Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить перелік посилань але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотексто

Ревільяхіхедо (архіпелаг)

Ревільяхіхедо (архіпелаг)

Архіпелаг Ревільяхіхедо (ісп. Islas Revillagigedo, IPA: [reˈβiʝa xiˈxeðo]) або Архіпелаг Ревілья-Хіхедо — група з чотирьох тихоокеанських вулканічних островів, відомих своєю унікальною екосистемою. Вони лежать приблизно за 458 км. від острова Сокорро на південь і південний захід від Кабо-Сан-Лукас, південного краю півострова Нижня Каліфорнія, і від 698 до 1092 км. на захід від Мансанільйо. Історично пов'язані з мексиканським штатом Коліма, якому в 1861 році було надано можливість створити виправну колонію, острови перебувають під федеральною власністю та юрисдикцією Мексики.

Ревільяхіхедо
image
Карта
image
Географія
18°49′17″ пн. ш. 112°45′50″ зх. д. / 18.821389000028° пн. ш. 112.76388900002778826° зх. д. / 18.821389000028; -112.76388900002778826Координати: 18°49′17″ пн. ш. 112°45′50″ зх. д. / 18.821389000028° пн. ш. 112.76388900002778826° зх. д. / 18.821389000028; -112.76388900002778826
Природоохоронна територіяd
АкваторіяТихий океан
Площа157,81 км², 636 685,375 га[1] і 14 186 420,2027 га
Найвища точка1130 м
Країна
image Мексика
(Адм. одиниця)Коліма
Населення
Відкрито19 грудня 1533
image
image
Ревільяхіхедо
Ревільяхіхедо (Мексика)
image Ревільяхіхедо у Вікісховищі

У липні 2016 року архіпелаг Ревільяхіхедо було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а в листопаді 2017 року він був оголошений і . Деякі з вулканів діючі, з останнім виверженням вулкана Барсена в 1953 році та Сокорро в 1993 році. Подорож до островів від найближчої точки суходолу займає приблизно від 26 до 30 годин, оскільки зазвичай до них можна дістатися морем; на Сокорро є невелика військова злітно-посадкова смуга.

Географія

image
Montículo Cinerítico (спереду) і Барсена (позаду), вулканічні конуси на , одному з островівРевільяхіхедо.
Барсена існує лише з 1952 р.

Загальна площа 157,81 км2, поширюється зі сходу на захід приблизно на 420 км. Військово-морська база на півдні острова Сокорро має населення 45 осіб (персонал). На Кларіоні розташований невеликий військово-морський гарнізон з дев'яти осіб. В іншому острови незаселені. Острови названі на честь дона , 53-го віцекороля Нової Іспанії.

Острів (альтернативна назва) Довжина по ширині (км) Площа (км2) Найвища вершина (м)
Внутрішні острови (UTC-7, гірський часовий пояс)
4,315 на 2,490 5.94 Барсена (310)
Сокорро (Сан-Томас) 16,813 на 15,629 132.06 Гора (Cerro) Еверманн (1130)
0,246 на 0,073 0,014 (34)
Зовнішній острів (UTC-8, тихоокеанський часовий пояс)
Кларіон (Санта Роза) 8,544 на 3,686 19.80 Монте-Гальегос (335)
Острови Ревільяхіхедо 420 на 115 157,81 Гора (Cerro) Еверманн (1130)

Три східні острови називаються внутрішніми островами. Вони лежать у часовому поясі UTC-7 (Гірський час), тоді як більша частина Коліми розташована в UTC-6 (Центральний часовий пояс). Кларіон лежить порівняно далеко на захід, більш ніж на 200 км порівняно з внутрішніми островами та в UTC-8 (тихоокеанський часовий пояс). Острови Ревільяхіхедо — одна з трьох груп мексиканських островів у Тихому океані, які не лежать на континентальному шельфі; інші — острів Гвадалупе та .

Історія

XVI—XIX ст.

image
Розташування острова Сокорро та решти архіпелагу Ревільяхіхедо, а також протяжність західної Мексики в Тихому океані

Жодних доказів проживання людини на будь-якому з островів не існує до їх відкриття іспанськими дослідниками. [es] та його команда виявили незаселений острів 19 грудня 1533 року та назвали його Санто-Томас (острів Сокорро), а 28 грудня вони відкрили острів Ісла-де-лос-Іносентес (), який отримав свою назву завдяки тому, що був знайдений у день Побиття немовлят.

У листопаді 1542 року , досліджуючи нові маршрути через Тихий океан, заново відкрив Іносентес і Санто-Томас і позначив останні як Анублада («Хмарно»). Віллалобос був першим, хто повідомив про спостереження острова , давши йому сучасну назву. У 1608 році Мартін Янез де Арміда, який керував іншою експедицією, відвідав Анубладу і змінив її назву на Сокорро. У 1779 році Хосе Камачо був першим, хто повідомив про те, що залишився острів, який він позначив як Санта-Роза («Свята Роза»). Санта-Роза пізніше була перейменована на Кларіон на честь судна, яким у той час командував Генрі Гізелаар.

