Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Прованське герцогство фр Duché de Provence ранньосередньовічне феодальне володіння що було розташоване між річкою Рона н

Прованське герцогство

Прованське герцогство

Прованське герцогство (фр. Duché de Provence) — ранньосередньовічне феодальне володіння, що було розташоване між річкою Рона на заході та Альпами на сході і між ічкою Ізер на півночі і Середземним морем на півдні. Герцогство постало на початку V століття у складі Вестготського королівства і послідовно перебувало в складі декількох варварських королівств. У 484 році воно на недовгий час потрапило під контроль бургундів, з 508 року перейшло під контроль остготів і, нарешті, в 536 році територія герцогства була завойована франками та включена до франкського Бургундського королівства. До 739 року регіоном послідовно керував «ректор», потім «патрицій». З 739 по 780 рік, за часів імперії Каролінгів, керував франкський намісник (missi dominici). З 780 року керівник регіону став титулуватись герцогом.

Прованське герцогство

фр. Duché de Provence
412 – 855
image
1: історичні кордони на карті
Вестготський Прованс і Франкське королівство в 511 році
Столиця
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 412
 - Ліквідовано 855

Після Прюмського договору 855 року, Карл, син покійного імператора Лотаря I став королем Провансу та Нижньої Бургундії. Після смерті Карла в 863 році, його королівство було розділено. Прованс повернувся до його старшого брата короля Італії Людовика II і ним керував граф Адальберт. З 926 року титул герцога Прованського більше не використовувався і остаточно був замінений на титул графа Прованського.

Історія

Близько 412 року Прованс був захоплений вестготами на чолі з Атаульфом під час їх переходу до Іспанії і згодом регіон був включений до Вестготського королівства зі столицею в Тулузі. Річка Дюранс з __ року служила кордоном між вестготським Провансом і бургундським королівством. У 484 році Гондебо, король бургундців, перетнув Дюранс і захопив Прованс з Арлем і Марселем. У 501 році вестготи за допомогою франків відбили Прованс, але не змогли повернути Авіньйон у бургундців.

У 507 році під командуванням Хлодвіга та його старшого сина Тьєррі франкська армія перетнула Луару та завоювала частину територій вестготів. Згодом король вестготів Аларіх II був убитий під час битви при Вує. Потім франки і бургундці спробували захопити Прованс і взяли в облогу Арль . У 508 році військо остготів, яке до того часу було задіяне в боротьбі з візантійською загрозою, прибули як підкріплення, звільнили місто та відбили франків і бургундів. Теодоріх Великий, король остготів, став опікуном молодого вестготського короля Амаларіка, онука Аларіка, якому тоді було шість років, і правив вестготською Іспанією від його імені до 526 року. Після смерті останнього Прованс був приєднаний до Остготського королівства.

У 534 році, після падіння Королівства бургундів, всі франкські війська на чолі з Тібертом I розташувалися поблизу Провансу. Того ж року було взято Арль. У 536 році головні сили остготів були задіяні у протистоянні з візантійцями в Італії і не могли захистити Прованс, який захопили франки. Франки включили територію Прованса у власне франкське (Бургундське королівство).

Після Прюмського договору 855 року, Карл, син покійного імператора Лотаря I став королем Провансу та Нижньої Бургундії. Після смерті Карла в 863 році, його королівство було розділено. Прованс повернувся до його старшого брата Людовика II Італійського і ним керував граф Адальберт.

У 875 році Карл Лисий, король франків, нещодавно названий імператором, призначив свого шурина Бозона герцогом Провансу. У 877 році Карл Лисий відкликав Бозона до Франції, а герцогство було доручено його братові Річарду I та Гуго Абату. У 879 році Бозон був проголошений королем у Бургундії та Провансі, потім його син Людовик Сліпий у 890 році. Гуго Арльський, двоюрідний брат Людовика і справжній покровитель Провансу, носив титул маркіза, потім герцога Провансу, перш ніж в 926 році став королем Італії. Після цього титул герцога Прованського більше не використовувався.

Повторне використання титулу

Між 1173 і 1181 Прованським графством правив граф Раймонд Беренгер III, призначений на цю посаду своїм старшим братом, королем Арагону Альфонсом II. Щоб позначити свій сюзеренітет над молодшим братом, Альфонсо II використовував титул «Герцог Прованський», тоді як Беренгер титулувався просто графом.

Примітки

  1. Verne, S. (1891). Sainte Eusébie, abbesse, et ses 40 compagnes martyres à Marseille (фр.). Imprimerie Marseillaise. Процитовано 18 квітня 2024.
  2. Lepotier, Adolphe-Auguste (1 січня 1976). Marseille-Fos et le grand delta (фр.). FeniXX. ISBN . Процитовано 19 квітня 2024.

