Борислав Брондуков

Борисла́в Микола́йович Брондуко́в (1 березня 1938, село Дубова (Володарська сільська рада), Поліський район, Київська область, Українська РСР — 10 березня 2004, Биківня, Київ, Україна) — український актор, народний артист Української РСР.

Брондуков Борислав Миколайович
Відома роль Брондукова. Кадр з фільму про пригоди Шерлока Холмса
Відома роль Брондукова. Кадр з фільму про пригоди Шерлока Холмса
Ім'я при народженні	Брондуков Борислав Миколайович
Народився	1 березня 1938(1938-03-01) Дубова Київської області, УРСР
Помер	10 березня 2004(2004-03-10) (66 років) Київ, Україна інсульт
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор, кіноактор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1962 — 1997
Дружина	Катерина Брондукова
Діти	Богдан, Костянтин
Провідні ролі	Федул («Афоня» 1975) Інспектор Лестрейд («Шерлок Холмс і доктор Ватсон» 1979—1986) міліціонер Грищенко («Зелений фургон» 1983) наречений («Гараж», 1979) фальшивий капітан Ковбасьєв («Ми з джазу» 1983)
IMDb	ID 0111410
Нагороди та премії
Державна премія України імені Олександра Довженка
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народився в невеликому селі Дубова, Київська область у родині військовослужбовця. З шести років у своєму рідному селі на всіх святах читав довгі вірші. У школі вчився добре, отримував грамоти. Десять класів закінчив лише з однією четвіркою — з хімії. Закінчив у Києві будівельний технікум у 1960.

Працював виконробом на будівництві, потім на заводі «Арсенал», де грав у народному театрі. Там його побачив ректор Театрального інституту ім. І.Карпенко-Карого , який запропонував Брондукову вступити до інституту. З 1961 по 1965 рік навчався у Театральному інституті ім. І. Карпенка-Карого. Брондуков був одним з найближчих друзів Івана Миколайчука, вони товаришували зі студентських часів. Раїса Недашківська, народна артистка України, однокурсниця Брондукова по театральному інституту згадує:

«Боренька був приголомшливо талановитий. Його талант проявлявся не тільки на знімальному майданчику, а й у житті. У наші студентські роки він постійно всіх нас смішив. Просто доводив всіх до сліз, а сам в цей час залишався дуже серйозним.»

Як кіноактор дебютував 1962 року у фільмі Сергія Параджанова «Квітка на камені».

У 1968 році — нагороджений дипломом Всесоюзного кінофестивалю у Ленінграді за найкращу чоловічу роль у фільмі «Камінний хрест».

Пізніше знявся у понад 110 фільмах, в тому числі у стрічках «Афоня», «Осінній марафон», «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона», «Вас чекає громадянка Ніканорова», «Будь здоровим і прощай», «Небезпечні гастролі», «Зелений фургон», «Ми з джазу».

У кіно не грав головних персонажів. Він відмовлявся від центральних ролей, якщо вони йому не подобалися і завжди міг, за його словами, з будь-якого епізоду «зробити цукерку».

У 1995 році став першим лауреатом Державної премії України імені Олександра Довженка.

У 1984 році пережив перший інсульт. Пізніше він переніс ще два інсульти і операцію з видалення гематоми головного мозку.

Востаннє на екрані з'явився у 1997 році в картині «Хіппініада, або Материк любові», але після третього інсульту (1997) він не розмовляв і не вставав з ліжка. Постійно за ним доглядала дружина Катерина.

Надгробок Борислава Брондукова на Байковому кладовищі у Києві

Помер на 67-му році життя. Похований на Байковому кладовищі у Києві (ділянка № 49а). Причиною смерті став інсульт.

Особисте життя

На початку 1960-х одружився зі студенткою Ленінградського політехнічного інституту Мариною, яку зустрів на зйомках фільму «Бур'ян», де вона була звукооператором. Спільне життя виявилося невдалим, незабаром після весілля з'ясувалося, що дружина має психічне захворювання, і через короткий час вони розлучилися.

Зі своєю другою дружиною, Катериною, студенткою театрального інституту, познайомився у 1969 році, тоді йому був 31 рік, а їй 19. Борислав та Катерина Брондукови виховали двох синів — Богдана (1970 р. н.) і Костянтина (1979 р. н.).

Премії та нагороди

• 1973 — Заслужений артист Української РСР
• 1988 — Народний артист Української РСР
• 1995 — Перший лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка.
• 1968 — Диплом ІІІ-го Всесоюзного кінофестивалю за роль у фільмі «Камінний хрест» (Ленінград).
• 1981 — Лауреат XIX Всесоюзного кінофестивалю — за найкращу чоловічу роль (Вільнюс).

