Пала́ц Сла́вков-у-Брна (чеськ. Slavkov u Brna; раніше Аустерліц) — історичний палацово-парковий ансамбль доби бароко й ампіру, розташований поблизу однойменного міста Славков-у-Брна. Національна пам'ятка Чехії.
Славков-у-Брна (колишній Аустерліц), Чехія чеськ. zámek s předzámčím, parkem a sochařskou výzdobou[1] чеськ. zámek s parkem[1] | ||||
---|---|---|---|---|
Фасад палацу з боку саду та відновлений фонтан | ||||
49°09′17″ пн. ш. 16°52′29″ сх. д. / 49.15472° пн. ш. 16.87472° сх. д.Координати: 49°09′17″ пн. ш. 16°52′29″ сх. д. / 49.15472° пн. ш. 16.87472° сх. д. | ||||
Країна | Чехія, Моравія | |||
Місто | Славков-у-Брна | |||
Тип | шато[2] | |||
Тип будівлі | Палацово-парковий ансамбль | |||
Стиль | бароко | |||
Автор проєкту | Доменіко Мартінеллі | |||
Будівельник | Ігнаціо Вальмаджині | |||
Архітектор | Доменіко Мартінеллі | |||
Засновник | рід Кауніц | |||
Перша згадка | 12 ст. як фортеця Тевтонського ордена | |||
Дата заснування | 1769 | |||
Початок будівництва | 1696 рік | |||
Побудовано | відновлено наприкінці 20 століття | |||
Основні дати: 1705—1774, 1810, відновлення у 1970-х роках | ||||
Будівлі: палац, циркумференції, палацова каплиця, кухня, сад бароко, фонтани, парафіяльна церква | ||||
Статус | національна пам'ятка Чеської республіки | |||
Стан | задовільний | |||
Адреса | d[1] | |||
Славков-у-Брна (колишній Аустерліц), Чехія Славков-у-Брна (колишній Аустерліц), Чехія (Чехія) | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Первісна фортеця на цьому місці збудована у 12 столітті коштом Тевтонського ордена. Згодом у ній стояв гарнізон тевтонських лицарів.
На початку 16 століття замок-фортеця перейшов у власність шляхетної родини Кауніц. Замок-фортецю перебудували у замок-палац в стилі провінційного Відродження. Палац того часу мав чотири корпуси, аркади і квадратну вежу.
Нині існуючий палац збудували 1696 року за проектом священика та архітектора Доменіко Мартінеллі для родини Кауніц. Поземний план самого палацу мав вигляд підкови з двором, відкритим на циркумференції. При створенні барокового палацу Славков-у-Брно Мартінеллі створив ансамбль, куди увійшли палац князя Кауніца з і курдонером, а також перепланування припалацового поселення та створення в ньому нової парафіяльної церкви. За часів власника Домініка Андреаса Кауніца, що помер 1705 року, встигли збудувати лише західний корпус палацу. Син і спадкоємець, граф Максиміліан Ульріх, доручив добудову родинного палацу архітекторові Ігнаціо Вальмаджині. Вальмаджині дотримувався проектного рішення Доменіко Мартінеллі, додатки були несуттєвими.
Художньої довершеності палацово-парковий ансамбль досяг під час життя володаря Венцеля Антона Кауніца, з 1764 року імперського князя, міністра, згодом канцлера при чотирьох австрійських імператорах (Марія Терезія, Леопольд ІІ, Йосип ІІ, Франц ІІ). Статки останнього дозволили перетворити родинну садибу у розкішній князівський ансамбль доби пізнього бароко.
Після того, як рід князів Кауніц увірвався, палацово-парковий ансамбль перейшов у власність родини Пальфі. По закінченні Другої світової війни палацово-парковий ансамбль перейшов у власність Чехословацької держави. З 2008 року палацово-парковий ансамбль набув статус національної пам'ятки Чехії.
Відновлення історичних інтер'єрів
Палац невдало ремонтували після пожеж і намагання наздогнати мінливу моду. Так, частка інтер'єрів з барокової стилістики була перероблена у класицизм, включаючи знищення і барокових фресок. Художньо вартісними є інтер'єри західного крила палацу, де збережені декор, що створив Сантіні Бусі, та фресковий живопис роботи (1641—1712) та Йозефа Піхлера. Останній працював і над декором палацової каплиці. Скульптури янголів на головному вівтарі палацової каплиці — роботи скульптора Франца Мессершмідта.
В палаці була створена і картинна галерея, де поряд з копіями уславлених картин зберігали оригінали картин декількох художників. Початок картинної галереї припав ще на 17 століття.
В палаці була і власна галерея портретів представників князівського роду. Впродовж 19 століття картинна галерея розпродавалась, а частина експонатів була знищена під час пожежі. На початок 21 століття в палаці демонструють залишки портретної галереї.
Сад бароко (відновлення)
Первісний сад біля замку створений у 16 столітті в стриманій стилістиці садів Відродження, він був невеликий за розміром.
