Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Rhinocyllus conicus Довгоносик Rhinocyllus conicus Frölich 1792 США Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Ца

Rhinocyllus conicus

Rhinocyllus conicus
Rhinocyllus conicus
image
Довгоносик Rhinocyllus conicus (Frölich, 1792). США
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Довгоносикоподібні (Curculionoidea)
Родина: Довгоносики (Curculionidae)
Підродина: Lixinae
Триба: Lixini
Рід: Rhinocyllus
Біноміальна назва
Rhinocyllus conicus
Frölich, 1792
Посилання
image Вікісховище: Rhinocyllus conicus
image Віківиди: Rhinocyllus conicus
image ITIS: 618891
image NCBI: 202166

Rhinocýllus cónicus  — вид жуків родини Довгоносики (Curculionidae).

Зовнішній вигляд

У жуків цього виду довжина тіла знаходиться у межах 4-7 мм. Основні ознаки:

  • ширина передньоспинки не більше ніж у 1.5 рази більша за її довжину, із сильно опуклими боками, двовиїмчастою основою та добре розвиненими лопатями за очима;
  • надкрила більше ніж удвічі довші за загальну ширину плечей, при основі ледь ширші за передньоспинку, вкриті тонкими й глибокими поздовжніми борозенками, проміжки між якими вкриті густими поперечними зморшечками.
image
Подібно до інших жуків цього роду, верх тіла Rhinocyllus conicus густо вкритий волосками, котрі інколи утворюють плями

Спосіб життя

В українськиї степах Rhinocyllus conicus часом буває масовим видом. Його можна зустріти на цілинних ділянках, сільгоспугіддях, біля будівельних майданчиків, на звалищах, обабіч доріг, у лісосмугах і байрачних лісах тощо. Активних жуків знаходять із третьої декади квітня (Тарханкут) до початку вересня (Запорізька область).

Життєвий цикл цього виду тісно пов'язаний із рослинами з родини Айстрові. В Україні це найчастіше осот Bess. ex DC. Імаго живляться зеленими частинами різних видів осоту, будяку, татарнику. За межами Східної Європи імаго й личинки живляться на рослинах з цих та інших родів айстрових, причому у межах ареала існують трофічні екотипи, кожен з яких краще адаптований до певних рослин. Жуки гризуть поверхневі тканини молодих пагонів, листя, обгортку й поверхневі тканини суцвіть-кошиків.

Парування й відкладання яєць в українських степах відбувається у другій половині травня. Яйця по одному відкладаються на поверхню кошика. Самиця вкриває кожне краплею жовтуватого секрету, котрий застигає у вигляді щитка і захищає яйце.

Личинки прокладають собі тунель всередину кошика і живляться незрілим насінням та тканинами квітколожа. Насінина з'їдається повністю, лишається тільки пухнастий хохолок і інколи ще й оболонка. В одному суцвітті можуть розвиватися до 12 личинок. Заселеність суцвіть личинками інколи сягає 70%.

Завершуючи розвиток, личинка будує собі камеру з рослинних часток та екскрементів. Стінки камери тонкі, вони не досягають 1 мм у товщину, темно-брунатні, майже чорні. Лялечка у камері розташовується завжди головою догори. Потурбована, вона різко дригає черевцем і обертається навколо власної осі. Жуки нового покоління з'являються у другій половині серпня - на початку вересня.

На личинках паразитують їздці, усі стадії розвитку стають жертвами інших паразитів та хижаків.

image
image
Жуки Rhinocyllus conicus живляться не лише листями та пагонами, а й обгорткою кошика айстрових
Яйця, відкладені на суцвіття, вкриті бурими щитками — застиглим секретом, який виділяє самиця
Личинка і лялечка довгоносика у суцвітті будяка. Від насінин лишилися тільки обгризані пухнасті вирости

Географічне поширення

Арела виду охоплює майже всю Палеарктику, в тому числі ледь не всю Європу (включаючи Велику Британію, Нідерланди, Прибалтику, Швецію й Кіровську область Росії). В Україні вид знаходили в західних регіонах, по всьому півдню (включаючи Гірський Крим), на Полтавщині й Київщині.