Вшанування пам'яті

У День українського кіно, 8 вересня 2012 року, у Києві на вул. Інститутській, 22/7 відкрили меморіальну дошку на фасадній стороні будинку, в якому проживав Борислав Брондуков.

У 2008 році в Києві видана книга «Тринадцять сповідей», складена вдовою актора Катериною Брондуковою. До неї увійшли поетичні мініатюри та вірші Брондукова.

Фільмографія

Актор

1. «Квітка на камені» (1962)
2. «Бур'ян» (1965)
3. «Гадюка» (1965) — червоноармієць
4. «Немає невідомих солдатів» (1965) — солдат
5. «Хто повернеться — долюбить» (1966) — радянський партизан
6. «Вій» — бурсак (1967)
7. «Вечір на Івана Купала» (1968)
8. «Камінний хрест» — крадій (1968)
9. «Розвідники» (1968) — конвоїр
10. «Анничка» — Крупяк, він же пан Крупенко, головний поліцай (1969)
11. «Варчина земля» (1968) — Шевельков
12. «Якщо є вітрила» (1969) — Пташко
13. «Комісари» (1969) — Коваль
14. «Небезпечні гастролі» — сторож (1969)
15. «Острів Вовчий» (1969)
16. «Захар Беркут» — монгольський воєначальник Бурунда (1970)
17. «Олеся» — Ярмола (1970)
18. «Сеспель» (1970)
19. «Крок з даху» (1970) — поручик
20. «Сім'я Коцюбинських» (1970) — Микола ІІ
21. «Сімнадцятий трансатлантичний» (1971)
22. («Де ви, лицарі?») (1971) — міліціонер
23. «День моїх синів» (1971) — Силкін
24. «Здрастуй і прощай» (1972) — Раков
25. «Тут нам жити» (1972) — Петро
26. «Дід лівого крайнього» (1973) — Іван Бессараб
27. «Чорний капітан» (1973)
28. «Премія» (1974) — Зюбін
29. «Я служу на кордоні» (1974) — майор Гребньов
30. «Афоня» (1975) — Федул
31. «Зірка привабливого щастя» (1976) — солдат
32. «Марина» (1975) — Тиркін
33. «Втеча з палацу» (1975) — Михайло
34. «Повторне весілля» (1975) — директор майстерні
35. ««Сто грам» для хоробрості...» (1976) — Федя
36. «Два капітани» (1976) — Голуб
37. «Дні Турбіних» (1976) — агітатор
38. «Табір іде в небо» (1976) — Буча
39. «Тривожний місяць вересень» (1976) — Попеленко
40. «Вдови» (1976) — Галкін
41. «Женитьба» (1977) — Анучкін
42. «Міміно» (1977) — людина, яка зважувалася перед польотом
43. «Ніс» (1977) — Іван
44. «У нас новенька» (1977) — Панков
45. «Юлія Вревська» (1977) — Тюрін
46. «Вас чекає громадянка Никанорова» (1978) — Паша Дьожкін
47. «Підозрілий» (1978)
48. «Суєта суєт» (1978) — Сергієнко
49. «Вавилон ХХ» (1979) — Явтушок
50. «Гараж» (1979) — наречений
51. «Кіт у мішку» (1979) — Кузьма Тюлькін
52. «Осінній марафон» (1979) — перехожий
53. «Шлях до Софії» (1979) — солдат
54. «З коханням навпіл» (1979) — Якимович
55. «Санта Есперанса» (1979) — Непомусенко
56. «Шерлок Холмс і доктор Ватсон» (1979) — інспектор Лестрейд
57. «Дульсінея Тобоська» (1980) — наречений Альдонси
58. «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» — інспектор Лестрейд (1980)
59. «Про бідного гусара замовте слово» (1980) — тюремник
60. «Продається ведмежа шкура» (1980) — поштар
61. «Крупна розмова» (1981) — Степчак
62. (1981) — шофер
63. «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів» — інспектор Лестрейд (1981)
64. «Проданий сміх» — фотограф (1981)
65. «Дивись в обидва!» — товариш Ликін (1981)
66. (1982) — Лур
67. «Козача застава» (1982) — Олексій Бутов
68. «Падіння Кондора» (1982)
69. «Сльози крапали» (1982) — господар коня
70. «Спортлото-82» (1982) — директор туристичної бази
71. «Справа для справжніх чоловіків» (1983) — Карпов
72. «Якщо вірити Лопотухіну...» (1983) — дядя Коля
73. «Зелений фургон» (1983) — Грищенко
74. «Ми з джазу» (1983) — підставний Колбасьєв
75. «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Скарби Агри» — інспектор Лестрейд (1983)
76. «Талісман» (1983) — майор міліції Васильєв
77. «Унікум» (1983) — Петро Хомич
78. «Я готовий прийняти виклик» (1983)
79. «Вантаж без маркування» (1984) — матрос-охоронець
80. «Жорстокий романс» (1984) — Іван, слуга у кав'ярні
81. «Осінній подарунок фей» (1984) — художник
82. «Якщо можеш, прости...» (1984)
83. «Батальйони просять вогню» (1985) — старшина Цигичко
84. «Вечорниці» (1985)
85. «Кармелюк» (1985) — Данило
86. «Небезпечно для життя!» (1985) — Андрій Павлович Передєлкін
87. «Подвиг Одеси» (1985) — Борщ
88. «Прощавай, зелень літа» (1985)
89. «Дім батька твого» (1986)
90. «Добре сидимо!» (1986) — дисертант
91. «Зимівля на Студеній»
92. (1986) — Степан Захарович
93. «Не забудьте вимкнути телевізор» (1986) — Топтунов
94. «Потрібні люди» (1986) — сторож Петрович
95. «Прем'єра у Сосновці» (1986)
96. «Раз на раз не випадає» (1987)
97. «Людина з бульвару Капуцинів» (1987) — Денлі
98. «Моя люба» (1987)
99. «Зять із провінції» (1987) — Георгій Сафарович, заступник директора зоопарка (роль озвучена іншим актором)
100. Державний кордон. За порогом перемоги. Фільм 6-й — візник
101. Генеральна репетиція — дядько Симон
102. Загибель богів
103. Грішник
104. Лапта
105. Мистецтво жити в Одесі — перший чекіст
106. Мудромір — винахідник Микола Мурашко
107. Світла особистість — начальник відділу кадрів
108. Гол у Спаські ворота — Михайло Михайлович
109. Іспанська акторка для російського міністра — Єремій
110. Ліфт для проміжної людини — Костянтин Павлович
111. Небилиці про Івана
112. Бля… або Сеніт-зон — «хрещений батько» мафії
113.  — дядя Вася, сусід
114.  — дід
115. І чорт з нами — Петро Петрович, начальник УВС
116. (1991) — Гриб
117. (1991)
118. Подарунок на іменини — Яким
119. Карпатське золото — Зенон
120. Чіча — Мазай, начальник хору
121. (1992) — мужик
122. (1992) — працівник крематорію
123. (1992)
124. Чотири листи фанери (1992) — кооператор
125. Екстрасенс (1992)
126. (1993) — Духнов
127. (1993) — міліціонер
128. («Місцеві») (1993)
129. Я сама (1993) — міліціонер
130. (1994) — П'яний охоронець-ВОХРівець на вході у психлікарні
131. (1994) — шеф поліції
132. Майстер і Маргарита (1994, вийшов на екрани у 2011 році) — Варенуха
133. (1995)
134. (1995)
135. Кайдашева сім'я (1996)
136. (1997)

