Мухоловка білошия | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дорослий самець | ||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Ficedula albicollis (Temminck, 1815) | ||||||||||||||||||||
Ареал F. albicollis Гніздування Шляхи міграції Зимування | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Мухоло́вка білоши́я (Ficedula albicollis) — невеликий птах із родини мухоловкових. В Україні гніздовий, перелітний вид.
Опис
Морфологічні ознаки
Маса тіла 9-15 г, довжина тіла близько 13 см. У шлюбному вбранні дорослий самець підвиду albicollis зверху чорний; лоб і задня частина шиї білі; поперек білуватий; низ білий; на покривних перах другорядних махових і на третьорядних махових перах широка біла смуга; махові пера чорно-бурі, по основі першорядних махових пер проходить широка біла смуга; хвіст чорний, на основі крайніх стернових пер невеликі білі плями; дзьоб і ноги чорні; у підвиду semitorquata, який трапляється в Криму, задня частина шиї чорна; на лобі невелика біла пляма; на трьох крайніх парах стернових пер білий колір охоплює значну частину їх основи; у позашлюбному оперенні чорний колір змінюється на чорнувато-сірий. У обох підвидів доросла самка сірувато-бура; низ білуватий; білі смуги на крилах вузькі; поперек сіруватий; білої плями на лобі нема. Молодий птах зверху сірувато-бурий, з вохристими плямами; пера горла, вола і грудей вохристі, з темно-бурою верхівковою облямівкою; черево білувате; смуги на крилах вохристі.
Дорослий самець підвиду albicollis від дорослого самця строкатої мухоловки відрізняється білою задньою частиною шиї і білуватим попереком: а дорослий самець підвиду semitorquata від дорослого самця строкатої мухоловки — ширшими білими смугами на крилі і білою верхньою частиною бічних стернових пер; доросла самка та молодий птах від дорослої самки та молодого молодої строкатої мухоловки відрізнити у польових умовах майже неможливо.
Звуки
Пісня нагадує пісню строкатої мухоловки, але мелодійніша повільніша і ніжніша. Поклик — тихе неголосне «гіп» або «ігп».
Поширення
Мухоловка білошия мешкає у Східній Європі і північній Азії. Зокрема, зустрічається на північному заході та півдні Італії, в південній Німеччині, Швейцарії, Швеції, Австрії, Чехії, у Східній Європі, в балтіській частині Росії, в Латвії, Україні і на заході Франції. В Азії зустрічається на півдні Росії, в Казахстані й Азербайджані.
В Україні гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на більшій частині степової смуги; мігрує на всій території.
У серпні—вересні мігрують на зимівлю в Центральну і Південну Африку, звідки вертаються на місця гніздування у другій половині квітня — в травні.
Таксономія
Мухоловка білошия є самостійним видом, проте відомі випадки успішної гібридизації з мухоловкою строкатою. Вид мухоловка білошия включає два підвиди: Ficedula albicollis albicollis, Ficedula albicollis semitorquata.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 1,4—2,4 млн пар, в Україні гніздиться найбільша популяція в Європі — 580–700 тис. пар. Спостерігається слабке збільшення чисельності виду.
Гніздування
Населяє високостовбурові листяні, рідше мішані хвойно-листяні ліси. Віддає перевагу широколистяним деревостанам: дубово-грабовим і дубово-вільховим, а також дібровам із домішками різноманітних широколистяних порід — ясена, в'яза, клена, осики. Іноді трапляється в сосново-дубових лісах. Гніздиться також у культурному ландшафті — в парках, садах. Обирає ділянки лісу з добре розвиненим підліском поблизу від галявин, лісових доріг, узлісся та інших освітлених місць. Нерідко тримається лісових ярів.
Гніздиться окремими парами, хоча в оптимальних місцях існування (грабові діброви) може утворювати невеликі скупчення, де гнізда інколи розташовуються на відстані 20-25 м одне від одного (у ряді випадків два близько розташованих гнізда «обслуговує» один самець, тобто спостерігається полігамія).
Гніздо завжди влаштовує в дуплі, використовуючи для цієї мети різноманітні природні порожнини в стовбурах дерев і пеньків. Висота гніздування зазвичай не перевищує 2-3 м, інколи досягає 5 м і більше. Саме гніздо складається із сухого листя дерев, стебел трави, лика; лоток — із різного рослинного матеріалу, тонких луб'яних волокон, невеликої кількості шерсті звірів.
