Едуар де Кастельно (фр. Noël Édouard Marie Joseph vicomte de Curières de Castelnau, Ноель-Жозеф-Марі-Едуард віконт де Кюр'єр де Кастельно; 24 грудня 1851, Сен-Африк, Авейрон, Гасконь, Друга Французька імперія — 18 березня 1944, Монтастрюк, Верхня Гаронна, Французька держава) — французький воєначальник Першої світової війни, дивізійний генерал (1912).
Едуар де Кастельно | |
---|---|
Народився | 24 грудня 1851[2][3][…] Сент-Аффрик |
Помер | 19 березня 1944[1] (92 роки) Монтастрюк-ла-Консеєр |
Країна | Франція |
Діяльність | військовослужбовець, політик |
Alma mater | Особлива військова школа Сен-Сір |
Знання мов | французька[2] |
Учасник | французько-прусська війна, Перша світова війна, Прикордонна битва, Біг до моря, Третя битва при Артуа і Друга світова війна |
Роки активності | з 1870 |
Посада | депутат Національної асамблеї Франції |
Військове звання | генерал армії[d], дивізійний генерал і генерал |
Партія | d |
Батько | d |
Брати, сестри | d і d |
Діти | Q122936987?, d і Q122937061? |
Нагороди | |
|
Біографія і кар'єра до Першої світової війни
Народився у старовинній аристократичній католицькій родині депутата Національних зборів. Початкову освіту здобув у єзуїтському коледжі, із 1869 року служив у французькій армії.
У 1870 році закінчив Сен-Сірську військову школу, у званні другого лейтенанта брав участь у франко-прусській війні 1870-1871 років. Після війни служив на штабних посадах, у 1880 році закінчив Академію Генерального штабу. Із 1893 року служив у Генеральному штабі Франції. Із 1896 року служив у Військовому міністерстві, із 1897 року — начальник 1-го бюро (організація та мобілізація армії) Військового міністерства.
У 1900 році був звинувачений військовим міністром генералом Андре у «клерикалізмі» та критиці республіканського ладу, після чого був звільнений з Військового міністерства і призначений на посаду командира 37-го піхотного полку і перебував на цій посаді до 1905 року. Із 1905 року — командир бригади, із 1909 року — командир дивізії. Із 1911 року — 1-й помічник начальника Генерального штабу, водночас із 1913 року — член Вищої військової ради. Як 1-й помічник начальника Генштабу працював під керівництвом генерала Жоффра, брав участь у підготовці плану дій Франції в майбутній війні з Німеччиною.
Перша світова війна
Із початком Першої світової війни — командувач 2-ї французької армії, яка налічувала 323,5 тисячі вояків і 800 гармат та розгорталася в Лотарингії. Армія Кастельно отримала наказ наступати на Саарбург, але зіткнулася із сильним опором 6-ї німецької армії принца Рупрехта і була змушена відійти на вихідні позиції. У вересні 1914 року війська Кастельно відбив наступ німців і втримав за собою Нансі, чим забезпечив правий фланг французьких військ, які вели бої на Марні.
Із жовтня 1914 року — командувач французьких військ між Уазою та Соммою.
Із 16 червня 1915 року — командувач Центральною групою армій. На цій посаді керував невдалим наступом французьких військ у Шампані.
Із грудня 1915 по січень 1917 року — начальник штабу головнокомандувача арміями Півночі і Північного Сходу. На цій посаді брав участь у Верденській битві. Після відставки Жоффра знятий з посади. У лютому 1917 року брав участь у британо-французькій місії в Російську імперію та у . Після повернення з Петрограду був призначений командувачем Східної групи армій, яка тримала оборону між Еною та швейцарським кордоном і активної участі в боях не брала, на цій посаді перебував до кінця війни.
Після війни
Із 1919 по 1923 рік — депутат Національних зборів Франції. Займався активною націоналістичною та католицькою діяльністю, через що в 1921 році французький уряд відмовився присвоїти йому звання маршала. Із 1924 року — голова Національної католицької федерації, пізніше був головою Патріотичної ліги, критикував політику уряду соціалістів Едуара Ерріо. Під час окупації Франції нацистами в роки Другої світової війни засудив діяльність режиму Віші та допомагав Руху Опору. Помер у місті Монтастрюк, де й був похований у родовому склепі.
Нагороди
Був нагороджений орденом Почесного легіону, Військовою медаллю, Пам'ятною медаллю за 1870-1871 роки та іншими нагородами Франції, британськими орденами Бані та Вікторї, польським орденом Virtuti Militari, російськими орденами Святого Олександра Невського, Святого Станіслава і Святої Анни, Медаллю за видатні заслуги (США).
