Перигорське графство (фр. Comté de Périgord) — феодальний лен Аквітанського герцогства і Французького королівства з центром в Периге. Територія графства приблизно відповідала сучасному французьклму департаменту Дордонь.
Перигорське графство фр. Comté de Périgord | ||||
феодальне володіння Французького королівства | ||||
| ||||
Герб | ||||
Перігорське графство в складі анжуйських володінь у Франції (червоним) в 1180 році | ||||
Столиця | Періге | |||
Державний устрій | феодальне володіння Французького королівства | |||
Історія | ||||
- Заснування графства | 866 | |||
- Приєднання до Англійського королівства | 1154 | |||
- Повернення в склад Французького королівства | 1399 | |||
- Приєднання до королівського домену Франції | 1607 | |||
Історія
За давніх часів територія Перигору входила до складу кельтської Галлії. Після здобуття Галлії римлянами Перигор потрапив до складу римській провінції Аквітанія; по розпаді Римської Імперії він був завойований франками. Назва Перигор походить від галльського племені петрокоріїв, які чинили опір римському завоюванню. Вона збереглася в ранньому середньовіччі як Петрагорська земля (лат. pagus Petragoricus).
Перигорське графство було засноване в 866 році, його землі, в свою чергу, були віддані в лен чотирьом баронам. Після одруження в 1152 році власницею Перигора та інших Аквітанських володінь Алієнор Аквітанської з майбутнім королем Англії Генріхом II, Перигор разом з усім південним заходом Франції більш ніж на 300 років потрапив до ленного володіння англійських королів. І досі не дуже впливове в політичному відношенні, під англійською владою графство прийшло в ще більший занепад, перетворившись на арену суперництва між двома державами і перебуваючи під керуванням слабких і нерішучих правителів.
Вже починаючи з 1204 року окремі частини Перигору почали повертатися під владу французького короля; активна суперечка за Перигор між англійцями і французами почалася в 1259 році і продовжилася під час Сторічної війни (1337—1453). Лінія англо-французького протистояння під час Столітньої війни в XIV—XV століттях проходила через Перигор, у зв'язку з чим по місцевим селам відбувалося масштабне сплановане будівництво укріплених садиб (фр. bastide) і церков. Саме Перигор вважається центром розповсюдження романського стиля в архітектурі.
Поступово французи здобували перевагу і змусили англійців відступити на південний захід. В 1396 році Перигорське графство було конфісковано рішенням парламента (суда) Парижа у графа Аршамбо V після його повторних зловживань щодо громадян міста Периго, яке на той час вже належало французькому королю. Сина Аршамбо V засудили в липні 1399 року.
23 січня 1400 року король надав графство Перигор своєму молодшому брату Людовику Орлеанському. У 1430—1439 графством на правах узуфрукта володів Жан Дюнуа. Син Людовика Орлеанського в 1437 продав графство Жану Бретонському, графу де Пентьевр.
Битва при Кастійоні (1453), яка завершила Сторічну війну і змусила англійців остаточно покинути південний захід Франції, відбулася в Перигорі, на південній його околиці на березі Дордоні, біля містечка Ламот-Монтравель.
В 1462 завдяки шлюбу його спадкоємиці Франсуази, графині Перигорської, графство перейшло до дому д'Альбре, а згодом до дому Бурбонів. У 1607 році, після сходження останнього графа Перигорського Генріха IV на французький престол, графство було приєднано до королівського домену.
Релігійні конфлікти під час Реформації роздерли Перигор навпіл: Периге залишився вірним католицькій церкві, тоді як Бержерак приєднався до реформаційного руху. Подальше розгортання конфлікту призвело до різанини гугенотів.
Ще в 1470 році Перигор перейшов під владу дома Албрет і згодом був успадкований і приєднаний до володінь Наваррської корони.
В 1607 році, коли наваррський король Генріх III посів французький престол (під іменем Генріха IV) як засновник династії Бурбонів, Перигор був остаточно приєднаний до королівського домену Франції.
В XVIII ст. Перигор було включене до складу провінції Гієнь і підпорядкований Бордо.
Див. також
Посилання
- ANGOULÊME, LA MARCHE, PERIGORD (англ.)
Джерела
- Knight, Charles (1840). The Penny Cyclopaedia of the Society for the Diffussion of Useful Knowledge, Volume 17.