Сад бароко був закладений набагато пізніше за побудову палацу, у 1774 році. Ініціатива створення регулярного саду належала володарю палацу Вацлаву Антоніну, князю Кауніцу. Як і типові сади бароко, цей був розпланований на єдиній осі з палацом і трьома фонтанами. Загальна площа парку дорівнювала близько 15 га. Для декорування партерів використана декоративна скульптура і вази роботи Джованні Джуліані, італійця за походженням, що емігрував до Австрійської імперії.
На початку 19 століття сад бароко зазнав спрощень і був перепланований у дешевий пейзажний парк (до 1810 року). При цьому боскети і їх залишки, всі фонтани зруйнували. Садово-паркову скульптуру видалили з пейзажного парку і перевезли у почесний двір палацу.
У 1970-х роках розробили проект реставрації саду бароко і розпочали його відновлення за історичними планами кінця 18 століття. Відновлені два фонтани, садово-паркові скульптури знову перевезли з почесного двору до саду.
Галерея обраних фото
- Передремонтні розкопки в дворі замка
- Археологічні розкопки перед створенням фігурної вимостки палацового двору
- Циркумференція після ремонту
- Використання різнорівневих терас для створення під'їздних шляхів і циркумферецій
- Ремонтовані фасади господарських приміщень
- Сухі рови перед парковим фасадом.
- Відновлений фонтан
- Гармата у дворі палацу
- Ярмарок в Славкові
Примітки
- Památkový katalog NPÚ
- archINFORM — 1994.
Джерела
- PERNES, Jiří; SÁČEK, Karel; KROPÁČKOVÁ, Lubomíra. Slavkov u Brna — Austerlitz. Město nejen se slavnou historií. Slavkov u Brna: BM typo, 2007. 320 s. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Славков-у-Брна
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Slavkov Pala c Sla vkov u Brna chesk Slavkov u Brna ranishe Austerlic istorichnij palacovo parkovij ansambl dobi baroko j ampiru roztashovanij poblizu odnojmennogo mista Slavkov u Brna Nacionalna pam yatka Chehiyi skasovanij Slavkov u Brna kolishnij Austerlic Chehiya chesk zamek s predzamcim parkem a socharskou vyzdobou 1 chesk zamek s parkem 1 Fasad palacu z boku sadu ta vidnovlenij fontan Fasad palacu z boku sadu ta vidnovlenij fontan49 09 17 pn sh 16 52 29 sh d 49 15472 pn sh 16 87472 sh d 49 15472 16 87472 Koordinati 49 09 17 pn sh 16 52 29 sh d 49 15472 pn sh 16 87472 sh d 49 15472 16 87472Krayina Chehiya MoraviyaMisto Slavkov u BrnaTip shato 2 Tip budivli Palacovo parkovij ansamblStil barokoAvtor proyektu Domeniko MartinelliBudivelnik Ignacio ValmadzhiniArhitektor Domeniko MartinelliZasnovnik rid KaunicPersha zgadka 12 st yak fortecya Tevtonskogo ordenaData zasnuvannya 1769Pochatok budivnictva 1696 rikPobudovano vidnovleno naprikinci 20 stolittyaOsnovni dati 1705 1774 1810 vidnovlennya u 1970 h rokahBudivli palac cirkumferenciyi palacova kaplicya kuhnya sad baroko fontani parafiyalna cerkvaStatus nacionalna pam yatka Cheskoyi respublikiStan zadovilnijAdresa d 1 Slavkov u Brna kolishnij Austerlic ChehiyaSlavkov u Brna kolishnij Austerlic Chehiya Chehiya Mediafajli u Vikishovishi Paradnij dvir pislya vidnovlennya 2010 r IstoriyaPervisna fortecya na comu misci zbudovana u 12 stolitti koshtom Tevtonskogo ordena Zgodom u nij stoyav garnizon tevtonskih licariv Na pochatku 16 stolittya zamok fortecya perejshov u vlasnist shlyahetnoyi rodini Kaunic Zamok fortecyu perebuduvali u zamok palac v stili provincijnogo Vidrodzhennya Palac togo chasu mav chotiri korpusi arkadi i kvadratnu vezhu Nini isnuyuchij palac zbuduvali 1696 roku za proektom svyashenika ta arhitektora Domeniko Martinelli dlya rodini Kaunic Pozemnij plan samogo palacu mav viglyad pidkovi z dvorom vidkritim na cirkumferenciyi Pri stvorenni barokovogo palacu Slavkov u Brno Martinelli stvoriv ansambl kudi uvijshli palac knyazya Kaunica z i kurdonerom a takozh pereplanuvannya pripalacovogo poselennya ta stvorennya v nomu novoyi parafiyalnoyi cerkvi Za chasiv vlasnika Dominika Andreasa Kaunica sho pomer 1705 roku vstigli zbuduvati lishe zahidnij korpus