Острови Ревільяхіхедо відвідали ряд інших дослідників: (1541), Мігель Пінто (1772), Александер фон Гумбольдт (1811), Бенджамін Морелл (1825), сер Едвард Белчер (1839), який створив перші ботанічні колекції та Рів, який був свідком виверження гори Еверманн у 1848 році. 25 липня 1861 року президент Беніто Хуарес підписав указ про передачу територіального контролю над чотирма островами штату Коліма. Його планом було будівництво офшорної пенітенціарної установи на острові Сокорро; хоча цього ніколи не сталося, указ, згідно з яким вони були прикріплені до Коліми, ніколи не був скасований. У 1865 році острів досліджував орнітолог , який виявив голуба сокорського, пересмішника сокорського та Сокорського, які пізніше отримали наукові назви на його честь.

Двадцяте століття

image
Сокорро та Барсена на Сан-Бенедікто вказано на цій карті мексиканських вулканів

На початку двадцятого століття доктор Бартон Воррен Еверманн, директор Каліфорнійської академії наук у Сан-Франциско, штат Каліфорнія, сприяв науковому дослідженню островів. У цей час були отримані найповніші біологічні колекції. На його честь перейменували вулкан на острові Сокорро. У 1957 році мексиканський флот створив військово-морську базу на Сокорро і з тих пір постійно присутня на острові. Крихітний форпост також існує на Кларіоні, як зазначено вище. 21 березня 1972 року став першим , який відвідав острівні території свого штату. Було відкрито меморіальну дошку, щоб відзначити цю подію та підтвердити вимогу Коліми.

Моря, що оточують більші острови, популярні серед дайверів. Тут можна спостерігати різноманітне морське життя, наприклад китоподібних, акул і скатів. Відвідувачі зазвичай залишаються на борту експедиційних суден під час візиту на острови, що є бажаним з екологічної точки зору, щоб запобігти інтродукції подальших інвазивних видів. Острови вважаються небезпечними для відвідування з метою, окрім дайвінгу, оскільки важко здійснити посадку; деякі ледь не втратили життя, намагаючись зробити це, наприклад, на Кларіон.

Час від часу їх відвідують радіоаматори, які зазвичай використовують XF4. Через їх віддаленість від материка, для винагороди вони вважаються «суб'єктом», окремим від Мексики. Експедиції організацій, які займаються островів, регулярно відвідують острови для польових досліджень. Немає туристичних об'єктів; на островах немає власних надійних джерел прісної води.

Двадцять перше століття

24 листопада 2017 року президент Мексики Енріке Пенья Ньєто створив найбільшу в Північній Америці морську заповідну територію навколо островів Ревільяхіхедо. Ця охоронна територія займає 147,63 квадратного кілометра (57,000 миля2) навколо островів і забороняє рибальство, видобуток корисних копалин і розвиток туризму в заповідній зоні та на островах.

Екологія

Острови Ревільяхіхедо є домівкою для багатьох ендемічних видів рослин і тварин, їх іноді називають «маленькими Гаваями» Мексики. Вони входять до окремого неотропічного наземного екорегіону — . Сокорро найрізноманітніший за флорою, фауною і рельєфом. 4 червня 1994 року уряд Мексики створив острови як біосферний заповідник. У 2020 році Oceanographic Magazine заявив, що «його віддаленість, захист і своєрідна океанографія роблять його одним із найбільш різноманітних і захоплюючих морських місць на землі».

Острови здебільшого вкриті сухим тропічним лісом із кількома різними рослинними угрупованнями, які змінюються залежно від висоти, ґрунту та експозиції. Хміль () і є звичайними видами сухих лісів. Зелений мангровий ліс () і чагарник ростуть уздовж узбережжя моря.

image
Сокорро, як видно з космосу. Північ розташована у верхньому лівому куті.

За даними Всесвітнього фонду природи (WWF), 14 із 16 загальноприйнятих резидентних таксонів наземних птахів на островах є ендемічними і включають волоочко кларіонське (Troglodytes tanneri), волоочко сокорське (Troglodytes sissonii), пересмішника сокорського (Mimus graysoni), горлиця сокорська (Zenaida graysoni) і папуга сокорський (Arahuga brevipes). У Кларіоні мешкають ендемічні підвиди сови-рипи (Athene cunicularia rostrata), горлиці-жалібниці (Zenaida macroura clarionensis) і звичайного крука (Corvus corax clarionensis). Різновид жовтої нічної чаплі Nyctanassa violacea bancrofti (gravirostris) є ендеміком Сокорро. Буревісник Таунсенда (Puffinus auricularis) — це морський птах, який розмножується лише навколо Серро Еверманн на Сокорро. Раніше він розмножувався на Кларіоні та Сан-Бенедікто, але не розмножувався на Кларіоні з 1988 року, а також на Сан-Бенедікто з 1952 року.

Чотири місцеві наземні хребетні острова є ендемічними, зокрема вуж-батог (), нічна змія () та два ігуаніди (Urosaurus auriculatus і U. clarionensis). Численні таксони морських птахів розмножуються не далі на північний (схід) від Сан-Бенедікто; Буревісники помітно відсутні як розмножувачі, хоча вони розмножуються в регіоні та відвідують острови для пошуку їжі. Альбатроси тут також зазвичай не водяться. Серед наземних птахів найбільш помітною є відсутність домашнього зяблика, широко поширеного на прибережних островах північно-східної частини Тихого океану.

Крім місцевих птахів, на островах часто зустрічаються перелітні берегові птахи та інші. Bahia Azufre (Sulfur Bay) на Кларіоні, здається, є улюбленим місцем зупинки, оскільки це одна з небагатьох довших ділянок пляжу на островах; здебільшого берегова лінія — круті скелі. Архіпелаг також є частиною місць зимівлі горбатих китів у північній частині Тихого океану.