За межами Європи довгоносик мешкає у Закавказзі, Північній Африці, Західному Сибіру, Казахстані, Далекому Сході, Північно-Західному Китаї, Середній Азії, Туреччині, Ізраїлі. Крім цього він інтродукований до Південної Африки, Північної Америки, Австралії та Нової Зеландії(див. нижче).

Практичне значення

image
Штат Монтана, США, 1990 рік. Ось такий вигляд мали пасовища та інші біотопи у США після випадкового завезення у країну бодяків. Інтродукція жука Rhinocyllus conicus дозволила вирішити проблему

Довгоносика Rhinocyllus conicus після вивчення його біології у Європі завезли до Північної Америки, Африки, Австралії та Нової Зеландії для пригнічення популяцій європейських будяків  — злісних пасовищних бур'янів. Жуків збирали і розсилали по країні, реалізовували через Інтернет. У США ця акція дала бажаний результат: чисельність будяків знизилася до економічно невідчутного рівня.

У Канаді жук перейшов із завезеніх бур'янів на споріднені місцеві будяки, які не становили ніякої проблеми, і де-не-де істотно підірвав або знищив їх популяції. Через це його подальше використання було визнане нераціональним.

У Австралії та Новій Зеландії ефективність жука як гербіфага виявилася невисокою.

Примітки

  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 52
  2. Zwölfer H., Preiss M. Host selections and oviposition behaviour in West-European ecotypes of Rhinocyllus conicus Froel. (Col., Curculionidae)// Z. Angew. Ent., 1983. — Bd. 95. — H. 2. — S. 113–122
  3. Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleopetra, Curculionidae). II. Роды Rhinocyllus Germ., Eustenopus Petri и Lachnaeus Schonh.// Энтомол. обозр., 1993. — Т. 72. — Вып. 3. — С. 586–590. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf18.htm [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Volovnik S.V. On parasites and predators of Cleoninae weevils (Col. Curculionidae) in Ukrainian steppe. — Anz. Schadlingskde., Pflanzenschutz, Umweltschutz, 1994. — Bd. 67. — H. 4. — S. 77-79.
  5. Goeden, R.D., Ricker, D.W. Establishment of Rhinocyllus conicus (Col.: Curculionidae) on Italian Thistle in Southern California // Entomol., 1978. Vol.7. № 6. P. 787–189.
  6. Batra S.W.T., Coulson J.R., Dunn P.H., Boldt P.E. Insects and fungi associated with Carduus thistles (Compositae). — Techn. Bull. U.S. Dep. Agr., 1981. — 1616. — 100 p.
  7. Воловник С. В. Биоценотические связи долгоносиков-ликсин (Coleoptera: Curculionidae, Lixinae) и зоофагов // Кавказский энтомологический бюллетень, 2011, т. 7, вып. 2, с. 163–167.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf35.htm
  8. Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
  9. Gültekin, L. & Fremuth J.: Lixini, p. 471–472. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.
  10. Kok, L.T., Surles, W.W. Successful Biocontrol of Musk Thistle by an Introduced Weevil, Rhinocyllus conicus // Environmental Entomology, 1975. — V. 4. — # 6. — P. 1025–1027
  11. Louda, S. M., D. Kendall, J. Connor, and D. Simberloff. 1997. Ecological effects of an insect introduced for the biological control of weeds // Science, 1997. — 277. Р. 1088–1090.
  12. Rose, K. E., S. M. Louda, and M. Rees// Demographic and evolutionary impacts of native and invasive insect herbivores: a case study with Platte thistle, Cirsium canescens //Ecology, 2007. — 86. P. 453–465