- Guy Penaud (2003). Le Grand Livre de Périgueux de, Editions de La Lauze, (pp. 138 et 139)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perigorske grafstvo fr Comte de Perigord feodalnij len Akvitanskogo gercogstva i Francuzkogo korolivstva z centrom v Perige Teritoriya grafstva priblizno vidpovidala suchasnomu francuzklmu departamentu Dordon Perigorske grafstvo fr Comte de Perigord feodalne volodinnya Francuzkogo korolivstva 866 1607 Gerb Turen istorichni kordoni na kartiPerigorske grafstvo v skladi anzhujskih volodin u Franciyi chervonim v 1180 roci Stolicya Perige Derzhavnij ustrij feodalne volodinnya Francuzkogo korolivstva Istoriya Zasnuvannya grafstva 866 Priyednannya do Anglijskogo korolivstva 1154 Povernennya v sklad Francuzkogo korolivstva 1399 Priyednannya do korolivskogo domenu Franciyi 1607IstoriyaZa davnih chasiv teritoriya Perigoru vhodila do skladu keltskoyi Galliyi Pislya zdobuttya Galliyi rimlyanami Perigor potrapiv do skladu rimskij provinciyi Akvitaniya po rozpadi Rimskoyi Imperiyi vin buv zavojovanij frankami Nazva Perigor pohodit vid gallskogo plemeni petrokoriyiv yaki chinili opir rimskomu zavoyuvannyu Vona zbereglasya v rannomu serednovichchi yak Petragorska zemlya lat pagus Petragoricus Romanska cerkva v Ligvo Bilij Perigor Perigorske grafstvo bulo zasnovane v 866 roci jogo zemli v svoyu chergu buli viddani v len chotirom baronam Pislya odruzhennya v 1152 roci vlasniceyu Perigora ta inshih Akvitanskih volodin Aliyenor Akvitanskoyi z majbutnim korolem Angliyi Genrihom II Perigor razom z usim pivdennim zahodom Franciyi bilsh nizh na 300 rokiv potrapiv do lennogo volodinnya anglijskih koroliv I dosi ne duzhe vplivove v politichnomu vidnoshenni pid anglijskoyu vladoyu grafstvo prijshlo v she bilshij zanepad peretvorivshis na arenu supernictva mizh dvoma derzhavami i perebuvayuchi pid keruvannyam slabkih i nerishuchih praviteliv Vzhe pochinayuchi z 1204 roku okremi chastini Perigoru pochali povertatisya pid vladu francuzkogo korolya aktivna superechka za Perigor mizh anglijcyami i francuzami pochalasya v 1259 roci i prodovzhilasya pid chas Storichnoyi vijni 1337 1453 Liniya anglo francuzkogo protistoyannya pid chas Stolitnoyi vijni v XIV XV stolittyah prohodila cherez Perigor u zv yazku z chim po miscevim selam vidbuvalosya masshtabne splanovane budivnictvo ukriplenih sadib fr bastide i cerkov Same Perigor vvazhayetsya centrom rozpovsyudzhennya romanskogo stilya v arhitekturi Postupovo francuzi zdobuvali perevagu i zmusili anglijciv vidstupiti na pivdennij zahid V 1396 roci Perigorske grafstvo bulo konfiskovano rishennyam parlamenta suda Parizha u grafa Arshambo V pislya jogo povtornih zlovzhivan shodo gromadyan mista Perigo yake na toj chas vzhe nalezhalo francuzkomu korolyu Sina Arshambo V zasudili v lipni 1399 roku 23 sichnya 1400 roku korol nadav grafstvo Perigor svoyemu molodshomu bratu Lyudoviku Orleanskomu U 1430 1439 grafstvom na pravah uzufrukta volodiv Zhan Dyunua Sin Lyudovika Orleanskogo v 1437 prodav grafstvo Zhanu Bretonskomu grafu de Pentevr Bitva pri Kastijoni 1453 yaka zavershila Storichnu vijnu i zmusila anglijciv ostatochno pokinuti pivdennij zahid Franciyi vidbulasya v Perigori na pivdennij jogo okolici na berezi Dordoni bilya mistechka Lamot Montravel V 1462 zavdyaki shlyubu jogo spadkoyemici Fransuazi grafini Perigorskoyi grafstvo perejshlo do domu d Albre a zgodom do domu Burboniv U 1607 roci pislya shodzhennya ostannogo grafa Perigorskogo Genriha IV na francuzkij prestol grafstvo bulo priyednano do korolivskogo domenu Religijni konflikti pid chas Reformaciyi rozderli Perigor navpil Perige zalishivsya virnim katolickij cerkvi todi yak Berzherak priyednavsya do reformacijnogo ruhu Podalshe rozgortannya konfliktu prizvelo do rizanini gugenotiv She v 1470 roci Perigor perejshov pid vladu doma Albret i zgodom buv uspadkovanij i priyednanij do volodin Navarrskoyi koroni V 1607 roci koli navarrskij korol Genrih III posiv francuzkij prestol pid imenem Genriha IV yak zasnovnik dinastiyi Burboniv Perigor buv ostatochno priyednanij do korolivskogo domenu Franciyi V XVIII st Perigor bulo vklyuchene do skladu provinciyi Giyen i pidporyadkovanij Bordo Div takozhPerigor Akvitanske gercogstvoPosilannyaANGOULEME LA MARCHE PERIGORD angl DzherelaKnight Charles 1840 The Penny Cyclopaedia of the Society for the Diffussion of Useful Knowledge Volume 17 Guy Penaud 2003 Le Grand Livre de Perigueux de Editions de La Lauze pp 138 et 139