Лофур непальський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець Самиця | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Lophura leucomelanos (Latham, 1790) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Лофур непальський (Lophura leucomelanos) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Поширений у Південній Азії.
Поширення
Лофур непальський займає досить великий ареал, який проходить через південний схил Гімалаїв від річки Інд в Пакистані до західного Таїланду через північну Індію, Непал, Бутан, східний Бангладеш, південний Тибет, північно-західний Юньнань південно-центральний Китай) і західну М'янму. Його також успішно інтродукували на Гавайські острови.
Дев'ять підвидів живуть у різноманітних середовищах існування на дуже різних висотах, які можуть коливатися від рівня моря до 3600 метрів, у досить різних ландшафтах, таких як тропічні ліси та гірські лісисті райони. Номінальний підвид трапляється на висотах, подібних до тих, які займає форма hamiltonii, тобто між 400 і 3500 метрів, але найбільша щільність особин спостерігається між 900 і 2100 метрами. Влітку його можна зустріти на великих висотах, а взимку — на значно менших. На цих середніх висотах домінуюча рослинність складається з соснових лісів нижче 1800 метрів і дубових лісів між 1500 і 2700 метрів. З двох підвидів, які живуть на низьких висотах у Пакистані, зокрема в Північно-Західній прикордонній провінції, L. l. hamiltonii займає найпівденніший ареал. Здається, він здатний адаптуватися як до первинних лісів, так і до вторинних лісів, які експлуатує людина.
Підвиди
Відомом дев'ять визнаних підвидів:
- L. l. hamiltonii (J. E. Gray, 1829), у західних Гімалаях зустрічається від річки Інд у північному Пакистані до західного Непалу;
- L. l. leucomelanos Latham, 1790, поширений із західних до центрально-східних регіонів Пакистану;
- L. l. melanota (T. Hutton, 1848), поширений у східній частині Непалу, у Сіккімі та в західному Бутані;
- L. l. moffitti (Hachisuka, 1938), типовий для центрального Бутану;
- L. l. lathami (J. E. Gray, 1829), широко поширений у східному Бутані, Аруначал-Прадеш і Маніпур (Індія), східному Бангладеш, південно-східній околиці Тибету і північній західній Юньнані;
- L. l. williamsi (Oates, 1898), широко поширений у західній Бірмі та, можливо, у східній частині Маніпуру (Індія);
- L. l. oatesi (Ogilvie-Grant, 1893), поширений у горах Аракан Йома на південному заході Бірми;
- L. l. lineata (Vigors, 1831), широко поширений у східній Бірмі та північно-західному Таїланді;
- L. l. crawfurdii (J. E. Gray, 1829), типовий для Тенассеріму та південно-західного Таїланду.
Опис
Довжина тіла самця 63–74 см (хвіст 21–35 см), самиці — 50–60 см (з них хвіст 19–23,5 см); маса тіла 564—1025 г. Опис стосується птахів номінативного підвиду. Навколо ока червона шкіра. Райдужка оранжево-коричнева. Ноги від сірого до пурпурно-коричневого кольору. В оперенні спостерігається статевий диморфізм. Птахи обох статей мають великий гребінь і довгий хвіст, у самця середні кермові ширші і довші, звужуються до кінця. У самця лоб, тім'я, горло, шия і верх тулуба синьо-чорні, блискучого кольору, пір'я в цих місцях виділяється слабо помітним білим ворсом. Нижня частина спини, круп і підхвістя виділяються широкими білими кінчиками. Крила і хвіст чорно-бурі з зелено-блакитними переливами. Нижня сторона тіла чорна, матова. Ланцетні пероподібні форми на грудях і боках мають білі краї. У самиці більша частина оперення рівномірно тьмяно-коричнева, прикрашена тонкими чорними смугами. Хвіст темно-коричневий з більш світлою середньою парою кермових, яка додатково вкрита чорно-палевими смугами.