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rhinocyllus conicus Dovgonosik Rhinocyllus conicus Frolich 1792 SShA Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Pidrodina Lixinae Triba Lixini Rid Rhinocyllus Binomialna nazva Rhinocyllus conicus Frolich 1792 Posilannya Vikishovishe Rhinocyllus conicus Vikividi Rhinocyllus conicus ITIS 618891 NCBI 202166 Rhinocyllus conicus vid zhukiv rodini Dovgonosiki Curculionidae Zovnishnij viglyadU zhukiv cogo vidu dovzhina tila znahoditsya u mezhah 4 7 mm Osnovni oznaki shirina perednospinki ne bilshe nizh u 1 5 razi bilsha za yiyi dovzhinu iz silno opuklimi bokami dvoviyimchastoyu osnovoyu ta dobre rozvinenimi lopatyami za ochima nadkrila bilshe nizh udvichi dovshi za zagalnu shirinu plechej pri osnovi led shirshi za perednospinku vkriti tonkimi j glibokimi pozdovzhnimi borozenkami promizhki mizh yakimi vkriti gustimi poperechnimi zmorshechkami Podibno do inshih zhukiv cogo rodu verh tila Rhinocyllus conicus gusto vkritij voloskami kotri inkoli utvoryuyut plyamiSposib zhittyaV ukrayinskiyi stepah Rhinocyllus conicus chasom buvaye masovim vidom Jogo mozhna zustriti na cilinnih dilyankah silgospugiddyah bilya budivelnih majdanchikiv na zvalishah obabich dorig u lisosmugah i bajrachnih lisah tosho Aktivnih zhukiv znahodyat iz tretoyi dekadi kvitnya Tarhankut do pochatku veresnya Zaporizka oblast Zhittyevij cikl cogo vidu tisno pov yazanij iz roslinami z rodini Ajstrovi V Ukrayini ce najchastishe osot Bess ex DC Imago zhivlyatsya zelenimi chastinami riznih vidiv osotu budyaku tatarniku Za mezhami Shidnoyi Yevropi imago j lichinki zhivlyatsya na roslinah z cih ta inshih rodiv ajstrovih prichomu u mezhah areala isnuyut trofichni ekotipi kozhen z yakih krashe adaptovanij do pevnih roslin Zhuki grizut poverhnevi tkanini molodih pagoniv listya obgortku j poverhnevi tkanini sucvit koshikiv Paruvannya j vidkladannya yayec v ukrayinskih stepah vidbuvayetsya u drugij polovini travnya Yajcya po odnomu vidkladayutsya na poverhnyu koshika Samicya vkrivaye kozhne krapleyu zhovtuvatogo sekretu kotrij zastigaye u viglyadi shitka i zahishaye yajce Lichinki prokladayut sobi tunel vseredinu koshika i zhivlyatsya nezrilim nasinnyam ta tkaninami kvitkolozha Nasinina z yidayetsya povnistyu lishayetsya tilki puhnastij hoholok i inkoli she j obolonka V odnomu sucvitti mozhut rozvivatisya do 12 lichinok Zaselenist sucvit lichinkami inkoli syagaye 70 Zavershuyuchi rozvitok lichinka buduye sobi kameru z roslinnih chastok ta ekskrementiv Stinki kameri tonki voni ne dosyagayut 1 mm u tovshinu temno brunatni majzhe chorni Lyalechka u kameri roztashovuyetsya zavzhdi golovoyu dogori Poturbovana vona rizko drigaye cherevcem i obertayetsya navkolo vlasnoyi osi Zhuki novogo pokolinnya z yavlyayutsya u drugij polovini serpnya na pochatku veresnya Na lichinkah parazituyut yizdci usi stadiyi rozvitku stayut zhertvami inshih parazitiv ta hizhakiv Zhuki Rhinocyllus conicus zhivlyatsya ne lishe listyami ta pagonami a j obgortkoyu koshika ajstrovih Yajcya vidkladeni na sucvittya vkriti burimi shitkami zastiglim sekretom yakij vidilyaye samicya Lichinka i lyalechka dovgonosika u sucvitti budyaka Vid nasinin lishilisya tilki obgrizani puhnasti virostiGeografichne poshirennyaArela vidu ohoplyuye majzhe vsyu Palearktiku v tomu chisli led ne vsyu Yevropu vklyuchayuchi Veliku Britaniyu Niderlandi Pribaltiku Shveciyu j Kirovsku oblast Rosiyi V Ukrayini vid znahodili v