Примітки
- GeneaStar
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sycomore / Assemblée nationale
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Olivier Forcade (dir.) (1999). Militaires en république, 1870-1962 les officiers, le pouvoir et la vie publique en France, actes du colloque international tenu au Palais du Luxembourg et à la Sorbonne les 4, 5 et 6 avril 1996. Histoire de la France aux XIXe et XXe siècles. Paris: Publications de la Sorbonne. p. 405. . OCLC 890165236.
- Bibliothèque nationale de France, Revue Universelle, 1901, T1, N1, p. 1171.
- Patrick de Gmeline, Le Général de Castelnau (1851-1944). L'homme, le soldat, le chrétien, Janzé, Charles Hérissey Éditions, 2013, 244 p. , OCLC 881255614.
- Corinne Bonafoux-Verrax, À la droite de Dieu : la Fédération nationale catholique, 1924-1944, Paris, Fayard, coll. « Nouvelles études contemporaines », 2004, 658 p. , OCLC 255403274.
Джерела
- Yves Gras, Castelnau, ou l'art de commander : 1851-1944 , Paris, Denoël, 1990, 466 p. ISBN 978-2-207-23673-4, OCLC 243447717.
- François Cochet (dir.) et Rémy Porte (dir.), Dictionnaire de la Grande Guerre 1914-1918, Paris, Robert Laffont, coll. «Inedit ; Bouquins», 2008, 1120 p. ISBN 978-2-221-10722-5, OCLC 265644254, «Castelnau, général Noël, Joseph, Édouard de Curières de (1851-1944)».
- Patrick de Gmeline, Le Général de Castelnau (1851-1944). L'homme, le soldat, le chrétien, Janzé, Charles Hérissey Éditions, 2013, 244 p. ISBN 978-2-914417-48-8, OCLC 881255614.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eduar de Kastelno fr Noel Edouard Marie Joseph vicomte de Curieres de Castelnau Noel Zhozef Mari Eduard vikont de Kyur yer de Kastelno 24 grudnya 1851 Sen Afrik Avejron Gaskon Druga Francuzka imperiya 18 bereznya 1944 Montastryuk Verhnya Garonna Francuzka derzhava francuzkij voyenachalnik Pershoyi svitovoyi vijni divizijnij general 1912 Eduar de KastelnoNarodivsya 24 grudnya 1851 1851 12 24 2 3 Sent AffrikPomer 19 bereznya 1944 1944 03 19 1 92 roki Montastryuk la KonseyerKrayina FranciyaDiyalnist vijskovosluzhbovec politikAlma mater Osobliva vijskova shkola Sen SirZnannya mov francuzka 2 Uchasnik francuzko prusska vijna Persha svitova vijna Prikordonna bitva Big do morya Tretya bitva pri Artua i Druga svitova vijnaRoki aktivnosti z 1870Posada deputat Nacionalnoyi asambleyi FranciyiVijskove zvannya general armiyi d divizijnij general i generalPartiya dBatko dBrati sestri d i dDiti Q122936987 d i Q122937061 Nagorodi d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kastelno Biografiya i kar yera do Pershoyi svitovoyi vijniNarodivsya u starovinnij aristokratichnij katolickij rodini deputata Nacionalnih zboriv Pochatkovu osvitu zdobuv u yezuyitskomu koledzhi iz 1869 roku sluzhiv u francuzkij armiyi U 1870 roci zakinchiv Sen Sirsku vijskovu shkolu u zvanni drugogo lejtenanta brav uchast u franko prusskij vijni 1870 1871 rokiv Pislya vijni sluzhiv na shtabnih posadah u 1880 roci zakinchiv Akademiyu Generalnogo shtabu Iz 1893 roku sluzhiv u Generalnomu shtabi Franciyi Iz 1896 roku sluzhiv u Vijskovomu ministerstvi iz 1897 roku nachalnik 1 go byuro organizaciya ta mobilizaciya armiyi Vijskovogo ministerstva U 1900 roci buv zvinuvachenij vijskovim ministrom generalom Andre u klerikalizmi ta kritici respublikanskogo ladu pislya chogo buv zvilnenij z Vijskovogo ministerstva i priznachenij na posadu komandira 37 go pihotnogo polku i perebuvav na cij posadi do 1905 roku Iz 1905 roku komandir brigadi iz 1909 roku komandir diviziyi Iz 1911 roku 1 j pomichnik nachalnika Generalnogo shtabu vodnochas iz 1913 roku chlen Vishoyi vijskovoyi radi Yak 1 