У повній кладці зазвичай 5-7 яєць. Середній розмін яєць 17,88×13,45 мм. Вони блідо-блакитні, практично не відрізняються від яєць мухоловки строкатої. До відкладання яєць приступають протягом травня — початку червня. Насиджування триває 12-13 діб.
Живлення
Мухоловка білошия полює переважно на комах, а також павуків та інших безхребетних; рідше споживає ягоди. Полює переважно на льоту, серед крон дерев.
Охорона
Перебуває під охороною Бернської конвенції.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Співи Птахів (21 червня 2019), Мухоловка білошия (рідкісні звуки птахів) [Ficedula albicollis / Мухоловка-белошейка] - співи птахів, процитовано 24 червня 2019
- Alerstam T., Ebenman Bo, Sylvén M., Tamm S. and Ulfstrand S. Hybridization as an Agent of Competition between Two Bird Allospecies: Ficedula albicollis and F. hypoleuca on the Island of Gotland in the Baltic // Oikos. — 1978. — Vol. 31, (3). — P. 326–331(англ.)
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
Література
- Пекло А.М. Мухоловки фауны СССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — 201 с.
- Савинська Н. О. Аутекологічні особливості та консортивні зв'язки модельних видів мухоловок трансформованих територій Північно-Східної України: Автореф. … канд. біологічних наук: 03.00.16 — екологія / Н. О. Савинська. — Львів: НАН Укр. Ін-т екології Карпат, 2013. — 20 с.
- Книш Н. П. Экология размножения мухоловки-белошейки в лесостепных дубравах Сумской области // Беркут. — 2003. — Т. 12, вип. 1-2. — С. 100–111. [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
- BirdLife International 2012. Ficedula albicollis. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.3. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 04 April 2015. [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muholovka biloshiya Doroslij samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Pidrodina Rid Strokata muholovka Ficedula Vid Muholovka biloshiya Binomialna nazva Ficedula albicollis Temminck 1815 Areal F albicollis Gnizduvannya Shlyahi migraciyi Zimuvannya Posilannya Vikishovishe Ficedula albicollis Vikividi Ficedula albicollis ITIS 560071 MSOP 22709315 NCBI 59894 Muholo vka biloshi ya Ficedula albicollis nevelikij ptah iz rodini muholovkovih V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid OpisMorfologichni oznaki Samka Masa tila 9 15 g dovzhina tila blizko 13 sm U shlyubnomu vbranni doroslij samec pidvidu albicollis zverhu chornij lob i zadnya chastina shiyi bili poperek biluvatij niz bilij na pokrivnih perah drugoryadnih mahovih i na tretoryadnih mahovih perah shiroka bila smuga mahovi pera chorno buri po osnovi pershoryadnih mahovih per prohodit shiroka bila smuga hvist chornij na osnovi krajnih sternovih per neveliki bili plyami dzob i nogi chorni u pidvidu semitorquata yakij traplyayetsya v Krimu zadnya chastina shiyi chorna na lobi nevelika bila plyama na troh krajnih parah sternovih per bilij kolir ohoplyuye znachnu chastinu yih osnovi u pozashlyubnomu operenni chornij kolir zminyuyetsya na chornuvato sirij U oboh pidvidiv dorosla samka siruvato bura niz biluvatij bili smugi na krilah vuzki poperek siruvatij biloyi plyami na lobi nema Molodij ptah zverhu siruvato burij z vohristimi plyamami pera gorla vola i grudej vohristi z temno buroyu verhivkovoyu oblyamivkoyu cherevo biluvate smugi na krilah vohristi Doroslij samec pidvidu albicollis vid doroslogo samcya strokatoyi muholovki vidriznyayetsya biloyu zadnoyu chastinoyu shiyi i biluvatim poperekom a doroslij samec pidvidu semitorquata vid doroslogo samcya strokatoyi muholovki shirshimi bilimi smugami na krili i biloyu verhnoyu chastinoyu bichnih sternovih per dorosla samka ta molodij ptah vid dorosloyi samki ta molodogo molodoyi strokatoyi muholovki vidrizniti u polovih umovah majzhe nemozhlivo Zvuki Pisnya nagaduye pisnyu strokatoyi muholovki ale melodijnisha povilnisha i nizhnisha Poklik tihe negolosne gip abo igp PoshirennyaMuholovka