Зальцбурзька архієпархія (лат. Archidioecesis Salisburgensis) — архієпархія Римо-Католицької церкви з центром у місті Зальцбург, Австрія. До архієпархії Зальцбурга входять єпархії , , , . Кафедральним собором архієпархії Зальцбурга є Собор святих Руперта й Віргілія у Зальцбурзі.
Зальцбурзька архієпархія | |
---|---|
Archidioecesis Salisburgensis | |
Церква | католицька церква |
Обряд | латинський |
Країна | |
Головне місто | Зальцбург |
Дата заснування | 798 рік |
Площа | 9.715 км² |
Населення | 682.826 осіб |
Катедральний собор | Зальцбурзький собор |
Ієрарх | d |
kirchen.net/portal/ | |
Зальцбурзька архідієцезія у Вікісховищі |
Історія
Відповідно до буття святого Северина , написаного по його смерті на початку VI століття, близько 450 року на території нинішнього Зальцбурга знаходились дві церкви й один монастир. Першим єпископом цих територій був святий Максим, який був учнем святого Северина й абатом монастиря. Другим єпископом став святий Руперт, який заснував наприкінці VII століття на річці Зальцах новий , біля якого почав формуватись майбутній Зальцбург.
798 року Папа Римський Лев II призначив митрополитом Баварії єпископа Зальцбурга Арно. До митрополії Баварії увійшли єпархії , , , .
У середині IX століття єпископ Зальцбурга постав перед претензіями моравського короля Ростислава, що захопив землі між Дунаєм та Диє й вигнав з Моравії баварських священиків. Цього часу у Моравії проповідували Кирило та Мефодій. Єпископ Адальвін протестував проти їхньої діяльності у його митрополії. Мефодія було викликано на синод до Зальцбурга, де Адальвін заборонив йому проповідувати в Моравії.
У XI столітті в Зальцбурзі Католицька Церква підпала під переслідування з боку імператорської влади, яка перебувала у суперечках з Ватиканом. Після призначення папою Григорієм VII архієпископом Зальцбурга Гебарда, той стикнувся з протидією відносно вступу на кафедру. Архієпископ Гебард упродовж дев’яти років перебував у вигнанні. Його наступник архієпископ Тімо був ув’язнений на п’ять років й помер у в’язниці 1102 року. У 1122 році було підписано угоду між Ватиканом та імператором, й у Зальцбурзі було дозволено діяльність архієпископа.
1213 року архієпархія Зальцбурга стала . Архієпископ отримав титул імперського князя. У 1245 році, після Ліонського собору, папа Інокентій IV відлучив від церкви єпископа Еберхарда II Регенсбурзького за підтримку Фрідріха II.
У XVI столітті до архієпархії Зальцбурга стало проникати з Німеччини лютеранство. Архієпископ Парис фон Лондрон запросив до Зальцбурга єзуїтів, щоб ті займались місіонерською діяльністю серед протестантів. З причини переслідувань з боку Католицької церкви багато протестантів переїхало до Ганноверу, Східної Пруссії, Північної Америки.
28 січня 1785 року архієпархія Зальцбурга віддала частину своєї території єпархії Леобен.
1803 року архієпархія Зальцбурга набула статусу , підпорядкованого ерцгерцогу .