Див. також


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Provanske gercogstvo fr Duche de Provence rannoserednovichne feodalne volodinnya sho bulo roztashovane mizh richkoyu Rona na zahodi ta Alpami na shodi i mizh ichkoyu Izer na pivnochi i Seredzemnim morem na pivdni Gercogstvo postalo na pochatku V stolittya u skladi Vestgotskogo korolivstva i poslidovno perebuvalo v skladi dekilkoh varvarskih korolivstv U 484 roci vono na nedovgij chas potrapilo pid kontrol burgundiv z 508 roku perejshlo pid kontrol ostgotiv i nareshti v 536 roci teritoriya gercogstva bula zavojovana frankami ta vklyuchena do frankskogo Burgundskogo korolivstva Do 739 roku regionom poslidovno keruvav rektor potim patricij Z 739 po 780 rik za chasiv imperiyi Karolingiv keruvav frankskij namisnik missi dominici Z 780 roku kerivnik regionu stav tituluvatis gercogom Provanske gercogstvo fr Duche de Provence 412 855 1 istorichni kordoni na kartiVestgotskij Provans i Frankske korolivstvo v 511 roci Stolicya Derzhavnij ustrij Ne vkazano Istoriya Zasnovano 412 Likvidovano 855 Pislya Pryumskogo dogovoru 855 roku Karl sin pokijnogo imperatora Lotarya I stav korolem Provansu ta Nizhnoyi Burgundiyi Pislya smerti Karla v 863 roci jogo korolivstvo bulo rozdileno Provans povernuvsya do jogo starshogo brata korolya Italiyi Lyudovika II i nim keruvav graf Adalbert Z 926 roku titul gercoga Provanskogo bilshe ne vikoristovuvavsya i ostatochno buv zaminenij na titul grafa Provanskogo IstoriyaBlizko 412 roku Provans buv zahoplenij vestgotami na choli z Ataulfom pid chas yih perehodu do Ispaniyi i zgodom region buv vklyuchenij do Vestgotskogo korolivstva zi stoliceyu v Tuluzi Richka Dyurans z roku sluzhila kordonom mizh vestgotskim Provansom i burgundskim korolivstvom U 484 roci Gondebo korol burgundciv peretnuv Dyurans i zahopiv Provans z Arlem i Marselem U 501 roci vestgoti za dopomogoyu frankiv vidbili Provans ale ne zmogli povernuti Avinjon u burgundciv U 507 roci pid komanduvannyam Hlodviga ta jogo starshogo sina Tyerri frankska armiya peretnula Luaru ta zavoyuvala chastinu teritorij vestgotiv Zgodom korol vestgotiv Alarih II buv ubitij pid chas bitvi pri Vuye Potim franki i burgundci sprobuvali zahopiti Provans i vzyali v oblogu Arl U 508 roci vijsko ostgotiv yake do togo chasu bulo zadiyane v borotbi z vizantijskoyu zagrozoyu pribuli yak pidkriplennya zvilnili misto ta vidbili frankiv i burgundiv Teodorih Velikij korol ostgotiv stav opikunom molodogo vestgotskogo korolya Amalarika onuka Alarika yakomu todi bulo shist rokiv i praviv vestgotskoyu Ispaniyeyu vid jogo imeni do 526 roku Pislya smerti ostannogo Provans buv priyednanij do Ostgotskogo korolivstva U 534 roci pislya padinnya Korolivstva burgundiv vsi frankski vijska na choli z Tibertom I roztashuvalisya poblizu Provansu Togo zh roku bulo vzyato Arl U 536 roci golovni sili ostgotiv buli zadiyani u protistoyanni z vizantijcyami v Italiyi i ne mogli zahistiti Provans yakij zahopili franki Franki vklyuchili teritoriyu Provansa u vlasne frankske Burgundske korolivstvo Pislya Pryumskogo dogovoru 855 roku Karl sin pokijnogo imperatora Lotarya I stav korolem Provansu ta Nizhnoyi Burgundiyi Pislya smerti Karla v 863 roci jogo korolivstvo bulo rozdileno Provans povernuvsya do jogo starshogo brata Lyudovika II Italijskogo i nim keruvav graf Adalbert U 875 roci Karl Lisij korol frankiv neshodavno nazvanij imperatorom priznachiv svogo shurina Bozona gercogom Provansu U 877 roci Karl Lisij vidklikav Bozona do Franciyi a gercogstvo bulo dorucheno jogo bratovi Richardu I ta Gugo Abatu U 879 roci Bozon buv progoloshenij korolem u Burgundiyi ta Provansi potim jogo sin Lyudovik Slipij u 890 roci Gugo Arlskij dvoyuridnij brat Lyudovika i spravzhnij pokrovitel Provansu nosiv titul markiza potim gercoga Provansu persh nizh v 926 roci stav korolem Italiyi Pislya cogo titul gercoga Provanskogo bilshe ne vikoristovuvavsya Povtorne vikoristannya tituluMizh 1173 i 1181 Provanskim grafstvom praviv graf Rajmond Berenger III priznachenij na cyu posadu svoyim starshim bratom korolem Aragonu Alfonsom II Shob poznachiti svij syuzerenitet nad molodshim bratom Alfonso II vikoristovuvav titul Gercog Provanskij todi yak Berenger tituluvavsya prosto grafom PrimitkiVerne S 1891 Sainte Eusebie abbesse et ses 40 compagnes martyres a Marseille fr Imprimerie Marseillaise Procitovano 18 kvitnya 2024 Lepotier Adolphe Auguste 1 sichnya 1976 Marseille Fos et le grand delta fr FeniXX ISBN 978 2 402 59398 4 Procitovano 19 kvitnya 2024 Div takozhProvanske grafstvo Provanskij markizat

Дата публікації:
Топ