Примітки
- BirdLife International (2016). Lophura leucomelanos: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 17 жовтня 2024
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lofur nepalskij Samec Samicya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Rid Lofur Lophura Vid Lofur nepalskij Binomialna nazva Lophura leucomelanos Latham 1790 Posilannya Vikishovishe Lophura leucomelanos Vikividi Lophura leucomelanos ITIS 553882 MSOP 22679217 NCBI 140445 Lofur nepalskij Lophura leucomelanos vid kuropodibnih ptahiv rodini fazanovih Phasianidae Poshirenij u Pivdennij Aziyi PoshirennyaLofur nepalskij zajmaye dosit velikij areal yakij prohodit cherez pivdennij shil Gimalayiv vid richki Ind v Pakistani do zahidnogo Tayilandu cherez pivnichnu Indiyu Nepal Butan shidnij Bangladesh pivdennij Tibet pivnichno zahidnij Yunnan pivdenno centralnij Kitaj i zahidnu M yanmu Jogo takozh uspishno introdukuvali na Gavajski ostrovi Dev yat pidvidiv zhivut u riznomanitnih seredovishah isnuvannya na duzhe riznih visotah yaki mozhut kolivatisya vid rivnya morya do 3600 metriv u dosit riznih landshaftah takih yak tropichni lisi ta girski lisisti rajoni Nominalnij pidvid traplyayetsya na visotah podibnih do tih yaki zajmaye forma hamiltonii tobto mizh 400 i 3500 metriv ale najbilsha shilnist osobin sposterigayetsya mizh 900 i 2100 metrami Vlitku jogo mozhna zustriti na velikih visotah a vzimku na znachno menshih Na cih serednih visotah dominuyucha roslinnist skladayetsya z sosnovih lisiv nizhche 1800 metriv i dubovih lisiv mizh 1500 i 2700 metriv Z dvoh pidvidiv yaki zhivut na nizkih visotah u Pakistani zokrema v Pivnichno Zahidnij prikordonnij provinciyi L l hamiltonii zajmaye najpivdennishij areal Zdayetsya vin zdatnij adaptuvatisya yak do pervinnih lisiv tak i do vtorinnih lisiv yaki ekspluatuye lyudina PidvidiVidomom dev yat viznanih pidvidiv L l hamiltonii J E Gray 1829 u zahidnih Gimalayah zustrichayetsya vid richki Ind u pivnichnomu Pakistani do zahidnogo Nepalu L l leucomelanos Latham 1790 poshirenij iz zahidnih do centralno shidnih regioniv Pakistanu L l melanota T Hutton 1848 poshirenij u shidnij chastini Nepalu u Sikkimi ta v zahidnomu Butani L l moffitti Hachisuka 1938 tipovij dlya centralnogo Butanu L l lathami J E Gray 1829 shiroko poshirenij u shidnomu Butani Arunachal Pradesh i Manipur Indiya shidnomu Bangladesh pivdenno shidnij okolici Tibetu i pivnichnij zahidnij Yunnani L l williamsi Oates 1898 shiroko poshirenij u zahidnij Birmi ta mozhlivo u shidnij chastini Manipuru Indiya L l oatesi Ogilvie Grant 1893 poshirenij u gorah Arakan Joma na pivdennomu zahodi Birmi L l lineata Vigors 1831 shiroko poshirenij u shidnij Birmi ta pivnichno zahidnomu Tayilandi L l crawfurdii J E Gray 1829 tipovij dlya Tenasserimu ta pivdenno zahidnogo Tayilandu OpisDovzhina tila samcya 63 74 sm hvist 21 35 sm samici 50 60 sm z nih hvist 19 23 5 sm masa tila 564 1025 g Opis stosuyetsya ptahiv nominativnogo pidvidu Navkolo oka chervona shkira Rajduzhka oranzhevo korichneva Nogi vid sirogo do purpurno korichnevogo koloru V operenni sposterigayetsya statevij dimorfizm Ptahi oboh statej mayut velikij grebin i dovgij hvist u samcya seredni kermovi shirshi i dovshi zvuzhuyutsya do kincya U samcya lob tim ya gorlo shiya i verh tuluba sino chorni bliskuchogo koloru pir ya v cih miscyah vidilyayetsya slabo pomitnim bilim vorsom Nizhnya chastina spini krup i pidhvistya vidilyayutsya shirokimi bilimi kinchikami Krila i hvist chorno buri z zeleno blakitnimi perelivami Nizhnya storona tila chorna matova Lancetni peropodibni formi na grudyah i bokah mayut bili krayi U samici bilsha chastina operennya rivnomirno tmyano korichneva prikrashena tonkimi chornimi smugami Hvist temno korichnevij z bilsh svitloyu serednoyu paroyu kermovih yaka dodatkovo vkrita chorno palevimi smugami PrimitkiBirdLife International 2016 Lophura leucomelanos informaciya na sajti MSOP versiya 2024 1 angl 17 zhovtnya 2024 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi