuye serednyu shkolu v Yaroslavi i vstupaye na mehanichnij fakultet Cisarsko korolivskoyi tehnichnoyi akademiyi u Lvovi Ishe u studentski roki staye asistentom kafedri geodeziyi u profesora Dominika Zbrozhka a takozh prohodit praktiku v budivelnij firmi arhitektora Vinsenta Ravskogo 1883 roku u 20 richnomu vici z vidznakoyu zakinchuye Lvivsku Politehniku i otrimuye stipendiyu vid uryadu dlya dvorichnogo navchannya u najkrashih universitetah Yevropi U 1883 1885 rokah navchayetsya v Berlini v girnichij akademiyi ta tehnichnomu universiteti Okrim teoretichnogo navchannya praktikuyetsya na fabrici telegrafnoyi aparaturi v Berlini ta na mashinobudivnomu zavodi u Vinterturi Shvejcariya Po zakinchennyu navchannya u 1885 roci povertayetsya do Lvova i pracyuye u tehnichnomu byuro inzhenera Francisheka Rihnovskogo sho roztashovuvalosya v budinku pri todishnij vulici Horonshizna 15 nini vulicya Chajkovskogo U 1885 1887 rokah prohodit vijskovu sluzhbu na Avstro ugorskomu floti Naukova i vikladacka diyalnist 27 zhovtnya 1890 roku u Lvivskij Politehnici vidkrivayetsya kafedra elektrotehniki Na posadu kerivnika ciyeyi kafedri bulo visunuto dvi kandidaturi Francisheka Dobrinskogo yakij uzhe vikladav elektrotehniku iz 1888 roku ta Romana Dzeslevskogo 27 veresnya 1891 roku Roman Dzeslevskij ocholiv kafedru elektrotehniki i odnochasno otrimav posadu nadzvichajnogo profesora Za doruchennyam avstrijskogo krajovogo uryadu Galichini u 1891 roci molodij profesor vidviduye vsesvitnyu vistavku v Parizhi Okrim cogo vin vidviduye Nimechchinu Franciyu ta Ispaniyu bere uchast u vistavkah u Antverpeni Barseloni ta Chikago U 1891 1892 za doruchennyam magistratu Lvova Roman Dzeslevskij razom iz vidomim arhitektorom Yuliushom Gohbergeror provodit doslidzhennya pov yazani iz budivnictvom u Lvovi elektrichnogo tramvaya Rezultati doslidzhen isnuyuchih sistem elektrichnogo tramvaya yaki na toj chas diyali u mistah Yevropi i Ameriki buli vidani u 1892 roci u viglyadi okremoyi knizhki Dopovid u spravi elektrichnoyi koliyi u misti Lvovi polskoyu Sprawozdanie w sprawie kolei elektrycznej w miescie Lwowie U svoyij roboti avtori perekonlivo doveli perevagi elektrichnogo tramvaya nad kinnim ta parovim a takozh zaproponuvali trasi majbutnih tramvajnih marshrutiv Odnochasno u Lvivskij Politehnici molodij profesor zajmayetsya organizaciyeyu elektrotehnichnoyi laboratoriyi domagayetsya vidilennya na cyu laboratoriyu derzhavnih koshtiv Yak na ti chasi elektrotehnichna laboratoriya Lvivskoyi Politehniki bula dobre obladnana tomu studenti mogli otrimuvati ne lishe teoretichni znannya ale j znajomitisya iz budovoyu i robotoyu elektrichnih mashin na praktici i provoditi neobhidni vpravi ta eksperimenti Oskilki naprikinci XIX stolittya elektrotehnika yak nauka i yak galuz mashinobuduvannya rozvivalasya duzhe shvidko profesor Dzeslevskij postijno rozshiryuvav obsyagi kursu ciyeyi disciplini Uzhe v 1892 roci u programu navchannya iz ciyeyi disciplini vhodila ne lishe zagalna elektrotehnika ale j okremi kursi elektrichnih mashin transformatoriv elektrichnogo osvitlennya ta vimiryuvalnih priladiv Piznishe bulo dodano kurs budivnictva elektrostancij Lekciyi Romana Dzeslevskogo koristuvalisya velikoyu populyarnistyu sered studentiv 1892 1893 navchalnij rik u Lvivskij Politehnici rozpochavsya iz publichnoyi lekciyi Romana Dzeslevskogo Poglyad na peredachu elektrichnoyi energiyi pol Poglad na elektryczne przenoszenie sily Na pochatkah kafedra elektrotehniki u Lvivskij Politehnici ne mala asistentiv i profesor chitav usi lekciyi Pershim jogo asistentom z 1893 roku buv Zdislav Staneckij nastupnimi jogo spivpracivnikami buli vidomi majbutni profesori Gabriel Sokolnickij Kazimir Itashevskij Kazimir Drevnovskij ta Vaclav Gunter Mayuchi lishe 32 roki vid narodzhennya 18 serpnya 1895 roku Roman Dzeslevskij staye ordinarnim profesorom U 1898 roci Roman Dzeslevskij vidav akademichnij pidruchnik Enciklopediya elektrotehniki Pidtrimav aktivni kontakti iz elektrotehnikami iz Rosijskoyi imperiyi Okrim vlasne vikladannya profesor Roman Dzeslevskij aktivno zajmavsya administrativnoyu robotoyu Protyagom shesti rokiv obiravsya dekanom mehanichnogo fakultetu a ishe protyagom p yati buv zastupnikom dekana cogo fakultetu U 1901 1902 navchalnomu roci buv rektorom Lvivskoyi Politehniki a 1902 1903 prorektorom cogo navchalnogo zakladu Pid chas rektorstva Romana Dzeslevskogo u Lvivskij Politehnici vidbulisya dva pershih zahisti doktorskih disertacij Mihajla Kornelya ta Yana Blauta Z oglyadu na burhlivij rozvitok elektrotehniki i yiyi zastosuvannya profesor Dzeslevskij postijno udoskonalyuvav vikladannya ciyeyi disciplini Iz 1906 roku na kafedri elektrotehniki razom iz nim pochinaye vikladati profesor Aleksander Rotgert U Lvivskij Politehnici stvoryuyetsya okremij elektrotehnichnij viddil a i 1912 roku profesor Dzeslevskij pochinaye vikladati elektrotehniku na kursah pislyadiplomnoyi osviti dlya inzheneriv mashinobudivnikiv Pid chas pershoyi svitovoyi vijni ta Polsko ukrayinskoyi vijni 1914 1920 rokiv navchavsya u Lvivskij Politehnici chasto pererivalisya i u navchalnih korpusah rozmishuvavsya vijskovij shpital Ale ne divlyachis na usi trudnoshi u 1917 roci vidbuvsya pershij vipusk inzheneriv elektrotehnikiv Pershim studentom sho otrimav diplom iz vidznakoyu buv Stanislav Frize U 1918 roci Lvivsku Politehniku pokinuv profesor Oleksandr Rotgert odnak zusillyami profesora Dzeslevskogo elektrotehnichnij viddil ne lishe vizhiv ale j prodovzhiv svij rozvitok pislya roboti u promislovosti ta energetici jogo uchni pochali povertatisya na robotu v alma mater Kafedru elektrovimiryuvan razom iz laboratoriyeyu ocholiv Kazimir Idashevskij Kazimierz Idaszewski a kafedru elektrichnogo obladnannya Gabriel Sokolnickij Sam Dzeslevskij ocholyuvav kafedru zagalnoyi elektrotehniki U 1922 roci Roman Dzeslevskij konsultuye pershogo u Lvivskij Politehnici doktoranta v galuzi elektrotehniki Stanislava Friza a u 1923 ocholyuye komisiyu po zahistu disertaciyi Gromadska diyalnist U 1880 roci staye chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi a u 1895 1896 rokah buv sekretarem cogo tovaristva Obijmayuchi posadu sekretarya tovaristva zaproponuvav ryad reform bagato pracyuvav vechorami zaradi virishennya sprav tovaristva Pokinuvshi posadu sekretarya Politehnichnogo tovaristva u Lvovi Roman Dzeslevskij dopomagav rozvitku sekretariatu v tomu chisli i finansovo U 1901 u Politehnichnomu tovaristvi diye elektrotehnichna sekciya pid kerivnictvom Dzeslevskogo do yakoyi uvijshli M Altenberg K Drevnovskij T Gajchak ta direktor lvivskogo tramvayu Jozef Tomickij Grupa provodila duzhe aktivnu robotu v galuzi elektrotehnichnoyi terminologiyi i zavershila robotu nad Nimecko polskim slovnikom tehnichnih i naukovih terminiv v galuzi magnetizmu elektriki ta elektrotehniki yaku rozpochav profesor T Zeranskij iz Darmshtadskogo tehnichnogo universitetu U 1902 roci elektrotehnichna sekciya Politehnichnogo tovaristva napracyuvala pravila ekspluataciyi elektrichnogo tramvaya u Lvovi Za vidatnij vnesok u diyalnist tovaristva Roman Dzeslevskij u 1907 roci otrimav status pochesnogo chlena Pid chas provedennya u Lvovi V z yizdu polskih tehnikiv profesor Dzeslevskij keruvav elektrotehnichnoyu sekciyeyu u roboti yakoyi vzyali uchast takozh K Drevnovskij T Gajchak ta J Tomickij U 1916 1920 rokah Roman Dzeslevskij vhodit do skladu radi Politehnichnogo tovaristva u Lvovi U 1919 roci profesor Dzeslevskij bere uchast v ustanovchomu z yizdi Polskogo tovaristva elektrotehnikiv togo zh roku elektrotehnichna sekciya Politehnichnogo tovaristva staye regionalnim oseredkom Polskogo tovaristva elektrotehnikiv U 1901 roci profesora Dzeslevskogo obirayut poslom do Galickogo sejmu Protyagom 16 rokiv buv chlenom Radi stolichnogo mista Lvova pol Rada Stolecznego Miasta Lwowa de zajmavsya virishennyam riznomanitnih tehnichnih problem mista E 1905 roci opublikuvav u gazeti Slovo polske seriyu statej shodo stvorennya organizaciyi tehnichnih viddiliv u administraciyi mista Vin vvazhav sho tehnichni sluzhbi mista zalishalisya nezminnimi ishe vid chasiv sporudzhennya oboronnih muriv mista odnak iz plinom chasu misto stalo centrom promislovosti i torgivli i neobhidnimi dlya jogo funkcionuvannya stali suchasni sluzhbi zv yazku transportu kanalizaciyi ta vodopostachannya Roman Dzeslevskij zaproponuvav reorganizaciyu miskih tehnichnih sluzhb Viddil arhitekturi za jogo proektom mav bi keruvati budinkami parkami ta cvintaryami viddil miskoyi inzheneriyi mav bi zajmatisya budivnictvom dorig mostiv ta kanalizacijnih kolektoriv Krim togo mav buti ishe stvorenij viddil yakij bi zajmavsya perspektivnimi planami rozvitku mista Misto za proyektom Dzeslevskogo malo b mati vlasni pidpriyemstva postachannya gazu elektriki ta vodi ta miskogo transportu Profesor vvazhav sho dlya normalnoyi roboti miskih pidpriyemstv neobhidna gruntovna pidgotovka inzheneriv ta tehnikiv Svoyi propoziciyi shodo reformuvannya miskogo gospodarstva Lvova vin porivnyuvav zi stanom miskogo gospodarstva u mistah Nimechchini Yak derzhavnij diyach Roman Dzeslevskij buv odnim iz iniciatoriv stvorennya zakladiv vodopostachannya u Borislavskomu regioni Rodina U 1897 roci profesor Roman Dzeslevskij odruzhivsya iz Mariyeyu Yadvigoyu Ipogorskoyu Linkevich pol Maria Jadwiga Ipohorska Lenkiewicz U nih narodilosya troye ditej sin Sigizmund ta dvi dochki Grazhina ta Danuta Iz 1906 roku Roman Dzeslevskij iz rodinoyu meshkav na vlasnij villi Grazhina na suchasnij vulici Konovalcya 102 1923 roci profesor zminiv svoye prizvishe na Zdislevskij oskilki vvazhav formu Dzeslevskij spotvorenoyu ale jogo sin zalishiv sobi prizvishe Dzeslevskij Zgodom rodina Dzeslevskih pereyihala do budinku na vulici Sakramentok 22 nini Vulicya Tugan Baranovskogo Smert pohovannya ta uvichnennya pam yati Vidatnij naukovec Roman Dzeslevskij raptovo pomer 8 serpnya 1924 roku v mayetku svoyeyi druzhini v seli Kasinovi poblizu mistechka Ivacevichi na Polissi teper Brestska oblast Bilorus Pohovanij u rodinnomu sklepi na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Na chest Romana Dzeslevskogo u Lvovi bulo nazvanu vulicyu suchasnu vulicyu Voli Za propoziciyeyu elektrotehnichnih naukovih tovaristv 2013 rik rik 150 littya iz dnya narodzhennya vchenogo buv progoloshenij Rokom Romana Dzeslevskogo PrimitkiJerzy Hickiewicz Pionier polskiego elektrotechnicznego szkolnictwa wyzszego 2021 07 22 u Wayback Machine Kurier Galicyjski nr 17 189 2013 17 30 wrzesnia pol Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 S 527 pol Mandrivki nevidomim Lvovom Villa Grazhina photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova 14 zhovtnya 2014 Procitovano 22 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa rocznik dziewietnasty 1916 2020 10 02 u Wayback Machine Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 S 78 pol DzherelaPetrij I Dzeslevskij Zdislavskij Roman Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu Kozickogo A Lviv Litopis 2008 T 2 D J S 67 ISBN 978 966 7007 69 0 Marchuk L P Shipova V S Yide tramvaj yide Drogobich Drogobicka miska drukarnya 1994 S 56 Tarhov S A Istoriya lvivskogo tramvayu Lviv Feniks LTD 1994 S 128 PosilannyaZbigniew Bialkiewicz Jerzy Hickiewicz Roman Dzieslewski pol