zahidnih regionah po vsomu pivdnyu vklyuchayuchi Girskij Krim na Poltavshini j Kiyivshini Za mezhami Yevropi dovgonosik meshkaye u Zakavkazzi Pivnichnij Africi Zahidnomu Sibiru Kazahstani Dalekomu Shodi Pivnichno Zahidnomu Kitayi Serednij Aziyi Turechchini Izrayili Krim cogo vin introdukovanij do Pivdennoyi Afriki Pivnichnoyi Ameriki Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi div nizhche Praktichne znachennyaShtat Montana SShA 1990 rik Os takij viglyad mali pasovisha ta inshi biotopi u SShA pislya vipadkovogo zavezennya u krayinu bodyakiv Introdukciya zhuka Rhinocyllus conicus dozvolila virishiti problemu Dovgonosika Rhinocyllus conicus pislya vivchennya jogo biologiyi u Yevropi zavezli do Pivnichnoyi Ameriki Afriki Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi dlya prignichennya populyacij yevropejskih budyakiv zlisnih pasovishnih bur yaniv Zhukiv zbirali i rozsilali po krayini realizovuvali cherez Internet U SShA cya akciya dala bazhanij rezultat chiselnist budyakiv znizilasya do ekonomichno nevidchutnogo rivnya U Kanadi zhuk perejshov iz zavezenih bur yaniv na sporidneni miscevi budyaki yaki ne stanovili niyakoyi problemi i de ne de istotno pidirvav abo znishiv yih populyaciyi Cherez ce jogo podalshe vikoristannya bulo viznane neracionalnim U Avstraliyi ta Novij Zelandiyi efektivnist zhuka yak gerbifaga viyavilasya nevisokoyu PrimitkiTer Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR L Nauka 1967 s 52 Zwolfer H Preiss M Host selections and oviposition behaviour in West European ecotypes of Rhinocyllus conicus Froel Col Curculionidae Z Angew Ent 1983 Bd 95 H 2 S 113 122 Volovnik S V O rasprostranenii i ekologii nekotoryh vidov dolgonosikov kleonin Coleopetra Curculionidae II Rody Rhinocyllus Germ Eustenopus Petri i Lachnaeus Schonh Entomol obozr 1993 T 72 Vyp 3 S 586 590 http www zin ru Animalia Coleoptera rus vlvpdf18 htm Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Volovnik S V On parasites and predators of Cleoninae weevils Col Curculionidae in Ukrainian steppe Anz Schadlingskde Pflanzenschutz Umweltschutz 1994 Bd 67 H 4 S 77 79 Goeden R D Ricker D W Establishment of Rhinocyllus conicus Col Curculionidae on Italian Thistle in Southern California Entomol 1978 Vol 7 6 P 787 189 Batra S W T Coulson J R Dunn P H Boldt P E Insects and fungi associated with Carduus thistles Compositae Techn Bull U S Dep Agr 1981 1616 100 p Volovnik S V Biocenoticheskie svyazi dolgonosikov liksin Coleoptera Curculionidae Lixinae i zoofagov Kavkazskij entomologicheskij byulleten 2011 t 7 vyp 2 s 163 167 http www zin ru Animalia Coleoptera rus vlvpdf35 htm Volovnik S V Vidovoj sostav i rasprostranenie kleonin Coleoptera Curculionidae Cleoninae stepnoj zony Ukrainy Vestnik zoologii 1984 6 S 39 43 http www zin ru Animalia Coleoptera rus vlvpdf12 htm Gultekin L amp Fremuth J Lixini p 471 472 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 2013 700 pp Kok L T Surles W W Successful Biocontrol of Musk Thistle by an Introduced Weevil Rhinocyllus conicus Environmental Entomology 1975 V 4 6 P 1025 1027 Louda S M D Kendall J Connor and D Simberloff 1997 Ecological effects of an insect introduced for the biological control of weeds Science 1997 277 R 1088 1090 Rose K E S M Louda and M Rees Demographic and evolutionary impacts of native and invasive insect herbivores a case study with Platte thistle Cirsium canescens Ecology 2007 86 P 453 465

Дата публікації:
Топ