Список ординаріїв
- (+ 476)
- Святий Руперт (698—718)
- Святий Віргілій (745—784)
- Арно (784—821)
- (821—836)
- Ліупрам (836—859)
- Адалвін (859—873)
- Адальберт I (873)
- Дітмар I (873—907)
- (907—923)
- Адальберт II (923 – 935)
- Егілольф (935—939)
- Арольд (939—958)
- Федерік I (958—991)
- Хартвіг (991—1023)
- Гюнтер (1024—1025)
- Дитмар II (1025—1041)
- Бальдовін (1041—1060)
- Гебард (1060—1088)
- Тімо (1090—1101)
- Конрад I Абенсберзький (1106—1147)
- Еберард I Гіпольштайн-Бібурзький (1147—1164)
- Конрад II Австрійський (29.06.1164 — 28.09.1168)
- Адальберт III Богемський (1168—1177)
- Конрад III Віттельсбахський (1177—1183)
- Адальберт III Богемський (1183—1200) — вдруге
- Еберард II Трухзейський (1200—1246)
- Бернард I Зігенхаймський (1247)
- Філіп Карінтійський (1247—1256)
- Ульріх Секауський (1256—1265)
- Владислав Силезько-Лігницький (6.10.1265 — 27.04.1270)
- Федерік II Вальхенський (1270—1284)
- Рудольф Гохенекський (1284—1290)
- Конрад IV Фонсдорфський (1291—1312)
- Вайхард Поллхаймський (1312—1315)
- Федерик III Лібніцький (1315—1338)
- Генріх Пірнбруннер (1338—1343)
- Ордольф Віссенекський (1343—1365)
- Пеллегрін II Пухаймський (1365—1396)
- Григорій Шенк Остервіцький (1396—1403)
- Еберард III Нойхауський (1403—1427)
- Еберард IV Штархемберзький (1427—1429)
- Йоганн фон Райсберг (1429—1441)
- Фрідріх Трухсес фон Еммерберг (30.09.1441 — 3.04.1452)
- Зиґмунд фон Фолькерсдорф (10.04.1452 — 3.11.1461)
- Буркхард фон Вайспріах (16.11.1461 — 16.02.1466)
- Бернхард фон Рор (25.02.1466 — 21.03.1487)
- Йоганн Беккеншлагер (21.03.1487 — 15.12.1489)
- Фрідріх фон Шаумберг (19.12.1489 — 4.10.1494)
- Зиґмунд фон Голленегг (16.10.1494 — 3.07.1495)
- Леонхард фон Кейчах (7.07.1495 — 8.06.1519)
- Матфій Ланг фон Велленбург (8.06.1519 — 30.03.1540)
- Михаїл фон Кенбург (21.07.1554 — 17.11.1560)
- Йоганн Якоб фон Кен-Беласі (28.11.1560 — 4.05.1586)
- Георг фон Кенбург (4.05.1586 — 25.01.1587)
- (2.03.1587 — 7.03.1612)
- (18.03.1612 — 9.10.1619)
- Парис фон Додрон (13.11.1618 — 15.12.1653)
- Гуідобальд фон Тун (3.02.1654 — 7.03.1666)
- Максиміліан Гандольф фон Кюнбург (30.07.1668 — 3.05.1687)
- Йоганн Ернст фон Тун (30.06.1687 — 20.04.1709)
- Франц Антон фон Гаррах цу Рорау (20.04.1709 — 18.07.1727)
- Деопольд Антон Элейтеріус фон Фірміан (4.10.1727 — 22.10.1744)
- Якоб Ернст фон Ліхтенштейн-Кастелькорн (13.01.1745 — 12.06.1747)
- Андреас Якоб фон Дітріхштайн (10.09.1747 — 5.01.1753)
- Зиґмунд фон Шраттенбах (5.04.1753 — 16.12.1771)
- Ієронім Йосеф Франц де Паула Коллоредо фон Вальзеє унд Мельс (14.03.1772 — 20.05.1812)
- Зиґмунд Христоф фон Зайл унд Траухбург (20.05.1812 — 7.11.1814) — апостольський адміністратор
- Леопольд Максиміліан фон Фірміан (1814—1822) — апостольський адміністратор
- Августин Йоганн Йосеф Груббер (16.02.1823 — 28.06.1835)
- Фрідріх Йоганн Йосеф Целестин Фюрст фон Шварценберг (23.09.1835 — 13.12.1849)
- Максиміліан Йосеф фон Тарночи (24.10.1850 — 4.04.1876)
- Франц де Паула Альберт Едер (27.05.1875 — 10.04.1890)
- Йоганн Євангеліст Галлер (20.05.1890 — 5.05.1900)
- Йоганн Баптист Качталер (10.05.1900 — 27.02.1914)
- Бальтазар Кальтнер (2.04.1914 — 6.07.1918)
- Ігнатій Рідер (12.08.1918 — 8.10.1934)
- Сигізмунд Вайц (10.12.1934 — 30.10.1941)
- Андреас Рохрахер (3.02.1943 — 30.06.1969)
- Едуард Махайнер (9.10.1969 — 17.07.1972)
- Карл Берг (26.12.1972 — 5.09.1988)
- Георг Едер (21.12.1988 — 23.11.2002)
- Алоїз Котгассер (22.11.2002 — до дійсного часу)
Посилання
- Annuario Pontificio, Ватикан, 2005
- Офіційний сайт (нім.)