Сокорро має численні ендемічні таксони рослин, тоді як Кларіон має лише кілька. Екосистема Сан-Бенедікто була майже знищена в результаті руйнівного виверження вулкана Барсена 1 серпня 1952 року. З тих пір екосистема там відновилася, але ця подія, як відомо, спричинила вимирання . Більшість, якщо не всі місцеві рослини, які сьогодні зустрічаються на Сан-Бенедікто, поширені з Кларіоном, але не з ближчим Сокорро на півдні через переважаючі вітри та океанські течії. Рідна флора Кларіона однаково поширена з обома іншими великими островами.

На відміну від обміну між островами, тварини та рослини, які їх спочатку колонізували, мабуть, усі належать до материкових популяцій, як правило, на північний схід від Ревільягідос. Рослини найчастіше походять від популяцій засновників Нижньої Каліфорнії, тоді як ендемічні непташині рептилії, схоже, походять безпосередньо від материкових популяцій району Сонора — Сіналоа. Предки наземних птахів островів, ймовірно, походили з південної частини Північної та північної частини Центральної Америки. Як показує той факт, що жоден ендемічний таксон сухопутних птахів не зустрічається більш ніж на одному острові, а також випадки крапивників Сокорро та Кларіона, а також голуба сокорського та траурного голуба Кларіона, здається, кожна популяція птахів виникла незалежно. BirdLife International визнала архіпелаг важливою орнітологічною територією (IBA) за розмноження морських та ендемічних наземних птахів.

Ilex socorroensis, , , , , Erigeron socorrensis, , , Lepechinia hastata subsp. socorrensis, , , , , , , , , Guettarda insularis, , , , та Verbena sphaerocarpa є ендеміками Сокорро. є ендеміком Кларіону. та є ендеміками Сан-Бенедікто. Рослини, ендемічні для двох або більше островів, включають , , Cyperus duripes, Croton masonii, , , , , та .

Загрози та збереження

image
Голуб сокорський (Zenaida graysoni), станом на 2019 рік, виживає лише в неволі

Ще в 1956 році було сказано, що:

«Майбутнє орнітофауни островів на даний момент виглядає безпечним. На Сокорро немає ні людей, ні ссавців, крім помірної та, очевидно, стабільної популяції овець».

Але з того часу унікальна екологія островів опинилася під загрозою через інтродуковані види. Вівці були завезені в Сокорро в 1869 році. Кішки з'явилися після 1953 року, ймовірно, на початку 1970-х років. Свині були представлені на Кларіоні в 1979 році, а кролики стали дикими трохи раніше.

Кілька ендемічних видів Сокорро зараз перебувають під загрозою зникнення. Пересмішник сокорський (Mimodes graysoni) нараховує менше 400 особин. Ендемічні папуга сокорський (Psittacara brevipes) і буревісник Таунсенда (Puffinus auricularis) також перебувають під загрозою зникнення. Голуб сокорський (Zenaida graysoni) зараз вимерла в дикій природі, але її розводять у неволі. Підвид Socorro Micrathene whitneyi graysoni, здається, вимер. Інші таксони рослин і тварин на архіпелазі також вважаються такими або майже такими, що перебувають під загрозою зникнення.

Низка ініціатив спрямована на те, щоб зупинити руйнування місцевих екосистем островів. Доктор Хармунт Волтер з Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі (UCLA) і доктор з Академії наук Каліфорнії координували зусилля з розведення та реінтродукції голуба сокорського з 1988 року через Інститут ендемічних захворювань острова. Comité Científico para la Conservación y Restauración del Archipiélago Revillagigedo («Науковий комітет зі збереження та відновлення островів Ревільяхіхедо») був заснований у 1996 році та є комітетом, який представляє кілька організацій, зокрема Групу збереження та екології островів, Інститут ендемічних захворювань островів., Луї (UMSL), Національний автономний університет Мексики (UNAM) та інші. Його очолює д-р Вальтер, а д-р Луїс Медрано з UNAM є його секретарем. Комітет виступає за видалення екзотичних видів з островів, особливо приблизно 2000 овець на Сокорро, щоб дозволити екології островів відновитися, і ухвалення плану управління для сприяння відновленню місцевих видів островів, включаючи реінтродукцію голуба сокорського.

Братстром і Гауелл, які дали оптимістичний прогноз у 1956 році, висловили застереження:

«Можна сподіватися, що мексиканський уряд захистить від інтродукції таких ссавців, як кролики, коти, кози та інші, які незмінно завдавали катастрофи флорі та фауні острівних регіонів».

Marine protected area

25 листопада 2017 року президент Мексики Енріке Пенья Ньєто вжив заходів для захисту біорізноманіття регіону, створивши навколо островів найбільшу в Північній Америці та заборонивши видобуток корисних копалин, рибальство та розвиток туризму на островах або поблизу них. Загалом морські охоронні території охоплюють 4,6 % виключної економічної зони Мексики для рибальства. Доведено, що морські захищені території позитивно сприяють розмаїттю океану, покращують місця риболовлі поблизу та борються зі зміною клімату. Дослідження, опубліковане через п'ять років після створення морської заповідної зони, показало, що рибальська активність у заповідній зоні зменшилася в середньому на 82 % на судно. Дослідження також показало, що промисловий вилов риби у виключній економічній зоні Мексики не зменшився.

Список літератури

  1. ЮНЕСКО — 1945.
    d:Track:Q7809
  2. Газетир (покажчик) географічних назв світу - України Мінекоресурсів - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 4 липня 2023.
  3. Programa de Conservación y Manejo Reserva de la Biosfera Archipielago de Revillagigedo (PDF). Comisión Nacional de Áreas Naturales Protegidas. Процитовано 31 жовтня 2021.
  4. ACUERDO por el que se da a conocer el resumen del Programa de Manejo del Área Natural Protegida con la categoría de Parque Nacional Revillagigedo. Diario Oficial de la Federación. Процитовано 31 жовтня 2021.
  5. Archipiélago de Revillagigedo. UNESCO World Heritage Centre (англ.). United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Процитовано 19 липня 2016.
  6. Busby, Mattha (25 листопада 2017). Mexico creates vast new ocean reserve to protect 'Galapagos of North America'. The Guardian. Процитовано 26 листопада 2017.
  7. Exploring Mexico's Revillagigedo Islands - Dive Training Magazine.
  8. Complejo insular de Revillagigedo, estratégico desde La Colonia [Revillagigedo Island Complex: Strategic since colonial times]. gob.mx (ісп.). Secretaría de Medio Ambiente y Recursos Naturales. 7 грудня 2017. Процитовано 26 червня 2023.
  9. Brand, Donald D. (1967). Friis, Herman R. (ред.). The Pacific Basin. A History of its Geographical Exploration. New York: American Geographical Society. с. 370.
  10. American Geographical Society of New York (1967), Special publication, issue 38, p. 370, , ISSN 0065-843X
  11. Geological Survey (U.S.) U.S. Geological Survey professional paper, issue 492—493, p. 281, ISSN 1044-9620
  12. Mike Parr. ABC Report (PDF). Socorro Island:Fire and Brimstone in the Mexican Pacific. Архів оригіналу (PDF) за 19 липня 2011. Процитовано 20 березня 2011.
  13. Collecting Evolution: The Galapagos Expedition that Vindicated Darwin. Oxford University Press. March 2017. ISBN .
  14. Unknown territories: Exploring the Revillagigedo Islands.
  15. Schipper, Jan. Islas Revillagigedo Dry Forests.
  16. Islas Revillagigedo dry forests. Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  17. Ross M. Wanless, Alfonso Aguirre-muñoz, Andrea Angel, Jeff K. Jacobsen, Bradford S. Keitt, and John McCann "Birds of Clarion Island, Revillagigedo Archipelago, Mexico, " The Wilson Journal of Ornithology 121(4), 745—751, (1 December 2009).
  18. Yellow-crowned Night-Heron (bancrofti).
  19. BirdLife International (2024) Species factsheet: Puffinus auricularis.
  20. Urban J., Jaramillo A.L., Aguayo A., Baker S.C., 2000, Migratory destinations of humpback whales wintering in the Mexican Pacific, Journal of Cetacean Research and Management 2(2), pp.101–110, Retrieved on January 29, 2017
  21. California/Mexico Island Conservation Database (2007): Plant accounts [Архівовано 2007-12-08 у Wayback Machine.]. Retrieved 2007-NOV-24.
  22. Checklist of Mexican Pacific Islands endemics.
  23. Brattstrom, Bayard H. & Howell, Thomas R. (1956). The Birds of the Revilla Gigedo Islands, Mexico (PDF). Condor. 58 (2): 107—120. doi:10.2307/1364977. JSTOR 1364977.
  24. BirdLife International (2007): Socorro Dove – BirdLife Species Factsheet. Retrieved 2007-NOV-24.
  25. (2007): 2007 IUCN Red List of Threatened Species. IUCN, Gland.
  26. Weick, Friedhelm (2006), Owls (Strigiformes): annotated and illustrated checklist, Springer, p. 187,
  27. Favoretto, Fabio; López-Sagástegui, Catalina; Sala, Enric; Aburto-Oropeza, Octavio (2 червня 2023). The largest fully protected marine area in North America does not harm industrial fishing. Science Advances (англ.). 9 (22). doi:10.1126/sciadv.adg0709. ISSN 2375-2548. PMC 10231865. PMID 37256961.

Посилання

image
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ревільяхіхедо (архіпелаг)
  • Islas Revillagigedo dry forests. Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • Contemporary report of José Camacho's sighting of Roca Partida and Clarion

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki serpen 2024 Arhipelag Revilyahihedo isp Islas Revillagigedo IPA reˈbiʝa xiˈxedo abo Arhipelag Revilya Hihedo grupa z chotiroh tihookeanskih vulkanichnih ostroviv vidomih svoyeyu unikalnoyu ekosistemoyu Voni lezhat priblizno za 458 km vid ostrova Sokorro na pivden i pivdennij zahid vid Kabo San Lukas pivdennogo krayu pivostrova Nizhnya Kaliforniya i vid 698 do 1092 km na zahid vid Mansaniljo Istorichno pov yazani z meksikanskim shtatom Kolima yakomu v 1861 roci bulo nadano mozhlivist stvoriti vipravnu koloniyu ostrovi perebuvayut pid federalnoyu vlasnistyu ta yurisdikciyeyu Meksiki RevilyahihedoKartaGeografiya18 49 17 pn sh 112 45 50 zh d 18 821389000028 pn sh 112 76388900002778826 zh d 18 821389000028 112 76388900002778826 Koordinati 18 49 17 pn sh 112 45 50 zh d 18 821389000028 pn sh 112 76388900002778826 zh d 18 821389000028 112 76388900002778826Prirodoohoronna teritoriyadAkvatoriyaTihij okeanPlosha157 81 km 636 685 375 ga 1 i 14 186 420 2027 gaNajvisha tochka1130 mKrayina MeksikaAdm odinicyaKolimaNaselennyaVidkrito19 grudnya 1533RevilyahihedoRevilyahihedo Meksika Revilyahihedo u Vikishovishi U lipni 2016 roku arhipelag Revilyahihedo bulo vneseno do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO a v listopadi 2017 roku vin buv ogoloshenij i Deyaki z vulkaniv diyuchi z ostannim viverzhennyam vulkana Barsena v 1953 roci ta Sokorro v 1993 roci Podorozh do ostroviv vid najblizhchoyi tochki suhodolu zajmaye priblizno vid 26 do 30 godin oskilki zazvichaj do nih mozhna distatisya morem na Sokorro ye nevelika vijskova zlitno posadkova smuga GeografiyaMonticulo Cineritico speredu i Barsena pozadu vulkanichni konusi na odnomu z ostrovivRevilyahihedo Barsena isnuye lishe z 1952 r Zagalna plosha 157 81 km2 poshiryuyetsya zi shodu na zahid priblizno na 420 km Vijskovo morska baza na pivdni ostrova Sokorro maye naselennya 45 osib personal Na Klarioni roztashovanij nevelikij vijskovo morskij garnizon z dev yati osib V inshomu ostrovi nezaseleni Ostrovi nazvani na chest dona 53 go vicekorolya Novoyi Ispaniyi Ostriv alternativna nazva Dovzhina po shirini km Plosha km2 Najvisha vershina m Vnutrishni ostrovi UTC 7 girskij chasovij poyas 4 315 na 2 490 5 94 Barsena 310 Sokorro San Tomas 16 813 na 15 629 132 06 Gora Cerro Evermann 1130 0 246 na 0 073 0 014 34 Zovnishnij ostriv UTC 8 tihookeanskij chasovij poyas Klarion Santa Roza 8 544 na 3 686 19 80 Monte Galegos 335 Ostrovi Revilyahihedo 420 na 115 157 81 Gora Cerro Evermann 1130 Tri shidni ostrovi nazivayutsya vnutrishnimi ostrovami Voni lezhat u chasovomu poyasi UTC 7 Girskij chas todi yak bilsha chastina Kolimi roztashovana v UTC 6 Centralnij chasovij poyas Klarion lezhit porivnyano daleko na zahid bilsh nizh na 200 km porivnyano z vnutrishnimi ostrovami ta v UTC 8 tihookeanskij chasovij poyas Ostrovi Revilyahihedo odna z troh grup meksikanskih ostroviv u Tihomu okeani yaki ne lezhat na kontinentalnomu shelfi inshi ostriv Gvadalupe ta IstoriyaXVI XIX st Roztashuvannya ostrova Sokorro ta reshti arhipelagu Revilyahihedo a takozh protyazhnist zahidnoyi Meksiki v Tihomu okeani Zhodnih dokaziv prozhivannya lyudini na bud yakomu z ostroviv ne isnuye do yih vidkrittya ispanskimi doslidnikami es ta jogo komanda viyavili nezaselenij ostriv 19 grudnya 1533 roku ta nazvali jogo Santo Tomas ostriv Sokorro a 28 grudnya voni vidkrili ostriv Isla de los Inosentes yakij otrimav svoyu nazvu zavdyaki tomu sho buv znajdenij u den Pobittya nemovlyat U listopadi 1542 roku doslidzhuyuchi novi marshruti cherez Tihij okean zanovo vidkriv Inosentes i Santo Tomas i poznachiv ostanni yak Anublada Hmarno Villalobos buv pershim hto povidomiv pro sposterezhennya ostrova davshi jomu suchasnu nazvu U 1608 roci Martin Yanez de Armida yakij keruvav inshoyu ekspediciyeyu vidvidav Anubladu i zminiv yiyi nazvu na Sokorro U 1779 roci Hose Kamacho buv pershim hto povidomiv pro te sho zalishivsya ostriv yakij vin poznachiv yak Santa Roza Svyata Roza Santa Roza piznishe bula perejmenovana na Klarion na chest sudna yakim u toj chas komanduvav Genri Gizelaar Ostrovi Revilyahihedo vidvidali ryad inshih doslidnikiv 1541 Migel Pinto 1772 Aleksander fon Gumboldt 1811 Bendzhamin Morell 1825 ser Edvard Belcher 1839 yakij stvoriv pershi botanichni kolekciyi ta Riv yakij buv svidkom viverzhennya gori Evermann u 1848 roci 25 lipnya 1861 roku prezident Benito Huares pidpisav ukaz pro peredachu teritorialnogo kontrolyu nad chotirma ostrovami shtatu Kolima Jogo planom bulo budivnictvo ofshornoyi penitenciarnoyi ustanovi na ostrovi Sokorro hocha cogo nikoli ne stalosya ukaz zgidno z yakim voni buli prikripleni do Kolimi nikoli ne buv skasovanij U 1865 roci ostriv doslidzhuvav ornitolog yakij viyaviv goluba sokorskogo peresmishnika sokorskogo ta Sokorskogo yaki piznishe otrimali naukovi nazvi na jogo chest Dvadcyate stolittya Sokorro ta Barsena na San Benedikto vkazano na cij karti meksikanskih vulkaniv Na pochatku dvadcyatogo stolittya doktor Barton Vorren Evermann direktor Kalifornijskoyi akademiyi nauk u San Francisko shtat Kaliforniya spriyav naukovomu doslidzhennyu ostroviv U cej chas buli otrimani najpovnishi biologichni kolekciyi Na jogo chest perejmenuvali vulkan na ostrovi Sokorro U 1957 roci meksikanskij flot stvoriv vijskovo morsku bazu na Sokorro i z tih pir postijno prisutnya na ostrovi Krihitnij forpost takozh isnuye na Klarioni yak zaznacheno vishe 21 bereznya 1972 roku stav pershim yakij vidvidav ostrivni teritoriyi svogo shtatu Bulo vidkrito memorialnu doshku shob vidznachiti cyu podiyu ta pidtverditi vimogu Kolimi Morya sho otochuyut bilshi ostrovi populyarni sered dajveriv Tut mozhna sposterigati riznomanitne morske zhittya napriklad kitopodibnih akul i skativ Vidviduvachi zazvichaj zalishayutsya na bortu ekspedicijnih suden pid chas vizitu na ostrovi sho ye bazhanim z ekologichnoyi tochki zoru shob zapobigti introdukciyi podalshih invazivnih vidiv Ostrovi vvazhayutsya nebezpechnimi dlya vidviduvannya z metoyu okrim dajvingu oskilki vazhko zdijsniti posadku deyaki led ne vtratili zhittya namagayuchis zrobiti ce napriklad na Klarion Chas vid chasu yih vidviduyut radioamatori yaki zazvichaj vikoristovuyut XF4 Cherez yih viddalenist vid materika dlya vinagorodi voni vvazhayutsya sub yektom okremim vid Meksiki Ekspediciyi organizacij yaki zajmayutsya ostroviv regulyarno vidviduyut ostrovi dlya polovih doslidzhen Nemaye turistichnih ob yektiv na ostrovah nemaye vlasnih nadijnih dzherel prisnoyi vodi Dvadcyat pershe stolittya 24 listopada 2017 roku prezident Meksiki Enrike Penya Nyeto stvoriv najbilshu v Pivnichnij Americi morsku zapovidnu teritoriyu navkolo ostroviv Revilyahihedo Cya ohoronna teritoriya zajmaye 147 63 kvadratnogo kilometra 57 000 milya2 navkolo ostroviv i zaboronyaye ribalstvo vidobutok korisnih kopalin i rozvitok turizmu v zapovidnij zoni ta na ostrovah EkologiyaOstrovi Revilyahihedo ye domivkoyu dlya bagatoh endemichnih vidiv roslin i tvarin yih inodi nazivayut malenkimi Gavayami Meksiki Voni vhodyat do okremogo neotropichnogo nazemnogo ekoregionu Sokorro najriznomanitnishij za floroyu faunoyu i relyefom 4 chervnya 1994 roku uryad Meksiki stvoriv ostrovi yak biosfernij zapovidnik U 2020 roci Oceanographic Magazine zayaviv sho jogo viddalenist zahist i svoyeridna okeanografiya roblyat jogo odnim iz najbilsh riznomanitnih i zahoplyuyuchih morskih misc na zemli Ostrovi zdebilshogo vkriti suhim tropichnim lisom iz kilkoma riznimi roslinnimi ugrupovannyami yaki zminyuyutsya zalezhno vid visoti gruntu ta ekspoziciyi Hmil i ye zvichajnimi vidami suhih lisiv Zelenij mangrovij lis i chagarnik rostut uzdovzh uzberezhzhya morya Sokorro yak vidno z kosmosu Pivnich roztashovana u verhnomu livomu kuti Za danimi Vsesvitnogo fondu prirodi WWF 14 iz 16 zagalnoprijnyatih rezidentnih taksoniv nazemnih ptahiv na ostrovah ye endemichnimi i vklyuchayut voloochko klarionske Troglodytes tanneri voloochko sokorske Troglodytes sissonii peresmishnika sokorskogo Mimus graysoni gorlicya sokorska Zenaida graysoni i papuga sokorskij Arahuga brevipes U Klarioni meshkayut endemichni pidvidi sovi ripi Athene cunicularia rostrata gorlici zhalibnici Zenaida macroura clarionensis i zvichajnogo kruka Corvus corax clarionensis Riznovid zhovtoyi nichnoyi chapli Nyctanassa violacea bancrofti gravirostris ye endemikom Sokorro Burevisnik Taunsenda Puffinus auricularis ce morskij ptah yakij rozmnozhuyetsya lishe navkolo Serro Evermann na Sokorro Ranishe vin rozmnozhuvavsya na Klarioni ta San Benedikto ale ne rozmnozhuvavsya na Klarioni z 1988 roku a takozh na San Benedikto z 1952 roku Chotiri miscevi nazemni hrebetni ostrova ye endemichnimi zokrema vuzh batog nichna zmiya ta dva iguanidi Urosaurus auriculatus i U clarionensis Chislenni taksoni morskih ptahiv rozmnozhuyutsya ne dali na pivnichnij shid vid San Benedikto Burevisniki pomitno vidsutni yak rozmnozhuvachi hocha voni rozmnozhuyutsya v regioni ta vidviduyut ostrovi dlya poshuku yizhi Albatrosi tut takozh zazvichaj ne vodyatsya Sered nazemnih ptahiv najbilsh pomitnoyu ye vidsutnist domashnogo zyablika shiroko poshirenogo na priberezhnih ostrovah pivnichno shidnoyi