palacu Sin i spadkoyemec graf Maksimilian Ulrih doruchiv dobudovu rodinnogo palacu arhitektorovi Ignacio Valmadzhini Valmadzhini dotrimuvavsya proektnogo rishennya Domeniko Martinelli dodatki buli nesuttyevimi Hudozhnoyi dovershenosti palacovo parkovij ansambl dosyag pid chas zhittya volodarya Vencelya Antona Kaunica z 1764 roku imperskogo knyazya ministra zgodom kanclera pri chotiroh avstrijskih imperatorah Mariya Tereziya Leopold II Josip II Franc II Statki ostannogo dozvolili peretvoriti rodinnu sadibu u rozkishnij knyazivskij ansambl dobi piznogo baroko Pislya togo yak rid knyaziv Kaunic uvirvavsya palacovo parkovij ansambl perejshov u vlasnist rodini Palfi Po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni palacovo parkovij ansambl perejshov u vlasnist Chehoslovackoyi derzhavi Z 2008 roku palacovo parkovij ansambl nabuv status nacionalnoyi pam yatki Chehiyi Vidnovlennya istorichnih inter yerivPalac nevdalo remontuvali pislya pozhezh i namagannya nazdognati minlivu modu Tak chastka inter yeriv z barokovoyi stilistiki bula pereroblena u klasicizm vklyuchayuchi znishennya i barokovih fresok Hudozhno vartisnimi ye inter yeri zahidnogo krila palacu de zberezheni dekor sho stvoriv Santini Busi ta freskovij zhivopis roboti 1641 1712 ta Jozefa Pihlera Ostannij pracyuvav i nad dekorom palacovoyi kaplici Skulpturi yangoliv na golovnomu vivtari palacovoyi kaplici roboti skulptora Franca Messershmidta V palaci bula stvorena i kartinna galereya de poryad z kopiyami uslavlenih kartin zberigali originali kartin dekilkoh hudozhnikiv Pochatok kartinnoyi galereyi pripav she na 17 stolittya V palaci bula i vlasna galereya portretiv predstavnikiv knyazivskogo rodu Vprodovzh 19 stolittya kartinna galereya rozprodavalas a chastina eksponativ bula znishena pid chas pozhezhi Na pochatok 21 stolittya v palaci demonstruyut zalishki portretnoyi galereyi Sad baroko vidnovlennya Dzh Dzhuliani Palac Slavkov u Brna sadovo parkova skulptura Pervisnij sad bilya zamku stvorenij u 16 stolitti v strimanij stilistici sadiv Vidrodzhennya vin buv nevelikij za rozmirom Sad baroko buv zakladenij nabagato piznishe za pobudovu palacu u 1774 roci Iniciativa stvorennya regulyarnogo sadu nalezhala volodaryu palacu Vaclavu Antoninu knyazyu Kaunicu Yak i tipovi sadi baroko cej buv rozplanovanij na yedinij osi z palacom i troma fontanami Zagalna plosha parku dorivnyuvala blizko 15 ga Dlya dekoruvannya parteriv vikoristana dekorativna skulptura i vazi roboti Dzhovanni Dzhuliani italijcya za pohodzhennyam sho emigruvav do Avstrijskoyi imperiyi Na pochatku 19 stolittya sad baroko zaznav sproshen i buv pereplanovanij u deshevij pejzazhnij park do 1810 roku Pri comu bosketi i yih zalishki vsi fontani zrujnuvali Sadovo parkovu skulpturu vidalili z pejzazhnogo parku i perevezli u pochesnij dvir palacu U 1970 h rokah rozrobili proekt restavraciyi sadu baroko i rozpochali jogo vidnovlennya za istorichnimi planami kincya 18 stolittya Vidnovleni dva fontani sadovo parkovi skulpturi znovu perevezli z pochesnogo dvoru do sadu Galereya obranih fotoPeredremontni rozkopki v dvori zamka Arheologichni rozkopki pered stvorennyam figurnoyi vimostki palacovogo dvoru Cirkumferenciya pislya remontu Vikoristannya riznorivnevih teras dlya stvorennya pid yizdnih shlyahiv i cirkumferecij Remontovani fasadi gospodarskih primishen Suhi rovi pered parkovim fasadom Vidnovlenij fontan Garmata u dvori palacu Yarmarok v SlavkoviPrimitkiPamatkovy katalog NPU d Track Q41593640 archINFORM 1994 d Track Q265049DzherelaPERNES Jiri SACEK Karel KROPACKOVA Lubomira Slavkov u Brna Austerlitz Mesto nejen se slavnou historii Slavkov u Brna BM typo 2007 320 s ISBN 80 903707 2 1 PosilannyaPortal Baroko Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palac Slavkov u BrnaDiv takozhCheske baroko Arhitektura baroko Sad baroko Sadovo parkova skulptura Domeniko Martinelli Dzhovanni Dzhuliani Spisok zamkiv Chehiyi Spisok barokovih palaciv