- Інформація про архієпархію Зальцбурга [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zalcburzka arhiyeparhiya lat Archidioecesis Salisburgensis arhiyeparhiya Rimo Katolickoyi cerkvi z centrom u misti Zalcburg Avstriya Do arhiyeparhiyi Zalcburga vhodyat yeparhiyi Kafedralnim soborom arhiyeparhiyi Zalcburga ye Sobor svyatih Ruperta j Virgiliya u Zalcburzi Zalcburzka arhiyeparhiyaArchidioecesis SalisburgensisSobor svyatih Ruperta j VirgiliyaSobor svyatih Ruperta j VirgiliyaCerkvakatolicka cerkvaObryadlatinskijKrayinaGolovne mistoZalcburgData zasnuvannya798 rikPlosha9 715 km Naselennya682 826 osibKatedralnij soborZalcburzkij soborIyerarhdkirchen net portal Zalcburzka arhidiyeceziya u VikishovishiIstoriyaMapa roztashuvannya arhiyeparhiyi Zalcburga Vidpovidno do buttya svyatogo Severina napisanogo po jogo smerti na pochatku VI stolittya blizko 450 roku na teritoriyi ninishnogo Zalcburga znahodilis dvi cerkvi j odin monastir Pershim yepiskopom cih teritorij buv svyatij Maksim yakij buv uchnem svyatogo Severina j abatom monastirya Drugim yepiskopom stav svyatij Rupert yakij zasnuvav naprikinci VII stolittya na richci Zalcah novij bilya yakogo pochav formuvatis majbutnij Zalcburg 798 roku Papa Rimskij Lev II priznachiv mitropolitom Bavariyi yepiskopa Zalcburga Arno Do mitropoliyi Bavariyi uvijshli yeparhiyi U seredini IX stolittya yepiskop Zalcburga postav pered pretenziyami moravskogo korolya Rostislava sho zahopiv zemli mizh Dunayem ta Diye j vignav z Moraviyi bavarskih svyashenikiv Cogo chasu u Moraviyi propoviduvali Kirilo ta Mefodij Yepiskop Adalvin protestuvav proti yihnoyi diyalnosti u jogo mitropoliyi Mefodiya bulo viklikano na sinod do Zalcburga de Adalvin zaboroniv jomu propoviduvati v Moraviyi U XI stolitti v Zalcburzi Katolicka Cerkva pidpala pid peresliduvannya z boku imperatorskoyi vladi yaka perebuvala u superechkah z Vatikanom Pislya priznachennya papoyu Grigoriyem VII arhiyepiskopom Zalcburga Gebarda toj stiknuvsya z protidiyeyu vidnosno vstupu na kafedru Arhiyepiskop Gebard uprodovzh dev yati rokiv perebuvav u vignanni Jogo nastupnik arhiyepiskop Timo buv uv yaznenij na p yat rokiv j pomer u v yaznici 1102 roku U 1122 roci bulo pidpisano ugodu mizh Vatikanom ta imperatorom j u Zalcburzi bulo dozvoleno diyalnist arhiyepiskopa 1213 roku arhiyeparhiya Zalcburga stala Arhiyepiskop otrimav titul imperskogo knyazya U 1245 roci pislya Lionskogo soboru papa Inokentij IV vidluchiv vid cerkvi yepiskopa Eberharda II Regensburzkogo za pidtrimku Fridriha II U XVI stolitti do arhiyeparhiyi Zalcburga stalo pronikati z Nimechchini lyuteranstvo Arhiyepiskop Paris fon Londron zaprosiv do Zalcburga yezuyitiv shob ti zajmalis misionerskoyu diyalnistyu sered protestantiv Z prichini peresliduvan z boku Katolickoyi cerkvi bagato protestantiv pereyihalo do Gannoveru Shidnoyi Prussiyi Pivnichnoyi Ameriki 28 sichnya 1785 roku arhiyeparhiya Zalcburga viddala chastinu svoyeyi teritoriyi yeparhiyi Leoben 1803 roku arhiyeparhiya Zalcburga nabula statusu pidporyadkovanogo ercgercogu Spisok ordinariyiv 476 Svyatij Rupert 698 718 Svyatij