chastini Tihogo okeanu Krim miscevih ptahiv na ostrovah chasto zustrichayutsya perelitni beregovi ptahi ta inshi Bahia Azufre Sulfur Bay na Klarioni zdayetsya ye ulyublenim miscem zupinki oskilki ce odna z nebagatoh dovshih dilyanok plyazhu na ostrovah zdebilshogo beregova liniya kruti skeli Arhipelag takozh ye chastinoyu misc zimivli gorbatih kitiv u pivnichnij chastini Tihogo okeanu Sokorro maye chislenni endemichni taksoni roslin todi yak Klarion maye lishe kilka Ekosistema San Benedikto bula majzhe znishena v rezultati rujnivnogo viverzhennya vulkana Barsena 1 serpnya 1952 roku Z tih pir ekosistema tam vidnovilasya ale cya podiya yak vidomo sprichinila vimirannya Bilshist yaksho ne vsi miscevi roslini yaki sogodni zustrichayutsya na San Benedikto poshireni z Klarionom ale ne z blizhchim Sokorro na pivdni cherez perevazhayuchi vitri ta okeanski techiyi Ridna flora Klariona odnakovo poshirena z oboma inshimi velikimi ostrovami Na vidminu vid obminu mizh ostrovami tvarini ta roslini yaki yih spochatku kolonizuvali mabut usi nalezhat do materikovih populyacij yak pravilo na pivnichnij shid vid Revilyagidos Roslini najchastishe pohodyat vid populyacij zasnovnikiv Nizhnoyi Kaliforniyi todi yak endemichni neptashini reptiliyi shozhe pohodyat bezposeredno vid materikovih populyacij rajonu Sonora Sinaloa Predki nazemnih ptahiv ostroviv jmovirno pohodili z pivdennoyi chastini Pivnichnoyi ta pivnichnoyi chastini Centralnoyi Ameriki Yak pokazuye toj fakt sho zhoden endemichnij takson suhoputnih ptahiv ne zustrichayetsya bilsh nizh na odnomu ostrovi a takozh vipadki krapivnikiv Sokorro ta Klariona a takozh goluba sokorskogo ta traurnogo goluba Klariona zdayetsya kozhna populyaciya ptahiv vinikla nezalezhno BirdLife International viznala arhipelag vazhlivoyu ornitologichnoyu teritoriyeyu IBA za rozmnozhennya morskih ta endemichnih nazemnih ptahiv Ilex socorroensis Erigeron socorrensis Lepechinia hastata subsp socorrensis Guettarda insularis ta Verbena sphaerocarpa ye endemikami Sokorro ye endemikom Klarionu ta ye endemikami San Benedikto Roslini endemichni dlya dvoh abo bilshe ostroviv vklyuchayut Cyperus duripes Croton masonii ta Zagrozi ta zberezhennya Golub sokorskij Zenaida graysoni stanom na 2019 rik vizhivaye lishe v nevoli She v 1956 roci bulo skazano sho Majbutnye ornitofauni ostroviv na danij moment viglyadaye bezpechnim Na Sokorro nemaye ni lyudej ni ssavciv krim pomirnoyi ta ochevidno stabilnoyi populyaciyi ovec Ale z togo chasu unikalna ekologiya ostroviv opinilasya pid zagrozoyu cherez introdukovani vidi Vivci buli zavezeni v Sokorro v 1869 roci Kishki z yavilisya pislya 1953 roku jmovirno na pochatku 1970 h rokiv Svini buli predstavleni na Klarioni v 1979 roci a kroliki stali dikimi trohi ranishe Kilka endemichnih vidiv Sokorro zaraz perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Peresmishnik sokorskij Mimodes graysoni narahovuye menshe 400 osobin Endemichni papuga sokorskij Psittacara brevipes i burevisnik Taunsenda Puffinus auricularis takozh perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Golub sokorskij Zenaida graysoni zaraz vimerla v dikij prirodi ale yiyi rozvodyat u nevoli Pidvid Socorro Micrathene whitneyi graysoni zdayetsya vimer Inshi taksoni roslin i tvarin na arhipelazi takozh vvazhayutsya takimi abo majzhe takimi sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Nizka iniciativ spryamovana na te shob zupiniti rujnuvannya miscevih ekosistem ostroviv Doktor Harmunt Volter z Universitetu Kaliforniyi v Los Andzhelesi UCLA i doktor z Akademiyi nauk Kaliforniyi koordinuvali zusillya z rozvedennya ta reintrodukciyi goluba sokorskogo z 1988 roku cherez Institut endemichnih zahvoryuvan ostrova Comite Cientifico para la Conservacion y Restauracion del Archipielago Revillagigedo Naukovij komitet zi zberezhennya ta vidnovlennya ostroviv Revilyahihedo buv zasnovanij u 1996 roci ta ye komitetom yakij predstavlyaye kilka organizacij zokrema Grupu zberezhennya ta ekologiyi ostroviv Institut endemichnih zahvoryuvan ostroviv Luyi UMSL Nacionalnij avtonomnij universitet Meksiki UNAM ta inshi Jogo ocholyuye d r Valter a d r Luyis Medrano z UNAM ye jogo sekretarem Komitet vistupaye za vidalennya ekzotichnih vidiv z ostroviv osoblivo priblizno 2000 ovec na Sokorro shob dozvoliti ekologiyi ostroviv vidnovitisya i uhvalennya planu upravlinnya dlya spriyannya vidnovlennyu miscevih vidiv ostroviv vklyuchayuchi reintrodukciyu goluba sokorskogo Bratstrom i Gauell yaki dali optimistichnij prognoz u 1956 roci vislovili zasterezhennya Mozhna spodivatisya sho meksikanskij