Марі-Луїза Лашапель (фр. Marie-Louise Lachapelle; 1769—1821) — французька акушерка-гінекологиня. Вважається засновницею сучасного акушерства.
Марі-Луїза Лашапель | |
---|---|
фр. Marie-Louise Lachapelle | |
Народилася | 1 січня 1769[1][2] Париж, Французьке королівство |
Померла | 4 жовтня 1821[1] (52 роки) ·рак шлунка |
Поховання | Пер-Лашез |
Країна | Франція |
Діяльність | акушерка |
Знання мов | французька |
Мати | d |
Родичі | d |
|
Біографія
Лашапель народилася в Парижі, була єдиною дитиною в родині відомої акушерки і Луї Дюжеса, медичного працівника. Її бабуся теж була акушеркою. З дитинства вона також почала працювати акушеркою завдяки знанням, які мати дала їй у дитинстві. У 1792 році вона вийшла заміж за хірурга, який працював у .
Між 1792 і 1795 роками вона народила дочку і тимчасово припинила роботу. Однак після смерті чоловіка, яка сталася після трьох років шлюбу, вона виявилася єдиною відповідальною за утримання дочки, що змусило її повернутися до роботи акушеркою.
Її донька не стала продовжувати сімейну традицію акушерства і пішла в монастир. Лашапель померла у Парижі від раку шлунка в 1821 році після короткого періоду хвороби.
Кар'єра
Поки її мати була ще жива, пологове відділення було реорганізовано, і Лашапель допомагала їй як помічниця головної акушерки. У віці 12 років вона вже допомагала навіть при складних пологах.
Після смерті матері в 1797 році Лашапель успадкувала її керівну посаду в , найбільшій державній лікарні в Парижі. Лікарня допомагала бідним і фінансово підтримувалася собором Паризької Богоматері. Це був найкращий пологовий будинок того часу. У 1796—1797 роках розширювала свої дослідження акушерства з Францом Негеле.
(1745—1810), перший керівник університетської кафедри акушерства у Франції, усвідомив необхідність організованої школи для навчання акушерок. Враховуючи медичний досвід і чудову репутацію Лашапель, він попросив її керувати цією новою школою акушерства та дитячою лікарнею Hospice de la Maternité, яку уряд Наполеона побудував у Пор-Роялі. З метою подальшого вдосконалення своїх знань у галузі акушерства Лашапель поїхала вчитися до Гейдельберга, а потім повернулася до Парижа, де стала директором «Maternité», який був філією Hôtel-Dieu.
Лашапель помер, не закінчивши книгу, яку завершив його племінник , який опублікував її в 1825 році під назвою Pratique des acouchements; ou Mémoires et observaciones choisies, sur les points les most importants de l'art (Практика пологів, або спогади та вибрані спостереження про найважливіші моменти цього мистецтва); автор місіс Лашапель,… виданий Ант. Дюже, його племінник… ; . Ця робота глибоко вплинула на практику акушерства протягом дев'ятнадцятого століття. У цій книзі, серед іншого, ясно, що вона проти використання під час пологів, принаймні в більшості випадків, і що вона підтримує мінімізацію втручання лікарів під час самих пологів.
Великий внесок в акушерство
- Лашапель працював над тим, щоб «глядачів» під час пологів було зведено до мінімуму (у пологовому залі могли бути присутні лише мати, акушерки та, можливо, лікар).
- Невідкладний шов при розриві промежини.
- Методика втручання при передлежанні плаценти .
- Методи, що дозволяють уникнути використання щипців.
Примітки
- Who Named It?
- Base biographique — BIU Santé.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Diccionario de las mujeres célebres (ісп.). 1970. с. 150.
- Annuaire nécrologique ou complément annuel et la continuación de toutes les biographies ou Dictionnaires historiques (фр.). Т. 2. Parigi: Ponthieu. 1822. с. 229.
- El Diccionario Biográfico de Mujeres en la Ciencia: LZ (ісп.). Taylor & Francis. 2000. с. 731.
- Burton, June K. (2007). Napoleón y la cuestión de la mujer: Discursos del otro sexo en la educación francesa, Medicina y Derecho Médico 1799-1815. Texas Tech University Press. с. 98.
- Jex-Blake, Sophia (1886). Medical Women: A Thesis and a History (англ.). Oliphant, Anderson, & Ferrier.
- June K. Burton però mette in dubbio la cosa, vedi:Burton, June K. Napoleon and the woman question: Discourses of the other sex in French education, medicine, and medical law 1799-1815 (англ.). с. 101.
- Enciclopedia Espasa. Т. 29. 1916. с. 174. ISBN .
- Pratique des accouchemens ou Mémoires et observations choisies, sur les points les plus importans de l'art; par Mme Lachapelle,... publiés par Ant. Dugès, son neveu... (фр.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari Luyiza Lashapel fr Marie Louise Lachapelle 1769 1821 francuzka akusherka ginekologinya Vvazhayetsya zasnovniceyu suchasnogo akusherstva Mari Luyiza Lashapelfr Marie Louise LachapelleNarodilasya1 sichnya 1769 1769 01 01 1 2 Parizh Francuzke korolivstvoPomerla4 zhovtnya 1821 1821 10 04 1 52 roki rak shlunkaPohovannyaPer LashezKrayina FranciyaDiyalnistakusherkaZnannya movfrancuzkaMatidRodichid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaLashapel narodilasya v Parizhi bula yedinoyu ditinoyu v rodini vidomoyi akusherki i Luyi Dyuzhesa medichnogo pracivnika Yiyi babusya tezh bula akusherkoyu Z ditinstva vona takozh pochala pracyuvati akusherkoyu zavdyaki znannyam yaki mati dala yij u ditinstvi U 1792 roci vona vijshla zamizh za hirurga yakij pracyuvav u Mizh 1792 i 1795 rokami vona narodila dochku i timchasovo pripinila robotu Odnak pislya smerti cholovika yaka stalasya pislya troh rokiv shlyubu vona viyavilasya yedinoyu vidpovidalnoyu za utrimannya dochki sho zmusilo yiyi povernutisya do roboti akusherkoyu Yiyi donka ne stala prodovzhuvati simejnu tradiciyu akusherstva i pishla v monastir Lashapel pomerla u Parizhi vid raku shlunka v 1821 roci pislya korotkogo periodu hvorobi Kar yeraPoki yiyi mati bula she zhiva pologove viddilennya bulo reorganizovano i Lashapel dopomagala yij yak pomichnicya golovnoyi akusherki U vici 12 rokiv vona vzhe dopomagala navit pri skladnih pologah Pislya smerti materi v 1797 roci Lashapel uspadkuvala yiyi kerivnu posadu v najbilshij derzhavnij likarni v Parizhi Likarnya dopomagala bidnim i finansovo pidtrimuvalasya soborom Parizkoyi Bogomateri Ce buv najkrashij pologovij budinok togo chasu U 1796 1797 rokah rozshiryuvala svoyi doslidzhennya akusherstva z Francom Negele 1745 1810 pershij kerivnik universitetskoyi kafedri akusherstva u Franciyi usvidomiv neobhidnist organizovanoyi shkoli dlya navchannya akusherok Vrahovuyuchi medichnij dosvid i chudovu reputaciyu Lashapel vin poprosiv yiyi keruvati ciyeyu novoyu shkoloyu akusherstva ta dityachoyu likarneyu Hospice de la Maternite yaku uryad Napoleona pobuduvav u Por Royali Z metoyu podalshogo vdoskonalennya svoyih znan u galuzi akusherstva Lashapel poyihala vchitisya do Gejdelberga a potim povernulasya do Parizha de stala direktorom Maternite yakij buv filiyeyu Hotel Dieu Lashapel pomer ne zakinchivshi knigu yaku zavershiv jogo pleminnik yakij opublikuvav yiyi v 1825 roci pid nazvoyu Pratique des acouchements ou Memoires et observaciones choisies sur les points les most importants de l art Praktika pologiv abo spogadi ta vibrani sposterezhennya pro najvazhlivishi momenti cogo mistectva avtor misis Lashapel vidanij Ant Dyuzhe jogo pleminnik Cya robota gliboko vplinula na praktiku akusherstva protyagom dev yatnadcyatogo stolittya U cij knizi sered inshogo yasno sho vona proti vikoristannya pid chas pologiv prinajmni v bilshosti vipadkiv i sho vona pidtrimuye minimizaciyu vtruchannya likariv pid chas samih pologiv Velikij vnesok v akusherstvoLashapel pracyuvav nad tim shob glyadachiv pid chas pologiv bulo zvedeno do minimumu u pologovomu zali mogli buti prisutni lishe mati akusherki ta mozhlivo likar Nevidkladnij shov pri rozrivi promezhini Metodika vtruchannya pri peredlezhanni placenti Metodi sho dozvolyayut uniknuti vikoristannya shipciv PrimitkiWho Named It d Track Q66683 Base biographique BIU Sante d Track Q867925d Track Q105958830 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Diccionario de las mujeres celebres isp 1970 s 150 Annuaire necrologique ou complement annuel et la continuacion de toutes les biographies ou Dictionnaires historiques fr T 2 Parigi Ponthieu 1822 s 229 El Diccionario Biografico de Mujeres en la Ciencia LZ isp Taylor amp Francis 2000 s 731 Burton June K 2007 Napoleon y la cuestion de la mujer Discursos del otro sexo en la educacion francesa Medicina y Derecho Medico 1799 1815 Texas Tech University Press s 98 Jex Blake Sophia 1886 Medical Women A Thesis and a History angl Oliphant Anderson amp Ferrier June K Burton pero mette in dubbio la cosa vedi Burton June K Napoleon and the woman question Discourses of the other sex in French education medicine and medical law 1799 1815 angl s 101 Enciclopedia Espasa T 29 1916 s 174 ISBN 84 239 4529 4 Pratique des accouchemens ou Memoires et observations choisies sur les points les plus importans de l art par Mme Lachapelle publies par Ant Duges son neveu fr