Virgilij 745 784 Arno 784 821 821 836 Liupram 836 859 Adalvin 859 873 Adalbert I 873 Ditmar I 873 907 907 923 Adalbert II 923 935 Egilolf 935 939 Arold 939 958 Federik I 958 991 Hartvig 991 1023 Gyunter 1024 1025 Ditmar II 1025 1041 Baldovin 1041 1060 Gebard 1060 1088 Timo 1090 1101 Konrad I Abensberzkij 1106 1147 Eberard I Gipolshtajn Biburzkij 1147 1164 Konrad II Avstrijskij 29 06 1164 28 09 1168 Adalbert III Bogemskij 1168 1177 Konrad III Vittelsbahskij 1177 1183 Adalbert III Bogemskij 1183 1200 vdruge Eberard II Truhzejskij 1200 1246 Bernard I Zigenhajmskij 1247 Filip Karintijskij 1247 1256 Ulrih Sekauskij 1256 1265 Vladislav Silezko Lignickij 6 10 1265 27 04 1270 Federik II Valhenskij 1270 1284 Rudolf Gohenekskij 1284 1290 Konrad IV Fonsdorfskij 1291 1312 Vajhard Pollhajmskij 1312 1315 Federik III Libnickij 1315 1338 Genrih Pirnbrunner 1338 1343 Ordolf Vissenekskij 1343 1365 Pellegrin II Puhajmskij 1365 1396 Grigorij Shenk Ostervickij 1396 1403 Eberard III Nojhauskij 1403 1427 Eberard IV Shtarhemberzkij 1427 1429 Jogann fon Rajsberg 1429 1441 Fridrih Truhses fon Emmerberg 30 09 1441 3 04 1452 Zigmund fon Folkersdorf 10 04 1452 3 11 1461 Burkhard fon Vajspriah 16 11 1461 16 02 1466 Bernhard fon Ror 25 02 1466 21 03 1487 Jogann Bekkenshlager 21 03 1487 15 12 1489 Fridrih fon Shaumberg 19 12 1489 4 10 1494 Zigmund fon Gollenegg 16 10 1494 3 07 1495 Leonhard fon Kejchah 7 07 1495 8 06 1519 Matfij Lang fon Vellenburg 8 06 1519 30 03 1540 Mihayil fon Kenburg 21 07 1554 17 11 1560 Jogann Yakob fon Ken Belasi 28 11 1560 4 05 1586 Georg fon Kenburg 4 05 1586 25 01 1587 2 03 1587 7 03 1612 18 03 1612 9 10 1619 Paris fon Dodron 13 11 1618 15 12 1653 Guidobald fon Tun 3 02 1654 7 03 1666 Maksimilian Gandolf fon Kyunburg 30 07 1668 3 05 1687 Jogann Ernst fon Tun 30 06 1687 20 04 1709 Franc Anton fon Garrah cu Rorau 20 04 1709 18 07 1727 Deopold Anton Elejterius fon Firmian 4 10 1727 22 10 1744 Yakob Ernst fon Lihtenshtejn Kastelkorn 13 01 1745 12 06 1747 Andreas Yakob fon Ditrihshtajn 10 09 1747 5 01 1753 Zigmund fon Shrattenbah 5 04 1753 16 12 1771 Iyeronim Josef Franc de Paula Kolloredo fon Valzeye und Mels 14 03 1772 20 05 1812 Zigmund Hristof fon Zajl und Trauhburg 20 05 1812 7 11 1814 apostolskij administrator Leopold Maksimilian fon Firmian 1814 1822 apostolskij administrator Avgustin Jogann Josef Grubber 16 02 1823 28 06 1835 Fridrih Jogann Josef Celestin Fyurst fon Shvarcenberg 23 09 1835 13 12 1849 Maksimilian Josef fon Tarnochi 24 10 1850 4 04 1876 Franc de Paula Albert Eder 27 05 1875 10 04 1890 Jogann Yevangelist Galler 20 05 1890 5 05 1900 Jogann Baptist Kachtaler 10 05 1900 27 02 1914 Baltazar Kaltner 2 04 1914 6 07 1918 Ignatij Rider 12 08 1918 8 10 1934 Sigizmund Vajc 10 12 1934 30 10 1941 Andreas Rohraher 3 02 1943 30 06 1969 Eduard Mahajner 9 10 1969 17 07 1972 Karl Berg 26 12 1972 5 09 1988 Georg Eder 21 12 1988 23 11 2002 Aloyiz Kotgasser 22 11 2002 do dijsnogo chasu PosilannyaAnnuario Pontificio Vatikan 2005 Oficijnij sajt nim Informaciya pro arhiyeparhiyu Zalcburga Arhivovano 4 grudnya 2020 u Wayback Machine angl