j pomichnik nachalnika Genshtabu pracyuvav pid kerivnictvom generala Zhoffra brav uchast u pidgotovci planu dij Franciyi v majbutnij vijni z Nimechchinoyu Persha svitova vijnaIz pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni komanduvach 2 yi francuzkoyi armiyi yaka nalichuvala 323 5 tisyachi voyakiv i 800 garmat ta rozgortalasya v Lotaringiyi Armiya Kastelno otrimala nakaz nastupati na Saarburg ale zitknulasya iz silnim oporom 6 yi nimeckoyi armiyi princa Ruprehta i bula zmushena vidijti na vihidni poziciyi U veresni 1914 roku vijska Kastelno vidbiv nastup nimciv i vtrimav za soboyu Nansi chim zabezpechiv pravij flang francuzkih vijsk yaki veli boyi na Marni Iz zhovtnya 1914 roku komanduvach francuzkih vijsk mizh Uazoyu ta Sommoyu Iz 16 chervnya 1915 roku komanduvach Centralnoyu grupoyu armij Na cij posadi keruvav nevdalim nastupom francuzkih vijsk u Shampani Iz grudnya 1915 po sichen 1917 roku nachalnik shtabu golovnokomanduvacha armiyami Pivnochi i Pivnichnogo Shodu Na cij posadi brav uchast u Verdenskij bitvi Pislya vidstavki Zhoffra znyatij z posadi U lyutomu 1917 roku brav uchast u britano francuzkij misiyi v Rosijsku imperiyu ta u Pislya povernennya z Petrogradu buv priznachenij komanduvachem Shidnoyi grupi armij yaka trimala oboronu mizh Enoyu ta shvejcarskim kordonom i aktivnoyi uchasti v boyah ne brala na cij posadi perebuvav do kincya vijni Pislya vijniIz 1919 po 1923 rik deputat Nacionalnih zboriv Franciyi Zajmavsya aktivnoyu nacionalistichnoyu ta katolickoyu diyalnistyu cherez sho v 1921 roci francuzkij uryad vidmovivsya prisvoyiti jomu zvannya marshala Iz 1924 roku golova Nacionalnoyi katolickoyi federaciyi piznishe buv golovoyu Patriotichnoyi ligi kritikuvav politiku uryadu socialistiv Eduara Errio Pid chas okupaciyi Franciyi nacistami v roki Drugoyi svitovoyi vijni zasudiv diyalnist rezhimu Vishi ta dopomagav Ruhu Oporu Pomer u misti Montastryuk de j buv pohovanij u rodovomu sklepi NagorodiBuv nagorodzhenij ordenom Pochesnogo legionu Vijskovoyu medallyu Pam yatnoyu medallyu za 1870 1871 roki ta inshimi nagorodami Franciyi britanskimi ordenami Bani ta Viktoryi polskim ordenom Virtuti Militari rosijskimi ordenami Svyatogo Oleksandra Nevskogo Svyatogo Stanislava i Svyatoyi Anni Medallyu za vidatni zaslugi SShA PrimitkiGeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Olivier Forcade dir 1999 Militaires en republique 1870 1962 les officiers le pouvoir et la vie publique en France actes du colloque international tenu au Palais du Luxembourg et a la Sorbonne les 4 5 et 6 avril 1996 Histoire de la France aux XIXe et XXe siecles Paris Publications de la Sorbonne p 405 ISBN 978 2 85944 362 7 OCLC 890165236 Bibliotheque nationale de France Revue Universelle 1901 T1 N1 p 1171 Patrick de Gmeline Le General de Castelnau 1851 1944 L homme le soldat le chretien Janze Charles Herissey Editions 2013 244 p ISBN 978 2 914417 48 8 OCLC 881255614 Corinne Bonafoux Verrax A la droite de Dieu la Federation nationale catholique 1924 1944 Paris Fayard coll Nouvelles etudes contemporaines 2004 658 p ISBN 978 2 213 61888 3 OCLC 255403274 DzherelaYves Gras Castelnau ou l art de commander 1851 1944 Paris Denoel 1990 466 p ISBN 978 2 207 23673 4 OCLC 243447717 Francois Cochet dir et Remy Porte dir Dictionnaire de la Grande Guerre 1914 1918 Paris Robert Laffont coll Inedit Bouquins 2008 1120 p ISBN 978 2 221 10722 5 OCLC 265644254 Castelnau general Noel Joseph Edouard de Curieres de 1851 1944 Patrick de Gmeline Le General de Castelnau 1851 1944 L homme le soldat le chretien Janze Charles Herissey Editions 2013 244 p ISBN 978 2 914417 48 8 OCLC 881255614