Кіножурнал «Фитиль»

1. «Здібний учень» (1979, випуск № 202) — слюсар-сантехнік
2. Фитиль № 129-07 «Ради нескольких строчек» (1989)

Література

• Борислав Брондуков. Тринадцять сповідей. — 2008 [ 19 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Борислав Брондуков. Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. Біо — ЦБя. — К.: Поліграфкнига, 2004. — С. 483.
• Борислав Брондуков. Кіномистецтво України: кінодовідник / Капельгородська Н. — К.: АВДІ, 2004. — С. 79.
• Борислав Брондуков. Обличчя українського кіно. — К. : РС Worid Ukraine, 1997. — С. 38.
• Борислав Брондуков. Український біографічний кінодовідник / Капельгородська Н. — К.: АВДІ, 2001. — С. 79.
• Борислав Брондуков. УСЕ: універсальний словник-енциклопедія. — К.: Ірина, 1999. — С. 190.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
2. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
3. Кожну появу в кадрі перетворював на шедевр. 1 березня народився король епізоду Борислав Брондуков
4. Через українського акценту більше 40 ролей Брондукова озвучили інші актори [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
5. «Вдова актора Катерина: Мене рятують онуки…» Тижневик «Собеседник», 9 березня 2013(рос.)
6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
7. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
8. . Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
9. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.

Посилання

• Відкрита Україна [ 5 грудня 2004 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія // Брондуков Борислав // Kinokolo [ 7 лютого 2006 у Wayback Machine.]