biloshiya meshkaye u Shidnij Yevropi i pivnichnij Aziyi Zokrema zustrichayetsya na pivnichnomu zahodi ta pivdni Italiyi v pivdennij Nimechchini Shvejcariyi Shveciyi Avstriyi Chehiyi u Shidnij Yevropi v baltiskij chastini Rosiyi v Latviyi Ukrayini i na zahodi Franciyi V Aziyi zustrichayetsya na pivdni Rosiyi v Kazahstani j Azerbajdzhani V Ukrayini gnizditsya v lisovij i lisostepovij smugah a takozh na bilshij chastini stepovoyi smugi migruye na vsij teritoriyi U serpni veresni migruyut na zimivlyu v Centralnu i Pivdennu Afriku zvidki vertayutsya na miscya gnizduvannya u drugij polovini kvitnya v travni TaksonomiyaMuholovka biloshiya ye samostijnim vidom prote vidomi vipadki uspishnoyi gibridizaciyi z muholovkoyu strokatoyu Vid muholovka biloshiya vklyuchaye dva pidvidi Ficedula albicollis albicollis Ficedula albicollis semitorquata ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 1 4 2 4 mln par v Ukrayini gnizditsya najbilsha populyaciya v Yevropi 580 700 tis par Sposterigayetsya slabke zbilshennya chiselnosti vidu GnizduvannyaSamec bilya duplyanki Kladka v muzejnij kolekciyi Naselyaye visokostovburovi listyani ridshe mishani hvojno listyani lisi Viddaye perevagu shirokolistyanim derevostanam dubovo grabovim i dubovo vilhovim a takozh dibrovam iz domishkami riznomanitnih shirokolistyanih porid yasena v yaza klena osiki Inodi traplyayetsya v sosnovo dubovih lisah Gnizditsya takozh u kulturnomu landshafti v parkah sadah Obiraye dilyanki lisu z dobre rozvinenim pidliskom poblizu vid galyavin lisovih dorig uzlissya ta inshih osvitlenih misc Neridko trimayetsya lisovih yariv Gnizditsya okremimi parami hocha v optimalnih miscyah isnuvannya grabovi dibrovi mozhe utvoryuvati neveliki skupchennya de gnizda inkoli roztashovuyutsya na vidstani 20 25 m odne vid odnogo u ryadi vipadkiv dva blizko roztashovanih gnizda obslugovuye odin samec tobto sposterigayetsya poligamiya Gnizdo zavzhdi vlashtovuye v dupli vikoristovuyuchi dlya ciyeyi meti riznomanitni prirodni porozhnini v stovburah derev i penkiv Visota gnizduvannya zazvichaj ne perevishuye 2 3 m inkoli dosyagaye 5 m i bilshe Same gnizdo skladayetsya iz suhogo listya derev stebel travi lika lotok iz riznogo roslinnogo materialu tonkih lub yanih volokon nevelikoyi kilkosti shersti zviriv U povnij kladci zazvichaj 5 7 yayec Serednij rozmin yayec 17 88 13 45 mm Voni blido blakitni praktichno ne vidriznyayutsya vid yayec muholovki strokatoyi Do vidkladannya yayec pristupayut protyagom travnya pochatku chervnya Nasidzhuvannya trivaye 12 13 dib ZhivlennyaMuholovka biloshiya polyuye perevazhno na komah a takozh pavukiv ta inshih bezhrebetnih ridshe spozhivaye yagodi Polyuye perevazhno na lotu sered kron derev OhoronaPerebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Spivi Ptahiv 21 chervnya 2019 Muholovka biloshiya ridkisni zvuki ptahiv Ficedula albicollis Muholovka beloshejka spivi ptahiv procitovano 24 chervnya 2019 Alerstam T Ebenman Bo Sylven M Tamm S and Ulfstrand S Hybridization as an Agent of Competition between Two Bird Allospecies Ficedula albicollis and F hypoleuca on the Island of Gotland in the Baltic Oikos 1978 Vol 31 3 P 326 331 angl BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 LiteraturaPeklo A M Muholovki fauny SSSR Kiev Naukova dumka 1987 201 s Savinska N O Autekologichni osoblivosti ta konsortivni zv yazki modelnih vidiv muholovok transformovanih teritorij Pivnichno Shidnoyi Ukrayini Avtoref kand biologichnih nauk 03 00 16 ekologiya N O Savinska Lviv NAN Ukr In t ekologiyi Karpat 2013 20 s Knish N P Ekologiya razmnozheniya muholovki beloshejki v lesostepnyh dubravah Sumskoj oblasti Berkut 2003 T 12 vip 1 2 S 100 111 Arhivovano 11 kvitnya 2015 u Wayback Machine DzherelaBirdLife International 2012 Ficedula albicollis The IUCN Red List of Threatened Species Version 2014 3 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 04 April 2015 Arhivovano 9 kvitnya 2015 u Wayback Machine