uryad zahistit vid introdukciyi takih ssavciv yak kroliki koti kozi ta inshi yaki nezminno zavdavali katastrofi flori ta fauni ostrivnih regioniv Marine protected area 25 listopada 2017 roku prezident Meksiki Enrike Penya Nyeto vzhiv zahodiv dlya zahistu bioriznomanittya regionu stvorivshi navkolo ostroviv najbilshu v Pivnichnij Americi ta zaboronivshi vidobutok korisnih kopalin ribalstvo ta rozvitok turizmu na ostrovah abo poblizu nih Zagalom morski ohoronni teritoriyi ohoplyuyut 4 6 viklyuchnoyi ekonomichnoyi zoni Meksiki dlya ribalstva Dovedeno sho morski zahisheni teritoriyi pozitivno spriyayut rozmayittyu okeanu pokrashuyut miscya ribolovli poblizu ta boryutsya zi zminoyu klimatu Doslidzhennya opublikovane cherez p yat rokiv pislya stvorennya morskoyi zapovidnoyi zoni pokazalo sho ribalska aktivnist u zapovidnij zoni zmenshilasya v serednomu na 82 na sudno Doslidzhennya takozh pokazalo sho promislovij vilov ribi u viklyuchnij ekonomichnij zoni Meksiki ne zmenshivsya Spisok literaturiYuNESKO 1945 d Track Q7809 Gazetir pokazhchik geografichnih nazv svitu Ukrayini Minekoresursiv Teka avtoriv Chtivo Procitovano 4 lipnya 2023 Programa de Conservacion y Manejo Reserva de la Biosfera Archipielago de Revillagigedo PDF Comision Nacional de Areas Naturales Protegidas Procitovano 31 zhovtnya 2021 ACUERDO por el que se da a conocer el resumen del Programa de Manejo del Area Natural Protegida con la categoria de Parque Nacional Revillagigedo Diario Oficial de la Federacion Procitovano 31 zhovtnya 2021 Archipielago de Revillagigedo UNESCO World Heritage Centre angl United Nations Educational Scientific and Cultural Organization Procitovano 19 lipnya 2016 Busby Mattha 25 listopada 2017 Mexico creates vast new ocean reserve to protect Galapagos of North America The Guardian Procitovano 26 listopada 2017 Exploring Mexico s Revillagigedo Islands Dive Training Magazine Complejo insular de Revillagigedo estrategico desde La Colonia Revillagigedo Island Complex Strategic since colonial times gob mx isp Secretaria de Medio Ambiente y Recursos Naturales 7 grudnya 2017 Procitovano 26 chervnya 2023 Brand Donald D 1967 Friis Herman R red The Pacific Basin A History of its Geographical Exploration New York American Geographical Society s 370 American Geographical Society of New York 1967 Special publication issue 38 p 370 ISSN 0065 843X Geological Survey U S U S Geological Survey professional paper issue 492 493 p 281 ISSN 1044 9620 Mike Parr ABC Report PDF Socorro Island Fire and Brimstone in the Mexican Pacific Arhiv originalu PDF za 19 lipnya 2011 Procitovano 20 bereznya 2011 Collecting Evolution The Galapagos Expedition that Vindicated Darwin Oxford University Press March 2017 ISBN 978 0 19 935462 7 Unknown territories Exploring the Revillagigedo Islands Schipper Jan Islas Revillagigedo Dry Forests Islas Revillagigedo dry forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Ross M Wanless Alfonso Aguirre munoz Andrea Angel Jeff K Jacobsen Bradford S Keitt and John McCann Birds of Clarion Island Revillagigedo Archipelago Mexico The Wilson Journal of Ornithology 121 4 745 751 1 December 2009 Yellow crowned Night Heron bancrofti BirdLife International 2024 Species factsheet Puffinus auricularis Urban J Jaramillo A L Aguayo A Baker S C 2000 Migratory destinations of humpback whales wintering in the Mexican Pacific Journal of Cetacean Research and Management 2 2 pp 101 110 Retrieved on January 29 2017 California Mexico Island Conservation Database 2007 Plant accounts Arhivovano 2007 12 08 u Wayback Machine Retrieved 2007 NOV 24 Checklist of Mexican Pacific Islands endemics Brattstrom Bayard H amp Howell Thomas R 1956 The Birds of the Revilla Gigedo Islands Mexico PDF Condor 58 2 107 120 doi 10 2307 1364977 JSTOR 1364977 BirdLife International 2007 Socorro Dove BirdLife Species Factsheet Retrieved 2007 NOV 24 2007 2007 IUCN Red List of Threatened Species IUCN Gland Weick Friedhelm 2006 Owls Strigiformes annotated and illustrated checklist Springer p 187 ISBN 3 540 35234 1 Favoretto Fabio Lopez Sagastegui Catalina Sala Enric Aburto Oropeza Octavio 2 chervnya 2023 The largest fully protected marine area in North America does not harm industrial fishing Science Advances angl 9 22 doi 10 1126 sciadv adg0709 ISSN 2375 2548 PMC 10231865 PMID 37256961 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Revilyahihedo arhipelag Islas Revillagigedo dry forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Contemporary report of Jose Camacho s sighting of Roca Partida and Clarion

Дата публікації:
Топ